Про затвердження Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів
{Назва Постанови в редакції Постанови КМ № 239 від 10.03.2017}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1408 від 26.12.2011
№ 727 від 02.10.2013
№ 239 від 10.03.2017}
Відповідно до статей 23 і 26 Закону України "Про захист прав споживачів" Кабінет Міністрів України постановляє:
{Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1408 від 26.12.2011}
1. Затвердити Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, що додається.
{Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 239 від 10.03.2017}
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1994 р. № 236 "Про затвердження Положення про порядок накладення на господарюючі суб'єкти сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, у тому числі на громадян-підприємців, стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів" (ЗП України, 1994 р., № 8, ст. 198);
постанову Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1995 р. № 869 "Про внесення змін до Положення про порядок накладення на господарюючі суб'єкти сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, у тому числі на громадян-підприємців, стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів" (ЗП України, 1996 р., № 3, ст. 84);
пункт 9 змін та доповнень до деяких постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 1998 р. № 283 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 10, ст. 383);
пункт 4 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. № 1336 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності державної податкової служби" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 34, ст. 1277);
пункт 3 змін і доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань визначення джерел фінансування органів державної влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 501 (Офіційний вісник України 2000 р., № 12, ст. 457).
ПОРЯДОК
накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів
{Назва в редакції Постанови КМ № 239 від 10.03.2017}
{У тексті: слово “Положення” замінено словом “Порядку”; слово “Держспоживінспекція” в усіх відмінках замінено словом “Держпродспоживслужба” у відповідному відмінку; слова “суб’єкт господарської діяльності” у всіх відмінках і формах числа замінено словами “суб’єкт господарювання” у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 239 від 10.03.2017}
1. Цей Порядок визначає процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб'єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1408 від 26.12.2011, № 239 від 10.03.2017}
2. На суб’єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України “Про захист прав споживачів”.
{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 239 від 10.03.2017}
3. Накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Порядку, мають право Голова Держпродспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники у межах їх компетенції.
{Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1408 від 26.12.2011, № 239 від 10.03.2017}
4. Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарювання та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.
{Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1408 від 26.12.2011}
Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
5. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший і другий примірники залишаються у Держпродспоживслужбі або її територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний термін після її прийняття надсилається суб'єкту господарювання або видається його представнику під розписку.
{Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1408 від 26.12.2011}
6. Суб'єкт господарювання перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний термін після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держпродспоживслужбу або її територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.
{Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1408 від 26.12.2011}
7. Постанова про накладення штрафу обов'язкова для виконання суб'єктом господарювання.
У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку.
Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом одного року з дня прийняття.
{Пункт 8 виключено на підставі Постанови КМ № 239 від 10.03.2017}
9. Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарювання до Держпродспоживслужби або суду.
{Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1408 від 26.12.2011}
{Пункт 10 виключено на підставі Постанови КМ № 239 від 10.03.2017}
