{У тексті Закону слова "спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань водного господарства та меліорації земель" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

{У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022}

Цей Закон визначає засади правового регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі проведення меліорації земель, використання меліорованих земель і меліоративних систем, та повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у сфері меліорації земель і спрямований на забезпечення екологічної безпеки меліоративних систем та захисту суспільних інтересів.

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

інвестиційна програма оператора об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності (далі - інвестиційна програма), - комплекс короткострокових чи довгострокових (на строк більше одного року) заходів, спрямованих на підвищення рівня надійності та забезпечення ефективного функціонування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, який містить зобов’язання оператора щодо нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту таких об’єктів, поліпшення якості послуг, що надаються оператором, а також відповідні розрахунки, обґрунтування доцільності та ефективності таких заходів, джерела їх фінансування та графік виконання;

меліоративна мережа - розміщений на землі та/або під землею технологічно цілісний комплекс, що складається з об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, входить до складу меліоративної системи та забезпечує забір і доставку води з точки водовиділу або її відведення в точку водовиділу;

меліоративна система - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає меліоративні мережі, а також інші складові частини меліоративної системи (за наявності), взаємодія яких забезпечується шляхом управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом ґрунтів на меліорованих землях;

меліоративні заходи - роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливими водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкцію) та експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, у тому числі наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення таких робіт;

меліорація земель - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь;

меліоровані землі - землі, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до проектної документації, затвердженої в установленому порядку;

моніторинг зрошуваних та осушуваних земель - комплекс заходів, спрямованих на збирання, оброблення, зберігання та передачу інформації про стан меліорованих земель і меліоративних систем, їх водний баланс, а також аналіз, оцінку та прогнозування можливого впливу меліоративних заходів на навколишнє природне середовище;

об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи - насосні станції, колектори, водозабори, дамби та інші гідротехнічні споруди, канали на зрошувальних та осушувальних системах, трубопроводи, інші об’єкти та споруди, пов’язані із забором (подачею) води для потреб зрошення земель чи інших цілей та/або з наданням послуг з осушення земель, та/або із захистом земель від шкідливої дії води, які відповідно до проекту їх будівництва та/або паспорта меліоративної системи входять до її складу;

оператор об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності (далі - оператор), - юридична особа, яка забезпечує експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності;

складова частина меліоративної мережі - один або декілька технологічно пов’язаних об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, що входять до складу відповідної меліоративної мережі;

складова частина меліоративної системи - меліоративна мережа (меліоративні мережі), канал державного значення, об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, розміщені в межах істотно змінених масивів поверхневих вод, інші об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що відповідно до проекту їх будівництва та/або паспорта меліоративної системи входять до її складу;

територія обслуговування меліоративної мережі (іншої складової частини меліоративної системи) - сукупність земельних ділянок (частин земельних ділянок), щодо яких меліоративною мережею (іншою складовою частиною меліоративної системи) забезпечується зрошення та/або доставка води для інших цілей, осушення, захист від шкідливої дії води;

територія обслуговування оператора об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності (далі - територія обслуговування оператора), - сукупність визначених за даними державного земельного кадастру територій обслуговування меліоративних мереж та інших складових частин меліоративної системи, що закріплені за оператором;

точка водовиділу - місце на каналі на зрошувальних і осушувальних системах, трубопроводі або іншому джерелі зрошення, з якого здійснюється забір води для її доставки водокористувачам у межах території обслуговування меліоративної мережі та/або в яке здійснюється скидання води, відведеної з території обслуговування меліоративної мережі.

Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:

терміни "канал державного значення", "канал на зрошувальних і осушувальних системах", "насосна станція", "організація водокористувачів" - у значеннях, наведених у Законі України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель";

термін "істотно змінений масив поверхневих вод" - у значенні, наведеному у Водному кодексі України.

{Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 2. Законодавство про меліорацію земель

Діяльність у сфері меліорації земель регулюється Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Кодексом України про надра, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель", цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

{Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022}

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про меліорацію земель, то застосовуються норми міжнародного договору.

РОЗДІЛ II
ВИДИ МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ ТА МЕЛІОРАТИВНІ ЗАХОДИ

Стаття 3. Види меліорації земель

Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів визначаються такі основні види меліорації земель: гідротехнічна, культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна.

Меліоративні заходи, що підлягають здійсненню у процесі меліорації земель за її окремими видами, визначаються цим Законом.

Під час розроблення проектів меліорації земель обов'язково визначається комплексний підхід до здійснення меліоративних заходів.

Стаття 4. Гідротехнічна меліорація земель

Гідротехнічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення поліпшення земель з несприятливим водним режимом (перезволожених, переосушених тощо), регулювання водного режиму шляхом створення спеціальних гідротехнічних споруд на схилових та інших землях з метою поліпшення водного і повітряного режиму грунтів та захисту їх від шкідливої дії води (затоплення, підтоплення, ерозія тощо).

Під час гідротехнічної меліорації земель здійснюються зрошувальні, осушувальні, осушувально-зволожувальні, протиповеневі, протипаводкові, протисельові, протиерозійні та інші меліоративні заходи.

Стаття 5. Культуртехнічна меліорація земель

Культуртехнічна меліорація земель передбачає проведення впорядкування поверхні землі та підготовку її до використання для сільськогосподарських потреб. З цією метою здійснюються такі заходи, як викорчування дерев і чагарників, розчищення від каміння, зрізування купин, вирівнювання поверхні, меліоративна оранка, залуження, влаштування тимчасової вибіркової мережі каналів.

Стаття 6. Хімічна меліорація земель

Хімічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення фізико-хімічних і фізичних властивостей грунтів, їх хімічного складу.

Хімічна меліорація земель включає роботи з гіпсування, вапнування та фосфоритування грунтів.

Стаття 7. Агротехнічна меліорація земель

Агротехнічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збільшення потужності та поліпшення агрофізичних властивостей кореневмісного шару грунтів. З цією метою здійснюються такі заходи, як плантажна оранка, глибоке меліоративне розпушення, щілювання, кротовий аераційний дренаж, піскування, глинування тощо.

Стаття 8. Агролісотехнічна меліорація земель

Агролісотехнічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення докорінного поліпшення земель шляхом використання грунтозахисних, стокорегулюючих та інших властивостей захисних лісових насаджень. З цією метою формуються такі поліфункціональні лісомеліоративні системи, як:

площинні (протиерозійні) захисні лісонасадження, що забезпечують захист земель від ерозії, а водних об'єктів від виснаження та замулення шляхом заліснення ярів, балок, крутосхилів, пісків та інших деградованих земель, а також прибережних захисних смуг і водоохоронних зон річок та інших водойм;

лінійні (полезахисні) лісонасадження, що забезпечують захист від вітрової і водної ерозій та поліпшення грунтово-кліматичних умов сільськогосподарських угідь шляхом створення полезахисних і стокорегулюючих лісосмуг.

РОЗДІЛ III
ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ІНЖЕНЕРНУ ІНФРАСТРУКТУРУ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ ТА ЇЇ ОКРЕМІ ОБ'ЄКТИ

Стаття 9. Суб’єкти права власності на об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем

Право власності на об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем може належати державі, територіальним громадам сіл, селищ і міст, юридичним особам та громадянам з урахуванням обмежень, визначених законом.

Управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, здійснюють Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, через операторів, які утворюються та здійснюють свою діяльність відповідно до статей 242-245 цього Закону.

Право власності на об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем набувається і реалізується в порядку, визначеному законом.

{Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 2079-IX від 17.02.2022; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 10. Виключне право державної власності на окремі об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем

Право власності на об’єкти інженерної інфраструктури каналів державного значення належить виключно державі.

