КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 1 листопада 1999 р. N 2028
оформлення іноземцям та особам без громадянства
дозволу на працевлаштування в Україні
З метою забезпечення впорядкування діяльності суб'єктів
підприємницької діяльності, пов'язаної із запрошенням для роботи в
Україні іноземців та осіб без громадянства, Кабінет Міністрів
України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок оформлення іноземцям та особам без
громадянства дозволу на працевлаштування в Україні (додається).
2. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2000 року.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 39
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 1 листопада 1999 р. N 2028
ПОРЯДОКоформлення іноземцям та особам без громадянства
дозволу на працевлаштування в Україні
1. Дозвіл на працевлаштування оформляється іноземцю або особі
без громадянства (далі - іноземець), який має намір займатися в
Україні трудовою діяльністю, за умови, якщо в країні (регіоні)
відсутні працівники, які спроможні виконувати цей вид роботи, або
є достатні обгрунтування доцільності використання праці іноземних
фахівців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами
України.
Дія цього Порядку поширюється також на іноземців, які
направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання
певного обсягу робіт або послуг на основі контрактів, укладених
між українським та іноземним суб'єктами господарської діяльності.
2. Підприємства, установи та організації незалежно від форми
власності і господарювання та іноземні суб'єкти господарської
діяльності, що діють на території України (далі - роботодавець),
можуть використовувати працю іноземців лише за наявності у них
дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачене
міжнародними договорами України.
Приймати іноземців можуть платники збору до державного фонду
сприяння зайнятості населення, зареєстровані у місцевих центрах
зайнятості.
3. Роботодавці, які запрошують іноземців з метою
працевлаштування, забезпечують своєчасне роз'яснення їм прав,
свобод та обов'язків, передбачених законодавством, ведуть
відповідний облік цих осіб, а також несуть відповідальність за
своєчасне оформлення документів на право їх перебування в Україні.
4. Дозвіл на працевлаштування оформляється і видається
Державним центром зайнятості Мінпраці (далі - Державний центр
зайнятості) або за його дорученням відповідними центрами
зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації,
які запросили іноземця на певну посаду (за фахом).
5. Для отримання дозволу роботодавцем подаються до
відповідного центру зайнятості такі документи:
заява (у довільній формі);
обгрунтування необхідності використання праці іноземців і
можливості створення для них необхідних умов перебування та
діяльності;
копія контракту між іноземним та українським суб'єктами
господарської діяльності на виконання певного обсягу робіт або
послуг (якщо такий контракт укладено);
копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта
господарської діяльності, засвідчені в установленому порядку;
список іноземців із зазначенням їх повного імені та прізвища,
року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху), статі;
копія проекту контракту роботодавця з працівником - іноземним
громадянином;
документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо),
оформлений в установленому порядку, який посвідчує право
представника роботодавця представляти його інтереси у центрі
зайнятості;
копії документів про освіту або кваліфікацію;
довідка органу державної податкової служби про сплату
роботодавцем передбачених законодавством податків та зборів;
квитанція про внесення плати за розгляд заяви.
Рішення про надання дозволу на працевлаштування або відмову в
ньому приймається у термін не пізніше 30 днів з дня одержання
зазначених вище документів.
Про прийняте рішення відповідний центр зайнятості письмово
повідомляє заявника.
6. Дозвіл на працевлаштування не потрібний іноземцям, які
постійно проживають в Україні, та іншим іноземцям у випадках,
передбачених законами та міжнародними договорами України.
7. Дозвіл на працевлаштування видається, як правило, на
термін до одного року. Цей термін може бути продовжено. Для цього
роботодавцю необхідно звернутися у зазначеному в пунктах 4 і 5
порядку до відповідного центру зайнятості не менше ніж за місяць
до закінчення попереднього терміну дії дозволу на
працевлаштування. Максимальний термін безперервного перебування
іноземця в Україні на підставі отриманих дозволів на
працевлаштування не може перевищувати 4 років.
Після не менше ніж шестимісячної перерви іноземець може знову
отримати дозвіл на працевлаштування в Україні у зазначеному в
пунктах 4 і 5 порядку.
Продовження терміну дії дозволу на працевлаштування є
підставою для звернення до органів внутрішніх справ щодо
продовження терміну перебування в Україні.
