КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 2 червня 2003 р. N 813
Київ
Про затвердження Порядку взаємодії органіввиконавчої влади та юридичних осіб, які провадять
діяльність у сфері використання ядерної енергії,
в разі виявлення радіонуклідних джерел
іонізуючого випромінювання у незаконному обігу
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок взаємодії органів виконавчої влади та
юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання
ядерної енергії, в разі виявлення радіонуклідних джерел
іонізуючого випромінювання у незаконному обігу, що додається.
2. Покласти виконання функцій головної експертної організації
з питань дослідження та визначення характеристик радіонуклідних
джерел іонізуючого випромінювання, які вилучено з незаконного
обігу, на Інститут ядерних досліджень Національної академії наук.
3. Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи, Міністерству охорони здоров'я,
Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству
промислової політики, Державному комітетові ядерного регулювання,
Державній митній службі, Службі безпеки привести власні
нормативно-правові акти у відповідність з Порядком, затвердженим
цією постановою.
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету
Міністрів України від 4 березня 1997 р. N 207 ( 207-97-п ) "Про
затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та
причетних юридичних осіб в разі виявлення джерел іонізуючого
випромінювання, які перебувають у незаконному обігу".
Першийвіце-прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 2 червня 2003 р. N 813
ПОРЯДОКвзаємодії органів виконавчої влади та юридичних
осіб, які провадять діяльність у сфері використання
ядерної енергії, в разі виявлення радіонуклідних
джерел іонізуючого випромінювання у
незаконному обігу
1. Цей Порядок регулює взаємодію органів виконавчої влади та
юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання
ядерної енергії, під час виявлення радіонуклідних джерел
іонізуючого випромінювання у незаконному обігу, що не вимагає
радикальних дій з ліквідації можливих радіологічних наслідків, а
також визначає комплекс заходів, спрямованих на недопущення або
мінімізацію заподіяння шкоди здоров'ю населення і довкіллю
внаслідок радіаційного впливу.
2. Для цілей цього Порядку терміни вживаються у такому
значенні:
державні системи обліку і контролю джерел іонізуючого
випромінювання та ядерних матеріалів - Державний регістр джерел
іонізуючого випромінювання, державна система обліку і контролю
ядерних матеріалів та державний реєстр радіоактивних відходів;
контрольована зона - територія, доступ до якої обмежується
під час виконання заходів з реагування на виявлення підозрюваного
матеріалу/об'єкта або радіонуклідного джерела іонізуючого
випромінювання у незаконному обігу і за межами якої рівень
потужності дози гамма-випромінювання не перевищує трикратної
величини потужності дози природного радіаційного гамма-фону;
незаконний обіг радіонуклідних джерел іонізуючого
випромінювання - перебування ядерних матеріалів, радіоактивних
відходів та радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання поза
державними системами обліку і контролю джерел іонізуючого
випромінювання та ядерних матеріалів та/або системами їх фізичного
захисту, а також придбання, зберігання, використання, передача,
видозмінення, знищення, перевезення і захоронення зазначених
джерел без дотримання вимог, установлених законодавством;
підозрюваний матеріал/об'єкт - фізичний об'єкт, який має
зовнішні ознаки (попереджувальні написи про радіаційну небезпеку,
маркування, спеціальні знаки тощо) та/або фізичні характеристики
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання;
радіонуклідне джерело іонізуючого випромінювання - фізичний
об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину
та/або ядерний матеріал;
характеристики підозрюваного матеріалу/об'єкта - зовнішній
вигляд (наявність попереджувальних написів, знаків радіаційної
небезпеки), фізичні та хімічні характеристики, на підставі яких
можна зробити висновки про його природу, властивості,
радіонуклідний та хімічний склад, а також про можливе призначення,
походження тощо.
Заходи на місці виявленняпідозрюваного матеріалу/об'єкта
3. У разі виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта заходи
щодо його первинного обстеження та попереднього встановлення меж
контрольованої зони виконують:
місцеві органи виконавчої влади, якщо інформацію отримано від
фізичних або юридичних осіб, які не є органами дізнання чи
досудового слідства;
органи, які провадять оперативно-розшукову діяльність, та
Держмитслужба, якщо підозрюваний матеріал виявлено у результаті
оперативно-розшукових дій цих правоохоронних органів або під час
здійснення митного контролю.
Координацію дій під час виконання заходів на місці виявлення
підозрюваного матеріалу/об'єкта здійснює місцевий орган виконавчої
влади.
4. У разі коли в результаті первинного обстеження місця
виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта з допомогою
дозиметра-радіометра або отримання достовірної інформації іншим
шляхом підозра про наявність радіонуклідного джерела іонізуючого
випромінювання підтверджується, викликаються представники
відповідних територіальних органів Державної
санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів, на які
покладено виконання функцій радіаційного контролю.
