МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Н А К А З
N 18 від 19.07.99 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
3 серпня 1999 р.
vd990719 vn18 за N 520/3813
Про затвердження Положення про пункт державноговетеринарного контролю на державному кордоні та
транспорті
На виконання статті 22 Закону України "Про ветеринарну
медицину" ( 2498-12 ) та Положення про регіональну службу
державного ветеринарного контролю на державному кордоні та
транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 2 березня 1998 року N 264 ( 264-98-п ), Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про пункт державного ветеринарного
контролю на державному кордоні та транспорті, що додається. 2. Управлінню державної інспекції ветеринарної медицини
Державного департаменту ветеринарної медицини (Пацюк М.В.): - подати в п'ятиденний термін зазначене Положення на державну
реєстрацію до Міністерства юстиції України; - довести до відома Регіональних служб державного
ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті
Положення про пункт державного ветеринарного контролю на
державному кордоні та транспорті. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого
заступника голови Державного департаменту ветеринарної медицини
Горжеєва В.М.
Голова Державного департаменту
ветеринарної медицини П.І.Вербицький
ЗатвердженоНаказ Державного департаменту
ветеринарної медицини
19.07.99 N 18
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
3 серпня 1999 р.
за N 520/3813
Положення про пункт державного ветеринарного контролю надержавному кордоні та транспорті
1. Пункт державного ветеринарного контролю на державному
кордоні та транспорті (далі - пункт держветконтролю) є структурним
підрозділом регіональної служби державного ветеринарного контролю
на державному кордоні та транспорті, підпорядкованої безпосередньо
Державному департаменту ветеринарної медицини. Створюється
відповідно до Положення про регіональну службу державного
ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня
1998 року N 264 ( 264-98-п ) і є установою державної ветеринарної
медицини у закріпленій зоні.
2. Пункт держветконтролю у своїй діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, постановами
Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету
Міністрів України, наказами Міністерства агропромислового
комплексу України, Головного державного інспектора ветеринарної
медицини України та цим Положенням.
3. Основними завданнями пункту держветконтролю є: запобігання занесенню на територію України з територій інших
держав особливо небезпечних хвороб, спільних для тварин і людей; здійснення державного ветеринарного контролю за дотриманням
ветеринарних вимог під час міжнародних і внутрідержавних
перевезень усіх видів тварин (включаючи птахів, хутрових звірів,
лабораторних, зоопаркових, домашніх тварин та інших представників
фауни, а також ембріонів, запліднену ікру тощо), продуктів
тваринного походження: м'яса і м'ясопродуктів, молока і
молокопродуктів, яєць, риби і рибопродуктів, продуктів
бджільництва, сперми тощо; сировини тваринного походження: (шкір,
вовни, волосу, хутра, пуху, пір'я, залоз внутрішньої секреції,
кишок, рогів, копит, кісток, легенів, печінки, інших м'якушевих
субпродуктів, жовчі, крові, вакцин тощо), кормів, ветеринарних
препаратів, біологічних, мікробних, вірусних культур та грибів,
предметів колекціонування тваринного походження, засобів
ветеринарної медицини, а також предметів і матеріалів, які можуть
бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин, та інших
вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини
(далі - підконтрольні вантажі), затверджених Державним
департаментом ветеринарної медицини; контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами
ветеринарно-санітарних вимог при імпорті, експорті та транзиті
підконтрольних вантажів через територію України; контроль, разом з іншими службами, у пунктах пропуску через
державний кордон України ручної поклажі пасажирів і туристів з
метою недопущення перевезення ними через державний кордон
заборонених продуктів тваринного походження; контроль за ветеринарно-санітарним станом автомобільного
транспорту, суден, літаків, вагонів, контейнерів, складських
приміщень, карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних
майданчиків і інших спеціальних споруд, дезінфекційних і промивних
комплексів, а також за накопиченням та утилізацією сепарацій в
міжнародних повітряних, морських портах і міжнародній пошті, на
прикордонних залізничних станціях і автошляхах.
