КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 3 серпня 2006 р. N 1094
Київ
Питання надання державних гарантійза зобов'язаннями Державної
іпотечної установи
Відповідно до статті 15 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2006 рік" ( 3235-15 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок надання державних гарантій за
зобов'язаннями Державної іпотечної установи, що додається.
2. Установити, що Державна іпотечна установа за надання
державної гарантії вносить в строк, передбачений для сплати
відсотків за запозиченнями під державні гарантії, плату на рівні
0,01 відсотка річних залишку суми гарантійних зобов'язань.
3. Уповноважити Міністра фінансів підписати документ щодо
надання державної гарантії за зобов'язаннями Державної іпотечної
установи у сумі 1 000 000 тис. гривень за умови дотримання нею
вимог, передбачених Порядком, що затверджений цією постановою.
4. Ця постанова набирає чинності з 1 вересня 2006 р. після
погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 34
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 3 серпня 2006 р. N 1094
ПОРЯДОКнадання державних гарантій за
зобов'язаннями Державної
іпотечної установи
1. Цей Порядок регулює відносини, пов'язані з наданням
державних гарантій Кабінетом Міністрів України (далі - державні
гарантії) для забезпечення виконання зобов'язань за запозиченнями,
що здійснюються в 2006 році шляхом випуску облігацій (далі -
запозичення) Державною іпотечною установою (далі - Установа).
2. Державні гарантії надаються на весь обсяг запозичень для
забезпечення виконання зобов'язань Установи з їх повернення
(основної суми боргу) в розмірі, що не перевищує граничного обсягу
надання таких гарантій, встановленого Законом України "Про
Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ). Строк виконання
таких зобов'язань не перевищує п'яти років.
Сума зобов'язань за запозиченнями виражається в гривнях і не
може залежати від зміни курсу будь-якої іноземної валюти до
гривні.
3. Установа здійснює запозичення не менш як двома серіями.
4. Установа використовує запозичення виключно для
кредитування банків за умови відступлення ними на користь Установи
прав вимоги за іпотечними житловими кредитами (далі - кредити),
які відповідають затвердженим Установою вимогам до таких кредитів
(далі - рефінансування). Строк рефінансування обмежується строком
повернення Установою запозичень, а переказ Установою коштів
рефінансування банкам здійснюється одночасно з відступленням ними
на користь Установи прав вимоги за кредитами (далі - іпотечні
активи).
Установа рефінансує банки за ставкою, погодженою з Мінфіном,
яка не може бути нижчою від ставки запозичень та повинна
забезпечувати використання запозичень за цільовим призначенням.
5. Установа здійснює рефінансування банків, які належать до
I-III групи їх розподілу за середніми активами, проведеного
Національним банком. Діяльність банків за останні шість місяців
повинна відповідати нормативам, установленим Національним банком.
Рефінансування здійснюється в міру відступлення банками на
користь Установи іпотечних активів відповідно до заявок банків про
отримання коштів рефінансування в межах лімітів сум, визначених за
методикою, затвердженою Установою.
6. Вимоги до кредитів повинні передбачати, зокрема, такі
умови:
1) надання кредитів банками здійснюється виключно у гривнях з
метою придбання фізичною особою житла для постійного проживання;
2) предметом іпотеки може бути один або кілька вільних від
будь-яких обтяжень об'єктів нерухомого майна, що належать
позичальнику або майновому поручителю на праві власності, яке
зареєстровано відповідно до вимог законодавства;
3) співвідношення між сумою кредиту і оцінною (ринковою)
вартістю предмета іпотеки не може перевищувати 75 відсотків;
4) можливість пред'явлення банками непогашених сум кредитів
до дострокового погашення позичальниками у разі невиконання або
неналежного виконання ними зобов'язань за кредитними договорами
протягом трьох місяців;
5) можливість звернення банками стягнення на предмет іпотеки
в разі незадоволення вимог, зазначених у підпункті 4 цього пункту.
У період до повернення запозичень зміни, що вносяться у
вимоги до кредитів, підлягають обов'язковому погодженню з
Мінфіном.
