МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ охорони здоров'я
України
10.05.2007 N 234
( z0694-07 )
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
21 червня 2007 р.
за N 696/13963
{ Інструкція втратила чинність на підставі НаказуМіністерства охорони здоров'я
N 1614 ( z1318-21 ) від 03.08.2021 }
ІНСТРУКЦІЯз організації роботи бактеріологічних
лабораторій в системі інфекційного контролю
в акушерських стаціонарах
1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція є обов'язковою для всіх закладів охорони
здоров'я незалежно від їх форми власності та підпорядкування.
1.2. Лабораторія, що проводить мікробіологічні дослідження,
повинна відповідати вимогам Державних будівельних норм України
"Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН 9.9.5-080-02",
затверджених наказом Держбуду України від 04.01.2001 N 2
( v0002241-01 ), мати дозвіл, який видано органом, закладом або
установою державної санітарно-епідеміологічної служби України, на
виконання робіт, оформлений згідно з вимогами ДСП 9.9.5-064-2000,
та бути акредитованою в системі МОЗ у встановленому порядку.
1.3. Лабораторія забезпечується необхідним обладнанням,
засобами вимірювальної техніки, лабораторним склом, діагностичними
препаратами, виробами медичного призначення, тест-штамами,
деззасобами, засобами зв'язку, комп'ютерною технікою з відповідним
програмним забезпеченням, доступом до локальної комп'ютерної
мережі закладів охорони здоров'я (далі - ЗОЗ).
1.4. Діагностичні препарати, поживні середовища, вироби
медичного призначення, що використовуються при проведенні
досліджень, повинні бути зареєстровані, дозволені для використання
в Україні, мати документи, що засвідчують їх якість і зберігатися
згідно з вимогами нормативних документів.
1.5. Для уніфікації досліджень, порівнянності результатів в
процесі роботи використовують транспортні системи, поживні
середовища, системи для ідентифікації мікроорганізмів переважно
промислового виготовлення.
1.6. Дезінфекційні засоби повинні бути зареєстровані в
Україні, використовуватись відповідно до режимів, установлених
регламентами, затвердженими головним державним санітарним лікарем
України в установленому порядку.
1.7. Лабораторія розробляє і постійно підтримує систему
забезпечення якості лабораторних досліджень, систематично бере
участь у раундах зовнішнього контролю якості досліджень.
1.8. Обсяги та номенклатура мікробіологічних досліджень
повинні відповідати мікроекологічним умовам конкретного стаціонару
(стаціонарів). 1.8.1. Ключовою функцією лабораторії в системі інфекційного
контролю є раннє виявлення проблем, пов'язаних з
внутрішньолікарняними інфекціями в кожному конкретному
акушерському стаціонарі (відділенні).
1.9. Ефективність інфекційного контролю щодо визначення
етіології внутрішньолікарняних інфекцій (далі - ВЛІ) безпосередньо
залежить від методів, що використовує лабораторія. Для отримання даних про частоту виділення певних
мікроорганізмів, етіологічну структуру певних нозологічних форм
інфекційних захворювань, які можна порівняти, усі лабораторні
процедури: посів, виділення, ідентифікація, типування та
визначення чутливості до антибактеріальних препаратів (далі - АБП)
мікроорганізмів проводяться за уніфікованими методами відповідно
до чинних нормативно-методичних документів.
1.10. Спеціалісти лабораторії повинні враховувати важливість
результатів навіть ранніх етапів дослідження для спеціалістів з
інфекційного контролю та лікарів. Наприклад, результати фарбування
за Грамом важливі для клінічних спеціалістів для раннього вибору
антибіотика, а також спеціалістів з інфекційного контролю для
своєчасного призначення ізоляційно-обмежувальних заходів у разі
виявлення грам-негативних диплококів у лікворі. Найбільш часто застосовуються такі методи фенотипування: - морфологія колоній; - морфологічні та тинкторіальні властивості за результатами
мікроскопії препарата, забарвленого за Грамом або іншими методами; - здатність росту на певних середовищах; - біохімічне типування; - серологічне типування; - визначення спектру чутливості до антибактеріальних засобів; - фаготипування. У деяких випадках доцільне застосування
молекулярно-генетичних методів типування, які дозволяють більш
точно ідентифікувати епідеміологічні зв'язки. За відсутності
необхідного обладнання для молекулярно-генетичних методів
дослідження такі культури направляються у заклади державної
санепідемслужби вищого рівня. 1.10.1. Важливою складовою роботи лабораторії в системі
інфекційного контролю є визначення чутливості мікроорганізмів до
антибіотиків та моніторинг загальних тенденцій
антибіотикорезистентності в стаціонарі, що дозволяє відстежувати
формування госпітальних штамів.
