З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про попередження насильства в сім'ї
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 10, ст.70 )
{ Із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007, ВВР, 2007, N 15, ст.194 }
{ У тексті Закону України слова "у справах неповнолітніх"замінено словами "у справах дітей" згідно із Законом
N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
Цей Закон визначає правові і організаційні основи
попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які
покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються у
такому значенні:
насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного,
сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного
члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії
порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та
громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному
чи психічному здоров'ю;
фізичне насильство в сім'ї - умисне нанесення одним членом
сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може
призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення
фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і
гідності;
сексуальне насильство в сім'ї - протиправне посягання одного
члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також
дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена
сім'ї;
психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з
дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом
словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими
навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність
захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному
здоров'ю;
економічне насильство в сім'ї - умисне позбавлення одним
членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна
чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що
може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи
психічного здоров'я;
жертва насильства в сім'ї - член сім'ї, який постраждав від
фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства
з боку іншого члена сім'ї;
попередження насильства в сім'ї - система соціальних і
спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які
сприяють вчиненню насильства в сім'ї, припинення насильства в
сім'ї, яке готується або вже почалося, притягнення до
відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї, а
також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї;
реальна загроза вчинення насильства в сім'ї - погроза
вчинення одним членом сім'ї стосовно іншого члена сім'ї умисних
дій, передбачених абзацом другим цієї статті, якщо є реальні
підстави очікувати її виконання;
захисний припис - спеціальна форма реагування служби
дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах
дітей щодо захисту жертви насильства в сім'ї, яким особі, яка
вчинила насильство в сім'ї, забороняється вчиняти певні дії
стосовно жертви насильства в сім'ї;
віктимна поведінка щодо насильства в сім'ї - поведінка
потенційної жертви насильства в сім'ї, що провокує насильство в
сім'ї.
Стаття 2. Законодавство про попередження насильства в сім'ї
Законодавство про попередження насильства в сім'ї складається
з Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього Закону, інших
нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо
попередження насильства в сім'ї.
Стаття 3. Органи та установи, на які покладається здійсненнязаходів з попередження насильства в сім'ї
1. Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в
межах наданих їм повноважень покладається на:
1) спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань
попередження насильства в сім'ї;
2) службу дільничних інспекторів міліції та кримінальну
міліцію у справах дітей органів внутрішніх справ;
3) органи опіки і піклування;
4) спеціалізовані установи для жертв насильства в сім'ї:
кризові центри для жертв насильства в сім'ї та членів сім'ї,
стосовно яких існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї
(далі - кризові центри);
центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в
сім'ї.
2. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування,
підприємства, установи і організації незалежно від форми
власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни можуть
сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім'ї.
Стаття 4. Підстави для вжиття заходів з попередженнянасильства в сім'ї
1. Підставами для вжиття заходів з попередження насильства в
сім'ї є:
заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї,
стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;
висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї,
стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї,
бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї у
разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї
або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи
недієздатного члена сім'ї.
2. Заява та повідомлення про застосування насильства в сім'ї
або реальної загрози його вчинення приймаються за місцем
проживання постраждалого органами, зазначеними в пунктах 1 та 2
частини першої статті 3 цього Закону.
3. Орган, до якого надійшла заява або надійшло повідомлення
про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення,
розглядає заяву чи повідомлення та вживає в межах своїх
повноважень передбачені законом заходи з попередження насильства в
сім'ї.
4. Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення
насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ II
ОРГАНИ ТА УСТАНОВИ, НА ЯКІ ПОКЛАДАЄТЬСЯ ЗДІЙСНЕННЯЗАХОДІВ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї
Стаття 5. Повноваження спеціально уповноваженого органувиконавчої влади з питань попередження насильства
в сім'ї
Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань
попередження насильства в сім'ї:
бере участь в розробленні та реалізує державну політику щодо
попередження насильства в сім'ї;
координує діяльність служби дільничних інспекторів міліції,
кримінальної міліції у справах дітей, органів опіки і піклування у
питаннях попередження насильства в сім'ї;
визначає потребу регіонів у створенні спеціалізованих установ
для жертв насильства в сім'ї;
здійснює контроль за організацією і діяльністю
спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї;
здійснює збір та узагальнення даних про насильство в сім'ї
відповідно до законодавства;
організовує і проводить соціологічні, психолого-педагогічні
та кримінологічні дослідження насильства в сім'ї;
надає органам виконавчої влади та органам місцевого
самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно
від форми власності, об'єднанням громадян, окремим громадянам
методичну і практичну допомогу, консультації з питань попередження
насильства в сім'ї;
організовує і проводить просвітницьку та роз'яснювальну
роботу серед членів сім'ї, де виникає реальна загроза вчинення
насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в сім'ї, про
права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися;
звертається до центральних і місцевих органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування за наданням відповідної
допомоги жертвам насильства в сім'ї;
приймає і розглядає заяви та повідомлення про вчинення
насильства в сім'ї і реальну загрозу його вчинення;
направляє жертв насильства в сім'ї та членів сім'ї, стосовно
яких існує реальна загроза його вчинення, до спеціалізованих
установ для жертв насильства в сім'ї.
Стаття 6. Повноваження служби дільничних інспекторів міліціїта кримінальної міліції у справах дітей
щодо попередження насильства в сім'ї
1. Служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна
міліція у справах дітей:
виявляють причини і умови, що сприяють проявам насильства в
сім'ї, вживають у межах своїх повноважень заходи щодо їх усунення;
беруть на профілактичний облік осіб, схильних до вчинення
насильства в сім'ї, та проводять виховно-попереджувальну роботу з
ними;
відвідують сім'ї, члени яких перебувають на профілактичному
обліку, за місцем їх проживання і проводять з ними профілактичну
роботу;
виносять офіційні попередження членам сім'ї про
неприпустимість вчинення насильства в сім'ї та про неприпустимість
віктимної поведінки;
приймають та розглядають у межах своїх повноважень,
визначених законом, заяви і повідомлення про насильство в сім'ї
або про реальну загрозу його вчинення;
вживають відповідних заходів щодо припинення насильства в
сім'ї, а також дій членів сім'ї, що направлені на виконання
реальної загрози вчинення насильства в сім'ї;
повідомляють членів сім'ї, де виникає реальна загроза
вчинення насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в
сім'ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть
скористатися;
направляють жертв насильства в сім'ї до спеціалізованих
установ для жертв насильства в сім'ї;
виносять захисні приписи у випадках, передбачених цим
Законом;
контролюють виконання вимог захисних приписів;
взаємодіють із спеціально уповноваженим органом виконавчої
влади з питань попередження насильства в сім'ї, з органами опіки і
піклування та спеціалізованими установами для жертв насильства в
сім'ї у питаннях попередження насильства в сім'ї;
надають інформацію з питань попередження насильства в сім'ї
на запит уповноважених органів;
здійснюють інші повноваження щодо попередження насильства в
сім'ї, передбачені законом.
2. Повноваження кримінальної міліції у справах дітей
поширюються на випадки, коли жертва насильства в сім'ї або особа,
стосовно якої існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, а
також особа, що вчинила насильство в сім'ї, не досягли 18-річного
віку.
Стаття 7. Повноваження органів опіки і піклування щодопопередження насильства в сім'ї
Органи опіки і піклування:
надають допомогу у відновленні порушених прав та захисті
законних інтересів неповнолітнім, які мають батьків і проживають у
сім'ях, дітям-сиротам, які залишилися без піклування батьків і
виховуються в сім'ях опікунів (піклувальників), прийомних сім'ях,
дитячих будинках сімейного типу, а також членам сім'ї, визнаним в
судовому порядку недієздатними, у випадках, коли стосовно них
вчинено або існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;
представляють у суді інтереси неповнолітніх та недієздатних
членів сім'ї, які стали жертвами насильства в сім'ї;
здійснюють інші повноваження щодо попередження насильства в
сім'ї, передбачені законом.
Стаття 8. Кризові центри
1. Кризові центри створюються місцевими державними
адміністраціями за поданням спеціально уповноваженого органу
виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї
відповідно до соціальних потреб регіону.
2. Кризові центри можуть також створюватися органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами,
організаціями, благодійними фондами, об'єднаннями громадян і
окремими громадянами за погодженням із спеціально уповноваженим
органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї
і реєструються в порядку, визначеному законом.