5. Фахівці Державної санітарно-епідеміологічної служби та
Мінекоресурсів здійснюють радіологічне обстеження місця виявлення
підозрюваного матеріалу/об'єкта, в ході якого проводять
вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання,
перевіряють наявність поверхневого радіоактивного забруднення, а
також нейтронного випромінювання.
За результатами первинного обстеження фахівці Державної
санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів готують
висновки про основні параметри радіаційної обстановки на місці
виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, де зазначають тип,
характеристики радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання
і можливі шляхи формування дозових навантажень на персонал та
населення, а також рекомендації (у разі потреби) з якнайшвидшого
приведення радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання у
безпечний для населення і довкілля стан.
Зазначені висновки доводяться до відома представника
місцевого органу виконавчої влади, що здійснює координацію дій на
місці виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, а також до
правоохоронного органу, який забезпечує організацію огляду місця
події і здійснення необхідних заходів з метою виявлення ознак
злочину і осіб, що його вчинили.
6. У разі потреби представник місцевого органу виконавчої
влади залучає відповідних фахівців Державної
санітарно-епідеміологічної служби до здійснення дозиметричного
контролю, осіб, що зайняті на роботах у межах контрольованої зони,
а також вживає інших заходів з метою забезпечення безпечного
поводження з радіонуклідним джерелом іонізуючого випромінювання,
зведення до мінімуму можливості заподіяння шкоди здоров'ю
населення та довкіллю.
7. Місцевий орган виконавчої влади може звернутися до
головної експертної організації - Інституту ядерних досліджень
Національної академії наук (далі - Інститут ядерних досліджень)
або іншої компетентної організації для надання експертної оцінки
ситуації на місці виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта.
Підставою для такого звернення може бути:
неможливість ідентифікувати радіонуклідне джерело іонізуючого
випромінювання, коли цього вимагають інтереси радіаційного захисту
населення та довкілля та/або досудове розслідування;
виявлення нейтронного випромінювання, що свідчить про
наявність ядерного матеріалу.
Експерти Інституту ядерних досліджень, іншої експертної
організації визначають категорію ядерного матеріалу
(низькозбагачений уран, високозбагачений уран, плутоній) та/або
тип радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання без
пошкодження пакунків, контейнерів, боксів тощо.
8. Протягом однієї доби з моменту надходження першого
повідомлення про виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, але не
раніше ніж надійдуть від експертної організації інформація про
результати вимірів та висновки щодо категорії ядерного матеріалу
(у разі потреби) та/або типу радіонуклідного джерела представники
Державної санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів
готують письмовий звіт, який повинен містити:
детальний опис радіаційної ситуації на місці виявлення
підозрюваного матеріалу/об'єкта, результати вимірів;
висновки та надані рекомендації щодо можливого формування
дозових навантажень на персонал та населення, заходи безпеки,
здійснення яких необхідне у разі подальшого поводження з вилученим
радіонуклідним джерелом іонізуючого випромінювання (включаючи його
перевезення), а також поводження з приладами, інструментами та
знаряддям, що зазнали радіоактивного забруднення під час робіт з
джерелом;
результати вимірів, проведених експертами Інституту ядерних
досліджень, іншої експертної організації (у разі їх залучення), та
надані ними висновки щодо категорії ядерного матеріалу та/або типу
радіонуклідного джерела.
9. На основі інформації, що міститься у письмовому звіті,
місцевий орган виконавчої влади за погодженням з правоохоронним
органом, який проводить огляд місця події і здійснює необхідні
заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили,
надає інформацію про виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта
органам виконавчої влади, до компетенції яких належить створення
системи запобігання незаконному обігу.
10. Усі дії фахівців Державної санітарно-епідеміологічної
служби та Мінекоресурсів, які можуть призвести до знищення речових
доказів, узгоджуються з правоохоронним органом, який проводить
огляд місця події і здійснює необхідні заходи з метою виявлення
ознак злочину і осіб, що його вчинили.
11. Правоохоронний орган за результатами огляду місця події і
здійснених необхідних заходів з метою виявлення ознак злочину і
осіб, що його вчинили, надає місцевому органу виконавчої влади
свій висновок щодо необхідності перевезення вилученого
радіонуклідного джерела до Інституту ядерних досліджень, іншої
експертної організації для проведення поглибленого аналізу з метою
встановлення його походження та/або призначення чи на тимчасове
зберігання або для захоронення. На основі цього висновку, а також
висновків та рекомендацій фахівців Державної
санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів місцевий орган
виконавчої влади приймає рішення про подальші дії з вилученим з
незаконного обігу радіонуклідним джерелом іонізуючого
випромінювання.
