Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю
{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 132 від 19.02.2020, № 1021 від 20.08.2025}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 978 від 14.12.2016
№ 132 від 19.02.2020
№ 991 від 15.09.2021
№ 390 від 30.03.2022
№ 1350 від 02.12.2022
№ 1338 від 15.11.2024
№ 441 від 15.04.2025
№ 1021 від 20.08.2025}
Відповідно до частини п’ятої статті 231 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” Кабінет Міністрів України постановляє:
{Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 132 від 19.02.2020, № 1021 від 20.08.2025}
1. Затвердити Положення про індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, що додається.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 132 від 19.02.2020, № 1021 від 20.08.2025}
2. Визнати такими, що втратили чинність:
пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. № 83 (ЗП України, 1992 р., № 3, ст. 68) у частині затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда;
підпункт 3 пункту 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1758 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 1, ст. 4).
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОЛОЖЕННЯ
про індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю
1. Це Положення визначає механізм розроблення, виконання та фінансування індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.
2. Індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (далі - індивідуальна програма) - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, строків реабілітаційних заходів з визначенням порядку, місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здатності дитини з інвалідністю до виконання певних видів діяльності.
3. Індивідуальна програма розробляється відповідно до Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 50, ст. 3311; 2020 р., № 20, ст. 763), на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження дитини з інвалідністю.
4. Індивідуальна програма розробляється лікарсько-консультативною комісією закладів охорони здоров’я (далі - ЛКК) за принципом екстериторіальності (незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) дитини з інвалідністю).
5. Індивідуальна програма розробляється протягом одного місяця з дня звернення законного представника дитини до ЛКК щодо встановлення їй інвалідності.
Члени ЛКК роз’яснюють законному представнику дитини з інвалідністю мету індивідуальної програми, її завдання, очікувані результати та порядок виконання.
6. Індивідуальна програма складається за формою та відповідно до Інструкції щодо її заповнення, затвердженими в установленому порядку МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики, МОН і Мінмолодьспортом, та на підставі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років.
7. Під час огляду дітей віком до 18 років з метою встановлення інвалідності ЛКК з урахуванням виду захворювання, фактичних потреб, віку, статі визначає оптимальні види, форми, обсяги, місце і строки проведення заходів з реабілітації у сфері охорони здоров’я, психолого-педагогічних, фізкультурно-спортивних, соціальних, реабілітаційних заходів, потребу в допоміжних засобах реабілітації (технічних та інших засобах реабілітації), медичних виробах, а для дітей віком з 14 років і у випадку їх офіційного працевлаштування відповідно до законодавства - також проведення професійних і трудових реабілітаційних заходів.
8. Індивідуальна програма розробляється за участю дитини з інвалідністю та її законного представника ЛКК із залученням у межах компетенції спеціалістів закладів охорони здоров’я, органів соціального захисту, фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів або педагогічних працівників закладів освіти, державної служби зайнятості, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та органів, які провадять діяльність у сфері реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.
9. Законний представник дитини з інвалідністю зобов’язаний брати участь у виборі та погоджувати призначення, зокрема допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації), медичних виробів, реабілітаційних послуг, соціальних послуг і санаторно-курортного лікування, що визначаються в індивідуальній програмі.
10. У разі письмової відмови законного представника дитини з інвалідністю від виконання індивідуальної програми в цілому або від будь-якого передбаченого нею виду, форми, обсягу або місця проведення реабілітаційних заходів у програмі робиться відповідний запис.
11. Індивідуальна програма складається у двох примірниках, які підписуються головою ЛКК та завіряються печаткою відповідного закладу охорони здоров’я (за наявності). Перший примірник індивідуальної програми видається законному представнику дитини з інвалідністю, а другий примірник залишається у ЛКК.
ЛКК надсилає засвідчені в установленому порядку копії індивідуальної програми в паперовій формі або електронній формі (за наявності технічної можливості) органу соціального захисту населення за зареєстрованим/ задекларованим місцем проживання (перебування) дитини з інвалідністю, а у разі потреби - реабілітаційному закладу, учасникам реабілітаційного процесу та відповідним закладам освіти.
12. Індивідуальна програма є обов’язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними закладами, підприємствами, установами, організаціями, в яких навчається, працює або перебуває дитина з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
13. Контроль за виконанням індивідуальної програми здійснюється в установленому законодавством порядку.
14. ЛКК під час повторного огляду дитини з інвалідністю переглядає реабілітаційні заходи, передбачені індивідуальною програмою, та за результатами їх перегляду і в разі необхідності коригує індивідуальну програму або складає нову індивідуальну програму. Строк дії індивідуальної програми визначається строком, на який дитині з інвалідністю встановлено інвалідність.
15. Фінансування реабілітаційних заходів індивідуальної програми здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на цю мету, та інших джерел.
{Положення із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 978 від 14.12.2016, № 132 від 19.02.2020, № 991 від 15.09.2021, № 390 від 30.03.2022, № 1350 від 02.12.2022, № 1338 від 15.11.2024; в редакції Постанови КМ № 1021 від 20.08.2025}
