КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 13 грудня 2004 р. N 1649
проведення грошової оцінки документів
Національного архівного фонду
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України
"Про Національний архівний фонд та архівні установи" ( 3814-12 )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Порядок проведення грошової оцінки документів
Національного архівного фонду, що додається.
Виконуючий обов'язкиПрем'єр-міністра України М.АЗАРОВ
Інд. 51
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 13 грудня 2004 р. N 1649
ПОРЯДОКпроведення грошової оцінки документів
Національного архівного фонду
1. Грошовій оцінці підлягають оригінали і копії документів,
внесених відповідно до Закону України "Про Національний архівний
фонд та архівні установи" ( 3814-12 ) до Національного архівного
фонду (далі - Фонд), незалежно від ступеня конфіденційності чи
таємності інформації, що міститься в них, виду носія інформації,
форми власності на ці документи та місця їх зберігання.
2. Грошова оцінка документів Фонду (далі - грошова оцінка)
проводиться у разі:
вилучення документів з Фонду;
укладення договорів про передачу права власності або права
користування, зберігання, передачу в заставу документів Фонду, що
є приватною власністю, у випадках, установлених законодавством;
укладення договорів про передачу права тимчасового
користування документами Фонду, що є державною чи комунальною
власністю;
визначення розміру збитків, яких зазнав власник документів
Фонду внаслідок їх неналежного зберігання, що призвело до
пошкодження, псування, нестачі, підроблення, розкрадання,
незаконного вивезення або незаконної передачі іншій особі, а також
знищення;
проведення обов'язкового страхування унікальних документів
Фонду, а також страхування інших документів Фонду у разі їх
депонованого зберігання, реставрації, експонування чи іншого
користування за межами архівних установ;
інших випадків, передбачених законодавством.
3. Грошову оцінку проводять:
експертно-перевірні комісії державних архівних установ,
державних наукових установ, фондово-закупівельні комісії музеїв та
експертно-оціночні комісії бібліотек (далі - комісії);
суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання, які
отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за напрямом
"Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів,
майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на
об'єкти інтелектуальної власності" спеціалізації "Оцінка цілісних
майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та
нематеріальних активів (крім оцінки прав на об'єкти
інтелектуальної власності)", в порядку, встановленому
законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну
оціночну діяльність.
4. Для укладення договору застави, визначення розміру збитків
або відшкодування власнику документів під час розв'язання спорів,
пов'язаних з майновими правами на документи, чи за згодою сторін
грошова оцінка проводиться суб'єктами оціночної діяльності.
В інших випадках грошова оцінка може проводитись як суб'єктами
оціночної діяльності, так і комісіями.
5. Грошова оцінка суб'єктом оціночної діяльності проводиться
на підставі договору між цим суб'єктом та замовником або ухвали
суду про призначення відповідної експертизи.
6. Грошова оцінка комісією проводиться на підставі рішення
керівника відповідної державної архівної установи, державної
наукової установи, музею, бібліотеки.
7. Замовниками грошової оцінки можуть бути юридичні та
фізичні особи, які є власниками документів, або уповноважені ними
особи, а також особи, у яких документи перебувають на законних
підставах.
8. Грошова оцінка проводиться за такими критеріями:
1) інформаційна цінність:
вид документа;
автор/адресат - установа (особа), причетна до створення,
оформлення, обігу документної інформації;
зміст документа - значення відображених подій у житті
суспільства, особи або групи осіб, час подій, рівень складності
документа, наявність письмових позначок;
ступінь поширення (оприлюднення) документної інформації;
2) історико-культурна цінність:
оригінальність - оригінал, фальсифікат тогочасний
(фальсифікує сучасний йому документ), сучасна підробка;
рівень значущості документа - світовий, національний,
міжрегіональний, міжгалузевий, регіональний, галузевий, місцевий,
родинний;
хронологічна належність документа - час створення документа,
його значущість у певні історичні періоди розвитку суспільства;
зовнішні особливості документа - наявність або відсутність
матеріалів і реквізитів, від яких залежить його цінність;
попит на документи такого виду;
3) цінність, зумовлена збереженістю документа:
збереженість носія інформації - стан паперу, пергаменту,
плівки, скла або іншого носія, на якому виконаний документ,
можливість усунення наявних пошкоджень;
збереженість тексту - чіткий, з частковими/значними
пошкодженнями, можливе чи неможливе повне або часткове відновлення
тексту;
режим зберігання - необхідність додаткових витрат на
спеціальне обладнання для забезпечення оптимальних умов зберігання
документа;
ступінь ризику - відсутність дій, вчинення яких може
спричинити пошкодження документа.
9. Для проведення грошової оцінки документ передається за
актом приймання-передачі.
10. У разі проведення грошової оцінки комісією кожний її
експерт протягом 15 календарних днів проводить попередню оцінку
документа і робить висновок щодо його вартості.
Примірна шкала оцінок документів за критеріями, визначеними
пунктом 8 цього Порядку, механізм визначення їх рангу, примірна
шкала цін документів за рангами та методика їх застосування
визначаються Держкомархівом.
11. Рішення про остаточну вартість документа приймається
комісією за результатами розгляду висновків експертів.
За пропозиціями експертів комісія має право запровадити
додаткові критерії грошової оцінки, які фіксуються в протоколі
засідання комісії, а також провести додаткові експертні
дослідження.
Рішення про вартість документа приймається більшістю голосів
членів комісії, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу
голосів голос головуючого є вирішальним.
На підставі прийнятого рішення комісія складає акт грошової
оцінки за формою, що затверджується Держкомархівом. Акт грошової
оцінки повинен містити інформацію про власника документа, мету
оцінки і вартість документа.
Строк проведення грошової оцінки не повинен перевищувати
30 календарних днів з дати подання заяви власником документів або
уповноваженою ним особою. У разі проведення додаткових досліджень
цей строк за згодою сторін може бути продовжений.