1.11. Номенклатура та обсяги санітарно-бактеріологічних
досліджень внутрішнього середовища стаціонару визначаються спільно
з госпітальним епідеміологом і включають найбільш критичні об'єкти
епідемічного ризику.
1.12. Результати лабораторних досліджень (попередні та
заключні) видаються у встановлені терміни на офіційних бланках
лабораторії, яка досліджувала матеріал. Терміни видачі результатів
лабораторних досліджень обумовлені методиками їх проведення.
1.13. Отримані результати в процесі мікробіологічного
дослідження чутливості мікроорганізмів до антибіотиків щоденно
вносяться в базу даних відповідної комп'ютерної програми
(наприклад WHONET). Інформація, що має значення для інфекційного
контролю, своєчасно доводиться до відома зацікавлених осіб у
встановленому порядку. Дистрибутив програми WHONET знаходиться на
сайті Всесвітньої організації охорони здоров'я за адресою:
http://www.who.int/tmc/WHONET/WHONET.html. Мікробіологічна база даних використовується для визначення
фонової частоти госпітальних інфекцій, а також оцінки ефективності
профілактичних та протиепідемічних заходів, що проводяться в
акушерському стаціонарі.
1.14. Усі штами мікроорганізмів, що виділені при групових
захворюваннях, спалахах, летальних випадках, резистентні до дії
АБП, а також такі, що вперше виділені на даній території або рідко
зустрічаються, протягом 1 місяця з моменту виділення направляються
для підтвердження до санітарно-епідеміологічної станції (далі -
СЕС) вищого рівня управління, які відразу після отримання
результатів направляють їх до Центральної
санітарно-епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я
України (далі - Центральна СЕС МОЗ)для підтвердження та подальшого
вивчення. При неможливості остаточної ідентифікації культур на місцях
їх також негайно направляють до СЕС вищого рівня управління, а ті,
в свою чергу, у визначеному порядку в Центральну СЕС МОЗ для
ідентифікації.
1.15. Персонал лабораторії бере участь у розробці переліку
показів до проведення мікробіологічних та
санітарно-мікробіологічних досліджень з чітким визначенням
конкретних потреб у цих дослідженнях кожного стаціонару
(відділення) з урахуванням клінічних та епідеміологічних завдань.
На підставі цих потреб складаються орієнтовний річний та місячні
плани досліджень. Кількісні показники обсягів мікробіологічних
досліджень є основою для визначення потреби лабораторії у
витратних матеріалах.
1.16. Лабораторія розробляє і доводить до відома всіх
користувачів інструкції (алгоритми), які включають інформацію про
режим (розпорядок) роботи лабораторії, порядок роботи у вихідні та
святкові дні, порядок дій медичного персоналу в разі потреби
проведення термінових (невідкладних) лабораторних досліджень,
терміни виконання досліджень і порядок надання попередніх (якщо це
передбачено методикою дослідження) та заключних результатів
досліджень, правила забору, зберігання та транспортування зразків
біологічного матеріалу та проб з об'єктів довкілля стаціонару.
1.17. Фахівці лабораторії систематично проводять навчання
медичного персоналу стаціонару правилам забору, зберігання та
транспортування матеріалу в лабораторію і здійснюють постійний
контроль за їх виконанням, правильності інтерпретації результатів
мікробіологічних досліджень.
2. Загальні правила забору та транспортуванняматеріалу для проведення мікробіологічного
дослідження
2.1. Забір і роботу з клінічним матеріалом виконують у
відповідному спецодязі (халат і рукавички). При небезпеці
виникнення аерозолів застосовуються додаткові захисні засоби
(захисні окуляри і маски).
2.2. Забір матеріалу здійснюють до початку антибактеріальної
терапії (далі - АБТ) або через певний проміжок часу після введення
препарату, необхідний для його виведення з організму (практично
через 8-10 годин після введення більшість антибіотиків вже
виводиться з організму), тобто матеріал для дослідження може
забиратись перед повторним введенням антибіотика. Кількість матеріалу повинна бути достатньою для проведення
дослідження.