4. Пункт держветконтролю відповідно до покладених на нього
завдань: 1) бере участь разом з органами державної ветеринарної
медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст і районів,
органами місцевого самоврядування у здійсненні заходів щодо
захисту території України від занесення з територій інших держав і
розповсюдження збудників інфекційних захворювань тварин під час
міжнародних і внутрідержавних перевезень підконтрольних вантажів у
закріпленій зоні і контролює їх виконання; 2) контролює ветеринарний стан автомобільного транспорту,
суден, літаків, вагонів, контейнерів, складських приміщень,
карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних майданчиків та
інших спеціальних будівель перед навантаженням і після
вивантаження підконтрольних вантажів, дезінфекційних і промивних
комплексів; 3) вивчає епізоотичну ситуацію в закріпленій зоні, на
суміжній території, у державах - партнерах із зовнішньоекономічної
діяльності, здійснює нагляд за виконанням ветеринарних вимог до
утримання і випасання тварин у прикордонній зоні, проведенням
протиепізоотичних заходів у закріпленій зоні, включаючи
вакцинації, обробки і діагностичні дослідження згідно з
інструкціями Державного департаменту ветеринарної медицини; 4) терміново доповідає регіональній службі державного
ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті,
органам ветеринарної медицини на місцях у закріпленій зоні про всі
випадки виявлення серед тварин, які перевозяться, хворих,
підозрілих на захворювання і загиблих від інфекційних захворювань
тварин, затримку підконтрольних вантажів, а також виникнення
осередків інфекційного захворювання тварин або їх масового
отруєння під час транспортування; 5) проводить перевірку ветеринарних документів, клінічний
огляд тварин, ветеринарно-санітарну експертизу сировини та
продуктів тваринного і рослинного походження, кормів і препаратів,
призначених для цілей ветеринарної медицини, під час їх імпорту,
експорту та транзиту через територію України; 6) здійснює державний ветеринарний контроль за дотриманням
всіма центральними органами виконавчої влади, підприємствами,
установами та організаціями всіх форм власності, громадянами
України, іноземцями і особами без громадянства - власниками
підконтрольних вантажів і транспортних засобів нормативно-правових
актів з питань охорони території України від занесення з територій
інших держав збудників інфекційних захворювань тварин під час
імпорту-експорту та транзиту через територію України; 7) бере участь у роботі комісій, які займаються питанням
відведення місць і територій під будівництво об'єктів, пов'язаних
з перевезенням підконтрольних вантажів (спеціальні платформи,
причали, пункти напування тварин та санітарної обробки й
дезінфекції транспортних засобів), обстеження господарств, м'ясо-
та молокопереробних підприємств, цехів, що здійснюють
відвантаження, розвантаження тварин, продукції і сировини
тваринного походження, кормів, у тому числі на експорт, або що
надходять за імпортом у зону обслуговування; 8) надсилає приписи управлінню залізниці, автомобільного
транспорту, аеропорту, морському чи річковому пароплавству в разі
виявлення в регіоні обслуговування карантинних заразних хвороб
тварин на підставі рішень місцевих органів влади про закриття
станцій, аеропортів, портів, причалів для навантаження,
розвантаження підконтрольних вантажів у зв'язку з накладанням
карантину, а також видає дозволи на відкриття вказаних станцій,
аеропортів, портів, причалів після зняття з них карантину; 9) здійснює контроль за обробкою транспортних засобів після
перевезення тварин, продуктів і сировини тваринного походження; 10) проводить роботу з питань охорони праці працівників
ветеринарної служби, виробничої санітарії, забезпечує безаварійну
роботу спецавтотранспорту служби.
