З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України "Про відновленняплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 28, ст.210 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 42-43,
ст. 378; 2002 р., N 33, ст. 235) такі зміни:
1. У статті 1:
1) абзац шостий викласти в такій редакції:
"кредитор - юридична або фізична особа, яка має у
встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо
грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із
заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної
податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль
за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за
вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у
справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою
майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також
кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок
правонаступництва за умови виникнення таких вимог до
порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні
кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після
порушення провадження у справі про банкрутство";
2) абзац сьомий після першого речення доповнити новим
реченням такого змісту: "До складу грошових зобов'язань боржника
не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату
подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які
виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян,
зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед
засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з
такої участі";
3) абзац двадцять четвертий викласти в такій редакції:
"мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення
виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких
настав до дня введення мораторію, і припинення заходів,
спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),
застосованих до прийняття рішення про введення мораторію".
2. У частині третій статті 7:
1) в абзаці другому слово "четвертою" замінити словом
"п'ятою";
2) абзац п'ятий доповнити словами "а в разі неможливості
скликання таких зборів - рішення конференції (зборів)
представників працівників боржника".
3. У частині шостій статті 12:
1) в абзаці першому слова "а також на вимоги кредиторів, які
виникли після порушення провадження у справі" виключити;
2) абзаци третій і четвертий виключити.
4. Абзац перший частини одинадцятої статті 13 викласти в
такій редакції:
"11. Після призначення розпорядника майна і до припинення
процедури розпорядження майном органи правління боржника не мають
права без згоди розпорядника майна приймати рішення про".
5. Частину четверту статті 14 виключити.
6. У статті 17:
1) у частині четвертій:
а) перше речення абзацу третього викласти в такій редакції:
"припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної
особи, повноваження органів управління передаються керуючому
санацією";
б) абзац четвертий викласти в такій редакції:
"арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо
розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах
процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню
плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів";
2) частину одинадцяту викласти в такій редакції:
"11. Угода боржника, у тому числі та, що укладена до
винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути
визнана господарським судом за заявою керуючого санацією
відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо:
угода укладена боржником із заінтересованими особами і в
результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;
угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою
протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про
санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або
пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у
зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.
Все отримане за такою угодою повертається сторонам.
Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними
і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється
господарським судом у процедурі провадження у справі про
банкрутство".
7. У статті 18:
1) частину першу доповнити абзацами такого змісту:
"План санації може містити умови про:
виконання зобов'язань боржника третіми особами;
обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його
корпоративні права;
задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить
закону";
2) частину другу після абзацу шостого доповнити новим абзацом
такого змісту:
"реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього
Закону".
У зв'язку з цим абзаци сьомий - тринадцятий вважати
відповідно абзацами восьмим - чотирнадцятим.
8. У статті 21:
1) частину першу викласти в такій редакції;
"1. За п'ятнадцять днів до закінчення санації, а також за
наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий
санацією зобов'язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і
повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення
засідання комітету кредиторів";
2) абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:
"Одночасно із звітом керуючий санацією вносить до комітету
кредиторів одну з пропозицій";
3) у частинах шостій, сьомій слова "зборами", "зборів"
замінити відповідно словами "комітетом", "засідання комітету";
4) частину одинадцяту викласти в такій редакції:
"11. Якщо розрахунки з кредиторами не проведено у строки,
передбачені планом санації, господарський суд у разі відсутності
клопотання комітету кредиторів про продовження термінів,
передбачених планом санації, і внесення відповідних змін до плану
санації визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну
процедуру";
5) частину тринадцяту виключити.
9. Частину третю статті 36 викласти в такій редакції:
"3. Для конкурсних кредиторів, які не брали участі в
голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не
можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які
висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені
до однієї черги".
10. Абзац шостий частини четвертої статті 37 викласти в такій
редакції:
"обмін вимог кредиторів на активи боржника або його
корпоративні права".
11. У статті 39:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. За заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода
може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують
підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним
законодавством України";
2) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Вимоги конкурсних кредиторів, по яких зроблено розрахунки
згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними";
3) абзац третій частини п'ятої виключити.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його
опублікування.
2. Положення цього Закону застосовуються господарськими
судами при розгляді справ про банкрутство, незалежно від дати
порушення провадження у справі про банкрутство за умови прийняття
господарським судом ухвали з цього питання.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 3 квітня 2003 рокуN 672-IV