Перелік каналів державного значення затверджує Кабінет Міністрів України.

Передача об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у публічно-приватне партнерство, концесію здійснюється відповідно до законів України "Про публічно-приватне партнерство", "Про концесію" та не зумовлює перехід права власності на такі об’єкти до приватного партнера, концесіонера.

{Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 4510-IX від 19.06.2025; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 11. Право власності на об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем

Об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем можуть перебувати у державній власності, комунальній (у тому числі у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст) або приватній власності (крім об’єктів інженерної інфраструктури каналів державного значення) з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок, обтяжень речових прав на них, встановлених відповідно до закону.

Об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній, комунальній власності можуть бути передані в публічно-приватне партнерство, концесію у порядку, встановленому законами України "Про публічно-приватне партнерство", "Про концесію".

Насосні станції, інші об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності, які є складовою частиною меліоративних систем, можуть бути об’єктом приватизації у разі відповідності всім таким умовам:

насосна станція, інші об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем не використовуються за цільовим призначенням, у тому числі для забору (доставки) або відведення води для потреб гідротехнічної меліорації земель, протягом не менше 10 років;

жодна організація водокористувачів не звернулася у визначеному законом порядку із заявою про отримання у власність таких об’єктів;

щодо таких об’єктів не було розпочато підготовку концептуальної записки щодо здійснення публічно-приватного партнерства або підготовку техніко-економічного обґрунтування здійснення публічно-приватного партнерства або прийнято рішення про здійснення публічно-приватного партнерства, концесії відповідно до законів України "Про публічно-приватне партнерство", "Про концесію".

Одночасно з приватизацією зазначених об’єктів здійснюється приватизація технологічно пов’язаних із ними інших об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що є складовими частинами меліоративної системи (складовими частинами меліоративної мережі), до складу якої входять такі об’єкти.

Приватизація об’єктів, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, речові права на які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, проте не були зареєстровані, здійснюється без попередньої реєстрації права власності держави чи територіальної громади на такі об’єкти.

{Стаття 11 в редакції Закону № 2079-IX від 17.02.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 12. {Статтю 12 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 121. Право власності на меліоративну мережу організації водокористувачів, інших юридичних осіб приватного права та фізичних осіб

Право власності на меліоративну мережу та її окремі складові може належати організації водокористувачів, іншим юридичним особам приватного права чи фізичним особам.

Юридичні та фізичні особи вправі здійснювати будівництво об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, розміщувати такі об’єкти на належних їм на праві власності або на праві користування земельних ділянках та набувати право власності на відповідні об’єкти.

{Частина друга статті 121 в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Використання власником меліоративної мережі, водокористувачами, власниками (користувачами) земельних ділянок, що осушуються, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, які належать іншим власникам, здійснюється на підставі договору.

{Частина третя статті 121 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

{Розділ ІІІ доповнено статтею 121 згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022}

РОЗДІЛ IV
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ З РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України з регулювання відносин у сфері меліорації земель

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері меліорації земель належить:

забезпечення здійснення державної політики у сфері меліорації земель, підвищення родючості грунтів, раціонального використання меліорованих земель;

організація розроблення та виконання державних цільових і міждержавних програм меліорації земель, забезпечення підвищення родючості грунтів, створення захисних лісових насаджень та раціонального використання меліорованих земель;

{Абзац третій статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006}

здійснення контролю за виконанням державних цільових і міждержавних програм меліорації земель;

{Абзац четвертий статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006}

затвердження переліку каналів державного значення;

{Абзац п'ятий статті 13 в редакції Законів № 5462-VI від 16.10.2012, № 4795-IX від 25.02.2026}

координація роботи центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері розвитку водного господарства, інших центральних органів виконавчої влади з регулювання відносин у сфері меліорації земель;

{Абзац шостий статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

{Абзац сьомий статті 13 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

{Абзац восьмий статті 13 виключено на підставі Закону № 2079-IX від 17.02.2022}

{Абзац дев'ятий статті 13 виключено на підставі Закону № 2079-IX від 17.02.2022}

{Абзац десятий статті 13 виключено на підставі Закону № 2079-IX від 17.02.2022};

здійснення міжнародного співробітництва у сфері меліорації земель;

виконання інших повноважень у сфері меліорації земель, визначених законами України.

Стаття 14. Повноваження центральних органів виконавчої влади з регулювання відносин у сфері меліорації земель

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері меліорації земель належить:

{Абзац перший частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

{Абзац другий частини першої статті 14 виключено на підставі Закону № 2079-IX від 17.02.2022}

{Абзац третій частини першої статті 14 виключено на підставі Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

{Абзац четвертий частини першої статті 14 виключено на підставі Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

вирішення інших питань, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища під час проведення меліорації земель в межах повноважень, визначених законом.

{Абзац п'ятий частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин з питань меліорації земель, належить:

погодження проектів державних цільових, міждержавних та місцевих програм меліорації земель;

{Абзац другий частини другої статті 14 в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

участь у розробленні разом з іншими центральними органами виконавчої влади програм будівництва та експлуатації меліоративних систем, проектів роздержавлення та паювання меліорованих земель сільськогосподарських підприємств, їх раціонального використання, охорони та відновлення родючості;

виступати державним замовником робіт із землеустрою та моніторингу земель;

створення системи інформації щодо комплексу робіт із землеустрою, ведення державного земельного кадастру та моніторингу земель;

проведення разом з іншими центральними органами виконавчої влади інвентаризації меліорованих земель;

вирішення інших питань, пов’язаних з використанням меліорованих земель, у межах повноважень, визначених законом.

{Частина друга статті 14 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

{Частину третю статті 14 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, у сфері меліорації земель належить:

{Абзац перший частини четвертої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

участь у розробленні і виконанні державних цільових і міждержавних програм меліорації земель, підвищення родючості грунтів, забезпечення раціонального використання меліорованих земель;

{Абзац другий частини статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006}

{Абзац третій частини четвертої статті 14 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

організація проведення гідротехнічної, культуртехнічної, хімічної та агротехнічної меліорації земель;

{Абзац четвертий частини четвертої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

{Абзац п'ятий частини четвертої статті 14 виключено на підставі Закону № 2079-IX від 17.02.2022}

забезпечення ефективного використання меліорованих земель;

затвердження порядку розроблення паспорта меліоративної системи (складової частини меліоративної системи);

{Частину четверту статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

вирішення інших питань, пов'язаних з використанням меліорованих земель для потреб сільського господарства в межах повноважень, визначених законом.