5. Пункт держветконтролю має право: 1) видавати обов'язкові для виконання розпорядження в межах
закріпленої зони з питань охорони території України від занесення
з території інших держав збудників інфекційних захворювань тварин,
а також з питань виконання ветеринарних правил під час імпорту,
експорту і внутрідержавних перевезень підконтрольних вантажів,
відповідних заходів, нормативно-правових актів Державного
департаменту ветеринарної медицини, обов'язкових для виконання
всіма підприємствами, установами та організаціями, в тому числі
інших держав, громадянами України, іноземцями, особами без
громадянства - власниками вантажів, а також тими, хто здійснює
зазначені перевезення; 2) проводити огляд підконтрольних вантажів під час їх
імпорту, експорту чи транзиту через територію України; 3) безперешкодно відвідувати в установленому порядку
підконтрольні об'єкти на відповідній території (морських і
річкових портів (пристаней), аеропортів, залізничних станцій,
поштамтів, карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних
майданчиків, інших підприємств, установ та організацій усіх форм
власності, окремих осіб, які займаються заготівлею, зберіганням,
переробкою та імпортно-експортними перевезеннями підконтрольних
вантажів у зоні обслуговування); 4) не допускати ввезення на територію України тварин,
продуктів і сировини тваринного походження без проходження
обов'язкового ветеринарного контролю. Пропуск через митний кордон України тварин, продуктів
тваринного походження, готових харчових продуктів, сировини
тваринного походження, кормів тваринного та рослинного походження,
кормових добавок, штамів мікроорганізмів, засобів захисту тварин,
засобів ветеринарної медицини, а також предметів і матеріалів, які
можуть бути носіями збудників інфекційних хвороб тварин, та інших
вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини,
дозволяється тільки після проходження обов'язкового ветеринарного
контролю. Митне оформлення вантажів може бути завершено лише після
проходження зазначеного контролю, який проводять спеціалісти
регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному
кордоні та транспорті. При цьому робочі місця державних
інспекторів ветеринарного контролю повинні розташовуватись у
пунктах пропуску; 5) отримувати від перевізників або власників товарів усі
необхідні документи про підконтрольні вантажі, які прибули,
зберігаються або відправляються; 6) у встановленому порядку припиняти або тимчасово забороняти
перевезення (переміщення) підконтрольних вантажів у разі
епізоотичного неблагополуччя країни-експортера, встановлення
порушень ветеринарних вимог, неправильного оформлення ветеринарних
документів, виявлення у них розбіжностей щодо кількості, якості,
маси, упаковки чи в разі відсутності таких документів; 7) оформляти приписи про усунення виявлених порушень
ветеринарних правил під час перевезень підконтрольних вантажів,
приймати рішення щодо можливості реалізації продукції після
ветеринарно-санітарної експертизи або знезараження її; 8) знезаражувати в установленому порядку заборонені до
перевезення через державний кордон харчові продукти тваринного
походження, вилучені під час проведення контролю ручної поклажі
пасажирів; 9) відбирати зразки проб тваринницької продукції для
проведення лабораторних досліджень у встановленому порядку згідно
з ветеринарними вимогами України; 10) забороняти, до усунення виявлених недоліків, використання
транспортних засобів для перевезень підконтрольних вантажів, місць
і засобів навантаження чи розвантаження у разі виявлення їх
незадовільного ветеринарно-санітарного стану чи загрози шкідливої
дії на здоров'я тварин або якість продуктів; 11) забороняти розвантаження транспортних засобів з овочами,
фруктами, цитрусовими та іншими сільськогосподарськими продуктами
(зернові, зернобобові та круп'яні вироби), які прибули з
неблагополучних щодо гострих інфекційних хвороб тварин держав без
ветеринарних сертифікатів; 12) пломбувати холодильні камери суден, де зберігаються
продукти тваринного походження, забороняючи їх використання до
виходу суден з акваторії порту.
6. Пункт держветконтролю, виконуючи покладені на нього
завдання, взаємодіє з установами державної ветеринарної медицини,
з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, підприємствами, установами, організаціями,
громадськими об'єднаннями, а також громадянами.
7. Роботою пункту держветконтролю керує начальник - лікар
ветеринарної медицини, державний інспектор ветеринарної медицини
зони обслуговування, якого призначає на посаду і звільняє
начальник регіональної служби державного ветеринарного контролю на
кордоні та транспорті. Начальник пункту держветконтролю: керує діяльністю пункту, організовує його роботу, несе
персональну відповідальність за виконання покладених на пункт
завдань, стан трудової, виконавчої і фінансової дисципліни,
збереження і використання матеріальних цінностей, закріплених за
пунктом, організацію техніки безпеки, особистої гігієни і
виробничої санітарії працівників пункту; накладає на посадових осіб, а також громадян - власників
вантажів, винних у порушенні законодавства в галузі ветеринарної
медицини, адміністративні стягнення у вигляді штрафу згідно із
законодавством.
8. Працівники пункту держветконтролю - спеціалісти
ветеринарної медицини є державними інспекторами ветеринарної
медицини зони обслуговування, яких приймають на роботу і
звільняють з неї наказом по регіональній службі державного
ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті.
9. Роботу пункту держветконтролю організовують згідно з
правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженого
начальником регіональної служби державного ветеринарного контролю
на державному кордоні та транспорті.
10. Пункт держветконтролю має кутовий штамп і гербову
печатку, веде облік своєї роботи та надходжень позабюджетних
коштів і подає в установленому порядку ветеринарну та фінансову
звітність.
11. При виконанні службових обов'язків фахівці пункту
держветконтролю носять формений одяг установленого зразка, мають
при собі службові посвідчення.