2.3. Забір матеріалу здійснюють безпосередньо з осередку
інфекції або досліджують відповідні клінічні зразки, що
характеризують процес в органах та тканинах (наприклад,
бронхіальний секрет при пневмоніях, сеча при інфекціях
сечовивідних шляхів тощо).
2.4. Забір матеріалу здійснюють під час найбільшого вмісту в
ньому збудників захворювання.
2.5. Щоб уникнути забруднення проби сторонньою мікрофлорою,
ретельно дотримуються правил асептики та алгоритмів забору
біологічного матеріалу.
2.6. Матеріал для виділення аеробів і факультативних
анаеробів відбирають із застосуванням спеціальних транспортних
систем або стерильними ватними тампонами, шприцом у стерильний
посуд. Матеріал для виділення облігатних анаеробів одержують з
патологічного осередку шляхом пункції шприцом, з якого заздалегідь
видаляють повітря. Контейнери з пробами (пробірки, флакони тощо) маркують
відповідно до супровідної документації.
2.7. При направленні матеріалу на дослідження необхідно
виключити ймовірність мікробної контамінації зовнішньої поверхні
транспортного контейнера і супроводжувальний зразок документів.
Контейнери для транспортування матеріалу повинні забезпечувати
герметичність, стерильність, цілісність зразків, а також
унеможливлювати утворення аерозолю під час його відкривання.
2.8. Терміни доставки клінічного матеріалу в лабораторію
повинні бути скорочені до мінімуму. Відібраний матеріал повинен
бути доставлений до лабораторії не пізніше 2 годин після забору,
упакований і оформлений згідно з вимогами Державних санітарних
правил "Правил влаштування і безпеки роботи в лабораторіях
(відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю.
ДСП 9.9.5.-080-2002", затверджених постановою головного державного
санітарного лікаря України від 28.01.2002 N 1 ( v0001588-02 ).
Направлення оформлені відповідно до форм медичної облікової
документації N 204/о "Направлення на мікробіологічне
(бактеріологічне, вірусологічне, паразитологічне) дослідження"
та N 205/о "Направлення на санітарно-мікробіологічне дослідження і
результати санітарно-мікробіологічного дослідження", затверджених
наказом МОЗ від 04.01.2001 N 1 ( v0001282-01 ). За неможливості швидкого транспортування зразків зберігати їх
слід при температурі (6 +- 2) град.С не більше 2-3 годин. При використанні транспортних систем промислового
виготовлення терміни та умови зберігання матеріалу
використовуються відповідно до інструкції виробника (як правило до
24 годин). Винятки: - кров, засіяну у відповідні поживні середовища, зберігають
при температурі 25 град.С або 35-37 град.С; - клінічний матеріал, підозрілий на вміст чутливих до
коливань температури мікроорганізмів, зберігають при
оптимальній для збудника температурі (наприклад, для
Neisseria spp. - 37 +- 1 град.С). Правила забору матеріалу з різних біотопів наведені в табл.1.
Таблиця 1
ПРАВИЛАзабору і доставки матеріалу
для мікробіологічного дослідження
------------------------------------------------------------------ | N | Матеріал | Показання до |Забір матеріалу для дослідження | |з/п | | проведення | | | | | дослідження | | |----+----------+--------------+---------------------------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | |----+----------+--------------+---------------------------------| |1 |Кров |Клінічна |Забір проводять до початку АБТ | | | |картина |або через 8-10 годин після | | | |сепсису; |введення лікарського препарату, | | | |гарячкові |необхідного для його виведення з | | | |стани неясної |організму. | | | |етіології; |Забір проводять на початку ознобу| | | |підозра на |при підйомі температури за | | | |інфекційні |допомогою безпечних вакуумних | | | |захворювання |пристроїв, які дають змогу забору| | | | |крові безпосередньо в закупорені | | | | |пробірки/пляшки для | | | | |транспортування та/або | | | | |культивування. | | | | |Голку після використання | | | | |необхідно негайно нейтралізувати.