ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 7 від 26.05.99м.Київ
vd990526 vn7
( Постанова втратила чинність на підставі ПостановиВерховного Суду
N 7 ( v0007700-03 ) від 24.10.2003 )
Про внесення змін і доповнень до постанови ПленумуВерховного Суду України від 22 грудня 1995 р. N 22
"Про практику призначення судами кримінального
покарання" (зі змінами, внесеними постановою Пленуму
від 3 грудня 1997 р. N 12)
У зв'язку зі змінами в законодавстві Пленум Верховного Суду
України П О С Т А Н О В Л Я Є:
Внести до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22
грудня 1995 р. N 22 ( v0022700-95 ) "Про практику призначення
судами кримінального покарання" (зі змінами, внесеними постановою
Пленуму від 3 грудня 1997 р. N 12 ( v0012700-97 ) такі зміни й
доповнення:
1. У п.3 третє речення абзацу четвертого викласти в такій
редакції: "Це правило стосується як основних, так і додаткових
покарань, за винятком випадків призначення штрафу відповідно до
ст.45 чи ст.46-1 КК ( 2001-05 )".
2. З п.5 виключити останнє речення абзацу четвертого.
3. Доповнити постанову новими пунктами 5-1, 5-2 і 5-3 такого
змісту: "5-1. Роз'яснити судам, що іспитовий строк при умовному
засудженні та строк відстрочки виконання вироку обчислюються з дня
проголошення вироку незалежно від того, судом якої інстанції
застосовано ст.45 чи ст.46-1 КК ( 2001-05 ). 5-2. Застосування ст.45 чи ст.46-1 КК без призначення
додаткового покарання у вигляді штрафу або з призначенням його в
менших розмірах, ніж передбачено цими статтями, може мати місце
лише за наявності підстав, визначених ст. 44 КК. 5-3. Вирок суду, за яким штраф призначено в порядку,
передбаченому ст.45 чи ст.46-1 КК, виконується відповідно до вимог
чинного законодавства щодо виконання судових рішень. Роз'яснити судам, що під ухиленням від сплати штрафу як
підставою для скасування умовного засудження чи відстрочки
виконання вироку необхідно розуміти такі дії чи бездіяльність
засудженого, які свідчать про його намір уникнути цього покарання
за наявності реальної можливості сплатити штраф (відмова від
внесення коштів або невнесення їх без поважних причин,
приховування місця роботи, майна, джерел доходів тощо). Питання про скасування умовного засудження або відстрочки
виконання вироку у зв'язку з ухиленням від сплати штрафу суди
можуть вирішувати лише за умови, що особа вчинила це діяння до
закінчення іспитового строку чи строку відстрочки виконання
вироку. Розглядаючи після скінчення строку відстрочки виконання
вироку подання органів, які здійснюють контроль за поведінкою
засуджених, суди повинні враховувати, що тільки несплата штрафу,
яка мала місце з поважних причин (за відсутності даних про
ухилення), не є достатньою підставою для направлення засудженого
для відбування позбавлення волі, призначеного вироком. Питання про
звільнення засудженого від покарання або про направлення його для
відбування призначеного вироком позбавлення волі вирішується судом
відповідно до ч.8 ст.46-1 КК залежно від ставлення засудженого до
праці чи навчання та його поведінки протягом відстрочки виконання
вироку".
4. У п.8 перше речення абзацу третього доповнити словами: ",
а штраф, передбачений статтями 45 і 46-1 КК ( 2001-05 ), - і при
застосуванні цих статей".
5. У п.15 абзац четвертий доповнити реченням: "Проте штраф, що накладається в порядку, передбаченому ст.45
чи ст.46-1 КК ( 2001-05 ), призначається після визначення
остаточного покарання за сукупністю злочинів і застосування
умовного засудження або відстрочки виконання вироку".
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України",N 4, липень, 1999 р.
