І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н ЯКОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду Україниу справі за конституційним поданням
Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положення частини третьої
статті 30 Закону України "Про вибори депутатів
місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"
(справа про вибори депутатів місцевих рад та
сільських, селищних, міських голів)
м. Київ Справа N 1-13/2003
23 жовтня 2003 року
N 17-рп/2003
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий, Вознюка Володимира Денисовича, Іващенка Володимира Івановича, Костицького Михайла Васильовича, Малинникової Людмили Федорівни, Мироненка Олександра Миколайовича, Німченка Василя Івановича - суддя-доповідач, Пшеничного Валерія Григоровича, Розенка Віталія Івановича, Савенка Миколи Дмитровича, Скоморохи Віктора Єгоровича, Тимченка Івана Артемовича, Тихого Володимира Павловича, Ткачука Павла Миколайовича,
за участю представників суб'єкта права на конституційне
подання Ткаченка Миколи Степановича - керівника відділу
конституційного та адміністративного права Секретаріату
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Лужанського
Андрія Васильовича - головного консультанта цього відділу;
представника Верховної Ради України Добкіна Михайла Марковича -
народного депутата України; Селіванова Анатолія Олександровича -
Постійного представника Верховної Ради України в Конституційному
Суді України; Носова Владислава Васильовича - Постійного
представника Президента України в Конституційному Суді України;
Ставнійчук Марини Іванівни - члена Центральної виборчої комісії,
розглянув на пленарному засіданні справу щодо відповідності
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) положення
частини третьої статті 30 Закону України "Про вибори депутатів
місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 14 січня
1998 року N 14/98-ВР ( 14/98-ВР ) (Відомості Верховної Ради
України, 1998 р., N 3-4, ст. 15).
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР )
стало конституційне подання Уповноваженого Верховної Ради України
з прав людини.
Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є наявність
спору щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
(конституційності) положення частини третьої статті 30 Закону
України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних,
міських голів" ( 14/98-ВР ).
Заслухавши суддю-доповідача Німченка В.І., пояснення
Ткаченка М.С., Лужанського А.В., Добкіна М.М., Селіванова А.О.,
Носова В.В., Ставнійчук М.І. та дослідивши матеріали справи,
Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Уповноважений
Верховної Ради України з прав людини - порушив питання щодо
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
(конституційності) положення частини третьої статті 30 Закону
України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних,
міських голів" ( 14/98-ВР ) (далі - Закон), згідно з яким
реєстрація кандидатів у депутати місцевих рад та на посади
сільських, селищних, міських голів, які самовисунулися, може мати
місце за умови їх проживання або роботи на території відповідного
виборчого округу.
На думку автора клопотання, оспорювана норма Закону
( 14/98-ВР ) обмежує можливість громадян України реалізувати своє
пасивне виборче право і суперечить положенням частини другої
статті 24, статті 38, частин першої, другої статті 141 Конституції
України ( 254к/96-ВР ).
2. У листі до Конституційного Суду України Президент України
стверджує, що положення частини третьої статті 30 Закону
( 14/98-ВР ) щодо реєстрації окружною виборчою комісією
кандидатів, які самовисунулися, лише за умови їх проживання або
роботи на території цього округу не відповідає Конституції України
( 254к/96-ВР ) (є неконституційним), оскільки обмежує право
кожного жителя села, селища, міста самовисуватися в будь-якому
окрузі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Голова Верховної Ради України у письмовому поясненні
зазначає, що з огляду на представницький характер повноважень,
якими наділені депутати місцевих рад та сільський, селищний,
міський голови, їх обрання із числа громадян, які постійно
проживають у даній місцевості і є членами відповідних
територіальних громад, не суперечить конституційним принципам
виборчого права громадян. Отже, положення частини третьої
статті 30 Закону ( 14/98-ВР ), на його думку, відповідає
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Представники суб'єкта права на конституційне подання на
відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України
підтримали подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини і зазначили, що оспорюване положення Закону ( 14/98-ВР )
встановлює обмеження реалізації пасивного виборчого права за
ознакою місця проживання та місця роботи і суперечить частині
другій статті 24, статті 38, частинам першій, другій статті 141
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Постійний представник Верховної Ради України в
Конституційному Суді України наголосив на тому, що оспорювана
норма Закону ( 14/98-ВР ) не є обмеженням конституційного права за
статтею 24 Конституції України ( 254к/96-ВР ), це є спеціальна
умова, яка дає можливість забезпечувати самоврядування в Україні.