| | | | |За відсутності вакуумних | | | | |пристроїв забір проводять | | | | |стерильним одноразовим шприцом | | | | |або системою для забору крові | | | | |одноразового використання з | | | | |дотриманням усіх правил асептики | | | | |і засівають тут же на поживні | | | | |середовища (подвійне і | | | | |тіогліколеве) у співвідношенні | | | | |1:10 (кров у дорослих у кількості| | | | |10-15 куб.см, у дітей - | | | | |2-3 куб.см). Забір і посів | | | | |здійснюють 2 особи: одна обробляє| | | | |шкіру хворого на місці | | | | |венепункції (70% спирт, потім | | | | |1-2% настоянка йоду протягом | | | | |30 секунд, спіралеподібними | | | | |рухами в напрямку від центру | | | | |венепункції до периферії), | | | | |здійснює пункцію вени та забір | | | | |крові, друга - над полум'ям | | | | |спиртівки відкриває пробки | | | | |флаконів, підставляє флакони з | | | | |середовищем під струмінь крові з | | | | |шприца або системи, фламбує шийки| | | | |і пробки флаконів, закриває їх. | | | | |Шкіру над пунктованою веною | | | | |обробляють 70% спиртом для | | | | |видалення залишку йоду. Посіви | | | | |транспортують в термоконтейнерах | | | | |окремо від іншого клінічного | | | | |матеріалу в бактеріологічну | | | | |лабораторію, де проводять | | | | |подальше дослідження | | | | |За неможливості негайного | | | | |транспортування в бактеріологічну| | | | |лабораторію (в нічний час) посіви| | | | |крові залишають при температурі | | | | |35-37 град.С або при кімнатній | | | | |температурі до ранку. Вранці | | | | |доставляють в лабораторію. | | | | |Не слід брати кров з судинних | | | | |катетерів, крім випадків, коли є | | | | |підозра на катетерасоційовану | | | | |інфекцію (далі - КАІ). | | | | |При підозрі на КАІ досліджують | | | | |судинний катетер. | | | | |В асептичних умовах відрізають | | | | |його дистальний (внут- | | | | |рішньосудинний) кінець близько | | | | |5 см, поміщують у стерильну | | | | |пробірку і негайно доставляють в | | | | |лабораторію. Висихання зразка не | | | | |допускається! | |----+----------+--------------+---------------------------------| |2 |Ліквор |Підозра на |Забір матеріалу здійснює лікар до| | | |менінгіт, |початку антибактеріальної | | | |коматозні |терапії. Місце пункції обробляють| | | |стани, |антисептиком (зазвичай таким, що | | | |неврологічні |містить йод) та 70% спиртом. Із | | | |симптоми |спинномозкового каналу лікар за | | | |неясного |допомогою люмбальної пункції, | | | |генезу |дотримуючись правил асептики, | | | | |забирає ліквор у 3 стерильні | | | | |пробірки, що герметично | | | | |закриваються (по 1 куб.см | | | | |мінімум, за можливості - по | | | | |3-4 куб.см): пробірка N 1 - для | | | | |біохімічних досліджень | | | | |(визначення білка та глюкози); | | | | |пробірка N 2 - для | | | | |бактеріологічних досліджень, | | | | |пробірка N 3 - для цитологічних | | | | |досліджень (підрахунок клітин). | | | | |Доставка в максимально короткі | | | | |терміни при температурі 37 град.С| | | | |(в термоконтейнері). | | | | |За умови неможливості негайно | | | | |доставити ліквор в лабораторію, | | | | |як виключення, його засівають на | | | | |чашки з шоколадним і кров'яним | | | | |агарами та декілька крапель | | | | |вносять в середовище для контролю| | | | |стерильності (тіогліколеве). | | | | |Поміщають посіви в термостат з | | | | |температурою 37 +- 1 град.С і | | | | |намагаються якнайшвидше | | | | |відправити до лабораторії, але не| | | | |пізніше 2 годин після забору | | | | |матеріалу. При підозрі на | | | | |туберкульозну або грибкову | | | | |етіологію менінгіту відбирають не| | | | |менше 10 куб.см ліквору. У всіх | | | | |випадках підозри на менінгіт для | | | | |мікробіологічного дослідження | | | | |також забирають матеріал з | | | | |передбачуваного джерела інфекції | |----+----------+--------------+---------------------------------| |3 |Виділення |Запальні |Досліджують ранішню порцію | | |дихальних |захворювання |мокроти. Перед збором мокроти | | |шляхів, |дихальних |хворий повинен почистити зуби, | | |вміст |шляхів: |прополоскати рот кип'яченою водою| | |трахеї, |пневмонії, |або слабким розчином антисептика.