КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 17 серпня 2001 р. N 1058
Київ
Про затвердження Типового статуту державноїаварійно-рятувальної служби
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 313 ( 313-2004-п ) від 11.03.2004 )
З метою удосконалення нормативно-правового регулювання
діяльності аварійно-рятувальних служб Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Типовий статут державної аварійно-рятувальної
служби (додається).
2. Рекомендувати органам місцевого самоврядування,
громадським організаціям, а також керівникам підприємств, установ
та організацій усіх форм власності під час затвердження статутів
(положень) аварійно-рятувальних служб керуватися положеннями
Типового статуту державної аварійно-рятувальної служби.
3. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи внести
проект постанови Кабінету Міністрів України щодо визначення
переліку платних послуг, які надаються державними
аварійно-рятувальними службами.
4. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з
Міністерством фінансів та Міністерством економіки за погодженням з
Державним комітетом з питань регуляторної політики та
підприємництва і Антимонопольним комітетом визначити в місячний
термін після затвердження переліку, передбаченого у пункті 3 цієї
постанови, розміри плати за послуги, що надаються державними
аварійно-рятувальними службами, та установити порядок її
справляння.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 17 серпня 2001 р. N 1058
ТИПОВИЙ СТАТУТдержавної аварійно-рятувальної служби
Загальні положення
1. Державна аварійно-рятувальна служба (далі - служба)
утворюється відповідним центральним органом виконавчої влади
(далі - засновник).
2. Служба здійснює постійне та обов'язкове обслуговування на
договірній основі потенційно небезпечних об'єктів і територій
(далі - об'єкти і території), на яких існує небезпека виникнення
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Права
та обов'язки сторін щодо здійснення такого обслуговування
визначаються договорами. ( Абзац перший пункту 2 в редакції
Постанови КМ N 313 ( 313-2004-п ) від 11.03.2004 )
Припинення службою обслуговування можливе у разі закриття
об'єкта та ліквідації причин, які зумовлюють його небезпечність,
що підтверджується актом спеціально утвореної міжвідомчої комісії.
3. Залучення служби до виконання аварійно-рятувальних робіт у
разі виникнення надзвичайних ситуацій державного і регіонального
рівня здійснюється відповідно до законодавства, а за межами
України - за рішеннями Кабінету Міністрів України на підставі
міжнародних договорів.
4. Служба набуває статусу юридичної особи з дня її державної
реєстрації у центральному органі виконавчої влади з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи.
Служба має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в
установах Державного казначейства, печатку із зображенням
Державного Герба України і своїм найменуванням.
5. Правові та соціальні гарантії особовому складу служби,
сім'ям рятувальників, пенсіонерам з числа рятувальників, у тому
числі інвалідам, забезпечуються згідно із законодавством.
Принципи і мета діяльності служби
6. Принципи діяльності служби є:
пріоритетність завдань, пов'язаних з рятуванням життя і
охороною здоров'я людей та збереженням довкілля;
безумовне надання переваги забезпеченню раціональної та
превентивної безпеки життєдіяльності населення;
обов'язковість своєчасної реалізації заходів, спрямованих на
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру і мінімізацію їх негативних наслідків;
ефективне і комплексне використання наявних сил і засобів,
призначених для організації запобігання надзвичайним ситуаціям і
реагування на них;
забезпечення комплексного обов'язкового аварійно-рятувального
обслуговування об'єктів і територій, що знаходяться в зоні
відповідальності служби;
взаємодія з іншими службами.
7. Метою діяльності служби є:
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, мінімізація їх
наслідків та захист населення і територій;
термінове реагування на надзвичайні ситуації техногенного та
природного характеру, проведення аварійно-рятувальних робіт на
об'єктах і територіях;
захист навколишнього природного середовища та локалізація зон
впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час
аварій та катастроф.
Права та обов'язки служби
8. Служба має право:
обстежувати об'єкти і території, що нею обслуговуються, з
метою профілактики виникнення аварій та надзвичайних ситуацій;
подавати керівникам підприємств, установ та організацій,
органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування
пропозиції щодо поліпшення протиаварійного стану об'єктів і
територій та усунення виявлених порушень вимог безпеки
життєдіяльності працюючих і населення;
скасовувати власні погодження планів локалізації та
ліквідації аварій (планів ліквідації аварій) або окремі їх позиції
у разі невідповідності фактичному стану безпеки об'єкта чи
території, вносити пропозиції центральному органу виконавчої влади
з питань праці та соціальної політики;
використовувати в установленому порядку, у тому числі на
договірних засадах, засоби зв'язку, транспорту та інші
матеріально-технічні ресурси підприємств, установ та організацій
для рятування людей і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій,
доставки особового складу і спеціального оснащення на постраждалі
об'єкти і території;
залучати в установленому порядку необхідних спеціалістів, у
тому числі з науково-дослідних установ та навчальних закладів, для
надання консультацій щодо проведення аварійно-рятувальних робіт;
вимагати від осіб, які перебувають у зоні надзвичайної
ситуації, додержання правил, запроваджених установленими заходами
безпеки;
одержувати вичерпну та достовірну інформацію, у тому числі
про об'єкти, на яких проводяться аварійно-рятувальні роботи,
необхідну для виконання своїх обов'язків.
