Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України
{Назва Закону із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018}
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 51, ст.454)
{В редакції Закону № 2659-III від 12.07.2001, ВВР, 2001, № 50, ст.260}
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 387-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 7, ст.68
№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160
№ 4496-VI від 13.03.2012, ВВР, 2013, № 2, ст.4
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 71-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 7-8, № 9, ст.55
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 2245-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 8, ст.46
№ 2530-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 41, ст.320
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188}
Стаття 1. Єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених статтею 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, а також за проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України відповідно до Митного кодексу України та інших законів України заходів офіційного контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) під час ввезення товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту).
{Частина перша статті 1 в редакції Законів № 4496-VI від 13.03.2012, № 2530-VIII від 06.09.2018}
Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.
Стаття 2. Ставки єдиного збору встановлюються цим Законом у євро та не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Єдиний збір справляється у національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день сплати цього збору.
Порядок справляння єдиного збору визначається Кабінетом Міністрів України.
Забороняється справляти у пунктах пропуску через державний кордон України збори, не передбачені цим Законом.
Єдиний збір включає вартість витрат, пов’язаних із:
відновленням автомобільних доріг;
здійсненням уповноваженими органами в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України фітосанітарного, ветеринарно-санітарного та державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, в розмірі, що не перевищує розміру плати за проведення перевірки документів на товар і транспортний засіб (контейнер);
проведенням митними органами у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України заходів офіційного контролю відповідно до статті 319 Митного кодексу України у формі попереднього документального контролю.
{Абзац четвертий частини п’ятої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}
{Частина п'ята статті 2 в редакції Закону № 2530-VIII від 06.09.2018}
Контроль у частині відповідності ставок зборів фактичним витратам на здійснення усіх видів контролю вантажів і транспортних засобів, зазначених у цьому Законі, здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 3. Єдиний збір перераховується до Державного бюджету України у повному обсязі.
Стаття 4. Координація діяльності органів державної влади, пов'язаної із забезпеченням справляння єдиного збору, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
{Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020}
Координація діяльності державних контролюючих органів із справляння єдиного збору безпосередньо у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідними митними органами.
{Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020}
Стаття 5. Ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів встановлюються у таких розмірах:
Вид транспортного засобу | Місткість або загальна маса транспортного засобу з вантажем | Ставка єдиного збору за одиницю транспортного засобу в євро | |
за проведення контролю | за проїзд автомобільними дорогами | ||
1. Автобуси | Від 10 до 30 місць включно | 4 | 0,04 |
Понад 30 місць | 10 | 0,04 | |
2. Вантажні автомобілі з/або без причепів та тягачі з/або без напівпричепів | До 20 тонн включно | 10 | 0,04 |
Понад 20 до 40 тонн включно | 20 | 0,04 | |
3. Великовагові автотранспортні засоби | Понад 40 до 44 тонн включно | 20 | 0,2 |
Понад 44 до 52 тонн включно | 20 | 0,4 | |
Від 52 до 60 тонн включно | 20 | 0,54 | |
Понад 60 тонн (за кожні наступні 10 тонн) | 20 | 1,56 | |
4. Великовагові автотранспортні засоби з перевищенням осьових навантажень | До 5 % включно | - | 0,1 |
Понад 5 % до 10 % включно | - | 0,2 | |
Понад 10 % до 20 % включно | - | 0,54 | |
Понад 20 % за кожні наступні 5 % | - | 0,30 | |
5. Великогабаритні автотранспортні засоби з перевищенням встановлених параметрів ширини, висоти, довжини | За кожний параметр | - | 0,06 |
6. Залізничний вагон, контейнер | 4 | - | |
{Стаття 5 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
Стаття 6. Для автомобільних транспортних засобів та контейнерів, які перетинають державний кордон України без вантажів, ставка єдиного збору за здійснення визначеного цим Законом контролю встановлюється у розмірі 20 відсотків ставки, визначеної у статті 5 цього Закону для відповідного автомобільного транспортного засобу та контейнеру. При цьому плата за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду), у тому числі за перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, справляється повністю.
У разі перетинання державного кордону України залізничними вагонами без вантажів єдиний збір не справляється.
Єдиний збір з транспортних засобів не справляється у випадку транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон України та перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом в'їзду та виїзду цього вантажу.
Єдиний збір не справляється з транспортних засобів, якими перевозяться вантажі гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної допомоги в Україні, що внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.
{Статтю 6 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 387-IV від 26.12.2002}
Єдиний збір за здійснення визначеного цим Законом контролю не справляється у разі перевантаження у пункті пропуску через державний кордон України вантажу з водних та авіаційних транспортних засобів і з трубопровідного транспорту на засоби інших видів транспорту (автомобільний, залізничний).
{Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 4496-VI від 13.03.2012}
Стаття 7. З перевізників-нерезидентів, діяльність яких здійснюється на підставі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, єдиний збір справляється відповідно до цих договорів.
Стаття 8. З перевізників-резидентів, транспортні засоби яких зареєстровано територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, плата за проїзд автомобільними дорогами України справляється лише у разі перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
{Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2756-VI від 02.12.2010, № 71-VIII від 28.12.2014, № 901-VIII від 23.12.2015}
Стаття 9. Допустимі розміри осьових навантажень та (або) габаритних параметрів автомобільних транспортних засобів, за перевищення яких встановлюється додаткова плата, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 10. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через 45 днів з дня його опублікування.
2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом 45 днів з дня опублікування цього Закону:
внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність з цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.
