Про затвердження Положення про центральний засвідчувальний орган
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 147 від 15.02.2006
№ 207 від 19.03.2008
№ 1370 від 23.12.2009
№ 675 від 21.07.2010
№ 1022 від 05.10.2011}
Відповідно до статті 11 Закону України "Про електронний цифровий підпис" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про центральний засвідчувальний орган (додається).
2. Покласти на Міністерство юстиції виконання функцій центрального засвідчувального органу.
{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1370 від 23.12.2009, № 675 від 21.07.2010, № 1022 від 05.10.2011}
{Пункт 3 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 207 від 19.03.2008}
ПОЛОЖЕННЯ
про центральний засвідчувальний орган
1. Центральний засвідчувальний орган забезпечує в межах своїх повноважень створення умов для функціонування засвідчувальних центрів органів виконавчої влади або інших державних органів та центрів сертифікації ключів (далі - центри).
2. Центральний засвідчувальний орган у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України і контролюючого органу та цим Положенням.
3. Основними завданнями центрального засвідчувального органу є обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів (далі - сертифікати ключів) центрів, а також їх акредитація.
4. Центральний засвідчувальний орган відповідно до покладених на нього завдань:
формує і видає центрам сертифікати ключів;
проводить реєстрацію засвідчувальних центрів органів виконавчої влади або інших державних органів;
здійснює акредитацію центрів, видачу, переоформлення та анулювання відповідних свідоцтв;
блокує, скасовує та поновлює сертифікати ключів центрів у випадках, передбачених Законом України "Про електронний цифровий підпис";
веде електронні реєстри сертифікатів ключів центрів, у тому числі блокованих і скасованих;
зберігає сертифікати ключів центрів;
забезпечує цілодобово доступ до сертифікатів ключів центрів та їх електронних реєстрів через загальнодоступні телекомунікаційні мережі;
надає центрам консультації з питань, пов'язаних з використанням електронного цифрового підпису;
забезпечує діяльність постійно діючої комісії з питань акредитації центрів;
приймає на зберігання сертифікати ключів, їх реєстри та документовану інформацію, яка підлягає обов'язковій передачі центрами в разі припинення їх діяльності;
розглядає заяви і скарги щодо неналежного функціонування центрів та подає відповідні пропозиції контролюючому органу;
повідомляє контролюючий орган про обставини, які перешкоджають діяльності центрального засвідчувального органу.
5. Центральний засвідчувальний орган має право:
одержувати в установленому порядку від центрів інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
залучати в установленому порядку фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до його компетенції;
вносити пропозиції щодо удосконалення законодавства у відповідній сфері;
брати участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів стосовно взаємного визнання сертифікатів ключів;
проводити в межах своїх повноважень переговори з іноземними організаціями, що надають послуги електронного цифрового підпису, укладати з ними відповідні договори.
6. Центральний засвідчувальний орган повинен відповідати вимогам, встановленим законодавством для акредитованого центру сертифікації ключів.
Перевірку діяльності центрального засвідчувального органу щодо відповідності зазначеним вимогам здійснює контролюючий орган.
7. Технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу здійснюється визначеним ним в установленому порядку державним підприємством, установою чи організацією.
{Склад втратив чинність на підставі Постанови КМ № 207 від 19.03.2008}