{Абзац частини четвертої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 1423-IX від 28.04.2021}

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства з питань меліорації земель належить:

{Абзац перший частини п'ятої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

участь у розробленні і виконанні державних цільових і міждержавних програм меліорації земель, створення та охорони водоохоронних захисних лісових насаджень;

{Абзац другий частини статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006}

здійснення державного контролю за дотриманням вимог щодо використання водоохоронних захисних лісових насаджень та їх охорони;

організація проведення агролісотехнічної меліорації земель та інвентаризації водоохоронних захисних лісових насаджень;

забезпечення розроблення і впровадження нових технологій агролісотехнічної меліорації земель, поліпшення грунтово-кліматичних умов сільськогосподарських угідь, а також захисту водних об'єктів від виснаження і замулення шляхом створення полезахисних і стокорегулюючих лісосмуг;

вирішення інших питань, пов'язаних з проведенням агролісотехнічної меліорації земель у межах повноважень, визначених законом.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у сфері меліорації земель належить:

{Абзац перший частини шостої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

участь у розробленні і виконанні державних цільових та міждержавних програм меліорації земель, охорони надр;

{Абзац другий частини статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006}

перевірка обгрунтованості застосування методик і технологій, якості, комплексності та ефективності робіт, пов'язаних із геологічним вивченням надр під час проектування меліоративних систем, а також обгрунтованості еколого-геологічних заходів та повноти галузевого моніторингу геологічного середовища у процесі проведення меліорації земель.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства з питань меліорації земель належить:

{Абзац перший частини сьомої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

участь у розробленні і виконанні державних цільових та міждержавних програм меліорації земель, забезпеченні раціонального використання меліоративних систем, охорони водних об'єктів рибного господарства;

{Абзац другий частини статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006}

здійснення державного контролю за технічним станом рибозахисних споруд та проведенням рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем;

забезпечення розроблення і впровадження нових технологій вирощування рослиноїдних риб у меліоративних системах поряд з іншими технологіями поліпшення їх очищення від заростання синьо-зеленими водоростями та вищою водною рослинністю;

вирішення інших питань, пов'язаних з використанням меліоративних систем для потреб рибного господарства в межах повноважень, визначених законом.

{Абзац п'ятий частини сьомої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у сфері меліорації земель, належить:

1) здійснення державного нагляду (контролю) за:

дотриманням вимог екологічної безпеки у процесі будівництва (реконструкції), введення в дію і експлуатації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури;

меліоративним станом зрошуваних та осушуваних земель, технічним станом меліоративних систем;

відповідністю обсягів і якості колекторно-дренажних вод установленим нормативам;

2) вирішення інших питань, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища під час проведення меліорації земель, у межах повноважень, визначених законом.

{Статт 14 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

{Текст статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022}

Стаття 15. Повноваження органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій з регулювання відносин у сфері меліорації земель

{Назва статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та районних державних адміністрацій належить:

забезпечення додержання законів та інших нормативно-правових актів з питань меліорації земель;

розроблення проектів програм меліорації земель Автономної Республіки Крим, обласних, районних програм меліорації земель та подання їх на затвердження відповідній раді, виконання цих програм;

опрацювання і внесення пропозицій до проектів державних цільових і міждержавних програм меліорації земель, їх фінансового забезпечення;

{Абзац четвертий частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006}

фінансування заходів, що здійснюються відповідно до програм меліорації земель Автономної Республіки Крим, обласних, районних програм меліорації земель;

{Абзац шостий частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 2079-IX від 17.02.2022}

організація і проведення експертизи проектної документації на здійснення меліоративних заходів, що фінансуються за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;

розроблення та виконання затверджених у встановленому законом порядку програм підвищення родючості грунтів, забезпечення раціонального використання меліорованих земель, створення захисних лісових насаджень;

обмеження або заборони використання суб'єктами господарської діяльності питної води для меліорації земель;

{Абзац дев’ятий частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022}

забезпечення збереження та раціонального використання меліоративних систем і мереж, їх складових частин, а також державного майна підприємствами, організаціями та установами, що здійснюють будівництво (реконструкцію) та експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

{Абзац десятий частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

вирішення інших питань у сфері меліорації земель, що належать згідно із законом до їх повноважень.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та районні державні адміністрації здійснюють у сфері меліорації земель повноваження, делеговані їм відповідними радами, і забезпечують виконання рішень відповідних рад, прийнятих у межах їх повноважень.

{Частину третю статті 15 виключено на підставі Закону № 2079-IX від 17.02.2022}

Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, належить:

реалізація державної політики у сфері гідротехнічної меліорації земель, участь у розробленні і виконанні державних цільових програм щодо гідротехнічної меліорації земель;

розроблення пропозицій до проекту переліку каналів державного значення;

реалізація єдиної науково-технічної політики у сфері гідротехнічної меліорації земель, організація робіт, спрямованих на впровадження у проектування, будівництво (реконструкцію) та експлуатацію державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, меліоративних систем, що перебувають у державній власності, та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також досягнень науки і техніки, новітніх технологій і передового досвіду;

координація та забезпечення діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, з питань гідротехнічної меліорації земель;

участь у формуванні та розміщенні державного замовлення на проектування, будівництво (реконструкцію) державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, меліоративних систем, окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та захисних споруд, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету;

проведення паспортизації меліоративної системи (складової частини меліоративної системи), що перебуває у державній власності;

затвердження правил експлуатації меліоративної системи (складової частини меліоративної системи), що перебуває у державній власності;

розроблення спільно з іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових і методичних документів з питань гідротехнічної меліорації земель;

забезпечення проведення робіт із запобігання пошкодженню та аваріям на об’єктах інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, а також з ліквідації наслідків таких аварій;

виконання функцій розпорядника коштів державного бюджету, що виділяються для проведення гідротехнічної меліорації земель;

участь у реалізації інвестиційної політики у сфері гідротехнічної меліорації земель;

здійснення моніторингу технічного стану об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності;

організація виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт з проблем меліорації земель;

здійснення міжнародного співробітництва у сфері гідротехнічної меліорації земель;

забезпечення з урахуванням галузевих особливостей проектування, будівництва (реконструкції) державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності;

забезпечення експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем (крім об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, переданих організаціям водокористувачів та/або закріплених за операторами), захисних споруд, а також забезпечення проведення планово-запобіжних ремонтів на зазначених об’єктах;

розроблення довгострокових прогнозів і пропозицій щодо основних напрямів розвитку гідротехнічної меліорації земель;

здійснення інших повноважень у сфері гідротехнічної меліорації земель, визначених законом.

{Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3421-IV від 09.02.2006, № 2608-VI від 19.10.2010, № 5462-VI від 16.10.2012, № 2079-IX від 17.02.2022; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

РОЗДІЛ V
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ З РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

Стаття 17. Повноваження обласних і районних рад з регулювання відносин у сфері меліорації земель

До повноважень обласних і районних рад у сфері меліорації земель належить:

затвердження програм соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі щодо меліорації земель, заслуховування звітів про їх виконання;

утворення органів управління меліоративними системами та окремими об'єктами інженерної інфраструктури, що перебувають в управлінні обласних і районних рад, призначення на посади та звільнення з посад керівників цих органів;

прийняття рішень про делегування місцевим державним адміністраціям окремих повноважень обласних і районних рад у сфері меліорації земель;

вирішення інших питань у сфері меліорації земель, віднесених законами до їх повноважень.

Стаття 18. Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів з регулювання відносин у сфері меліорації земель

До повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері меліорації земель належить:

затвердження програм соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі щодо меліорації земель;

прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління меліоративними системами та окремими об'єктами інженерної інфраструктури, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

утворення у разі необхідності органів і служб для забезпечення реалізації з іншими суб'єктами комунальної власності спільних програм і проектів будівництва (реконструкції) меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;

вирішення інших питань у сфері меліорації земель, віднесених законами до їх повноважень.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері меліорації земель належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

підготовка і подання на затвердження сільським, селищним, міським радам програм соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць (зокрема щодо меліорації земель), організація виконання цих програм;

організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем місцевого значення та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;

виконання або делегування на конкурсній основі підприємствам та організаціям функцій замовника на проектування, будівництво (реконструкцію) меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів;

розгляд і внесення до районних та обласних рад пропозицій до проектів державних цільових програм меліорації земель, які підлягають виконанню на відповідній території.

{Абзац п'ятий пункту "а" частини другої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006}

{Абзац шостий пункту "а" частини другої статті 18 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

{Пункт "б" частини другої статті 18 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

РОЗДІЛ VI
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

Стаття 181. Особливості адміністративного провадження адміністративних справ у сфері меліорації земель

Вчинення процедурних дій, прийняття процедурних рішень у сфері меліорації земель здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та статтею 17 2 Земельного кодексу України.

