У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Положення про здійснення помилування
{ Із змінами, внесеними згідно з Указом ПрезидентаN 768/2009 ( 768/2009 ) від 28.09.2009 }
1. Затвердити Положення про здійснення помилування
(додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Указ Президента України від 12 квітня 2000 року N 588
( 588/2000 ) "Про Положення про порядок здійснення помилування";
Указ Президента України від 20 жовтня 2001 року N 994
( 994/2001 ) "Про внесення змін до Положення про порядок
здійснення помилування".
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 19 липня 2005 рокуУказом Президента України
від 19 липня 2005 року N 1118/2005
ПОЛОЖЕННЯпро здійснення помилування
1. Це Положення визначає порядок здійснення Президентом
України помилування відповідно до пункту 27 частини першої
статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
2. Помилування засуджених здійснюється у виді:
заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на
певний строк;
повного або часткового звільнення від відбування як
основного, так і додаткового покарання;
заміни покарання або невідбутої його частини більш м'яким
покаранням.
3. Право клопотати про помилування має особа:
засуджена судом України, яка відбуває покарання або відбула
основне покарання в Україні;
засуджена судом іноземної держави і передана для відбування
покарання в Україну без умови про незастосування помилування;
засуджена в Україні і передана для відбування покарання
іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати
прийняте в Україні рішення про помилування.
4. Клопотання про помилування може бути подано особою,
зазначеною у пункті 3 цього Положення, а також її захисником,
батьками, дружиною (чоловіком), дітьми, законним представником,
громадськими організаціями тощо. Клопотання про помилування може
бути подано після набрання вироком законної сили.
У випадку розгляду кримінальної справи в касаційному порядку
клопотання про помилування може бути подано після прийняття
рішення Верховним Судом України.
5. Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів)
засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше
застосовувались помилування, амністія, умовно-дострокове
звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини
покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання з
випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову
вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових
випадках.
6. Клопотання про помилування засуджених, які не стали на
шлях виправлення, відбули незначну частину призначеного їм строку
покарання, а також клопотання осіб, засуджених за особливо тяжкі
злочини, які не відбули половини призначеного їм строку покарання,
можуть бути задоволені лише за наявності обставин, що потребують
особливо гуманного ставлення.
Якщо особу засуджено до довічного позбавлення волі,
клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею
не менше двадцяти років призначеного покарання.
7. Клопотання про помилування, що подає засуджена особа через
установу виконання покарань або інший орган, який виконує
покарання, разом із копіями вироку, ухвали і постанови суду,
характеристикою про поведінку і ставлення до праці із викладенням
думки керівника цієї установи або органу виконання покарання по
суті клопотання і, як правило, спостережної комісії, служби у
справах неповнолітніх, а також іншими документами і даними, що
мають значення для розгляду питання про застосування помилування,
надсилається до Секретаріату Президента України.
У разі звернення осіб, зазначених у абзаці першому пункту 4
цього Положення, до клопотання про помилування додаються копія
вироку або ухвали чи постанови суду.
8. Підготовку матеріалів до розгляду клопотань про
помилування здійснює Служба з питань помилування Секретаріату
Президента України (далі - Служба). { Абзац перший пункту 8 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 768/2009
( 768/2009 ) від 28.09.2009 }
Служба має право витребувати від суду, органів прокуратури,
юстиції, внутрішніх справ, установ та органів, які виконують
покарання, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування матеріали, необхідні для розгляду клопотань про
помилування, їхню думку про доцільність застосування помилування,
а також доручати їм перевірку окремих питань.
У випадках, коли засуджений не перебуває під вартою,
виконання вироку щодо нього може бути зупинено в установленому
порядку до розгляду Службою клопотання про помилування.
9. Під час розгляду клопотання про помилування враховуються:
особа засудженого, його поведінка і ставлення до праці до
засудження та в установах і органах виконання покарань, ступінь
тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, стан
відшкодування заподіяних злочином збитків та інші обставини;
думка керівника установи виконання покарань або іншого
органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у
справах неповнолітніх, місцевого органу виконавчої влади, органу
місцевого самоврядування, громадських організацій, трудових
колективів тощо про доцільність помилування.
10. Клопотання про помилування і підготовлені Службою
матеріали попередньо розглядаються Комісією у питаннях помилування
(далі - Комісія), яка утворюється при Президентові України.
Комісія утворюється Президентом України у складі голови, двох
заступників голови і членів Комісії. Одним із заступників голови
Комісії є за посадою Керівник Служби. Обов'язки секретаря Комісії
виконує один із членів Комісії.
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які
скликаються і проводяться головою Комісії, а за його відсутності -
одним із заступників голови Комісії.
Засідання Комісії є правомочним за наявності більш як
половини її складу.
У засіданнях Комісії можуть брати участь народні депутати
України.
11. Клопотання про помилування, що не підлягають задоволенню
за обставин, передбачених цим Положенням, Служба доповідає Комісії
і повідомляє заявників про результати розгляду таких клопотань.
12. Пропозиції Комісії за результатами попереднього розгляду
клопотань про помилування оформляються протоколом, який підписують
усі присутні на засіданні члени Комісії.
13. За результатами попереднього розгляду клопотання про
помилування і матеріалів, підготовлених Службою, Комісія вносить
Президентові України пропозиції про застосування помилування.
Про клопотання, підстав для задоволення яких Комісією не
знайдено, Служба доповідає Президентові України.
14. Рішення Президента України про помилування засудженого
оформляється указом Президента України.
15. У разі відхилення Комісією клопотання про помилування
повторне клопотання щодо особи, засудженої за особливо тяжкий
злочин, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу,
Службою може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через
рік, а щодо особи, засудженої за інші злочини, - не раніш як через
шість місяців із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне
клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається
заявникові з відповідним роз'ясненням.
16. Укази Президента України про помилування засуджених для
виконання надсилаються:
щодо осіб, які відбувають покарання в установах виконання
покарань, - Державному департаменту України з питань виконання
покарань;
щодо осіб, які не відбувають покарання або засуджені до інших
покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також які
звільняються від додаткових покарань, - відповідним судам;
щодо осіб, засуджених до тримання в дисциплінарному
батальйоні військовослужбовців або до службових обмежень для
військовослужбовців, - Міністерству оборони України.
Крім того, укази Президента України про помилування
засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України до
відома та іншим державним органам для забезпечення соціальної
адаптації осіб, які відбули покарання.
17. Органи, на які цим Положенням покладено виконання указів
Президента України про помилування засуджених, про їх виконання
повідомляють Секретаріат Президента України.
18. Контроль за виконанням указів Президента України про
помилування здійснюється Службою.
Державний секретар України О.ЗІНЧЕНКО
