МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИМІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД
НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
N 180/115 від 14.05.2001 Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
від 15 серпня 2001 р.
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України та
Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту
населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
від 14.05.2001
N 180/115
( z0701-01 )
Положенняпро центри медико-психологічної реабілітації
рятувальників та осіб, що постраждали внаслідок
надзвичайних ситуацій природного та
техногенного характеру
1. Загальні положення
1.1. Це Положення розроблено відповідно до статті 35 Закону
України "Про аварійно-рятувальні служби" ( 1281-14 ) та статті 13
Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних
ситуацій техногенного та природного характеру" ( 1809-14 ). Термін
"надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру" (далі
- НС) вживається відповідно до зазначених Законів України. 1.2. Центри медико-психологічної реабілітації (далі - центри)
створюються при діючих санаторно-курортних закладах системи МОЗ
України та при санаторно-курортних закладах іншого
підпорядкування. Центри є структурними підрозділами цих
санаторно-курортних закладів. Вирішення питань щодо створення та функціонування центрів
здійснюється на підставі рекомендацій постійно діючої робочої
групи з питань створення та функціонування медико-психологічних
центрів при діючих санаторно-курортних закладах для рятувальників
аварійно-рятувальних служб та населення, яке постраждало внаслідок
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 1.3. У своїй діяльності центри керуються Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України,
нормативними документами Кабінету Міністрів України, МОЗ і МНС
України, цим Положенням. 1.4. Центри можуть створюватись окремо для дітей, що
постраждали внаслідок НС, а також сімейного типу. Визначення термінів: Рятувальник - особа, яка має відповідну спеціальну
підготовку, атестована на здатність до проведення
аварійно-рятувальних робіт і безпосередньо бере в них участь, має
спеціальну фізичну та психологічну підготовку та відповідає за її
підтримання. Постраждалі внаслідок НС (далі - постраждалі) - особи,
здоров'ю яких була заподіяна шкода внаслідок НС.
2. Завдання центрів
2.1. Основними завданнями центрів є проведення реабілітації
рятувальників та постраждалих. 2.2. Центри створюють відповідні умови для реабілітації
рятувальників і постраждалих та надають їм адекватну
медико-психологічну допомогу. 2.3. Центри беруть участь у вивченні та аналізі причин і
наслідків виникнення психічних, травматичних і соматичних
захворювань у рятувальників і постраждалих та розробці
рекомендацій щодо профілактики виникнення цих захворювань. 2.4. Центри можуть брати участь у розробці та впроваджені
сучасних медичних та психологічних технологій, розробці ефективних
методів діагностики, психологічної корекції, інших заходів та
співпрацювати з науково-дослідними установами при проведенні
наукових досліджень стосовно реабілітації рятувальників та
постраждалих. 2.5. Працівники центрів можуть брати участь у наукових
дослідженнях, що проводяться Державною службою медицини катастроф
України з питань подолання медико-санітарних наслідків НС. 2.6. Працівники центрів можуть залучатися в установленому
чинним законодавством порядку до роботи з ліквідації
медико-санітарних наслідків безпосередньо в зоні НС.
3. Функції центрів
3.1. Проведення діагностичного, лікувально-профілактичного та
реабілітаційного комплексу заходів із застосуванням
медикаментозної терапії, фізіотерапії, лікувальної фізкультури,
масажу, природних і фізичних чинників тощо для забезпечення
реабілітації рятувальників і постраждалих. Приймання рятувальників
на реабілітацію здійснюється за наявності направлення комісії
аварійно-рятувального підрозділу та "Медичного журналу
рятувальника". 3.2. Психологічне обстеження рятувальника та постраждалого
психологом - спеціалістом у галузі антикризової терапії з метою
розробки раціональної та ефективної індивідуальної програми
реабілітації. 3.3. Проведення лікування посттравматичного стресу та
навчання аутотренінгу з управління травматичним стресом. 3.4. Накопичування, аналіз та надання МОЗ України
медико-статистичної інформації щодо роботи центру для
узагальнення.
4. Права центрів
4.1. Центри мають право з метою виконання покладених на них
завдань використовувати в повному обсязі лікувальну, технічну та
матеріальну базу санаторно-курортних закладів, у яких вони
створені. 4.2. Працівники центрів мають право на професійну підготовку
та отримання відповідних кваліфікаційних категорій у встановленому
порядку. 4.3. Працівники центрів мають право на отримання медичної,
технічної та іншої інформації, необхідної для виконання покладених
на центри завдань.
5. Організаційна структура центрів
5.1. Штатний розпис центру розробляється базовим закладом
відповідно до типових штатів керівних працівників, робітників,
спеціалістів, службовців і медичних працівників охорони здоров'я і
погоджується з МОЗ та МНС України. 5.2. У складі центрів можуть організовуватись відділення
психологічної реабілітації, фізіотерапії, лікувальної фізкультури
та інші з урахуванням спеціалізації центру. 5.3. У разі потреби введення посад лікарів-психіатрів,
лікарів-дієтологів, психологів, педагогічних працівників на період
реабілітації рятувальників і постраждалих до штатного розпису
центрів можуть уноситися зміни. 5.4. Фінансування діяльності центрів здійснюється відповідно
до чинного законодавства.
6. Керівництво центром
6.1. Керівництво центром здійснює начальник, що призначається
керівником санаторно-курортного закладу, при якому створено центр
за погодженням з МОЗ України. 6.2. Кваліфікаційні вимоги начальника центру: вища медична освіта; спеціалізація за однією із спеціальностей "лікувальна справа"
або "педіатрія"; стаж роботи за фахом не менше 5 років; наявність кваліфікаційної категорії. 6.3. Начальник центру підпорядковується керівнику
санітарно-курортного закладу, при якому створено центр. 6.4. Начальник центру забезпечує додержання виробничої
дисципліни працівниками центру, контролює проведення реабілітації,
санітарного стану центру, виконання його працівниками
функціональних обов'язків.
7. Прикінцеві положення
Перелік центрів та відповідність санаторно-курортних закладів
вимогам медико-психологічної реабілітації стосовно їх діяльності
щорічно переглядаються постійно діючою робочою групою з питань
створення та функціонування медико-психологічних центрів при
діючих санаторно-курортних закладах для рятувальників
аварійно-рятувальних служб та населення, яке постраждало внаслідок
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, і
затверджуються МНС і МОЗ України.
В.о. начальника Головного управління
організації медичної допомоги
населенню МОЗ України М.П.Жданова
Начальник Головного штабу Державної
воєнізованої гірничорятувальної
(аварійно-рятувальної) служби
МНС України В.І.Радашев