{Розділ VI доповнено статтею 181 згідно із Законом № 3993-IX від 08.10.2024}

Стаття 19. Організаційно-правові основи проведення меліорації земель

Організаційно-правовою основою проведення меліорації земель є науково обгрунтовані державні цільові, міждержавні та місцеві (республіканська, обласні, районні, сільські, селищні, міські) програми меліорації земель, затверджені організаціями водокористувачів правила забезпечення водокористувачів водою, а також господарські договори, укладені відповідно до законодавства.

{Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3370-IV від 19.01.2006, № 3421-IV від 09.02.2006, № 2079-IX від 17.02.2022}

Визначення пріоритетних напрямів у виборі та проведенні певного виду меліорації земель провадиться залежно від природно-кліматичних особливостей, екологічної ситуації відповідного регіону та наступного сільськогосподарського використання меліорованих земель.

Розроблення і погодження державних цільових, міждержавних та місцевих програм меліорації земель здійснюється виходячи з необхідності збереження природних екосистем, передусім тих, що мають міжнародне значення, та на основі аналізу еколого-економічної ефективності меліорації за окремими видами або за комплексом її видів, а у разі проектування створення меліоративних систем - прогнозування екологічних наслідків їх будівництва і функціонування.

{Частина третя статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006}

{Частину четверту статті 19 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Міждержавні програми меліорації земель розробляються, погоджуються та реалізуються у порядку, встановленому відповідними міжнародними договорами України.

Стаття 20. Замовники робіт з проектування, будівництва (реконструкції) меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем

{Назва статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

Замовниками робіт з проектування, будівництва (реконструкції) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем є:

{Абзац перший частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, а також утворені ним підприємства, установи та організації - щодо робіт, які здійснюються відповідно до державних цільових програм щодо меліорації земель;

{Абзац другий частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3421-IV від 09.02.2006, № 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

органи місцевого самоврядування, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, а також утворювані цими органами підприємства, установи і організації - щодо робіт, які здійснюються відповідно до місцевих програм меліорації земель;

оператори - щодо робіт, які здійснюються на закріплених за ними об’єктах інженерної інфраструктури меліоративних систем та на об’єктах інженерної інфраструктури меліоративних систем, будівництво яких здійснюється відповідно до інвестиційних програм таких операторів;

{Частину першу статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

юридичні та фізичні особи - щодо робіт, які здійснюються на об’єктах інженерної інфраструктури меліоративних систем, що належать (належатимуть після завершення будівництва) таким особам на праві власності чи іншому речовому праві, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів таких осіб;

{Частину першу статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

підприємства, установи і організації, окремі фізичні особи - щодо робіт, фінансування яких здійснюється за рахунок їхніх коштів.

{Абзац частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022}

Замовники робіт з проектування, будівництва (реконструкції) меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, що здійснюються згідно з міждержавними програмами меліорації земель, визначаються відповідними міжнародними договорами України.

Стаття 21. {Статтю 21 виключено на підставі Закону № 2079-IX від 17.02.2022}

Стаття 22. Виконання робіт з будівництва (реконструкції) меліоративних систем та будівництва або розміщення об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем

{Назва статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

Відносини виконавця та замовника робіт з будівництва (реконструкції) меліоративних систем та будівництва або розміщення об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем регулюються договором підряду, що укладається відповідно до законодавства, або договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором, що укладаються відповідно до вимог Закону України "Про публічно-приватне партнерство", Закону України "Про концесію".

{Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4510-IX від 19.06.2025, № 4795-IX від 25.02.2026}

Замовник робіт та їх виконавець зобов’язані забезпечувати під час здійснення меліоративних заходів додержання державних будівельних, природоохоронних, санітарних норм і правил, державних стандартів, умов збереження природних екосистем та їх відновлення за рахунок власних коштів.

{Частину третю статті 22 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

{Частину четверту статті 22 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

{Частину п'яту статті 22 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем здійснюється відповідно до законодавства.

Трубопроводи меліоративних систем, розташовані в межах сільськогосподарських угідь, не належать до об’єктів будівництва.

{Частина сьома статті 22 в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

У разі якщо для нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній або комунальній власності, які відповідно до закону можуть бути передані організаціям водокористувачів у разі їх утворення, підприємства, установи та організації, що здійснюють (здійснюватимуть) експлуатацію таких активів, планують залучити кредитні (позикові) кошти, повернення яких здійснюватиметься за рахунок доходів позичальника, отриманих від надання послуг із забору (доставки) та/або відведення води для потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок, а також у разі укладення енергосервісних договорів щодо таких об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній або комунальній власності як об’єкти енергосервісу, потенційний позичальник (потенційний замовник послуг енергосервісу) до укладення договору про надання кредиту (позики) та/або енергосервісного договору зобов’язаний попередньо погодити умови таких договорів із власниками земельних ділянок або їх користувачами (у разі якщо відповідна земельна ділянка передана у користування на умовах оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування), у власності (користуванні) яких сукупно перебуває більше половини земельних ділянок, гідротехнічна меліорація яких забезпечується (забезпечуватиметься) відповідними об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній або комунальній власності. Згода з умовами договору про надання кредиту (позики), енергосервісного договору оформлюється у письмовій формі як заява кожного такого власника (користувача) земельної ділянки та/або протоколом зборів зазначених осіб. Недотримання вимоги щодо попереднього погодження умов договору про надання кредиту (позики) та/або умов енергосервісного договору позбавляє права на отримання від організації водокористувачів компенсації витрат на погашення та обслуговування такого кредиту (позики) та/або на укладення договору про заміну замовника енергосервісу за укладеним енергосервісним договором на організацію водокористувачів у випадках та порядку, визначених частиною сімнадцятою статті 21 Закону України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель".

{Статтю 22 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

{Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3370-IV від 19.01.2006, № 2608-VI від 19.10.2010, № 124-IX від 20.09.2019; в редакції Закону № 2079-IX від 17.02.2022}

Стаття 23. Надання земель для потреб меліорації

Вилучення (викуп) та надання земель для потреб меліорації провадиться відповідно до Земельного кодексу України.

Після закінчення будівництва (реконструкції) меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури порушені землі підлягають рекультивації та передачі землекористувачам, власникам землі у придатному для використання стані.

Землі, зайняті окремими об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем (меліоративною мережею з гідротехнічними спорудами та насосними станціями, захисними дамбами, спостережною мережею, технологічними дорогами та спорудами на них), а також землі, виділені під смуги відведення для них, надаються у користування або у власність суб'єктам права власності на меліоративні системи, які забезпечують відповідно до цього Закону експлуатацію меліоративних систем або утворюють з цією метою спеціальні служби.

Порядок надання цих земель у користування або у власність встановлюється Земельним кодексом України.

РОЗДІЛ VII
ЕКСПЛУАТАЦІЯ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ ТА ВИКОРИСТАННЯ МЕЛІОРОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

Стаття 24. Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем

Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем повинна забезпечувати оптимальний водний та повітряний режим ґрунтів, створення умов для високоефективного та екологічно безпечного використання меліорованих земель.

Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, що перебуває у державній власності, забезпечується відповідно до правил експлуатації меліоративної системи та її складових частин, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель. Замовниками розроблення таких правил експлуатації є балансоутримувачі зазначених об’єктів.

Виконання в зоні розміщення та функціонування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також на прилеглій до них території будь-яких робіт, що можуть вплинути на технічний стан і режим експлуатації таких об’єктів, допускається лише після врахування у проекті виконання відповідних робіт технічних умов, визначених балансоутримувачем зазначених об’єктів.

