КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 18 грудня 1998 р. N 2024
Київ
Про правовий режим зон санітарної охорони воднихоб'єктів
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМN 717 ( 717-2003-п ) від 15.05.2003
N 930 ( 930-2012-п ) від 10.10.2012
N 379 ( 379-2015-п ) від 27.05.2015
N 1065 ( 1065-2019-п ) від 04.12.2019
N 826 ( 826-2020-п ) від 09.09.2020 }
Відповідно до статті 93 Водного кодексу України ( 213/95-ВР )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити правовий режим зон санітарної охорони водних
об'єктів, що додається.
2. Міністерству охорони здоров'я, Міністерству охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки,
Міністерству агропромислового комплексу, Державному комітетові по
водному господарству, Державному комітетові з питань
житлово-комунального господарства, Державному комітетові по
геології і використанню надр, Державному комітетові лісового
господарства та Державному комітетові по земельних ресурсах
привести у тримісячний термін свої рішення у відповідність із цією
постановою. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Кабінету Міністрів N 717 ( 717-2003-п ) від 15.05.2003 )
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 26
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 18 грудня 1998 р. N 2024
ПРАВОВИЙ РЕЖИМзон санітарної охорони водних об'єктів
Загальні положення
1. З метою забезпечення охорони водних об'єктів у районах
забору води для централізованого водопостачання населення,
лікувальних та оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної
охорони (ЗСО).
ЗСО водних об'єктів створюються на всіх господарсько-питних
водопроводах незалежно від їх підпорядкованості або типу джерела
водопостачання.
2. Залежно від типу джерела водопостачання (поверхневий,
підземний), ступеня його захищеності і ризику мікробного та
хімічного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і
гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин
встановлюються межі ЗСО та їх окремих поясів.
3. Межі ЗСО водних об'єктів визначаються проектом
землеустрою.
Межі ЗСО водних об'єктів встановлюються органами місцевого
самоврядування на їх території за погодженням з державними
органами земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду,
охорони навколишнього природного середовища, водного господарства
та геології.
У разі розташування ЗСО на територіях двох і більше областей
їх межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням
Мінрегіону та за погодженням з МОЗ, Міндовкіллям,
Держгеокадастром, Держводагентством, Держгеонадрами та
відповідними органами місцевого самоврядування. { Абзац третій
пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету
Міністрів N 717 ( 717-2003-п ) від 15.05.2003, N 930
( 930-2012-п ) від 10.10.2012, N 379 ( 379-2015-п ) від
27.05.2015, N 1065 ( 1065-2019-п ) від 04.12.2019, N 826
( 826-2020-п ) від 09.09.2020 }
4. ЗСО поверхневих та підземних водних об'єктів входять до
складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого
режиму:
перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення
водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного
каналу;
другий і третій пояси (обмежень і спостережень) включають
територію, що призначається для охорони джерел водопостачання від
забруднення.
5. Усі водозабори повинні мати обладнання для систематичного
контролю відповідності об'єму фактичної подачі води проектній
потужності водозабору та дозволи на спеціальне водокористування.
Правовий режим першого поясу ЗСО
6. У межах першого поясу ЗСО:
для поверхневих джерел водопостачання:
1) здійснюється:
планування території для відведення поверхневого стоку за її
межі, озеленення, огородження та забезпечення постійною охороною
або охоронною сигналізацією;
огородження акваторії буями, іншими попереджувальними
знаками, встановлення над водоприймачами водозаборів бакенів з
освітленням на судноплавних водних об'єктах;
проведення будівельних робіт з метою відведення стічних вод у
найближчу систему побутової каналізації чи на місцеві очисні
споруди;
встановлення водонепроникних приймачів для нечистот та
побутових відходів з наступним їх вивезенням та дезінфекуванням у
разі відсутності каналізації;
обладнання водозаборів рибозахисними пристроями;
2) забороняється:
скидання будь-яких стічних вод, а також купання, прання
білизни, вилов риби, водопій худоби та інші види водокористування,
що впливають на якість води;
перебування сторонніх осіб, розміщення житлових та
громадських будівель, організація причалів плаваючих засобів,
застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив,
прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску, проведення
днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт,
безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи
розширенням водопровідних споруд та мереж;
проведення головної рубки лісу;
для підземних джерел водопостачання:
1) здійснюється:
планування, огородження, озеленення та монтування охоронної
сигналізації;
каналізування будівель з відведенням стічних вод у найближчу
систему побутової чи промислової каналізації або на місцеві очисні
споруди, розміщені на території другого поясу ЗСО;
відведення стічних вод за межі цього поясу;
2) забороняється:
перебування сторонніх осіб, розміщення житлових та
господарських будівель, застосування пестицидів, органічних і
мінеральних добрив, прокладення трубопроводів, видобування гравію
чи піску та проведення інших будівельно-монтажних робіт,
безпосередньо не пов'язаних з будівництвом, реконструкцією та
експлуатацією водопровідних споруд та мереж;
скидання будь-яких стічних вод та випасання худоби;
проведення головної рубки лісу.
