КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Явід 29 березня 2002 р. N 161-р
Київ
Про затвердження Концепції безпечногоматеринства
1. На виконання Указу Президента України від 26 березня
2001 р. N 203 ( 203/2001 ) "Про Національну програму
"Репродуктивне здоров'я 2001-2005" затвердити Концепцію безпечного
материнства (додається).
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади
у місячний термін подати МОЗ пропозиції щодо реалізації положень
Концепції безпечного материнства.
МОЗ у двомісячний термін на підставі зазначених пропозицій
розробити та подати Кабінетові Міністрів України відповідні
заходи.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНОрозпорядженням Кабінету Міністрів України
від 29 березня 2002 р. N 161-р
КОНЦЕПЦІЯбезпечного материнства
1. Загальна частина
За останнє десятиріччя в нашій країні спостерігається
погіршення демографічної ситуації та зниження здорового
дітонародження.
Кількість народжених у 2000 році порівняно з 1989 роком
зменшилася з 691 тис. до 385 тис. чоловік. Смертність у 2 рази
перевищує народжуваність.
Занепокоєння викликає рівень смертності немовлят і матерів.
Так, смертність дітей першого року життя становить 11,9 на 1000
народжених живими, а материнська смертність у 2 рази перевищує
середньоєвропейський рівень і становить 24,7 на 100 тис.
народжених живими. Високим залишається рівень дитячої
захворюваності. Кожна третя дитина має відхилення у фізичному та
психічному розвитку. Близько 70 відсотків жінок народжують дітей з
акушерськими ускладненнями.
Здоров'я дітей безпосередньо пов'язане із станом здоров'я
жінок, який має стійку тенденцію до погіршення, про що свідчить
зростання за останні десять років захворюваності на анемію у
вагітних жінок майже в 5 разів, захворювань сечостатевої системи -
в 4, системи кровообігу - в 2 рази. Збільшується кількість
безплідних шлюбів та новонароджених з вродженою патологією.
Проблеми, пов'язані із здоров'ям жінок, материнською
смертністю та безплідністю, виникають значною мірою внаслідок
великої кількості абортів, які зараз є одним з основних методів
регулювання народжуваності в Україні.
Існуючий потенціал служби охорони здоров'я не може
забезпечити якісний рівень медичної допомоги вагітним жінкам та
породіллям.
Необхідність активної протидії поглибленню негативних змін у
стані здоров'я населення, особливо жінок і дітей, демографічній
кризі обумовлює прийняття Концепції безпечного материнства (далі -
Концепція).
Безпечне материнство - це забезпечення здоров'я матері, в
тому числі фізичних, психічних та соціальних факторів благополуччя
вагітної жінки до пологів, під час пологів та у післяпологовий
період, і дитини для її гармонійного розвитку.
Ця Концепція визначає засади вирішення питань збереження
здоров'я населення, зниження дитячої і материнської захворюваності
та смертності, відповідального батьківства, забезпечення здоров'я
майбутніх поколінь.
2. Мета та основні завдання Концепції
Метою Концепції є вирішення питань щодо забезпечення
сприятливих умов для збереження здоров'я жінок і новонароджених,
найповнішої реалізації батьківських функцій та підвищення ролі і
місця сім'ї в суспільстві.
Основними завданнями Концепції є:
поліпшення роботи служби планування сім'ї, збереження
репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення;
удосконалення організації, поліпшення якості
акушерсько-гінекологічної допомоги та проведення наукових
досліджень з питань охорони материнства і дитинства;
створення системи інформаційного забезпечення населення з
питань безпечного материнства, відповідального батьківства,
здорового способу життя та удосконалення системи підготовки
кадрів.
Поліпшення роботи служби планування сім'ї, збереження
репродуктивного здоров'я та статевого виховання населення
передбачає:
створення системи охорони репродуктивного здоров'я населення
з дитячого віку та надання необхідної медичної допомоги для його
забезпечення; розширення і зміцнення системи оздоровлення та
реабілітації дівчат-підлітків;
сприяння народженню бажаних дітей в оптимальний віковий
період жінки;
створення перинатальних центрів;
зменшення непланованих вагітностей, скорочення кількості
абортів;
зниження рівня гінекологічних захворювань, материнської та
дитячої смертності, невиношування і безпліддя;
запобігання захворюванням, що передаються статевим шляхом;
створення на робочих місцях умов, які сприяють безпечному
материнству, і забезпечення відповідальності роботодавця за
дотримання вимог щодо охорони праці вагітних жінок та жінок, які
виховують дітей;
надання вагітним жінкам можливості медичного обстеження в
робочий час із збереженням заробітної плати за місцем основної
роботи;
статеве виховання молоді у навчальних закладах у поєднанні із
здоровим способом життя, санітарно-гігієнічною культурою тощо;
проведення освітньої роботи з батьками з метою підвищення
статевої культури їх дітей;
виховання у підлітків належного ставлення до сім'ї;
запровадження обов'язкового консультування молодих пар, які
готуються до шлюбу, і ознайомлення подружжя з основами планування
сім'ї, безпечного материнства, відповідального батьківства;
розширення співробітництва з міжнародними організаціями, що
займаються питаннями планування сім'ї, демографії, охорони
здоров'я матерів і дітей;
проведення фундаментальних досліджень щодо репродуктивного
здоров'я населення та факторів ризику, які впливають на виникнення
безпліддя;
розширення медико-соціальних досліджень для виявлення осіб,
які належать до груп високого ризику дитячої і материнської
захворюваності та смертності, які потребують першочергового
соціального захисту та здійснення відповідних заходів з боку
держави.