Об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, можуть використовуватися для потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, виключно на підставі проектів реконструкції, технічного переоснащення та вдосконалення зазначених об’єктів, розроблених і затверджених у встановленому законодавством порядку.

Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності та не передані організаціям водокористувачів, здійснюється операторами, які утворюються та здійснюють свою діяльність відповідно до статей 242-245 цього Закону, а також може здійснюватися приватним партнером, концесіонером у разі передачі таких об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у публічно-приватне партнерство, концесію на умовах, визначених договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором.

Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності, здійснюється власниками таких систем або спеціально утвореними ними підприємствами, установами та організаціями.

Експлуатація меліоративних мереж та об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у приватній власності, у тому числі у власності організацій водокористувачів, здійснюється їх власниками або орендарями. Меліоративні мережі та об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у власності організацій водокористувачів, не підлягають передачі в оренду.

Оператор зобов’язаний надавати послуги із забору (доставки) та/або відведення води організаціям водокористувачів та особам, які є власниками меліоративних мереж та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, на тих самих умовах, на яких він надає аналогічні послуги іншим особам, у тому числі, але не виключно, щодо застосування єдиного принципу (методики) розрахунку відповідного тарифу (ціни) за надання таких послуг та виконання технічних умов.

Оператор зобов’язаний надавати послуги із забору (доставки) та/або відведення води для потреб гідротехнічної меліорації земель та для задоволення інших потреб водокористувачів у водних ресурсах, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, за наявності відповідної технічної можливості та водних ресурсів усім власникам (користувачам) земельних ділянок, включених до території обслуговування меліоративної мережі (іншої складової частини меліоративної системи), експлуатацію якої здійснює, а також іншим водокористувачам на тих самих умовах, на яких він надає аналогічні послуги іншим особам, у тому числі, але не виключно, щодо застосування єдиного принципу (методики) розрахунку відповідного тарифу (ціни) за надання таких послуг та виконання технічних умов.

{Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 2079-IX від 17.02.2022, № 4510-IX від 19.06.2025; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 241. Особливості експлуатації меліоративних мереж, які перебувають у приватній власності

{Частину першу статті 241 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Забір, доставка води та її відведення із використанням приватних меліоративних мереж або окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем здійснюються на підставі договору (крім надання організацією водокористувачів таких послуг своїм членам), істотними умовами якого є умови забору, доставки води та її відведення.

{Частина друга статті 241 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

{Частину третю статті 241 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Проведення ремонту меліоративної мережі, заміна застарілих чи несправних об’єктів або їх окремих складових не є підставою для порушення умов забору, доставки води та її відведення.

У разі зміни власника меліоративної мережі приватної форми власності новий власник стає правонаступником щодо прав та обов’язків, визначених умовами договорів, укладених попереднім власником з водокористувачами та особами, яким надаються послуги з відведення води.

{Частина п'ята статті 241 в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Зміна власника (користувача) земельної ділянки, на яку подається вода для гідротехнічної меліорації, не є підставою для зміни умов забору, доставки води та її відведення для нового власника (користувача) такої земельної ділянки.

{Закон доповнено статтею 241 згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022}

Стаття 242. Порядок утворення та статус оператора об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності

Оператор утворюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, для управління, експлуатації, обслуговування, відновлення, будівництва об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, з метою надання послуг із забору (доставки) води та/або відведення води чи захисту земель від шкідливої дії води в межах території обслуговування оператора. Оператор утворюється як державне некомерційне товариство у встановленому законом порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Для експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури одного каналу державного значення утворюється лише один оператор. Оператори для експлуатації меліоративних систем, до складу яких не входять канали державного значення, інших складових частин меліоративної системи, складових частин меліоративних мереж, які перебувають у державній власності та не передані організаціям водокористувачів, утворюються з дотриманням принципу економічної ефективності експлуатації таких об’єктів, що передбачає закріплення за одним оператором кількох таких об’єктів, якщо здійснення експлуатації зазначених об’єктів одним оператором є економічно вигіднішим, ніж закріплення зазначених об’єктів за різними операторами.

Оператор може утворюватися шляхом реорганізації державної організації, установи та/або виділу з такої організації, установи.

Примірний статут оператора затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

{Закон доповнено статтею 242 згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 243. Майно, що закріплюється за оператором об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності

За оператором закріплюється таке майно:

об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, що входять до складу одного каналу державного значення. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, про закріплення за оператором об’єктів інженерної інфраструктури каналу державного значення погоджує Кабінет Міністрів України;

меліоративні системи, до складу яких не входять канали державного значення, меліоративні мережі, інші складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративних мереж, що перебувають у державній власності та не передані організаціям водокористувачів. За оператором закріплюються всі технологічно пов’язані об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, що входять до складу відповідної меліоративної мережі, іншої складової частини меліоративної системи або складової частини меліоративної мережі, які закріплюються за оператором;

інше майно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель.

Майно закріплюється за оператором на праві узуфрукта.

Оператор не має права відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, управління, заставу, безоплатне користування закріплені за ним об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, змінювати їх цільове (господарське) призначення та вчиняти щодо них інші правочини, наслідком яких може бути їх відчуження. На такі об’єкти не може бути звернено стягнення, накладено арешт за рішенням суду.

Використання та розпоряджання іншим майном, закріпленим за оператором, а також майном, набутим таким оператором під час провадження господарської діяльності, здійснюються відповідно до закону.

Закріплені за оператором меліоративні мережі (складові частини меліоративних мереж) передаються організації водокористувачів у порядку, визначеному Законом України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель".

У разі припинення організації водокористувачів та відсутності згоди іншої організації водокористувачів на отримання майна організації, що ліквідується, майно такої організації за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, закріплюється за оператором.

{Закон доповнено статтею 243 згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 244. Особливості управління оператором об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності

Органами управління оператора є наглядова рада, утворення якої є обов’язковим відповідно до частини другої цієї статті, та керівник оператора.

Наглядова рада оператора (далі - наглядова рада) утворюється в році, наступному за роком, у якому, за даними фінансової звітності оператора, більше 50 відсотків доходів такого оператора становлять доходи від надання послуг із забору (доставки) води та/або відведення води, та/або захисту земель від шкідливої дії води.

Кількісний склад наглядової ради визначається статутом оператора, має становити непарну кількість осіб та не може бути меншим ніж сім осіб та більшим ніж одинадцять осіб.

До складу наглядової ради входять:

одна особа, яка представляє інтереси держави та призначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель (далі - представник держави);

представники водокористувачів та інших осіб, яким оператор надає послуги із забору (доставки) води, відведення води, захисту земель від шкідливої дії води (далі - представники замовників послуг оператора), у кількості не менше двох третин кількісного складу наглядової ради;

незалежні члени, які обираються на конкурсних засадах конкурсною комісією, що утворюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, більшість членів якої мають становити представники замовників послуг оператора. Обрання представників замовників послуг оператора до складу членів конкурсної комісії здійснюється в порядку, визначеному частинами шостою - дев’ятою цієї статті.