| | |внутрішня |бронхіти, |Мокроту збирають в стерильний | | |поверхня |плеврити, |посуд з широким отвором (найбільш| | |інтуба- |бронхоекта- |інформативне дослідження мокроти,| | |ційної |тична |отриманої при бронхоскопії). | | |трубки |хвороба, |Зберігають мокроту до дослідження| | | |абсцес |в холодильнику при температурі | | | |легенів |4 град.С не більше 2-3 годин. При| | | |та ін. |більш тривалому зберіганні гинуть| | | | |малостійкі види мікроорганізмів | | | | |(стрептококи), розвиваються | | | | |процеси бродіння і загнивання, | | | | |спотворюючи результати | | | | |дослідження. Мазки з внутрішньої | | | | |поверхні інкубаційної трубки | | | | |беруть тампонами з використанням | | | | |відповідних транспортних систем | |----+----------+--------------+---------------------------------| |4 |Виділення |Захворювання |Виділення з носа беруть | | |верхніх |носа і |стерильним ватним тампоном, який | | |дихальних |ротоглотки, |вводять в глибину порожнини носа.| | |шляхів |визначення |Матеріал з носоглотки беруть | | | |бактеріо- |стерильним задньоглотковим | | | |носійства |тампоном, із зіву - зволоженим | | | | |ватним тампоном. Тампони | | | | |поміщають в стерильні пробірки. | | | | |Допускається зберігання тампонів | | | | |з матеріалом в холодильнику не | | | | |більше 2-3 годин | |----+----------+--------------+---------------------------------| |5 |Виділення |Ознаки |Матеріал забирають стерильним | | |ран і |гнійно- |ватним тампоном з глибини рани до| | |випотів, |септичної |обробки її антисептиками. За | | |пупочна |інфекції |наявності дренажу виділення | | |рана, | |беруть стерильним шприцом і | | |пупочний | |переносять, з дотриманням правил | | |катетер | |асептики, в стерильну пробірку | | | | |або анаеробний флакон. Шматочки | | | | |тканин, що видаляють при обробці | | | | |рани, відправляють в лабораторію | | | | |у стерильних чашках Петрі. У | | | | |випадках підозри на ексудат, при | | | | |дотриманні правил асептики, | | | | |пунктують голкою порожнину, | | | | |відсмоктують вміст за допомогою | | | | |шприца і переносять, з | | | | |дотриманням правил асептики, у | | | | |флакон з середовищем для | | | | |культивування анаеробів. | | | | |Матеріал з пуповини забирають з | | | | |дотриманням правил асептики двома| | | | |стерильними тампонами | | | | |обертальними рухами від центру до| | | | |периферії. Один з них | | | | |використовують для мікроскопії, | | | | |інший - для посіву. Шкіру навколо| | | | |пуповини попередньо обробляють | | | | |спиртом або іншим антисептиком, | | | | |гній видаляють стерильною | | | | |серветкою | |----+----------+--------------+---------------------------------| |6 |Виділення |Запальні |Стерильним ватним (тонким) | | |з очей |захворювання |тампоном, бактеріологічною петлею| | | |кон'юнктиви |або стерильною очною паличкою (не| | | |ока, слизової |раніше ніж через 5-6 годин після | | | |оболонки |приймання медикаментів та | | | |повік, |процедур) забирають гнійні | | | |слізного |виділення з внутрішньої поверхні | | | |мішка, |нижнього віка до внутрішнього | | | |рогівки. |кута очної щілини. Необхідно | | | |Підвищена |стежити, щоб вії при морганні не | | | |сльозотеча у |торкалися тампона. За відсутності| | | |новонароджених|видимого гною користуються | | | | |тампонами, змоченими стерильним | | | | |ізотонічним розчином. При заборі | | | | |матеріалу з країв віка скориночки| | | | |гною видаляють пінцетом. Матеріал| | | | |беруть з язви у підстави вій. | | | | |Секрет із слізного мішка беруть | | | | |стерильним ватним тампоном після | | | | |обережного масажу. Тампони | | | | |поміщають в стерильні пробірки. | | | | |Допускається зберігання тампонів | | | | |з матеріалом в холодильнику не | | | | |більше 2-3 год. Матеріал з | | | | |рогівки беруть платиновою петлею | | | | |після місцевого знеболювання. | | | | |Мазки для первинної мікроскопії | | | | |виконують паралельно із збором | | | | |матеріалу