КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Явід 10 червня 2009 р. N 628-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної цільовоїпрограми утилізації компонентів рідкого ракетного
палива на 2010-2014 роки
1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми утилізації
компонентів рідкого ракетного палива на 2010-2014 роки, що
додається.
Визначити Міноборони державним замовником Програми.
2. Міноборони разом з іншими заінтересованими центральними
органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк
Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми
утилізації компонентів рідкого ракетного палива на 2010-2014 роки.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 29
СХВАЛЕНОрозпорядженням Кабінету Міністрів України
від 10 червня 2009 р. N 628-р
КОНЦЕПЦІЯДержавної цільової програми утилізації компонентів
рідкого ракетного палива на 2010-2014 роки
Визначення проблеми, на розв'язанняякої спрямована Програма
Надлишкові компоненти рідкого ракетного палива - кислотні
окислювачі типу меланж та пальне типу гептил, проніт, самін (далі
- компоненти ракетного палива), зберігаються на об'єктах Збройних
Сил (16,5 тис. тонн) та на підприємствах, що належать до сфери
управління НКАУ (150 тонн), у стендах для випробування двигунів
міжконтинентальних ракет. Значна кількість ракет, в яких
використовувалося таке паливо, на даний час виведена з бойового
складу.
На більшості об'єктів зберігання компонентів ракетного палива
строк експлуатації резервуарів вичерпано, внаслідок чого
виявляються випадки випаровування токсичних речовин. Кількість
непридатних до використання резервуарів з кожним роком
збільшується, а отже, виникає безпосередня загроза для життя і
здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого
забрудненням навколишнього природного середовища.
З метою визначення придатності резервуарів для подальшого
використання проводиться дефектоскопія їх стінок, за результатами
якої компоненти ракетного палива перекачуються до надійніших
резервуарів. Технічний стан таких ємностей не критичний, однак для
запобігання підвищенню рівня загрози техногенної аварії необхідно
утилізувати або знищити протягом трьох - чотирьох років компоненти
ракетного палива на об'єктах його зберігання чи забезпечення
транспортування до підприємств, які проводять такі роботи.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтуваннянеобхідності її розв'язання
Проблема знищення великої кількості компонентів ракетного
палива виникла з початку 1990-х років після зняття з бойового
чергування стратегічних ракетних комплексів наземного базування,
розформування та ліквідації 43-ї ракетної армії.
Компоненти ракетного палива, включені до переліків
військового майна, що може бути відчужено, не користуються на
даний час попитом. Через недостатність фінансування розроблені в
Україні технології з утилізації компонентів не реалізовано.
Подальше зберігання такого палива створює безпосередньо загрозу
для життя і здоров'я населення, насамперед через забруднення
ґрунтових вод та земель внаслідок розгерметизації резервуарів.
З метою запобігання негативним наслідкам забруднення
навколишнього природного середовища доцільно розробити і
затвердити Державну цільову програму утилізації компонентів
рідкого ракетного палива на 2010-2014 роки.
Мета та основні завдання Програми
Мета Програми полягає у забезпеченні знищення компонентів
ракетного палива з використанням технологічних процесів, що
відповідають вимогам екологічної безпеки.
Основними завданнями Програми є:
утилізація компонентів ракетного палива екологічно безпечним,
технічно прийнятним та економічно ефективним способом з
використанням обґрунтованого рішення;
ліквідація об'єктів зберігання компонентів ракетного палива
після їх утилізації.
Визначення оптимального варіанта розв'язанняпроблеми на основі порівняльного аналізу
можливих варіантів
Серед варіантів розв'язання проблеми слід визначити чотири.
Перший варіант передбачає переробку компонентів ракетного
палива на підприємствах хімічної промисловості в азотну кислоту з
подальшим її використанням для виготовлення фарб, вибухових
речовин або мінеральних добрив. Основною його перевагою є те, що
використання виробничих потужностей зазначених підприємств
мінімізує можливі ризики в процесі переробки палива.
Проте для застосування такого варіанта необхідне додаткове
обладнання вартістю близько 25 млн. гривень, зокрема для вилучення
інгібіторів корозії та переробки твердих сполук йоду, фторидів і
фосфатів алюмінію або кальцію, і забезпечення транспортування
компонентів залізницею або автомобільними дорогами з об'єктів
зберігання до підприємств хімічної промисловості, що збільшує
ризик виникнення надзвичайної ситуації.