7. Установа інформує шляхом розміщення на своєму веб-сайті та
іншими способами банки про умови рефінансування, зокрема про
ставку, строк та граничну суму рефінансування, перелік документів,
що подаються банками для отримання коштів рефінансування, а також
про строк приймання Установою заявок банків для розгляду.
8. За результатами розгляду заявок банків та поданих ними
документів Установа укладає генеральні договори щодо
рефінансування, в яких, зокрема, передбачаються порядок визначення
ставки та суми рефінансування, порядок обслуговування банками
іпотечних активів, зобов'язання банків замінити протягом місяця
іпотечний актив на тих самих умовах рефінансування на інший, сума
якого не менше вартості іпотечного активу, що замінюється, або
повернути Установі кошти рефінансування в межах вартості
іпотечного активу, якщо позичальник кредиту достроково його
погашає та/або у разі невиконання чи неналежного виконання
протягом трьох місяців зобов'язань за кредитним договором.
9. У разі коли умови здійснення запозичень передбачають
участь торговця цінними паперами (андеррайтера), Установа
проводить конкурс з його визначення на умовах, погоджених з
Мінфіном. Торговець цінними паперами (андеррайтер), який має
досвід роботи з розміщення облігацій, обирається з числа банків,
що належать до I-III групи їх розподілу за середніми активами,
проведеного Національним банком.
З переможцем конкурсу Установа укладає відповідний договір.
10. Для отримання державної гарантії Установа подає до
Мінфіну:
1) реєстр банків, з якими укладені генеральні договори щодо
рефінансування, разом із завіреними Установою копіями таких
договорів;
2) затверджені вимоги до кредитів та бізнес-план, документи,
необхідні для проведення оцінки фінансового стану Установи, в тому
числі аудиторський висновок, фінансово-економічне обґрунтування
виконання зобов'язань за запозиченнями, яке повинне враховувати
практичний досвід Установи;
3) завірену Установою копію договору з торговцем цінними
паперами (андеррайтером), якщо умови запозичень передбачають його
участь, рішення Установи про запозичення та інформацію
(меморандум) про запозичення.
11. Мінфін у 5-денний строк після надходження документів,
зазначених у пункті 10 цього Порядку, надсилає Установі проект
договору про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які
можуть виникнути у разі виконання державою гарантійних зобов'язань
(далі - договір про відшкодування), для підписання та повернення
Мінфіну у 5-денний строк.
У договорі про відшкодування передбачаються, зокрема, такі
зобов'язання Установи:
відшкодувати протягом трьох місяців витрати державного
бюджету, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань;
сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки
Національного банку за кожен прострочений день відшкодування
витрат державного бюджету, пов'язаних з виконанням гарантійних
зобов'язань;
передбачити в усіх договорах банківського рахунка та
договорах банківського вкладу (депозиту) Установи, що відкриті на
час укладення договору про відшкодування та будуть відкриті в
майбутньому, право договірного списання на користь та на вимогу
Мінфіну сум невиконаних зобов'язань за договором відшкодування, та
надати Мінфіну в установлений у договорі про відшкодування строк
завірені Установою копії договорів з банками;
повідомляти Мінфін про реквізити нових рахунків Установи,
відкритих у банках після укладення договору про відшкодування і
протягом всього строку його дії, та подавати в установлений строк
завірені Установою копії договорів з банками;
вносити плату за надання державної гарантії;
подавати Мінфіну інформацію, необхідну для проведення
моніторингу спроможності Установи виконувати зобов'язання за
запозиченнями.
12. Мінфін розглядає у 20-денний строк документи, подані
Установою відповідно до пункту 10 цього Порядку, та:
у разі відсутності зауважень - підписує договір про
відшкодування і документ щодо надання державної гарантії;
у разі наявності зауважень - повертає документи Установі в
10-денний строк з моменту їх надходження із зазначенням таких
зауважень. У такому разі строк розгляду Мінфіном доопрацьованих
документів продовжується після їх подання Установою.
