З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про відповідальність за повітряніперевезення пасажирів через державний
кордон України без належних документів
для в'їзду в Україну
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 16, ст.113 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 661-IV ( 661-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.208 )
Цей Закон відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну
авіацію ( 995_038, 995_655 ) встановлює відповідальність
підприємств (їх об'єднань), установ та організацій незалежно від
форм власності, які здійснюють міжнародні пасажирські повітряні
перевезення, за перевезення пасажирів через державний кордон
України без належних документів для в'їзду в Україну, а також
визначає порядок застосування цієї відповідальності.
Стаття 1. Відповідальність за повітряні перевезенняпасажирів через державний кордон України без
належних документів для в'їзду в Україну
Підприємства (їх об'єднання), установи та організації,
незалежно від форм власності, які здійснюють міжнародні
пасажирські повітряні перевезення (далі - повітряні перевізники),
за переміщення через державний кордон України пасажирів-іноземців
чи осіб без громадянства без документів для в'їзду в Україну або з
документами, оформленими з порушенням вимог, установлених
законодавством України, несуть відповідальність у вигляді штрафу
від двохсот двадцяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира.
Звернення пасажира-іноземця або особи без громадянства із
заявою про надання статусу біженця чи про надання притулку в
порядку, встановленому законом, не звільняє повітряного
перевізника від відповідальності, передбаченої цим Законом, за
його перевезення через державний кордон України без належних
документів.
Сплата штрафу не звільняє повітряного перевізника від
обов'язку перевезення пасажира, якому відмовлено у в'їзді в
Україну, в пункт посадки на повітряне судно або в будь-яке інше
місце, в'їзд у яке йому дозволено.
Стаття 2. Органи, що уповноважені розглядати справипро правопорушення
Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього
Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону
України.
Від імені органів охорони державного кордону України
розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають
право начальники органів охорони державного кордону України, що
здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через
державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного
сполучення.
Стаття 3. Протокол про правопорушення
Посадовою особою відповідного органу охорони державного
кордону України, яка виконує функції із здійснення прикордонного
контролю, про вчинення правопорушення складається протокол.
У протоколі зазначаються:
дата і місце його складення;
прізвище, ім'я, по батькові, посада особи, яка склала
протокол;
назва повітряного перевізника, його юридична адреса,
розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце
реєстрації;
прізвище, ім'я, по батькові представника повітряного
перевізника, в присутності якого складено протокол;
прізвище, ім'я, по батькові свідків (за наявності);
дата і місце вчинення правопорушення;
нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за
дане правопорушення;
інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і
представником повітряного перевізника, в присутності якого
складено протокол про правопорушення, а за наявності свідків
протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови представника повітряного перевізника від
підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Представник
повітряного перевізника має право подати пояснення і зауваження
щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також
викласти мотиви відмови від його підписання.
Протокол складається в двох примірниках. Перший примірник
разом з іншими документами, що стосуються справи, протягом трьох
днів з дня вчинення правопорушення надсилається посадовій особі,
уповноваженій накладати штраф. Другий примірник вручається
представнику повітряного перевізника під розписку.
Стаття 4. Обставини, що виключають провадження у справіпро правопорушення
Провадження у справі про правопорушення не може бути
розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутності події правопорушення;
2) скасування встановленої цим Законом відповідальності;
3) ліквідації повітряного перевізника.
Стаття 5. Особи, які беруть участь у розгляді справипро правопорушення
Особами, які беруть участь у розгляді справи, визнаються:
представник повітряного перевізника;
свідки;
експерт;
перекладач;
захисник.
Стаття 6. Представник повітряного перевізника
Справа про правопорушення розглядається в присутності
представника повітряного перевізника. В разі його відсутності
справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про
своєчасне сповіщення представника про місце і час розгляду справи
і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Представник повітряного перевізника, який бере участь у
розгляді справи, має право:
знайомитися з матеріалами справи та робити з них витяги;
давати пояснення;
подавати докази та брати участь у їх дослідженні;
заявляти клопотання;
користуватися правовою допомогою;
виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача,
якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
оскаржити постанову у справі до суду.
Стаття 7. Захисник
У розгляді справи про правопорушення може брати участь
захисник.
Захисник має право:
знайомитися з матеріалами справи;
заявляти клопотання;
за дорученням особи, яка його запросила, подавати від її
імені скарги на рішення посадової особи органу охорони державного
кордону України, яка розглядає справу;
має інші права, передбачені законом.
Стаття 8. Свідок
Як свідок у справі про правопорушення може бути викликана
кожна особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, що
підлягають встановленню по даній справі.
