судді Конституційного Суду України Домбровського І.П. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положення частини восьмої статті 83 Конституції України у системному зв'язку з положеннями частин шостої, сьомої статті 83, пункту 9 частини першої статті 106, частин третьої, четвертої статті 114 Конституції України
У резолютивній частині Рішення від 28 квітня 2009 року № 8-рп/2009 (далі - Рішення) за конституційним поданням Президента України Конституційний Суд України (далі - Суд) зазначив таке: "В аспекті конституційного подання положення частини восьмої статті 83 Конституції України у системному зв'язку з положеннями частин шостої, сьомої статті 83, пункту 9 частини першої статті 106, частин третьої, четвертої статті 114 Конституції України слід розуміти так, що внесення пропозицій відповідно до Конституції України Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України та щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України належить виключно до повноважень коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої згідно з частинами шостою, сьомою статті 83 Конституції України".
У конституційному поданні Президент України звернувся до Суду з клопотанням дати офіційне тлумачення частини восьмої статті 83 Конституції України щодо необхідності внесення новоствореною коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованою відповідно до статті 83 Конституції України після припинення діяльності попередньої коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, пропозицій Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, а після призначення Прем'єр-міністра України - Прем'єр-міністру України щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.
Практичну необхідність такого тлумачення він обґрунтував тим, що 18 грудня 2008 року Голова Верховної Ради України офіційно оголосив про підписання угоди про створення нової коаліції, однак до цього часу новостворена коаліція не внесла подання Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України.
У статтях 147, 150 Конституції України визначено повноваження Суду давати офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України.
У Конституції України визначення поняття терміна "офіційне тлумачення" немає. Певною мірою про це йдеться у статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", де зазначено про "практичну необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України і законів України".
У теорії конституційного права під тлумаченням положень Конституції України (законів) розуміється:
- з'ясування і наступне роз'яснення волі законодавця в конкретному змісті конституційного (законодавчого) положення, тобто виявлення дійсного змісту такого положення;
- роз'яснення справжнього смислу (змісту) права, що здійснюється компетентним суб'єктом в особливому порядку, встановленому законодавством, та має для всіх інших суб'єктів права обов'язковий характер.
Офіційне тлумачення Конституції України (законів) - це діяльність уповноваженого органу держави з роз'яснення змісту норми шляхом усунення неточностей в її розумінні, з'ясування сенсу норми з метою її реалізації та пристосування до потреб держави і суспільства.
З наведеного випливає, що офіційне тлумачення, зокрема у цій справі, мало за мету з'ясування і роз'яснення істинного змісту положення частини восьмої статті 83 Конституції України в аспекті порушеного у конституційному поданні Президента України питання і надання такому розумінню офіційного характеру.
Прийняття Судом Рішення по суті свідчить про необхідність такого тлумачення, яке мало знайти своє обґрунтування у мотивувальній частині, а чітке і зрозуміле формулювання - у резолютивній.
Аналіз як мотивувальної, так і резолютивної частин Рішення свідчить, на мою думку, про те, що саме такого чіткого і зрозумілого тлумачення немає.
Так, в підпунктах 3.1, 3.2, 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення фактично розкрито зміст положень статей 5, 83 (частини шоста, сьома, восьма), 106 (пункт 9 частини першої), 114 (частини друга, третя, четверта) Конституції України, зроблено посилання на одне із рішень Суду і висновок про те, що створена у разі припинення діяльності попередньої коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України нова коаліція має такі ж повноваження щодо формування Кабінету Міністрів України, як і попередня.
У відкритій частині пленарного засідання під час виступів учасників конституційного провадження, як і в досліджуваних матеріалах справи, порушувалося питання щодо особливостей реалізації новоствореною коаліцією одного і того ж скликання Верховної Ради України повноважень щодо формування Кабінету Міністрів України з визначеними у Конституції України підставами припинення його діяльності як умови для формування нового складу (стаття 115 Конституції України). Однак це питання залишилося поза увагою Суду.
Що ж стосується резолютивної частини Рішення Суду, то в ній, крім викладення змісту суто конституційних положень, є тільки посилання на те, що встановлені у частині восьмій статті 83 Конституції України повноваження коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України належать "виключно" саме їй (тобто нікому іншому), хоча питання про необхідність у такому тлумаченні Президентом України не порушувалося, і не було такої необхідності.
Таке викладення резолютивної частини Рішення не усуває суперечностей у розумінні зазначеного положення Конституції України між суб'єктами відповідних правовідносин, які існували і стали підставою для відкриття конституційного провадження та розгляду справи.