Порядок призначення представника держави, обрання представників замовників послуг оператора та незалежних членів до складу наглядової ради визначає Кабінет Міністрів України з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Представники замовників послуг оператора обираються до складу наглядової ради на загальних зборах замовників послуг оператора з числа запропонованих ними кандидатур. Кількість голосів, що належать замовникам послуг оператора, розраховується за такими правилами:

1) загальна кількість голосів замовників послуг оператора розподіляється між ними пропорційно площі земельних ділянок, що належать кожному замовнику та включені до території обслуговування оператора, до загальної площі земельних ділянок, що належать усім таким замовникам послуг оператора та включені до території обслуговування оператора;

2) у разі якщо замовниками послуг оператора є водокористувачі, які отримують від оператора воду для інших потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель:

для таких замовників послуг умовна площа земельних ділянок визначається шляхом ділення ліміту забору води з об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, закріплених за оператором, що визначений у дозволі на спеціальне водокористування такого водокористувача, на середню норму споживання води для потреб зрошення. Середня норма споживання води для потреб зрошення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики;

умовна площа земельних ділянок, розрахована відповідно до абзацу другого цього пункту, додається до території обслуговування оператора;

кількість голосів, що належать такому замовнику послуг, визначається пропорційно умовній площі земельних ділянок до загальної площі земельних ділянок, що належать усім замовникам послуг оператора та включені до території обслуговування оператора, з урахуванням умовної площі земельних ділянок таких замовників.

У разі якщо для таких замовників послуг оператора, які є органами місцевого самоврядування, з урахуванням суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання, що отримують від оператора воду та належать до сфери управління відповідних органів місцевого самоврядування, а також для водокористувачів, які отримують від оператора воду для інших потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, кількості голосів, розрахованої за правилами, визначеними частиною шостою цієї статті, недостатньо для обрання до складу наглядової ради щонайменше одного представника від відповідної групи замовників послуг оператора (для зазначених замовників послуг оператора відповідна кількість голосів визначається сукупно в межах кожної із зазначених груп таких замовників за їх загальною кількістю, а не окремо для кожного такого замовника послуг оператора):

1) органи місцевого самоврядування, які є замовниками послуг оператора та/або здійснюють функції з управління суб’єктами господарювання, що здійснюють експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання, обирають до складу наглядової ради одного представника більшістю голосів осіб, присутніх на загальних зборах замовників послуг оператора (кількість голосів, що належать кожному органу місцевого самоврядування на таких зборах, визначається за правилами, встановленими частиною шостою цієї статті);

2) усі водокористувачі, які отримують від оператора воду для інших потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель (крім суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання та належать до сфери управління відповідних органів місцевого самоврядування), обирають до складу наглядової ради одного представника більшістю голосів водокористувачів, присутніх на загальних зборах замовників послуг оператора (кількість голосів, що належать кожному водокористувачу на таких зборах, визначається за правилами, встановленими частиною шостою цієї статті);

3) голоси, які належать замовникам послуг оператора, зазначеним у цій частині, не враховуються під час проведення загальних зборів замовників послуг оператора, передбачених абзацом першим частини шостої цієї статті.

Кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів, вважаються обраними до складу наглядової ради як представники замовників послуг оператора.

За рішенням замовників послуг оператора, які є членами організації водокористувачів, на загальних зборах замовників послуг оператора, зазначених у частині шостій цієї статті, їхні інтереси може представляти уповноважена особа, яка діє від імені такої організації водокористувачів. У такому разі замовники послуг оператора не мають права брати участь у загальних зборах та голосувати за кандидатів до складу наглядової ради, а загальна кількість їхніх голосів може бути розподілена уповноваженою особою організації водокористувачів між кількома кандидатами.

Представник держави, представники замовників послуг оператора та незалежні члени, обрані до складу наглядової ради відповідно до вимог цієї статті, призначаються як члени наглядової ради центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, зобов’язаний прийняти рішення про призначення до складу наглядової ради незалежних членів та представників замовників послуг оператора не пізніше 10 робочих днів з дня отримання від конкурсної комісії рішення про обрання незалежних членів та подання замовників послуг оператора стосовно осіб, обраних до складу наглядової ради, крім випадків виявлення таким органом влади порушення процедури обрання кандидатів до складу наглядової ради, встановленої цим Законом.

Строк повноважень члена наглядової ради становить три роки. Члени наглядової ради під час виконання своїх обов’язків зобов’язані діяти виключно в інтересах оператора для досягнення мети його діяльності, визначеної статутом такого оператора.

Члени наглядової ради працюють на умовах цивільно-правового договору, що визначає порядок здійснення ними повноважень, права, обов’язки, відповідальність сторін, порядок і умови оплати праці та компенсації витрат, пов’язаних з виконанням функцій члена наглядової ради, страхування відповідальності члена наглядової ради, підстави для дострокового припинення договору, порядок та наслідки його розірвання. Члени наглядової ради мають право на оплату їхньої діяльності та компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням ними їхніх функцій за рахунок оператора.

Наглядову раду очолює голова, який обирається з числа її членів простою більшістю голосів від загального складу наглядової ради. Голова наглядової ради може бути переобраний у будь-який час за рішенням більшості членів від загального складу наглядової ради.

Кожний член наглядової ради, включно з головою наглядової ради, має один голос. У разі прийняття наглядовою радою рішення про укладення оператором правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість одного або більше членів наглядової ради, такі члени наглядової ради не мають права голосу та не можуть будь-яким іншим чином брати участь у розгляді наглядовою радою такого питання.

Рішення наглядової ради ухвалюються простою більшістю голосів від її загального складу. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови наглядової ради. Керівник оператора повинен бути присутнім на засіданнях наглядової ради без права голосу, у разі якщо його присутність на такому засіданні визнана наглядовою радою необхідною.

Статут оператора, положення про наглядову раду може передбачати можливість проведення засідання наглядової ради в режимі теле-, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій, за умови що кожний із членів наглядової ради може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, внесених на розгляд наглядової ради, та/або може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).

До виключної компетенції наглядової ради належить:

1) обрання, звільнення керівника оператора, контроль за його діяльністю;

2) затвердження за поданням керівника оператора інвестиційної програми оператора;

3) затвердження за поданням керівника оператора тарифу на послуги оператора із забору (доставки) води, відведення води, захисту земель від шкідливої дії води;

4) прийняття рішень щодо залучення кредитних (позикових) коштів;

5) надання згоди на вчинення значних та інших правочинів у випадках, визначених законом та статутом оператора;

6) виконання інших повноважень, віднесених відповідно до закону до виключної компетенції наглядової ради.

Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради оператора, не можуть вирішуватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, та керівником такого оператора.

Керівник оператора обирається наглядовою радою і є підзвітним наглядовій раді.

{Закон доповнено статтею 244 згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 245. Особливості здійснення господарської діяльності оператором об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності

Оператор надає послуги із забору (доставки) води для потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок, задоволення інших потреб водокористувачів у водних ресурсах, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, та/або з відведення води, а також послуги із захисту земель від шкідливої дії води (далі у цій статті - послуги оператора), виконує інші роботи (надає інші послуги), необхідні для забезпечення надання оператором таких послуг.

Оператор надає послуги оператора на підставі таких договорів:

1) про надання послуг із забору (доставки) води - договору на водопостачання, що укладається з:

організаціями водокористувачів для забезпечення потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок, включених до території обслуговування таких організацій, задоволення інших потреб у водних ресурсах водокористувачів, які використовують воду, що доставляється меліоративною мережею організації водокористувачів;

водокористувачами для забезпечення потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок (у разі якщо організація водокористувачів не створена або земельні ділянки таких водокористувачів не включені до території обслуговування організації водокористувачів);

іншими водокористувачами для задоволення їхніх потреб у водних ресурсах, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель;

2) про надання послуг з відведення води, захисту земель від шкідливої дії води - договору, що укладається з:

виконавчим комітетом відповідної місцевої ради - про надання послуг з відведення води та/або захисту від шкідливої дії води земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, визначених згідно з даними Державного земельного кадастру;

організаціями водокористувачів та/або особами, що є власниками (для земель державної та комунальної власності - з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що відповідно до закону розпоряджаються такими землями) або користувачами земельних ділянок (у разі передачі відповідної земельної ділянки у користування на умовах оренди, емфітевзису, постійного користування), відведення води з яких та/або захист від шкідливої дії води яких здійснюється оператором, - про надання послуг з відведення води та/або захисту від шкідливої дії води земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів.