Правовий режим другого поясу ЗСО
7. У межах другого поясу ЗСО:
для поверхневих джерел водопостачання:
1) здійснюється:
виконання заходів щодо санітарного благоустрою території
населених пунктів та інших об'єктів (каналізування, улаштування
водонепроникних вигребів тощо);
купання, заняття туризмом, водним спортом та вилов риби лише
у встановлених місцях, погоджених з органами державної
санітарно-епідеміологічної служби;
обладнання суден, дебаркадерів і брандвахт пристроями для
збирання фанових та підсланевих вод і твердих відходів у разі
здійснення судноплавства;
виконання протиерозійних заходів щодо охорони земель;
2) забороняється:
розміщення складів паливно-мастильних матеріалів,
накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та
продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення
вод;
використання хімічних речовин без дозволу державної
санітарно-епідеміологічної служби;
розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації та
фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації,
гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівничих
підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють
загрозу мікробного забруднення води, а також розміщення полігонів
твердих відходів, біологічних та мулових ставків;
зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив;
розорювання земель (крім ділянок для залуження і залісення),
а також садівництво та городництво;
осушення та використання перезволожених і заболочених земель
у заплавах річок;
проведення головної рубки лісу;
здійснення видобутку з водного об'єкта піску та проведення
інших днопоглиблювальних робіт, не пов'язаних з будівництвом та
експлуатацією водопровідних споруд;
влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче
ніж за 300 метрів від берега водного об'єкта;
для підземних, джерел водопостачання:
1) здійснюється:
регулювання відведення територій під забудову населених
пунктів, спорудження лікувально-профілактичних та оздоровчих
закладів, промислових і сільськогосподарських об'єктів, а також
внесення можливих змін у технологію виробництва промислових
підприємств, пов'язаного з ризиком забруднення підземних вод
стічними водами;
благоустрій промислових і сільськогосподарських об'єктів,
населених пунктів та окремих будівель, їх централізоване
водопостачання, каналізування, відведення забруднених поверхневих
вод тощо;
виявлення, тампонування (або відновлення) всіх старих,
недіючих, дефектних або неправильно експлуатованих свердловин та
шахтних колодязів, які створюють небезпеку забруднення
використовуваного водоносного горизонту;
регулювання будівництва нових свердловин;
2) забороняється:
забруднення територій покидьками, сміттям, гноєм, відходами
промислового виробництва та іншими відходами;
розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, пестицидів
та мінеральних добрив, накопичувачів, шламосховищ та інших
об'єктів, які створюють небезпеку хімічного забруднення джерел
водопостачання;
розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації,
наземних полів фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей,
тваринницьких і птахівничих підприємств та інших
сільськогосподарських об'єктів, які створюють небезпеку мікробного
забруднення джерел водопостачання;
зберігання і застосування мінеральних добрив та пестицидів;
закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні
горизонти, підземне складування твердих відходів та розробка надр
землі;
проведення головної рубки лісу.
Правовий режим третього поясу ЗСО
8. У межах третього поясу ЗСО:
для поверхневих джерел водопостачання:
1) здійснюється:
регулювання, а у разі потреби і обмеження відведення
території для забудови населених пунктів, спорудження
лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів, об'єктів
транспорту, енергетики, промисловості і сільського господарства, а
також внесення можливих змін у технологію виробництва промислових
і сільськогосподарських підприємств, пов'язаного з ризиком
забруднення джерел водопостачання стічними водами;
виявлення об'єктів, що забруднюють джерела водопостачання;
розроблення планів впровадження конкретних водоохоронних
заходів у терміни, погоджені з органами державної
санітарно-епідеміологічної служби та водного господарства на
місцях;
виконання заходів щодо санітарного благоустрою території
населених пунктів та інших об'єктів (каналізування, обладнання
водонепроникних вигребів тощо);
2) забороняється:
відведення у водні об'єкти стічних вод, що не відповідають
санітарним правилам і нормам (СанПіН 4630-88 "Охорона поверхневих
вод від забруднення") та нормам Водного кодексу України;
для підземних джерел водопостачання:
1) здійснюється:
виявлення, тампонування (або відновлення) старих, недіючих,
свердловин та таких, які неправильно експлуатуються, що створюють
небезпеку забруднення використовуваного водоносного горизонту;
буріння нових свердловин та проведення будь-якого нового
будівництва за обов'язковим погодженням з органами державної
санітарно-епідеміологічної служби та геології на місцях;
2) забороняється:
закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні
горизонти з метою їх захоронення, підземного складування твердих
відходів і розробки надр землі, що може призвести до забруднення
водоносного горизонту;
розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, а також
складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових
стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють
небезпеку хімічного забруднення підземних вод.
