КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 12 жовтня 2000 р. N 1537
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМN 1375 ( 1375-2003-п ) від 28.08.2003 )
Про внесення змін і доповнень до Порядкувизначення митної вартості товарів та інших
предметів у разі переміщення їх через
митний кордон України
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Внести до Порядку визначення митної вартості товарів та
інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня
1998 р. N 1598 ( 1598-98-п ) (Офіційний вісник України, 1998 р.,
N 40, ст. 1487), зміни і доповнення, що додаються.
2. Державній митній службі давати роз'яснення щодо
застосування Порядку визначення митної вартості товарів та інших
предметів у разі переміщення їх через митний кордон України.
3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.
Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО
Інд. 27
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 12 жовтня 2000 р. N 1537
ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ,що вносяться до Порядку визначення митної вартості
товарів та інших предметів у разі переміщення їх
через митний кордон України ( 1598-98-п )
1. Пункт 1 доповнити абзацом такого змісту:
"Митна вартість товарів заявляється митному органу
декларантом під час переміщення товарів через митний кордон
України".
2. Пункт 2 доповнити абзацами такого змісту:
"Форма подання відомостей та інших матеріалів щодо
підтвердження заявленої митної вартості товарів визначається
Держмитслужбою.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію
України громадянами, які не є суб'єктами підприємницької
діяльності, визначається на підставі документів (товарні чеки,
ярлики, договори дарування тощо), які підтверджують ціну придбання
цих товарів та які можна ідентифікувати з наявним товаром, якщо
зазначені в цих документах відомості не викликають сумніву щодо їх
достовірності".
3. Абзац перший пункту 3 викласти в такій редакції:
"3. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на
підставі поданих документів та/або у разі явної невідповідності
заявленої митної вартості товарів митній вартості товарів, що
міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби, митна
вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, що
діють у провідних країнах - експортерах цих товарів, з урахуванням
таких вимог".
4. Абзац перший пункту 4 викласти в такій редакції:
"4. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на
підставі поданих документів та у разі відсутності інформації щодо
цін на ідентичні товари митна вартість визначається на підставі
цін на подібні товари, що діють у провідних країнах - експортерах
цих товарів, з урахуванням таких вимог".
5. Пункт 5 викласти в такій редакції:
"5. Інформація про ціни на ідентичні й подібні товари у
провідних країнах-експортерах, яка формується на основі даних
митних документів, відомостей з прайс-листів, каталогів
торговельних фірм та інших довідників, міститься в базі даних
цінової інформації Держмитслужби".
6. Пункт 6 доповнити абзацами такого змісту:
"Усі додаткові витрати, що виникли в декларанта у зв'язку з
поданням таких документів та інших матеріалів, відносяться на
рахунок декларанта.
Для підтвердження заявленої митної вартості можуть
використовуватися як допоміжний матеріал висновки організацій,
уповноважених Держмитслужбою на проведення цінової експертизи".
7. Пункт 7 викласти в такій редакції:
"7. Визначення митної вартості повинно бути здійснене митним
органом у термін, що не перевищує 15 робочих днів. У виняткових
випадках цей термін може бути збільшений за рішенням керівника
митного органу.
Збільшення терміну визначення митної вартості не є для
імпортера фактичною відстрочкою всіх необхідних платежів за митне
оформлення товарів та інших предметів.
На письмовий запит декларанта митний орган зобов'язаний у
тижневий термін надати роз'яснення причин, з яких заявлена
декларантом митна вартість не може бути прийнята для митного
оформлення.
Відповідальність за прийняття рішення щодо митної вартості
товарів несе посадова особа митного органу, до компетенції якої
належить визначення цієї вартості".
8. Абзаци другий і третій пункту 8 викласти в такій редакції:
"У разі встановлення індикативних цін на товари, які
експортуються та зовнішньоекономічні угоди щодо яких підлягають
реєстрації чи передбачають отримання ліцензії, а ціни на ці товари
зазначаються у відповідних реєстраційних документах, додаткове
обгрунтування цін експортером не проводиться.
У разі встановлення індикативних цін на товари,
зовнішньоекономічні угоди щодо яких не підлягають реєстрації чи не
передбачають отримання ліцензії, ціни на такі товари повинні
відповідати індикативним цінам, установленим на момент здійснення
зовнішньоторговельної операції. Якщо ціна, обумовлена в угоді,
відрізняється від індикативної, для митного оформлення такого
товару подається лист - погодження державного органу, на який
згідно із законодавством покладено обов'язки з установлення
індикативних цін".
