КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 17 червня 2004 р. N 785
Київ
Про затвердження Порядку виплатигрошової компенсації вартості санаторно-курортного
лікування деяким категоріям громадян
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок виплати грошової компенсації вартості
санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян
(додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 р.
N 236 ( 236-95-п ) "Про Порядок надання і розміри грошових
компенсацій вартості санаторно-курортного лікування деяким
категоріям громадян" (ЗП України, 1995 р., N 7, ст. 161);
постанову Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1996 р.
N 1114 ( 1114-96-п ) "Про внесення змін до Порядку надання і
розміри грошових компенсацій вартості санаторно-курортного
лікування деяким категоріям громадян" (ЗП України, 1996 р., N 18,
ст. 493).
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 26
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2004 р. N 785
ПОРЯДОКвиплати грошової компенсації
вартості санаторно-курортного лікування
деяким категоріям громадян
1. Цей Порядок визначає механізм виплати грошової компенсації
замість санаторно-курортної путівки (далі - грошова компенсація)
та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного
лікування, передбачених Законами України "Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), "Про жертви
нацистських переслідувань" ( 1584-14 ) та "Про основні засади
соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого
віку в Україні" ( 3721-12 ).
2. Грошова компенсація виплачується інвалідам війни та
інвалідам, зазначеним в абзаці третьому частини першої статті 6
Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ),
за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою
про виділення путівки або виплату грошової компенсації за
бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували
безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності
медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування
або медичних протипоказань.
Грошова компенсація виплачується у таких розмірах:
інвалідам I і II групи - 100 відсотків середньої вартості
путівки;
інвалідам III групи - 75 відсотків середньої вартості
путівки.
3. Підставою для виплати грошової компенсації є такі
документи:
заява про виплату грошової компенсації;
посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії
громадян, зазначених у пункті 2 цього Порядку;
облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
4. Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного
лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких
поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), особам, зазначеним у
статті 6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"
( 1584-14 ) (крім осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку), та
ветеранам праці відповідно до Закону України "Про основні засади
соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого
віку в Україні" ( 3721-12 ) виплачується за їх бажанням у розмірі
вартості самостійного санаторно-курортного лікування, але не
більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки, визначена
відповідно до пункту 7 цього Порядку.
5. Підставою для виплати компенсації вартості самостійного
санаторно-курортного лікування є такі документи:
заява про виплату компенсації;
квитанція про оплату вартості санаторно-курортної путівки;
зворотний талон санаторно-курортної путівки;
посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії
громадян, зазначених у пункті 4 цього Порядку.
6. Грошова компенсація виплачується особам через два роки
після звернення із заявою про виділення путівки або виплату
грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не
одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Для осіб, які не перебувають на обліку для
санаторно-курортного лікування, вперше грошова компенсація
виплачується у разі звернення із заявою через два роки після
набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статті 13
Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" ( 1109-15 ).
Право на компенсацію вартості самостійного
санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою
про її виплату один раз на два роки.
У разі зміни статусу особи період перебування її на обліку
для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття
нового статусу.
7. Середню вартість санаторно-курортної путівки визначає
Мінпраці за поданням Фонду соціального захисту інвалідів та
погодженням з Мінфіном щороку до 15 березня в межах обсягу
бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України про
Державний бюджет на поточний рік.
8. Грошова компенсація особам, які перебувають на обліку в
органах праці та соціального захисту населення або Пенсійного
фонду як одержувачі пенсій чи державної соціальної допомоги,
призначеної замість пенсії, виплачується управліннями праці та
соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та
Севастополі держадміністрацій за умови подання довідки з місця
роботи, навчання, служби про те, що протягом двох попередніх років
не одержували безоплатну санаторно-курортну путівку.
Виплата грошової компенсації особам, зазначеним у пункті 2
частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), проводиться у
порядку, визначеному Мінпраці разом з Мінфіном та Державним
казначейством.
Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного
лікування особам, які працюють, навчаються чи служать у Збройних
Силах, виплачується органами, які видали посвідчення, що
підтверджує належність таких осіб до категорії громадян,
зазначених у пункті 4 цього Порядку, на підставі довідки з місця
роботи, навчання, служби про те, що протягом двох років не
одержували безоплатних санаторно-курортних путівок.
9. Особам, які перебувають на повному державному утриманні,
грошова компенсація та компенсація вартості самостійного
санаторно-курортного лікування виплачуються згідно з цим Порядком.
10. Грошова компенсація або компенсація вартості самостійного
санаторно-курортного лікування, не одержана особою з вини органу
виконавчої влади, підлягає відшкодуванню без обмеження будь-яким
строком.
У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію
або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного
лікування, не одержана нею сума не виплачується.
11. Витрати, пов'язані з виплатою грошової компенсації,
покриваються за рахунок коштів державного бюджету в межах
видатків, передбачених Мінпраці на цю мету.
Витрати, пов'язані з виплатою компенсації вартості
самостійного санаторно-курортного лікування особам, які
перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту
населення або Пенсійного фонду як одержувачі пенсій чи державної
соціальної допомоги, призначеної замість пенсії, покриваються за
рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим
бюджетам для надання пільг ветеранам війни і праці.
12. У разі коли особа має право на одержання двох і більше
видів компенсацій згідно з кількома законами, їй надається право
вибору в одержанні компенсації за одним із цих законів.
