КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 2 червня 2004 р. N 728
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМN 1460 ( 1460-2004-п ) від 28.10.2004 )
Про внесення змін до Положення про Державнийдепартамент фінансового моніторингу
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Внести до Положення про Державний департамент фінансового
моніторингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 18 лютого 2002 р. N 194 ( 194-2002-п ) (Офіційний вісник
України, 2002 р., N 8, ст. 360; 2003 р., N 4, ст. 141, N 9,
ст. 363, N 30, ст. 1546), зміни, що додаються.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 31
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 2 червня 2004 р. N 728
ЗМІНИ,що вносяться до Положення про Державний
департамент фінансового моніторингу
( 194-2002-п )
1. Пункти 1-5 викласти в такій редакції:
"1. Державний департамент фінансового моніторингу
(Держфінмоніторинг) є спеціально уповноваженим органом виконавчої
влади з питань фінансового моніторингу - урядовим органом
державного управління, який діє у складі Мінфіну і йому
підпорядковується.
2. Держфінмоніторинг у своїй діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента
України і Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами
України, цим Положенням та наказами Мінфіну.
3. Основними завданнями Держфінмоніторингу є:
участь у реалізації державної політики у сфері запобігання та
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, і фінансуванню тероризму;
збір, обробка і аналіз інформації про фінансові операції, що
підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;
створення та забезпечення функціонування єдиної державної
інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню
тероризму;
налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного
обміну з органами державної влади, компетентними органами
іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері;
забезпечення представництва України у відповідних міжнародних
організаціях.
4. Держфінмоніторинг відповідно до покладених на нього
завдань:
бере участь у реалізації державної політики у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;
вносить в установленому законодавством порядку пропозиції
щодо розроблення нормативно-правових актів з питань запобігання та
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, і фінансуванню тероризму та бере участь у їх підготовці;
одержує від органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, суб'єктів господарювання на свій запит інформацію,
необхідну для реалізації покладених на нього завдань;
співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними
органами, завданням яких є запобігання та протидія легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню
тероризму;
погоджує нормативні документи суб'єктів державного
фінансового моніторингу, що стосуються питань, пов'язаних з
виконанням вимог Закону України "Про запобігання та протидію
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"
( 249-15 );
бере участь у міжнародному співробітництві в сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму: формує та
подає на розгляд Кабінету Міністрів України перелік країн
(територій), які не беруть участь у міжнародному співробітництві в
зазначеній сфері;
досліджує методи та фінансові схеми легалізації (відмивання)
доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму,
сприяє виявленню в фінансових операціях ознак використання цих
доходів;
здійснює координацію та методичне забезпечення діяльності
суб'єктів первинного фінансового моніторингу з питань запобігання
та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, і фінансуванню тероризму;
проводить аналіз ефективності заходів, що вживаються
суб'єктами первинного фінансового моніторингу для запобігання та
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, і фінансуванню тероризму;
забезпечує ведення обліку фінансових операцій, які мають
ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу, в
установленому законодавством порядку;
бере участь за дорученням Кабінету Міністрів України у
підготовці проектів відповідних міжнародних договорів України;
виконує інші функції, відповідно до покладених на нього
завдань.
5. Держфінмоніторинг має право:
залучати до розгляду питань, що належать до його компетенції,
спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади,
підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх
керівниками);
одержувати в установленому законодавством порядку від органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ та організацій інформацію (у тому числі ту, що становить
банківську або комерційну таємницю), необхідну для виконання
покладених на нього завдань; від центральних органів виконавчої
влади та Національного банку, яким він надсилає відповідні
матеріали у разі наявності достатніх підстав, що фінансова
операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму,
інформацію про вжиття належних заходів;
здійснювати в установленому законодавством порядку доступ до
баз даних інших суб'єктів державного фінансового моніторингу та
органів виконавчої влади;
укладати міжнародні договори міжвідомчого характеру з
відповідними органами іноземних держав з питань співробітництва;
видавати нормативно-правові акти, необхідні для виконання
покладених на нього завдань та функцій".
2. Абзац перший пункту 10 викласти в такій редакції:
"10. Для узгодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Держфінмоніторингу, обговорення найважливіших напрямів
діяльності в Департаменті утворюється колегія у складі голови
(голова колегії), його заступників за посадою. До складу колегії
можуть входити керівники центральних органів виконавчої влади,
територіальних органів Держфінмоніторингу, представники інших
державних органів, народні депутати України, представники
громадських організацій, наукових установ та інші особи".