3. Працівники кризових центрів:
здійснюють прийом членів сім'ї, які можуть стати або стали
жертвами насильства в сім'ї;
організують надання необхідної психологічної, педагогічної,
медичної, юридичної допомоги членам сім'ї, які можуть стати або
стали жертвами насильства в сім'ї;
відповідно до можливостей надають притулок для тимчасового
перебування членам сім'ї, які можуть стати або стали жертвами
насильства в сім'ї;
повідомляють членів сім'ї, де виникає реальна загроза
вчинення насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в
сім'ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть
скористатися;
повідомляють службу дільничних інспекторів міліції чи
кримінальну міліцію у справах дітей про виявлені факти реальної
загрози застосування насильства у сім'ї або про факти вчинення
такого насильства;
вивчають і узагальнюють причини та умови конкретних проявів
насильства в сім'ї;
надають інформацію з питань попередження насильства в сім'ї
на запит уповноважених органів;
взаємодіють із засобами масової інформації, громадськими
організаціями у проведенні просвітницької та виховної роботи з
питань попередження насильства в сім'ї.
4. Кризові центри є неприбутковими організаціями,
користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку
з зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Стаття 9. Центри медико-соціальної реабілітації жертвнасильства в сім'ї
1. Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в
сім'ї створюються відповідно до законодавства, що регламентує
створення закладів охорони здоров'я. Центри медико-соціальної
реабілітації жертв насильства в сім'ї можуть створюватися в
системі діючих закладів охорони здоров'я.
2. В центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в
сім'ї поміщаються жертви насильства в сім'ї (з їхньої згоди або на
їхнє прохання) на підставі рішення медичної комісії центру. Щодо
неповнолітніх членів сім'ї необхідна згода одного з батьків,
усиновителів, опікуна чи піклувальника або органу опіки і
піклування.
3. Жертви насильства в сім'ї перебувають у центрах
медико-соціальної реабілітації протягом терміну, необхідного для
їхнього лікування та психо-соціальної реабілітації. За їхнім
бажанням вони можуть пройти курс лікування та психо-соціальної
реабілітації амбулаторно.
4. Працівники центрів медико-соціальної реабілітації жертв
насильства в сім'ї:
надають жертвам насильства в сім'ї первинну медико-санітарну
і психологічну допомогу, окремі види психіатричної допомоги на
підставах та в порядку, передбачених Законом України "Про
психіатричну допомогу", іншими законами;
за необхідності направляють жертв насильства в сім'ї для
відповідного подальшого лікування;
організовують надання юридичних консультацій жертвам
насильства в сім'ї;
повідомляють про вчинене насильство в сім'ї службу дільничних
інспекторів міліції чи кримінальну міліцію у справах дітей;
надають інформацію з питань попередження насильства в сім'ї
на запит уповноважених органів.
Розділ III
СПЕЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯНАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї
Стаття 10. Офіційне попередження про неприпустимість вчиненнянасильства в сім'ї
1. Члену сім'ї, який вчинив насильство в сім'ї, виноситься
офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в
сім'ї, за умови відсутності в його діях ознак злочину, службою
дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією у справах
дітей, про що йому повідомляється під розписку.
2. Офіційне попередження про неприпустимість вчинення
насильства в сім'ї може бути винесено осудній особі, яка на момент
його винесення досягла 16-річного віку.
3. У разі вчинення особою насильства в сім'ї, після отримання
нею офіційного попередження про неприпустимість вчинення
насильства в сім'ї, щодо цієї особи у випадках і в порядку,
передбачених цим Законом, може бути винесено захисний припис.
Стаття 11. Офіційне попередження про неприпустимістьвіктимної поведінки щодо насильства в сім'ї
У разі систематичної (трьох і більше випадків) віктимної
поведінки члена сім'ї, внаслідок якої створюється ситуація, що
може призвести до вчинення насильства в сім'ї, службою дільничних
інспекторів міліції або кримінальною міліцією у справах
дітей даному члену сім'ї виноситься офіційне попередження про
неприпустимість віктимної поведінки щодо насильства в сім'ї, про
що йому повідомляється під розписку.