Удосконалення організації і поліпшення якості
акушерсько-гінекологічної допомоги та проведення наукових
досліджень з питань охорони материнства і дитинства забезпечується
шляхом:
підвищення якості первинної медико-санітарної допомоги жінкам
до і після вагітності та пологів;
сприяння розвитку сучасних лікувально-профілактичних закладів
і установ, перинатальних центрів, медико-генетичних консультацій,
центрів планування сім'ї та репродукції; запровадження нових форм
надання медичної допомоги;
удосконалення всіх видів пренатальної діагностики,
медико-генетичної допомоги жінкам і дітям на підставі гарантованих
базових стандартів медичних послуг;
забезпечення безоплатної гарантованої медичної допомоги
вагітним жінкам, породіллям та дітям у державних і комунальних
закладах охорони здоров'я;
безоплатне забезпечення медикаментами вагітних жінок з метою
профілактики і лікування анемії;
забезпечення впровадження міжнародних стандартів щодо
профілактики інфекцій, які передаються через кров;
створення сучасної системи моніторингу здоров'я вагітних
жінок;
розроблення і впровадження стандартів якості надання медичної
допомоги жінкам і дітям під час вагітності, пологів та в
післяпологовий період;
створення умов для раннього прикладання новонароджених до
грудей матері та виключно грудного вигодовування протягом перших
шести місяців життя дитини;
впровадження сучасних перинатальних технологій, системи
заходів підтримки грудного вигодовування немовлят;
забезпечення цілодобової готовності акушерських стаціонарів
до надання безоплатної невідкладної медичної допомоги;
забезпечення доступності акушерської допомоги для жінок, які
проживають у сільській місцевості;
забезпечення акушерських стаціонарів одноразовими комплектами
білизни, медичним інструментарієм, дезінфекційними засобами для
дотримання умов, які запобігають інфікуванню породіль та
новонароджених;
оснащення лікувально-профілактичних закладів сучасною
медичною апаратурою з метою впровадження прогресивних медичних
технологій;
розвитку мережі санаторіїв для вагітних жінок і спільного
перебування матері та дитини;
розроблення спеціальних технологій для реабілітації
дівчат-підлітків з порушеннями адаптаційних можливостей організму,
в тому числі після пологів та абортів;
вивчення в регіонах сучасного стану репродуктивного здоров'я
населення різних вікових категорій, епідеміології хвороб, що
передаються статевим шляхом;
вивчення шкідливого впливу навколишнього природного
середовища на материнську захворюваність та смертність, здоров'я
жінок і дітей:
вивчення ролі інфекцій, що передаються через кров (ВІЛ, СНІД,
гепатит В, С), у виникненні акушерських та пре- і перинатальних
ускладнень;
розроблення науково обгрунтованих критеріїв експертної оцінки
впливу на психіку жінок і дітей інформації, в якій містяться
елементи насильства, жахів, порнографії та комп'ютерних
технологій.
Створення системи інформаційного забезпечення населення з
питань безпечного материнства, відповідального батьківства,
здорового способу життя та удосконалення системи підготовки
педагогічних і медичних кадрів передбачають:
створення у вищих навчальних закладах педагогічного профілю
кафедри медичних знань та охорони материнства і дитинства;
підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних
закладів, які викладають предмет "валеологія";
включення до програм вищих навчальних закладів медичного
профілю питання планування сім'ї, збереження репродуктивного
здоров'я та статевого виховання населення;
створення навчальних фільмів для лікарів про техніку
проведення акушерсько-гінекологічних операцій;
інформування населення з правових, соціально-економічних,
медичних, педагогічних, психологічних питань безпечного
материнства;
формування громадської думки з питань безпечного материнства,
відповідального батьківства та здорового способу життя, підвищення
у батьків відповідальності за власне здоров'я та здоров'я
новонародженого; залучення до розв'язання цієї проблеми
громадських і релігійних організацій;
створення системи психопрофілактичної підготовки вагітних
жінок до пологів з орієнтацією на сім'ю;
збільшення кількості циклів теле- і радіопередач, друкованих
видань та інших інформаційних матеріалів з питань підготовки до
шлюбу, сімейного життя, планування сім'ї, безпечного материнства,
відповідального батьківства, виховання дітей, формування здорового
способу життя;
залучення міжнародної технічної допомоги для вирішення питань
інформування лікарів про сучасні медичні технології.
3. Реалізація Концепції та її правове забезпечення
Реалізація Концепції передбачає:
розроблення державної, галузевих і регіональних програм
охорони материнства та дитинства;
підготовку проектів нормативно-правових актів, які
забезпечуватимуть вирішення питань охорони здоров'я жінок та
дітей.