Другий варіант передбачає переробку компонентів ракетного
палива на об'єктах його зберігання в рідке мінеральне добриво типу
КАС (карбамідно-аміачну суміш), що потребує витрачання коштів у
сумі близько 12 млн. гривень для виготовлення, монтажу і
практичної експлуатації промислового обладнання.
Із застосуванням другого варіанта:
відпадає потреба у транспортуванні компонентів від їх місця
зберігання до підприємств хімічної промисловості;
реалізація рідкого мінерального добрива типу КАС забезпечує
додаткове надходження коштів до державного бюджету.
Третій варіант передбачає знищення компонентів ракетного
палива шляхом його високотемпературного спалювання на вітчизняних
переробних підприємствах, що потребує їх дообладнання засобами
очищення від шкідливих складових, які викидаються в атмосферу.
Основні витрати припадають на забезпечення функціонування засобів
очищення та охолодження, вартість електроенергії та інших
енергоресурсів.
Транспортування ж компонентів за межі України (наприклад до
Німеччини) потребує значних фінансових витрат.
Четвертий варіант передбачає утилізацію компонентів ракетного
палива шляхом його спалювання у місцях зберігання з використанням
мобільного (польового) технологічного обладнання, що зберігається
на складах Збройних Сил.
Істотними недоліками реалізації такого варіанта є:
допущення значного обсягу викидів в атмосферу продуктів
згорання, якими є окис вуглецю та оксид азоту, - відповідно 20,4
та 67,6 міліграма на 1 куб. метр;
неекономічність і низька пропускна спроможність зазначеного
обладнання (до 150 літрів на 1 годину);
Результати порівняльного аналізу свідчать про те, що
оптимальним є другий варіант, який передбачає утилізацію
компонентів ракетного палива на об'єктах його зберігання шляхом
переробки в мінеральне добриво типу КАС.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Розв'язання проблеми передбачається здійснити шляхом:
проведення відкритих торгів на закупівлю робіт з утилізації
компонентів ракетного палива за рахунок коштів державного бюджету;
отримання відповідної міжнародної фінансової, технічної та
гуманітарної допомоги.
Способами розв'язання проблеми є:
здійснення комплексу заходів з підготовки об'єктів зберігання
компонентів ракетного палива до їх утилізації та знищення і
ліквідації таких об'єктів;
проведення роботи із залучення коштів іноземних та
вітчизняних інвесторів для утилізації компонентів, отримання
міжнародної фінансової, технічної та гуманітарної допомоги;
утилізація та знищення компонентів з використанням
обґрунтованого рішення.
Оцінка очікуваних результатів виконання Програми
Виконання Програми дасть змогу:
утилізувати та знищити компоненти ракетного палива, що
зберігаються у Збройних Силах і НКАУ, протягом
трьох - чотирьох років і ліквідувати об'єкти їх зберігання;
додатково перерахувати до державного бюджету понад
35 млн. гривень від реалізації продуктів утилізації зазначених
компонентів, металобрухту та іншого військового майна.
Ліквідація об'єктів зберігання компонентів сприятиме економії
близько 9 млн. гривень.
Передбачувані Програмою заходи повинні спрямовуватися на
зниження соціальної напруженості, пов'язаної з неналежним
зберіганням компонентів ракетного палива на території України,
оскільки їх утилізація сприятиме поліпшенню екологічного стану
прилеглих до об'єктів зберігання територій, усуненню загрози для
життя і здоров'я населення та використанню вивільнених територій в
інтересах національної економіки.
Оцінка фінансових, матеріально-технічнихі трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок
коштів державного бюджету, а також міжнародної фінансової,
технічної та гуманітарної допомоги, що може надаватися відповідно
до міжнародних договорів України, інших передбачених
законодавством джерел.
Обсяг видатків, пов'язаних з виконанням Програми, орієнтовно
становитиме 115,9 млн. гривень і щороку уточнюватиметься під час
складання проекту державного бюджету.
Особовий склад, яким об'єкти зберігання компонентів ракетного
палива укомплектовані відповідно до штатної чисельності, має
достатню кваліфікацію для забезпечення безаварійної роботи
інженерних комунікацій. Водночас у процесі підготовки робіт з
утилізації компонентів слід організувати додаткове навчання
фахівців за необхідною спеціалізацією, зокрема з питань
перевезення компонентів ракетного палива.