12. Після того як вилучене радіонуклідне джерело іонізуючого
випромінювання було перевезено з місця його виявлення, а
проведення огляду місця події і здійснення необхідних заходів з
метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, завершено,
залучені фахівці Державної санітарно-епідеміологічної служби та
Мінекоресурсів проводять у разі потреби з відповідним підрозділом
МНС дезактивацію на місці виявлення підозрюваного
матеріалу/об'єкта і готують висновки та інформують про можливі
радіологічні наслідки місцевий орган виконавчої влади, а також
інші заінтересовані державні органи.
Перевезення радіонуклідного джерелаіонізуючого випромінювання до місця
тимчасового зберігання або захоронення
13. Відповідно до прийнятого рішення про перевезення
вилученого з незаконного обігу радіонуклідного джерела іонізуючого
випромінювання згідно з пунктом 11 цього Порядку місцевий орган
виконавчої влади надсилає заявку до відповідного підприємства
Українського державного об'єднання "Радон" МНС. До цієї заявки
додається інформація з письмового звіту фахівців Державної
санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів про
характеристики джерела та необхідні заходи радіаційної та/або
ядерної безпеки під час його перевезення.
Підприємство Українського державного об'єднання "Радон" МНС
здійснює документальне оформлення та перевезення вилученого
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання з дотриманням
відповідних норм та правил.
Заходи за межами місця виявленняпідозрюваного матеріалу/об'єкта
14. На запит правоохоронного органу, який проводить огляд
місця події і здійснює необхідні заходи з метою виявлення ознак
злочину і осіб, що його вчинили, Інститут ядерних досліджень, інша
експертна організація досліджує і визначає характеристики
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання, а також
проводить у межах своєї компетенції відповідні судові експертизи.
Про результати досліджень та експертиз Інститут ядерних
досліджень, інша експертна організація інформує зазначений
правоохоронний орган, а також Держатомрегулювання та інші органи
виконавчої влади, до компетенції яких належить створення системи
запобігання незаконному обігу.
15. У разі встановлення підприємства (організації, установи)
або фізичної особи, яка є власником або користувачем відповідного
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання, правоохоронний
орган, який проводить огляд місця події і здійснює необхідні
заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили,
інформує керівника цього підприємства (організації, установи) або
фізичну особу про перебування у незаконному обігу зазначеного
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання.
Керівник підприємства (організації, установи) повинен
призначити службове розслідування з причин перебування
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання у незаконному
обігу, про результати якого інформує Держатомрегулювання,
Мінекоресурсів, МНС, МОЗ та зазначений правоохоронний орган, а
фізична особа повинна дати письмові пояснення.
16. На виконання міжнародних зобов'язань, а також з метою
інформування населення, державних, громадських та інших
організацій Держатомрегулювання:
надсилає за встановленою формою офіційне повідомлення про
виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта до бази даних МАГАТЕ з
незаконного обігу;
розміщує інформацію про виявлення підозрюваного
матеріалу/об'єкта на своїй офіційній веб-сторінці.
Необхідна інформація про радіонуклідне джерело іонізуючого
випромінювання, виявлене у незаконному обігу, вноситься в
установленому порядку до державних систем обліку і контролю джерел
іонізуючого випромінювання та ядерних матеріалів.
Забезпечення радіаційної безпеки
17. На всіх етапах поводження з радіонуклідним джерелом
іонізуючого випромінювання, виявленим у незаконному обігу, повинно
бути забезпечено дотримання норм, правил та стандартів з
радіаційної безпеки.
18. Органи виконавчої влади та юридичні особи, які беруть
участь у поводженні з радіонуклідним джерелом іонізуючого
випромінювання, виявленим у незаконному обігу, зобов'язані
дотримуватися вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення
радіаційної безпеки, а також вимог щодо забезпечення радіаційної
безпеки, які встановлюються територіальним органом Державної
санітарно-епідеміологічної служби.
Фінансування
19. Фінансування заходів щодо обстеження, проведення
експертизи, охорони, перевезення, тимчасового зберігання
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання, виявленого у
незаконному обігу, ліквідації наслідків радіаційних аварій, а
також інших витрат, пов'язаних з перебуванням радіонуклідних
джерел іонізуючого випромінювання у незаконному обігу,
здійснюється за рахунок бюджетних призначень на цю мету,
передбачених відповідним органам виконавчої влади.
У подальшому в разі встановлення власника (користувача)
зазначеного радіонуклідного джерела витрачені кошти стягуються з
нього на користь відповідного бюджету в порядку, встановленому
законодавством.
