НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИДепартамент монетарної політики
Л И С Т
28.09.2005 N 14-011/3254-9653
Начальникам територіальнихуправлінь Національного
банку України
Керівникам банків України
{ Лист відкликано на підставі Листа Національного банкуN 14-011/2926-12145 ( v2926500-06 ) від 15.11.2006 }
Про надання роз'яснень
На запити територіальних управлінь Національного банку
України та банків України щодо практичного застосування окремих
інструментів рефінансування, викладених у Положенні про
регулювання Національним банком України ліквідності банків України
шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій ( z0097-04 )
(далі - Положення), і особливо щодо здійснення Національним банком
рефінансування банків під забезпечення застави майнових прав, що
виникли в банку в результаті укладення кредитного договору між ним
та відповідним суб'єктом господарювання, Національний банк України
надає такі роз'яснення.
1. Вищезазначене Положення ( z0097-04 ) передбачає
використання визначених у ньому інструментів для регулювання
грошово-кредитного ринку в національній валюті, так як здійснює
активно-пасивні операції з банками виключно в національній
грошовій одиниці. Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку, прогнозу
його подальшого розвитку, необхідності вжиття монетарних заходів
щодо збільшення чи зменшення ліквідності банків Національний банк
України, оголошуючи щотижня проведення активних операцій з
банками, приймає рішення щодо можливості розширення чи звуження в
межах, передбачених Положенням ( z0097-04 ), видів забезпечення,
які можуть слугувати об'єктом рефінансування банків. Національний банк України, здійснюючи рефінансування банків,
приймає під забезпечення кредитів рефінансування фінансові
інструменти, що обертаються на грошово-кредитному та фондовому
ринках. Розширення видів забезпечення за кредитами Національного
банку майновими правами зумовлено намаганням Національного банку
надати можливість банкам, за відсутності в їх портфелях
відповідних фінансових інструментів та при різкому зниженні
ліквідності, отримати підтримку ліквідності в Національному банку
в порядку рефінансування. Отже, Національний банк має опікуватися не самим
забезпеченням як таким, а сприяти розвитку та функціонуванню на
ринку широкого спектра фінансових інструментів.
2. Національний банк не може розглядати питання щодо надання
кредитів рефінансування банкам під забезпечення застави майнових
прав, що виникли в банку в результаті укладення кредитних
договорів між ним і фізичними особами, оскільки в Положенні
( z0097-04 ) чітко визначено, що приймаються в забезпечення
майнові права, що виникли в банку в результаті укладення
кредитного договору між ним та відповідним суб'єктом
господарювання. В зв'язку з цим Національний банк не може приймати в
забезпечення кредиту також нерухомість та основні фонди банків,
навіть з огляду на те, що це майно є ліквідним для самого банку.
3. Не можуть прийматися в забезпечення кредиту рефінансування
Національного банку майнові права за кредитним договором, що
оформлений між банком та відповідним суб'єктом господарювання у
вигляді відновлювальної кредитної лінії (револьверний кредит) та
кредитної лінії, яка не використана позичальником в повному
обсязі.
4. Положення ( z0097-04 ) передбачає регулювання Національним
банком ліквідності банків в національній валюті України, а тому в
забезпечення кредиту рефінансування Національного банку на
відповідний термін можуть прийматися майнові права за кредитним
договором лише в національній валюті.
5. Національний банк здійснює рефінансування банків під
заставу майнових прав за кредитним договором між банком і
позичальником тільки за умови, якщо строк закінчення дії
кредитного договору між банком та позичальником - суб'єктом
господарювання не перевищує 2 місяців строку закінчення дії
договору за кредитом рефінансування. Крім того, територіальні управління Національного банку
України при розгляді питання щодо можливості прийняття в заставу
майнових прав, що виникли в банку в результаті укладення
кредитного договору між ним та відповідним суб'єктом
господарювання, мають детально вивчати кредитну історію суб'єкта
господарювання на предмет своєчасності та повноти виконання ним
попередніх зобов'язань перед банком, його спроможність забезпечити
розрахунки за укладеними кредитними договорами, а також
доцільність та обґрунтованість надання такому клієнту кредиту на
тривалий термін.
Просимо врахувати в подальшій роботі.
В.о. Голови А.В.Шаповалов