На виклик посадової особи, яка розглядає справу, свідок
зобов'язаний:
з'явитися в зазначений час;
дати правдиві пояснення;
повідомити відоме йому по справі і відповісти на поставлені
запитання.
Стаття 9. Експерт
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час
розгляду справи і потребують спеціальних знань, посадова особа
органу охорони державного кордону України призначає експерта.
Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик посадової особи і
дати об'єктивний письмовий висновок у поставлених перед ним
питаннях.
Експерт має право:
знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета
експертизи;
заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів,
необхідних для дачі висновку;
бути присутнім при розгляді справи;
з дозволу посадової особи, яка розглядає справу про
правопорушення, ставити представнику повітряного перевізника та
свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи.
Стаття 10. Перекладач
Перекладач призначається посадовою особою органу охорони
державного кордону України, яка розглядає справу про
правопорушення. Він повинен з'явитися на виклик посадової особи і
зробити повно і точно доручений йому переклад.
Стаття 11. Відшкодування витрат свідкам, експертамі перекладачам
Свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у
встановленому порядку витрати, яких вони зазнали у зв'язку з
явкою до посадової особи органу охорони державного кордону
України, що розглядає справу про правопорушення.
За особами, яких викликають як свідків, експертів і
перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній
заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв'язку з явкою
до посадової особи органу охорони державного кордону України, що
розглядає справу про правопорушення.
Стаття 12. Постанова у справі про правопорушення
Посадова особа органу охорони державного кордону України,
уповноважена накладати штрафи, приймає відповідне рішення протягом
п'ятнадцяти днів після надходження протоколу про правопорушення та
інших матеріалів справи. Рішення оформляється постановою
відповідної особи.
У справі про правопорушення посадова особа органу охорони
державного кордону України виносить одну з таких постанов:
1) про накладення штрафу;
2) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься за наявності
обставин, передбачених статтею 4 цього Закону.
Постанова у справі про правопорушення повинна містити:
найменування посади, прізвище, ім'я, по батькові посадової
особи, яка винесла постанову;
дату розгляду справи;
відомості про повітряного перевізника, щодо якого
розглядається справа;
викладення обставин, установлених при розгляді справи;
зазначення Закону, яким передбачається відповідальність за
таке правопорушення;
прийняте у справі рішення;
розрахунковий рахунок та установу банку, до якої можна
сплатити штраф;
вказівку про порядок і строк її оскарження до суду.
Постанова підписується посадовою особою органу охорони
державного кордону України, яка розглянула справу.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду
справи.
Копія постанови про накладення штрафу протягом трьох днів
вручається або надсилається перевізнику, щодо якого її винесено.
Копію постанови про притягнення до відповідальності
іноземного повітряного перевізника може бути надіслано через його
представництво або уповноваженого представника в Україні.
Стаття 13. Оскарження постанови про накладення штрафу
Постанову про накладення штрафу, що прийнята посадовою
особою, зазначеною у статті 2 цього Закону, може бути оскаржено
протягом десяти днів з дня її винесення до місцевого суду за
місцезнаходженням відповідного органу охорони державного кордону
України, рішення якого є остаточним.
Скарга подається начальнику органу охорони державного кордону
України, який виніс постанову у справі про правопорушення,
передбачене статтею 1 цього Закону. Скарга, що надійшла, протягом
трьох діб надсилається разом із справою до місцевого суду. При
цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до
прийняття відповідного рішення судом.
Стаття 14. Виконання рішень про притягненнядо відповідальності
Сплата штрафів, накладених згідно із цим Законом, провадиться
у національній валюті України.
Іноземні повітряні перевізники можуть сплачувати штрафи в
іноземній валюті в перерахунку за курсом Національного банку
України на день вчинення правопорушення.
Сплата штрафу провадиться повітряним перевізником, який був
притягнутий до відповідальності згідно з цим Законом, протягом
одного місяця з дня накладення штрафу, а в разі оскарження рішення
про його накладення - протягом місяця з дня відмови суду в
задоволенні скарги.
Штраф, не сплачений у встановлений частиною третьою цієї
статті строк, підлягає примусовому стягненню на умовах і в
порядку, визначених Законом України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ).
Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету
України.
Стаття 15. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
( Частина друга статті 15 втрачає чинність з 01.08.2003 року
на підставі Закону N 661-IV ( 661-15 ) від 03.04.2003 )
3. Кабінету Міністрів України:
протягом трьох місяців після опублікування цього Закону
подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до
законів України, що випливають із цього Закону;
привести у відповідність із цим Законом свої
нормативно-правові акти;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття
нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 10 січня 2002 рокуN 2920-III
