КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 27 грудня 2001 р. N 1760
Київ
Про затвердження Порядку визначеннякатегорій пам'яток для занесення
об'єктів культурної спадщини до Державного
реєстру нерухомих пам'яток України
Відповідно до Закону України "Про охорону культурної
спадщини" ( 1805-14 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок визначення категорій пам'яток для
занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру
нерухомих пам'яток України (додається).
2. Забезпечити занесення об'єктів культурної спадщини до
Державного реєстру нерухомих пам'яток України:
Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової
політики - пам'яток архітектури та містобудування,
садово-паркового і монументального мистецтва (пов'язаних з
архітектурними пам'ятками, комплексами, ансамблями), а також
ландшафтних пам'яток;
Міністерству культури і мистецтв - археологічних та
історичних пам'яток, а також пам'яток монументального мистецтва
(не пов'язаних з архітектурними пам'ятками, комплексами,
ансамблями).
3. Міністерству культури і мистецтв разом з Державним
комітетом будівництва, архітектури та житлової політики затвердити
зразок облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2001 р. N 1760
ПОРЯДОКвизначення категорій пам'яток для занесення
об'єктів культурної спадщини до Державного
реєстру нерухомих пам'яток України
1. Об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного
реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням
Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів національного значення
або за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади
у сфері охорони культурної спадщини - щодо об'єктів місцевого
значення.
2. На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується
відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до
Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає
постійному зберіганню в цьому органі.
Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без
облікової документації не допускається.
3. Облікова документація на об'єкт культурної спадщини
включає облікову картку, його паспорт, коротку історичну довідку,
акт технічного стану, довідку про майнову цінність об'єкта.
4. Облікова документація, що передбачає виконання роботи з
метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної
спадщини, визначення його антропологічної, археологічної,
естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи
художньої цінності, складається органами охорони культурної
спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, органами
охорони культурної спадщини місцевого самоврядування згідно з їх
компетенцією або уповноваженими ними установами та організаціями.
5. Облікова картка об'єкта культурної спадщини повинна
містити його найменування, відомості про розташування, дату
утворення, первісне призначення, характер сучасного використання,
ступінь схоронності, тип і вид об'єкта, наявність
науково-проектної документації, а також стислий опис, фото
загального вигляду, план, охоронний номер об'єкта, дату і номер
рішення, відповідно до якого об'єкт взято на облік.
6. Паспорт об'єкта культурної спадщини повинен містити:
історичні дані про об'єкт, відомості про його сучасний стан,
функціональне використання, роль у навколишньому середовищі,
територію, а також про ландшафт, твори мистецтва, результати
попередньої оцінки антропологічної, археологічної, естетичної,
етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої
цінності, про основні археологічні, іконографічні, архівні та
бібліографічні матеріали, наявність науково-проектної
документації, місце її зберігання та зони охорони. У паспорті
зазначаються тип і вид об'єкта культурної спадщини, пропонована чи
затверджена категорія пам'ятки, охоронний номер з посиланням на
рішення, відповідно до якого пам'ятку взято на державний облік. До
паспорта додаються матеріали фотофіксації, генеральний план з
позначенням зон охорони, поповерхові плани, розрізи, креслення
фасадів (у разі потреби).
7. Якщо об'єкт культурної спадщини є комплексом (ансамблем)
або визначним місцем, облікова документація на об'єкт включає
облікову картку і паспорт на комплекс (ансамбль) або визначне
місце в цілому, облікову картку і паспорт на кожний окремий об'єкт
культурної спадщини, що входить до складу комплексу (ансамблю) або
визначного місця, генеральний план з позначенням меж комплексу
(ансамблю) або визначного місця і кожного окремого об'єкта
культурної спадщини, а також зон охорони, матеріали фотофіксації
як окремих об'єктів культурної спадщини, так і загального вигляду
всього комплексу (ансамблю) або визначного місця.
8. Якщо об'єкт культурної спадщини має зовні чи в інтер'єрі
твори мистецтва (розписи, мозаїка, ліплення, кераміка тощо),
додатково складаються облікові картки і паспорти на внутрішнє чи
зовнішнє оздоблення. Ці облікові картки і паспорти зберігаються
разом з обліковими картками і паспортами об'єкта.
9. Облікова картка і паспорт об'єкта складаються у чотирьох
примірниках, один з яких передається до відповідного центрального
органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини,
другий зберігається в органі охорони культурної спадщини Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, обласної чи Київської,
Севастопольської міської держадміністрації, третій - в іншому
уповноваженому органі охорони культурної спадщини, четвертий - в
органі місцевого самоврядування.
У разі отримання додаткових даних про об'єкт до облікової
картки і паспорта вносяться зміни (доповнення).
10. Об'єкти культурної спадщини національного значення є
особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати
критерію автентичності, а також принаймні одному з таких
критеріїв:
справили значний вплив на розвиток культури, архітектури,
містобудування, мистецтва країни;
безпосередньо пов'язані з історичними подіями, віруваннями,
життям і діяльністю видатних людей;
репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами
видатних архітекторів чи інших митців;
були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.
Критерій автентичності означає, що пам'ятка повинна значною
мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру,
історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі.
11. Об'єкти культурної спадщини місцевого значення повинні
відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з
таких критеріїв:
вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування,
мистецтва певного населеного пункту чи регіону;
пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і
діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону;
є творами відомих архітекторів або інших митців;
є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної
етнічної групи.
12. Відповідність кожного об'єкта культурної спадщини
критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 цього Порядку, оцінюється
науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких
пов'язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки
оформляється протокол, де зазначається, яким саме критеріям
відповідає кожен об'єкт культурної спадщини. Протокол надсилається
центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної
спадщини.
13. Після отримання протоколу, зазначеного у пункті 12,
центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної
спадщини у п'ятиденний термін передає його разом з обліковою
документацією на розгляд утвореної у цьому органі експертної
комісії.
Склад експертної комісії затверджує керівник центрального
органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. До
складу ради входить не менш як три фахівці з науковим ступенем
кандидата чи доктора наук з відповідної спеціальності.
Експертна комісія готує у п'ятиденний термін висновок щодо
об'єкта культурної спадщини. Висновок підлягає затвердженню
науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у
сфері охорони культурної спадщини.
Зазначений висновок є підставою для занесення пам'ятки до
Реєстру.
14. Усім пам'яткам у разі занесення до Реєстру присвоюються
охоронні номери, що не можуть дублюватися.
Охоронний номер пам'ятки національного значення складається з
цілого числа та літери "Н" (наприклад: 8-Н).
Охоронний номер пам'ятки місцевого значення складається з
цілого числа (наприклад: 128).
15. Комплексам (ансамблям), визначним місцям присвоюється
єдиний охоронний номер. Кожному об'єкту культурної спадщини у
складі комплексу (ансамблю) або визначного місця присвоюється
охоронний номер, що складається з охоронного номера комплексу
(ансамблю) або визначного місця та номера об'єкта у складі
комплексу (наприклад: 128/3).
16. Охоронний номер пам'ятки, виключеної з Реєстру, не може
бути використаний повторно.
