КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 16 жовтня 1998 р. N 1640
Київ
Про зміни і доповнення, що вносятьсядо деяких постанов Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Внести до деяких постанов Кабінету Міністрів України зміни
і доповнення, що додаються.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету
Міністрів України від 9 лютого 1993 р. N 98 ( 98-93-п ) "Про
Типове положення про управління юстиції обласної, Київської та
Севастопольської міської державної адміністрації".
Першийвіце-прем'єр-міністр України А. ГОЛУБЧЕНКО
Інд. 39
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 16 жовтня 1998 р. N 1640
ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ,що вносяться до деяких постанов
Кабінету Міністрів України
1. У постанові Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992
р. N 731 ( 731-92-п ) "Про затвердження Положення про державну
реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів
державної виконавчої влади" із змінами і доповненнями, внесеними
постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 420
( 420-94-п ) (ЗП України, 1993 р., N 1-2, ст. 28; 1994 р., N 10,
ст. 250):
1) у назві та тексті слова "органи державної виконавчої
влади" та "нормативні акти" в усіх відмінках замінити відповідно
словами "органи виконавчої влади" та "нормативно-правові акти" у
відповідних відмінках;
2) у Положенні про державну реєстрацію нормативних актів
міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів
господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи
й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер,
затвердженому зазначеною постановою:
абзац перший і другий пункту 6 замінити абзацами першим,
другим, третім, четвертим і п'ятим такого змісту:
"Державну реєстрацію здійснюють:
нормативно-правових актів міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади, органів господарського управління та
контролю - Мін'юст;
нормативно-правових актів міністерств і республіканських
комітетів Автономної Республіки Крим - Головне управління юстиції
Мін'юсту в Автономній Республіці Крим;
нормативно-правових актів обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь,
відділів, інших підрозділів, а також місцевих органів
господарського управління та контролю - обласні, Київське та
Севастопольське міські управління юстиції;
нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві
та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів,
інших підрозділів - районні, районні у містах Києві та Севастополі
управління юстиції".
У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом шостим;
пункт 11 доповнити новим абзацом третім такого змісту;
"Мін'юст та його управління на місцях мають право залучати
вчених, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств,
установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для
проведення аналізу нормативно-правового акта, поданого на державну
реєстрацію".
У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим;
пункт 16 викласти у такій редакції:
"16. У разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що
втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято
нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий
акт, зобов'язаний у місячний термін внести до нього відповідні
зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.
Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта,
підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим
Положенням";
доповнити Положення пунктами 17 - 20 такого змісту:
"17. Рішення про державну реєстрацію нормативно-правового
акта може бути скасовано у зв'язку з:
а) виявленням обставин, що не були відомі реєструючому органу
під час реєстрації нормативно-правового акта;
б) винесенням рішення суду про визнання нормативно-правового
акта неправомірним (недійсним);
в) виявленням порушень або недотримання вимоги пункту 16
цього Положення органом, що видав нормативно-правовий акт.
Підставами для скасування рішення про державну реєстрацію
нормативно-правового акта можуть бути інші обставини, що виникли
після державної реєстрації нормативно-правового акта.
18. Скасування рішення про державну реєстрацію
нормативно-правового акта проводиться реєструючим органом, про що
повідомляється орган, що його видав, із зазначенням конкретних
причин скасування.
Орган, що видав нормативно-правовий акт, має право оскаржити
рішення Мін'юсту про скасування державної реєстрації
нормативно-правового акта до Кабінету Міністрів України, а рішення
управління юстиції - до Мін'юсту в 10-денний термін з дня
отримання повідомлення про скасування рішення про державну
реєстрацію нормативно-правового акта з одночасним повідомленням
про це реєструючого органу.
19. Нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію
якого скасовано, виключається з державного реєстру через 10 днів
після прийняття рішення про його скасування, а у разі оскарження
цього рішення - з дня отримання реєструючим органом висновку за
результатами розгляду скарги.
Рішення про скасування державної реєстрації
нормативно-правового акта підлягає опублікуванню.
20. Нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру,
підлягає негайному скасуванню органом, що його видав";
3) у назві та тексті Положення слова "органи державної
виконавчої влади" та "нормативні акти" в усіх відмінках замінити
відповідно словами "органи виконавчої влади" та
"нормативно-правові акти" у відповідних відмінках.
2. У пункті 2 Положення про порядок легалізації об'єднань
громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
26 лютого 1993 р. N 140 ( 140-93-п ) в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 280 ( 280-93-п ) (ЗП
України, 1993 р., N 7, ст. 144; N 10, ст. 192):
після слів "здійснюється Мін'юстом" доповнити пункт словами
"їх місцевих осередків та";
слова "управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій, районними, районними в містах Києві та Севастополі
державними адміністраціями" замінити словами "Головним управлінням
юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, обласними,
Київським та Севастопольським міськими, районними, районними в
містах Києві та Севастополі управліннями юстиції".
3. У пунктах 3 і 16 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію
нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
22 лютого 1994 р. N 114 ( 114-94-п ) (ЗП України, 1994 р., N 6,
ст. 156), слова "при Міністерстві юстиції Республіки Крим,
управліннях юстиції обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій" замінити словами "при Головному
управлінні юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях
юстиції".
4. У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22
лютого 1994 р. N 102 ( 102-94-п ) "Про розмір плати за видачу
свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю" (ЗП
України, 1994 р., N 6, ст. 151) слова "Міністерства юстиції
Республіки Крим, управлінь юстиції обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій" замінити словами
"Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та
Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських
(міст обласного значення) управлінь юстиції".
5. У підпункті 2 пункту 2 Положення про Порядок державної
реєстрації благодійних організацій затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. N 382
( 382-98-п ) (Офіційний вісник України, 1998 р., N 13, ст. 490)
абзаци другий, третій і четвертий замінити абзацами другим,
третім, четвертим, п'ятим і шостим такого змісту:
"Головне управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці
Крим - діяльність яких поширюється на територію Автономної
Республіки Крим;
обласне, Київське та Севастопольське міські управління
юстиції - діяльність яких поширюється відповідно на території
області, міст Києва та Севастополя;
районне, районне у містах Києві та Севастополі управління
юстиції - діяльність яких поширюється на території відповідного
району, міста районного значення або селища, села, що входять до
складу цього району;
міське (міста обласного значення) управління юстиції -
діяльність яких поширюється на територію міста обласного значення;
районне у місті управління юстиції - діяльність яких
поширюється на територію відповідного району в місті".
У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом сьомим.