Типові договори про надання оператором послуг із забору (доставки) води, з відведення води, захисту земель від шкідливої дії води затверджує Кабінет Міністрів України.

У разі звернення осіб, визначених частиною другою цієї статті, з пропозицією щодо укладення договору про надання послуг оператор зобов’язаний укласти такий договір, за умови наявності у нього технічної можливості для надання відповідних послуг. У разі відсутності достатнього обсягу води оператор має право відмовити в укладенні договору про надання послуг із забору (доставки) води протягом звітного календарного року особі, яка звернулася з пропозицією щодо укладення такого договору після початку звітного календарного року. Укладення договору про надання послуг оператора в частині відведення води та/або захисту земель від шкідливої дії води є обов’язковим для осіб, визначених пунктом 2 частини другої цієї статті.

Оператор припиняє надання послуг з використання об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, переданих організації водокористувачів, у день, визначений актом приймання-передачі у власність організації водокористувачів таких об’єктів як день, з якого організація водокористувачів є відповідальною за надання послуг із забору (доставки) води та/або з відведення води особам, земельні ділянки яких включені до території її обслуговування.

Оператор не має права надавати послуги із забору (доставки) води для забезпечення потреб водокористувача, який не має дозволу на спеціальне водокористування, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом. Оператор веде облік води, що доставляється на виконання укладених договорів про надання послуг із забору (доставки) води.

Обсяг води, забір (доставка) якої здійснюється оператором за договором, укладеним з організацією водокористувачів, не може перевищувати суми лімітів забору води, визначених дозволами на спеціальне водокористування водокористувачів, забезпечення водою яких здійснює такий оператор, та/або обсягу води, забір та/або використання якого відповідно до закону може здійснюватися без дозволу на спеціальне водокористування. Обсяг води, забір (доставку) якої здійснює оператор за договором, укладеним безпосередньо з водокористувачем, не може перевищувати ліміт забору води, визначений дозволом на спеціальне водокористування такого водокористувача.

У разі зменшення ліміту забору води або відмови у видачі водокористувачу дозволу на спеціальне водокористування організація водокористувачів або водокористувач, який уклав договір з оператором, зобов’язані повідомити про це оператору протягом п’яти днів з дня, коли організації водокористувачів або такому водокористувачу стало відомо про зменшення ліміту забору води або про відмову у видачі дозволу на спеціальне водокористування.

Оператор не має права відмовити в наданні послуг оператора в межах наявного обсягу води у джерелі зрошення та обсягу води, визначеного у дозволі (дозволах) на спеціальне водокористування, виданому (виданих) водокористувачу (водокористувачам), забір (доставку) води яким здійснює оператор, крім випадку наявності заборгованості за укладеним з оператором договором у розмірі, визначеному таким договором, та з інших підстав, визначених законом та/або відповідним договором.

У разі неможливості внаслідок відсутності достатнього обсягу води, дефіциту потужності з постачання води, виникнення аварійної ситуації чи з інших незалежних від оператора обставин у повному обсязі задовольнити потребу у воді всіх осіб, з якими оператор уклав відповідні договори, у першу чергу він задовольняє потреби у воді, що використовується для централізованого питного водопостачання, а постачання наявного обсягу води іншим водокористувачам здійснює пропорційно лімітам забору води, визначеним дозволами на спеціальне водокористування таких осіб (для організації водокористувачів - пропорційно сукупному обсягу лімітів забору води, визначених дозволами на спеціальне водокористування водокористувачів, постачання води яким забезпечує така організація), до сукупного обсягу лімітів забору води всіх водокористувачів, для забезпечення потреб яких оператор здійснює подачу води.

Особа не звільняється від обов’язку оплати фактично наданих їй послуг за відсутності договору про надання послуг оператора, укладеного між такою особою та оператором. У такому разі оплата фактично наданих послуг оператора здійснюється за тарифом, встановленим оператором.

Оператор має право припинити надання послуг оператора за укладеним договором у разі наявності заборгованості іншої сторони договору понад строк та у сумі, що зазначені в такому договорі.

Оператор надає послуги оператора за договірним двоставковим тарифом (ціною), що розраховується відповідно до методики формування тарифу (ціни) на послуги оператора, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Тариф (ціна) на послуги оператора затверджується керівником оператора або рішенням наглядової ради, якщо в такому операторі утворена наглядова рада відповідно до цього Закону.

Методика формування тарифу (ціни) на послуги оператора має передбачати, що тариф (ціна) на послуги оператора включає:

1) плату (ціну) за потужність, що компенсує умовно-постійні витрати оператора на надання послуг оператора, до яких відносяться витрати на:

експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, закріплених за оператором (витрати на технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт, реконструкцію, реставрацію та нове будівництво об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та/або витрати на відшкодування та обслуговування кредитів (позик), інших інвестиційних ресурсів, залучених для фінансування таких заходів);

утримання оператора, що включають, у тому числі, але не виключно, витрати на оплату праці працівників оператора;

інші постійні витрати оператора, які не належать до витрат, передбачених пунктом 2 цієї частини;

2) ціну забору (доставки) та/або відведення води, що компенсує умовно-змінні витрати оператора на надання послуг, до яких належать витрати на придбання електричної енергії, необхідної для забору (доставки) води та/або відведення води, а також інші витрати, розмір яких залежить від обсягу води, доставленої конкретному водокористувачу та/або обсягу відведеної води.

Порядок оплати ціни за потужність та ціни забору (доставки) та/або відведення води визначається методикою формування тарифу (ціни) на послуги оператора та договорами, укладеними замовниками з оператором відповідно до такої методики. Методика формування тарифу (ціни) на послуги оператора має передбачати, що розподіл між замовниками послуг оператора умовно-постійних витрат на надання послуг оператора здійснюється за такими самими правилами, за якими відповідно до частин шостої і сьомої статті 244 цього Закону здійснюється обрахунок кількості голосів, що належать замовникам послуг оператора, для обрання представників замовників послуг оператора до складу членів наглядової ради.

Оператор, який надає одночасно послуги із забору (доставки) води, відведення води та/або захисту земель від шкідливої дії води, веде окремий облік витрат за кожним відповідним видом діяльності.

{Закон доповнено статтею 245 згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 25. Використання меліорованих земель

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:

{Абзац перший частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1532-VIII від 20.09.2016}

одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;

збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі, раціональне використання та охорону земель і водних ресурсів;

{Абзац третій частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018}

цілісність використання масиву земель сільськогосподарського призначення;

{Частину першу статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018}

належну експлуатацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури таких систем, окремо розташованих гідротехнічних споруд, а також вжиття заходів щодо запобігання їх пошкодженню; додержання технологічної цілісності функціонування меліоративних систем.

{Частину першу статті 25 доповнено абзацом згідно із Законом № 1532-VIII від 20.09.2016; в редакції Закону № 2498-VIII від 10.07.2018}

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.

{Частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1532-VIII від 20.09.2016}

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством.

{Частина третя статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1532-VIII від 20.09.2016, № 2498-VIII від 10.07.2018}

Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, на якому здійснюється гідротехнічна меліорація, має право на компенсацію понесених витрат з гідротехнічної меліорації земельних ділянок, розташованих у такому масиві, або суміжних земельних ділянок, які не перебувають в її користуванні. Розмір компенсації та умови її сплати визначаються у договорі між цією особою та власником або користувачем земельної ділянки.

{Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018}

З метою забезпечення належного еколого-меліоративного стану угідь, належної якості зрошувальної води, біологічної потреби культур та запобігання ризику розвитку процесів деградації ґрунтів Кабінет Міністрів України встановлює нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.

{Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018}

Власники, користувачі (орендарі) земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, не повинні чинити перешкод в експлуатації таких об’єктів і зобов’язані забезпечувати доступ до них уповноважених представників суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію таких об’єктів.

{Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.

Стаття 251. Встановлення земельних сервітутів для здійснення заходів з меліорації земель

Власники, землекористувачі меліорованих земель або інші особи мають право вимагати встановлення земельних сервітутів для забезпечення будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, зокрема для:

будівництва та розміщення трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших споруд та об’єктів, що є складовими відповідної меліоративної системи;

проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва та експлуатації трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших об’єктів інженерної інфраструктури відповідної меліоративної системи;

руху (переміщення) пересувних об’єктів інженерної інфраструктури відповідно до її технологічних властивостей з метою забезпечення їх цілісного функціонування.

Власник, користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на одержання плати за його встановлення в розумному розмірі, крім випадків встановлення безоплатного земельного сервітуту.

{Закон доповнено статтею 251 згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018}

Стаття 26. {Статтю 26 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 27. Контроль за дотриманням правил експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності

Контроль за дотриманням правил експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель.

{Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

РОЗДІЛ VIII
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

Стаття 28. Джерела фінансування витрат на меліорацію земель

Фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель, інвентаризації та паспортизації меліоративних систем здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, операторів, крім фінансування витрат (повного або часткового) на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення), технічне обслуговування, експлуатацію меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури, переданих у публічно-приватне партнерство, концесію відповідно до закону та умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, з інших не заборонених законом джерел.

{Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1444-VI від 04.06.2009; в редакції Закону № 4510-IX від 19.06.2025; текст статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

Стаття 29. Витрати на меліорацію земель, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів

За рахунок коштів державного бюджету здійснюється фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію), капітальний ремонт, експлуатацію та паспортизацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, у тому числі на наукове, організаційне і виробничо-технічне забезпечення виконання таких робіт, зокрема шляхом фінансової підтримки операторів до переходу їх на самофінансування.

За рахунок коштів місцевого бюджету здійснюється фінансування витрат на експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у комунальній власності, у тому числі на утримання підприємств, установ та організацій, які забезпечують виконання або безпосередньо виконують роботи з експлуатації таких об’єктів, а також витрат на оплату електричної енергії, спожитої для забору (доставки) води сільськогосподарським підприємствам.

Дія цієї статті не поширюється на фінансування витрат (повне або часткове) на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення), технічне обслуговування, експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, переданих у публічно-приватне партнерство, концесію відповідно до закону та умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору.

{Статтю 29 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1444-VI від 04.06.2009; в редакції Законів № 4510-IX від 19.06.2025, № 4795-IX від 25.02.2026}

РОЗДІЛ IX
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА (ЕКСПЛУАТАЦІЇ) МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ

Стаття 30. Загальні екологічні вимоги до меліорації земель

Меліорація земель повинна проводитися з метою забезпечення:

раціонального використання земельних, водних, лісових та мінерально-сировинних ресурсів;

захисту земель від деградації, вітрової і водної ерозії;

охорони грунтів від виснаження, засолення, заболочення, насичення пестицидами, нітратами, радіоактивними та іншими шкідливими речовинами, погіршення інженерно-геологічних властивостей;

охорони поверхневих і підземних вод від забруднення та виснаження;

запобігання негативному впливу меліоративних заходів на рослинний і тваринний світ, рибні запаси;

збереження природних ландшафтів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, водно-болотних угідь міжнародного значення, інших територій, що підлягають особливій охороні.

Стаття 31. Екологічні вимоги до проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури

Проектні рішення при проектуванні меліоративних систем мають забезпечувати оптимально збалансоване врахування раціонального використання природних ресурсів і ефективної охорони навколишнього природного середовища. У разі будівництва об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", до проектної документації на будівництво таких об’єктів обов’язково додаються результати оцінки впливу на довкілля.

{Частина перша статті 31 в редакції Закону № 2079-IX від 17.02.2022}

Під час проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури охороні підлягають компоненти навколишнього природного середовища, що знаходяться в межах меліоративних систем і на прилеглих землях та у можливих зонах впливу, - грунти і надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ, рибні запаси, природні ландшафти, природно-заповідний фонд України, водно-болотні угіддя міжнародного значення, а також інші території, що підлягають особливій охороні.

Проекти державних цільових, міждержавних програм меліорації земель підлягають стратегічній екологічній оцінці відповідно до закону.

{Частина третя статті 31 в редакції Закону № 2079-IX від 17.02.2022}

Підприємства, установи і організації, оператори об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, організації водокористувачів, що забезпечують експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, зобов'язані здійснювати заходи, спрямовані на запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню, забрудненню грунтів, вітровій і водній ерозії меліорованих земель, їх деградації, погіршенню стану водних об'єктів, а також збереження рослинного і тваринного світу на їх популяційному та видовому рівні.

{Частина четверта статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

{Частина п'ята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 2573-IX від 06.09.2022}

РОЗДІЛ Х
ПОРЯДОК РОЗВ'ЯЗАННЯ СПОРІВ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО МЕЛІОРАЦІЮ ЗЕМЕЛЬ

Стаття 32. Порядок розв'язання спорів, що виникають у сфері меліорації земель

Спори, що виникають у сфері меліорації земель, розв'язуються в порядку, передбаченому законодавством України.

Стаття 33. Відповідальність за порушення законодавства про меліорацію земель

Особи, винні у:

недотриманні норм і правил, у тому числі будівельних, екологічних і санітарно-гігієнічних, під час проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем, що призвело до пошкодження цих систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;

{Абзац другий частини першої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}

виконанні робіт з будівництва чи реконструкції меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури без позитивного висновку комплексної державної експертизи, порядок проведення якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, чи без затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього;

прийнятті в експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які споруджені з порушенням правил, установлених цим Законом, норм і правил;

{Абзац четвертий частини першої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}

недотриманні установлених правил експлуатації складових частин меліоративних систем, що перебувають у державній власності, що призвело до підтоплення, заболочення, засолення, забруднення грунтів, вітрової і водної ерозії меліорованих земель, їх деградації, а також погіршення стану водних об'єктів;

{Абзац п'ятий частини першої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4795-IX від 25.02.2026}

порушенні природних екосистем, що мають міжнародне значення, та умов збереження рослинного і тваринного світу на їх популяційному та видовому рівні;

виконанні робіт у зоні розміщення і функціонування меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури без відповідного попереднього погодження;

{Абзац восьмий частини першої статті 33 виключено на підставі Закону № 4795-IX від 25.02.2026}

порушенні встановленого порядку ведення книги історії полів, - несуть відповідальність згідно із законами України.

Законами України може бути встановлена відповідальність за інші види порушення законодавства про меліорацію земель.

РОЗДІЛ XI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перегляд та скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

Президент України	Л.КУЧМА
м. Київ 14 січня 2000 року № 1389-XIV

Джерело:Офіційний портал ВРУ

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Закон № 1389-XIV від 14.01.2000 Про меліорацію земель

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

133 230 722

28 875

4 832

544 513

31 418 450

54 206 345

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Закон № 1389-XIV від 14.01.2000 Про меліорацію земель