8. Незалежно від стану на ринку праці та тенденцій його
розвитку дозвіл на працевлаштування не видається, якщо:
у поданих для видачі дозволу документах містяться відомості,
що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів
України;
контрактом передбачаються умови праці іноземців гірші, ніж
громадян України, які працюють за аналогічним фахом;
виявлено факти подання іноземцем або роботодавцем свідомо
неправдивих відомостей або підроблених документів;
іноземець має намір зайняти посаду або займатися трудовою
діяльністю, яка відповідно до законодавства пов'язана з належністю
до громадянства України;
встановлено наявність фактів порушення іноземцем
законодавства України під час перебування на її території;
від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи
минуло менше одного року.
9. За розгляд заяви про надання дозволу на працевлаштування
та продовження терміну його дії з роботодавця справляється плата в
розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, кошти
від якої спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з
проведенням цієї роботи.
10. Дострокове розірвання контракту з роботодавцем,
зазначеним у дозволі на працевлаштування, з його ініціативи, а
також з ініціативи або з вини іноземця, встановлення факту
повідомлення ними неправдивих відомостей у документах на отримання
дозволу, визнання особи згідно із законодавством небажаною для
перебування в Україні тягне за собою анулювання дозволу на
працевлаштування. Про дострокове розірвання контракту роботодавець
протягом трьох робочих днів повинен повідомити відповідний центр
зайнятості та орган внутрішніх справ.
11. Роботодавець протягом трьох робочих днів з дати початку
та припинення роботи іноземця письмово повідомляє відповідний
центр зайнятості про цю дату та забезпечує реєстрацію паспортного
документа іноземця у відповідному органі внутрішніх справ.
12. По закінченні кварталу, в якому працював іноземець,
роботодавець повинен повідомити відповідний орган державної
податкової служби про отримані доходи та утримані податки на
загальних підставах за формою N 8-ДР.
13. Якщо іноземець не став до роботи у передбачений
контрактом термін з причин, що згідно із законодавством не є
поважними, роботодавець протягом трьох робочих днів повинен
письмово повідомити про це відповідні центр зайнятості та орган
внутрішніх справ. У такому разі, а також у випадку, передбаченому
пунктом 8 цього Порядку, іноземець підлягає видворенню з України.
Іноземець, який оформився на роботу без дозволу на
працевлаштування, підлягає видворенню з України.
Видворення іноземця здійснюється органами внутрішніх справ у
порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від
29 грудня 1995 р. N 1074 ( 1074-95-п ) "Про Правила в'їзду
іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду
через її територію".
14. Відповідно до статті 8 Закону України ( 803-12 ) "Про
зайнятість населення" у разі використання праці іноземців без
дозволу державної служби зайнятості з підприємств, установ та
організацій незалежно від форми власності державна служба
зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному
розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти
спрямовуються до державного фонду сприяння зайнятості населення.
15. Центри зайнятості Автономної Республіки Крим, областей,
міст Києва та Севастополя проводять обстеження підприємств,
установ та організацій стосовно з'ясування можливостей
забезпечення ними необхідних умов перебування і діяльності
іноземців, аналізують ефективність використання їх праці протягом
терміну дії дозволу на працевлаштування і у разі необхідності
інформують Державний центр зайнятості.
16. Відмова у видачі дозволу на працевлаштування може бути
оскаржена до Державного центру зайнятості або до суду.
17. Бланки дозволу на працевлаштування виготовляються на
замовлення Державного центру зайнятості у порядку, визначеному
постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 283
( 283-93-п ), і є документами суворого обліку.
Для здійснення контролю за станом обліку, зберігання,
використання бланків дозволів на працевлаштування та знищення
зіпсованих бланків у порядку, що визначається Державним центром
зайнятості, у відповідних центрах зайнятості щокварталу
проводиться комісійна перевірка.
18. Порядок обліку і зберігання бланків дозволів на
працевлаштування та знищення зіпсованих бланків визначається
Державним центром зайнятості.
Відповідні центри зайнятості подають до Державного центру
зайнятості один раз на місяць звіт про оформлення дозволів на
працевлаштування іноземців, а також про використання бланків
дозволів на працевлаштування за встановленою Державним центром
зайнятості формою.
19. Після закінчення терміну дії дозвіл на працевлаштування
повертається роботодавцем до відповідного центру зайнятості.