для мікробіологічного | | | | |дослідження | |----+----------+--------------+---------------------------------| |7 |Виділення |Запальні |Виділення із середнього вуха | | |з вуха |захворювання |беруть стерильним ватним | | | |середнього |тампоном. Найбільш достовірні | | | |вуха і |результати одержують при пункції | | | |зовнішнього |середнього вуха через барабанну | | | |слухового |перетинку, яка не прорвалася. При| | | |проходу |зовнішньому отиті шкіру прилеглих| | | | |областей попередньо обробляють | | | | |спиртом або іншим антисептиком, | | | | |щоб при узятті матеріалу не було | | | | |контамінації тампона сапрофітною | | | | |мікрофлорою. Тампони поміщають у | | | | |стерильні пробірки. Допускається | | | | |зберігання тампонів з матеріалом | | | | |у холодильнику не більше | | | | |2-3 годин | |----+----------+--------------+---------------------------------| |8 |Виділення |Підозра на |Вульва, стінки піхви. Виділення | | |з жіночих |інфекційну |беруть стерильним ватним | | |статевих |природу |тампоном. При запаленні | | |органів |патологічного |бартолінієвих залоз проводять їх | | | |процесу. |пункцію, при розкритті абсцесу | | | |Жінки, які не |залози вміст беруть стерильним | | | |обстежені. |ватним тампоном. | | | |Жінки з |Піхва. Після введення дзеркала і | | | |рецидивним |підйомника матеріал для | | | |кольпітом |дослідження беруть стерильним | | | |(забір у |тампоном із заднього склепіння | | | |приймальному |або з патологічно змінених | | | |відділенні) |ділянок слизової. Матеріал для | | | | |посіву повинен бути взятий до | | | | |проведення мануального | | | | |обстеження. | | | | |Шийка матки. Вагінальну частину | | | | |шийки матки ретельно обробляють | | | | |тампоном, змоченим стерильним | | | | |фізіологічним розчином або | | | | |дистильованою водою. Після цього | | | | |тонким ватним тампоном, уведеним | | | | |в цервікальний канал, не | | | | |торкаючись стінок піхви, беруть | | | | |матеріал. Для посіву може бути | | | | |використаний зішкріб слизової, | | | | |отриманий при діагностичному | | | | |вишкрібанні стінок цервікального | | | | |каналу. | | | | |Матка. Матеріал береться за | | | | |допомогою спеціальних | | | | |інструментів типу | | | | |шприца-аспіратора, що має на | | | | |зонді зовнішнє покриття. Після | | | | |проходження зондом цервікального | | | | |каналу в порожнині матки | | | | |розкривають його зовнішню | | | | |оболонку і аспірують вміст. Після| | | | |цього закривають зовнішню | | | | |оболонку і виводять зонд із | | | | |матки. | | | | |Придатки матки. При запальному | | | | |процесі в придатках матки | | | | |матеріал з осередку інфекції | | | | |(гній, ексудат, шматочки органів)| | | | |береться або при оперативному | | | | |втручанні, або при проведенні | | | | |діагностичної пункції | |----+----------+--------------+---------------------------------| |9 |Сеча |Запальні |Забір проводять до початку АБТ, | | | |захворювання |вранці після ретельного туалету | | | |сечовивідних |зовнішніх статевих органів | | | |шляхів. |(ретельно вимити руки, помити | | | |Гострий |статеві органи, з використанням | | | |пієлонефрит, |стерильних марлевих серветок і | | | |бактеріурія, |теплої мильної води в напрямку | | | |піурія |спереду назад; промити статеві | | | | |органи ще раз теплою водою і | | | | |витерти стерильною серветкою. | | | | |Протягом усієї процедури статеві | | | | |губи повинні бути розширеними, | | | | |пальцями їх не торкатись). У | | | | |стерильний посуд збирають середню| | | | |порцію вільно випущеної сечі в | | | | |кількості 3-5 куб.см. Відбір сечі| | | | |за допомогою катетера бажано | | | | |уникати внаслідок ризику | | | | |інфікування сечових шляхів. | | | | |Катетеризацію проводять у | | | | |випадках - якщо хворий нездатний | | | | |до самостійного виділення сечі | | | | |або для розмежування запального | | | | |процесу в нирках і сечовому | | | | |міхурі. З цією метою сечовий | | | | |міхур опорожняють і вводять у | | | | |нього 50 куб.