Працівники служби мають право безперешкодного доступу на
об'єкти і території з метою виконання робіт, пов'язаних з
ліквідацією надзвичайної ситуації.
9. До обов'язків служби належать:
організація функціонування структурних підрозділів у режимі
постійної готовності до виконання необхідного комплексу
аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або
загрози її виникнення;
постійне підтримання високого рівня професіоналізму особового
складу для проведення аварійно-рятувальних робіт;
забезпечення можливості тридобового проведення
аварійно-рятувальних робіт в автономному режимі, створення для
цього відповідних матеріально-технічних резервів;
підтримання взаємодії з органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами та
організаціями незалежно від форми власності під час проведення
аварійно-рятувальних робіт, координація дій у процесі використання
сил і засобів інших аварійно-рятувальних служб;
участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо
поліпшення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення
надзвичайних ситуацій;
створення інформаційного банку даних про стан небезпечності
об'єктів підвищеної небезпеки, що нею обслуговуються;
участь в оцінці стану готовності об'єктів, що нею
обслуговуються, до проведення робіт з ліквідації надзвичайних
ситуацій та їх наслідків, виконання заходів щодо посилення їх
протиаварійного захисту і підвищення ступеня підготовленості
персоналу об'єктів до дій в умовах надзвичайної ситуації;
участь у визначенні прийнятних рівнів ризику за можливими
наслідками надзвичайних ситуацій у процесі експлуатації об'єктів
підвищеної небезпеки;
участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів,
які потребують аварійно-рятувального обслуговування;
визначення разом з центральним органом виконавчої влади з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідними місцевими
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування
складу та обсягів, рівня оснащення, місць розташування сил і
засобів, призначених для ліквідації надзвичайних ситуацій;
розроблення заходів щодо підвищення безпеки життєдіяльності
населення і зменшення збитків у випадках виникнення надзвичайних
ситуацій та практична їх реалізація за рішеннями органів
виконавчої влади;
участь у роботі комісій з розслідування причин виникнення
надзвичайних ситуацій та розробленні заходів щодо їх запобігання;
участь у розробленні та виконанні загальнодержавних,
регіональних і міжвідомчих цільових програм попередження
надзвичайних ситуацій і підвищення рівня техногенної безпеки.
Структура служби
10. Робота служби організовується за територіальним або
галузевим принципом. Вирішення покладених на службу завдань
забезпечують органи управління та аварійно-рятувальні формування і
допоміжні підрозділи.
Дислокація та організаційна структура підрозділів служби
визначаються засновником.
11. Орган управління службою:
здійснює загальне керівництво формуваннями і підрозділами
служби;
управляє силами підпорядкованих аварійно-рятувальних
формувань та допоміжних підрозділів;
приймає в установленому порядку рішення про утворення,
реорганізацію або ліквідацію аварійно-рятувальних формувань та
допоміжних підрозділів;
затверджує статути (положення) підпорядкованих
аварійно-рятувальних формувань, допоміжних підрозділів та органів
управління ними.
12. Орган управління службою має право разом з місцевими
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування
виступати співзасновником зведених регіональних професійних
аварійно-рятувальних формувань з метою забезпечення постійного
обслуговування об'єктів і територій.
Майно служби та її фінансування
13. Майно служби становлять основні фонди та оборотні кошти,
а також цінності, вартість яких відображається в самостійному
балансі служби.
14. Майно служби є державною власністю і закріплюється за нею
на праві повного господарського відання або оперативного
управління.
15. Джерелами формування майна служби є:
майно передане їй засновником;
кошти державного та місцевих бюджетів на виконання окремих
програм;
кошти, одержані в установленому порядку від плати за постійне
обов'язкове обслуговування на договірній основі, надані послуги,
виконані роботи;
інші джерела, не заборонені законодавством.
16. Служба має право утворювати фонди (розвитку, споживання,
соціального забезпечення тощо), призначені для покриття витрат,
пов'язаних з її діяльністю.
17. Збитки, завдані службі фізичними і юридичними особами,
відшкодовуються в установленому порядку.
Управління службою
18. Управління службою здійснює начальник (командир) служби,
який призначається на посаду і звільняється з посади засновником.
19. Начальник (командир) служби:
несе персональну відповідальність за виконання покладених на
службу завдань і функцій;
укладає і розриває контракти з працівниками служби;
затверджує організаційну структуру, штатний розпис та
кошториси на утримання служби, розподіляє функціональні обов'язки
між своїми заступниками та керівниками підрозділів;
представляє службу в органах виконавчої влади, діє від імені
служби у відносинах з підприємствами, установами та організаціями;
у межах своєї компетенції видає накази (розпорядження), дає
вказівки, обов'язкові для підпорядкованих підрозділів та
працівників, і організовує та контролює їх виконання;
виконує інші функції, передбачені статутом (положенням) про
службу.
Ліквідація і реорганізація служби
20. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ,
виділення) служби здійснюється за рішенням засновника, погодженим
з центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи, а також рішенням суду.
21. Ліквідація служби здійснюється ліквідаційною комісією,
яка утворюється і діє у порядку, визначеному законодавством.