Постійний представник Президента України в Конституційному
Суді України підтримав позицію Президента України і зауважив, що
оспорюване положення Закону ( 14/98-ВР ) суперечить засадам
місцевого самоврядування, згідно з якими жителі відповідного села,
селища, міста самостійно вирішують питання місцевого значення,
усієї територіальної громади, а не лише її частини, адже виборче
право має бути загальним і рівним для жителів усього села, селища,
міста, а не для жителів того чи іншого виборчого округу, який є
тільки частиною відповідного села, селища, міста.
Член Центральної виборчої комісії зазначив, що положення
частини третьої статті 30 Закону ( 14/98-ВР ) порушує принцип
рівності при висуванні кандидатів, передбачених цим Законом, і
принцип рівності конституційних прав, закріплений Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), оскільки обмежує пасивне виборче право за
ознакою місця проживання або трудової діяльності на території
відповідного виборчого округу, що є порушенням принципу вільного і
рівноправного висування кандидатів на місцевих виборах.
3. Конституційний Суд України, вирішуючи спір, виходить з
такого.
Згідно з частинами першою, третьою статті 140 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) місцеве самоврядування є правом
територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання
у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста -
самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах
Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється
територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як
безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування:
сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) не може бути
привілеїв чи обмежень за певними ознаками, зокрема за ознакою
місця проживання (частина друга статті 24). Громадяни мають право
вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та
органів місцевого самоврядування (частина перша статті 38
Конституції України). Вибори до цих органів є вільними і
відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого
права шляхом таємного голосування (частина перша статті 71
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Засади, особливості та порядок підготовки і проведення
виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах,
районних, обласних рад, а також сільських, селищних, міських голів
визначаються вказаним Законом ( 14/98-ВР ).
Частина третя статті 30 Закону ( 14/98-ВР ) містить
положення, за яким прийняття рішення про реєстрацію кандидатів,
які самовисунулися у виборчому окрузі, пов'язується з необхідністю
їх проживання або роботи на території цього округу, а для
реєстрації кандидатів, висунутих в інший спосіб, таких умов не
передбачено.
Системний аналіз статей 24, 38, 71 Конституції України
( 254к/96-ВР ) дає підстави для висновку, що умови для реєстрації
усіх кандидатів повинні бути такими, щоб не допускали обмеження
пасивного виборчого права залежно від способу реалізації цього
права.
Конституційний Суд України вважає, що припис частини третьої
статті 30 Закону ( 14/98-ВР ), за яким громадяни, які
самовисуваються, можуть бути зареєстровані кандидатами лише за
умови, якщо вони проживають або працюють на території виборчого
округу, обмежує пасивне виборче право таких громадян порівняно з
громадянами, висунутими кандидатами в іншому порядку, для яких
цієї умови (проживання чи робота в межах території виборчого
округу) не передбачено.
Отже, зазначене положення Закону ( 14/98-ВР ) суперечить
вимогам статей 24, 38, 71 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є
неконституційним).
На основі викладеного та керуючись статтями 147, 150, 152
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 61, 63, 65, 73
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України
( 254к/96-ВР ) (є неконституційним), положення частини третьої
статті 30 Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та
сільських, селищних, міських голів" ( 14/98-ВР ), згідно з яким
рішення про реєстрацію кандидатів, які самовисунулися по виборчих
округах, приймається окружною (територіальною) виборчою комісією
за умови, якщо вони проживають або працюють на території цих
округів.
2. Положення частини третьої статті 30 Закону України "Про
вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських
голів" ( 14/98-ВР ), визнане неконституційним, втрачає чинність з
дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