см розчину, що | | | | |містить 40 мг неоміцину і 20 мг | | | | |поліміксину. Через 10 хвилин | | | | |беруть проби сечі для | | | | |дослідження. При локалізації | | | | |процесу в сечовому міхурі сеча | | | | |залишається стерильною. | | | | |При інфікуванні нирок | | | | |відмічається бактеріурія. | | | | |Мікробіологічне дослідження сечі | | | | |проводять якнайшвидше після її | | | | |отримання від хворого (від | | | | |моменту забору проби сечі до | | | | |початку дослідження в лабораторії| | | | |повинно проходити не більше | | | | |30 хвилин), оскільки мікроби, що | | | | |знаходяться в сечі, швидко | | | | |розмножуються при кімнатній | | | | |температурі, що може дати | | | | |помилкові результати при | | | | |визначенні ступеня бактеріурії | |----+----------+--------------+---------------------------------| |10 |Випорож- |Діагностика |Для досліджень відбирають | | |нення |кишкових |переважно нативний матеріал. Для | | | |інфекцій, |цього використовують ретельно | | | |хронічних |вимиті, без залишків деззасобів | | | |дисфункцій, |судна або горшки. На дно їх можна| | | |дисбактеріозу |покласти лист чистого паперу. У | | | |кишечнику. |дітей матеріал забирають з | | | |Контроль при |пелюшки або памперса. Матеріал | | | |виписуванні |забирають стерильним шпателем і | | | |хворих |поміщають в стерильний посуд. При| | | |гострими |необхідності вивчення мікрофлори | | | |кишковими |запально змінених ділянок | | | |інфекціями із |слизової оболонки товстого | | | |стаціонару. |кишечнику забір вмісту проводять | | | |Виявлення |при ректороманоскопії. | | | |бактеріоносій-|У деяких випадках матеріал | | | |ства |забирають за допомогою | | | | |ректального тампона з | | | | |використанням транспортного | | | | |середовища типу Кері-Блер | | | | |(універсальний консервант). | | | | |При цьому пацієнт повинен лягти | | | | |на бік з притягнутими до живота | | | | |стегнами. Тампон уводиться в | | | | |задній прохід на глибину 5-6 см. | | | | |У залежності від мети дослідження| | | | |як консерванти використовують | | | | |гліцеринову суміш, | | | | |фосфатно-буферну суміш, 0,1% | | | | |пептонну воду, тіогліколеве | | | | |середовище тощо | |----+----------+--------------+---------------------------------| |11 |Амніотична|Діагностика |Амніотичну рідину отримують | | |рідина |хоріоамніоніта|шляхом аспірації, за допомогою | | | |і внутрішньо- |внутрішньоматкового катетера. | | | |амніотичної |Перші 5-7 куб.см відкидають для | | | |інфекції |зниження ризику контамінації | | | | |проби мікрофлорою нижніх статевих| | | | |шляхів. Подальшу порцію | | | | |амніотичної рідини збирають в | | | | |кількості 5-7 куб.см в стерильну | | | | |пробірку і негайно доставляють у | | | | |лабораторію. Амніоцентез не | | | | |використовують унаслідок ризику | | | | |для матері та плода | |----+----------+--------------+---------------------------------| |12 |Грудне |Діагностика |Ретельно миють руки і груди. | | |молоко |маститу |Соски і навколососкову область | | | | |ретельно обробляють окремими | | | | |тампонами, зволоженими 70% | | | | |спиртом (кожну залозу обробляють | | | | |окремим тампоном). Перші | | | | |5-7 куб.см молока виливають. | | | | |Подальшу порцію молока | | | | |збирають в кількості 5-7 куб.см | | | | |в стерильну пробірку (склянку) | | | | |і негайно доставляють | | | | |в лабораторію. | | | | |Молоко, зціджене напередодні, | | | | |дослідженню не підлягає | |----+----------+--------------+---------------------------------| |13 |Матеріал, |Ознаки |Узятий матеріал поміщають в | | |отриманий |гнійно- |стерильний посуд і негайно | | |на |септичної |направляють до лабораторії, | | |операції |інфекції |забезпечивши температурні умови | | |або секції| |6 +- 2 град.С | ------------------------------------------------------------------
Директор Департаменту організації
та розвитку медичної
допомоги населенню Р.О.Моісеєнко
Директор Департаменту державного
санітарно-епідеміологічного
нагляду А.М.Пономаренко