Стаття 12. Взяття на профілактичний облік та зняття зпрофілактичного обліку членів сім'ї, які вчинили
насильство в сім'ї
1. Членів сім'ї, яким було винесено офіційне попередження про
неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, служба дільничних
інспекторів міліції чи кримінальна міліція у справах дітей беруть
на профілактичний облік.
2. Зняття з профілактичного обліку членів сім'ї, які вчинили
насильство в сім'ї, проводиться органами, які брали особу на такий
облік, якщо протягом року після останнього факту вчинення
насильства в сім'ї особа жодного разу не вчинила насильства в
сім'ї.
3. Порядок взяття на профілактичний облік та порядок зняття з
профілактичного обліку членів сім'ї, яким було винесено офіційне
попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї,
затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 13. Захисний припис
1. Особі, яка вчинила насильство в сім'ї після отримання
офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в
сім'ї, дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної
служби у справах дітей за погодженням з начальником відповідного
органу внутрішніх справ і прокурором може бути винесений захисний
припис.
2. Захисний припис не підлягає погодженню у разі наявності в
діях особи, яка вчинила насильство в сім'ї, ознак злочину.
3. Захисний припис може бути винесений до осудної особи, яка
на момент винесення захисного припису досягла 16-річного віку.
4. Захисним приписом особі, стосовно якої він винесений, може
бути заборонено чинити певну дію (дії) по відношенню до жертви
насильства в сім'ї, а саме:
чинити конкретні акти насильства в сім'ї;
отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства
в сім'ї;
розшукувати жертву насильства в сім'ї, якщо жертва насильства
в сім'ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі,
яка вчинила насильство в сім'ї;
відвідувати жертву насильства в сім'ї, якщо вона тимчасово
перебуває не за місцем спільного проживання членів сім'ї;
вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім'ї.
5. Зазначені у частині четвертій цієї статті обмеження
встановлюються на термін до 30 діб з дня погодження захисного
припису з прокурором.
Стаття 14. Стягнення коштів на утримання жертв насильства всім'ї у спеціалізованих установах для жертв
насильства в сім'ї
Рішення про стягнення з осіб, які вчинили насильство в сім'ї,
коштів на відшкодування витрат на утримання жертв насильства в
сім'ї у спеціалізованих установах для жертв насильства в сім'ї
приймається судом в установленому законом порядку за позовом
адміністрації спеціалізованих установ для жертв насильства в
сім'ї.
Розділ IV
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї
Стаття 15. Відповідальність за вчинення насильства в сім'ї
Члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, несуть
кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність
відповідно до закону.
Розділ V
ФІНАНСУВАННЯ ОРГАНІВ ТА УСТАНОВ,НА ЯКІ ПОКЛАДАЄТЬСЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ
З ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї
Стаття 16. Джерела фінансування органів, на які покладаєтьсяздійснення заходів з попередження насильства в
сім'ї, і спеціалізованих установ для жертв
насильства в сім'ї
1. Фінансування органів та установ з попередження насильства
в сім'ї, які належать до системи органів виконавчої влади чи
органів місцевого самоврядування, здійснюється за рахунок коштів
бюджету відповідного рівня.
2. Фінансування спеціалізованих установ для жертв насильства
в сім'ї, створених підприємствами, установами, організаціями,
благодійними фондами, об'єднаннями громадян чи окремими
громадянами, здійснюється за рахунок їхніх власних коштів.
3. Спеціалізовані установи для жертв насильства в сім'ї мають
право на регресний позов про відшкодування коштів на утримання
жертв насильства в сім'ї до осіб, які вчинили насильство в сім'ї.
Розділ VI
ОХОРОНА ПРАВ ЧЛЕНІВ СІМ'Ї ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗАХОДІВ ЗПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї
Стаття 17. Охорона прав членів сім'ї при здійсненні заходів зпопередження насильства в сім'ї
1. Членам сім'ї, стосовно яких здійснюються заходи з
попередження насильства в сім'ї, держава гарантує охорону прав і
законних інтересів.
2. Посадові особи та працівники, які здійснюють заходи з
попередження насильства в сім'ї, не можуть розголошувати відомості
про особисте та сімейне життя, що стали їм відомі у зв'язку з
виконанням їх службових обов'язків.
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його
опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання
чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим
Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття
нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування центральними і місцевими
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що
суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 15 листопада 2001 рокуN 2789-III
