КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 11 березня 2009 р. N 289
Київ
Питання використання коштів Стабілізаційного фонду
{ Назва Постанови із змінами, внесеними згідно зПостановою КМ
N 33 ( 33-2010-п ) від 13.01.2010 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМN 33 ( 33-2010-п ) від 13.01.2010
N 631 ( 631-2010-п ) від 28.07.2010 }
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:{ Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 33 ( 33-2010-п ) від 13.01.2010 }
1. Затвердити Порядок використання коштів Стабілізаційного
фонду, що додається.{ Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 33
( 33-2010-п ) від 13.01.2010 }
2. Уповноважити Міністерство фінансів надавати роз'яснення
щодо застосування положень затвердженого цією постановою Порядку.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 34
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 11 березня 2009 р. N 289
ПОРЯДОКвикористання коштів Стабілізаційного фонду
{ Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 33 ( 33-2010-п ) від 13.01.2010 }
1. Цей Порядок визначає механізм використання коштів
Стабілізаційного фонду (далі - бюджетні кошти), який формується у
складі спеціального фонду державного бюджету за рахунок
надходжень, передбачених законами України.{ Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 33
( 33-2010-п ) від 13.01.2010 }
2. Головні розпорядники бюджетних коштів розробляють порядки
використання бюджетних коштів за напрямами, визначеними Законом
про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період з
урахуванням положень цього Порядку.{ Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 33 ( 33-2010-п ) від
13.01.2010 }
3. Виділення бюджетних коштів за кожним напрямом здійснюється
за рішенням Кабінету Міністрів України після затвердження
відповідного порядку використання зазначених коштів, у якому
обов'язково зазначаються умови їх надання (на безповоротній основі
або на умовах повернення).
4. Звернення про виділення бюджетних коштів (далі -
звернення) подаються центральними органами виконавчої влади
Кабінетові Міністрів України.
У зверненні зазначаються:
напрями використання бюджетних коштів з відповідними
обґрунтуваннями;
розрахунки і детальні обґрунтування необхідного обсягу
бюджетних коштів, який пропонується виділити, та у разі
необхідності пропозиції щодо умов і гарантій повернення таких
коштів;
інша інформація, що є підтвердженням необхідності виділення
бюджетних коштів.
5. Кабінет Міністрів України дає доручення Мінфінові
розглянути звернення та підготувати пропозиції щодо прийняття
рішення Кабінету Міністрів України про виділення бюджетних коштів.
Мінфін разом з іншими заінтересованими центральними органами
виконавчої влади розглядає звернення та у разі потреби має право
вимагати у заявників додаткові матеріали для підготовки пропозицій
щодо прийняття рішення Кабінету Міністрів України про виділення
бюджетних коштів.
6. У разі визнання доцільності та можливості виділення
бюджетних коштів центральний орган виконавчої влади за погодженням
з Мінфіном готує і подає в установленому законодавством порядку
проект рішення Кабінету Міністрів України, в якому обов'язково
зазначаються:
головний розпорядник бюджетних коштів, якому виділяються такі
кошти;
напрями використання бюджетних коштів;
обсяги бюджетних коштів, які передбачається виділити;
передбачені законами джерела покриття, за рахунок яких
виділяються такі кошти;
умови надання та повернення бюджетних коштів.
7. Кабінет Міністрів України приймає рішення про виділення
бюджетних коштів з визначенням джерел їх покриття згідно з
поданням центрального органу виконавчої влади.
8. Після прийняття рішення Кабінету Міністрів України про
виділення бюджетних коштів:
1) головний розпорядник бюджетних коштів повідомляє у
тижневий строк Мінфін про коди економічної класифікації видатків
державного бюджету, коди класифікації кредитування бюджету та
відповідні обсяги коштів згідно із зазначеним рішенням;
2) Мінфін у разі потреби визначає бюджетну програму,
закріплює за нею коди програмної та функціональної класифікації
видатків і кредитування бюджету відповідно до напряму використання
бюджетних коштів, затвердженого зазначеним рішенням Кабінету
Міністрів України, і в установленому порядку вносить зміни до
розпису державного бюджету;
3) у разі надання коштів на поворотній основі головний
розпорядник бюджетних коштів за погодженням з Мінфіном укладає з
одержувачем бюджетних коштів договір про надання кредиту (позики).
{ Пункт 9 виключено на підставі Постанови КМ N 631
( 631-2010-п ) від 28.07.2010 }
10. Після внесення змін до розпису державного бюджету
Державне казначейство на підставі Пропозицій щодо відкриття
асигнувань із спеціального фонду державного бюджету, затверджених
Міністром фінансів, відкриває асигнування головним розпорядникам
бюджетних коштів.
11. Головний розпорядник бюджетних коштів після отримання
довідки про внесення змін до розпису державного бюджету розробляє
і затверджує разом з Мінфіном паспорт бюджетної програми та інші
документи, що необхідні для забезпечення виконання зазначеної
програми і передбачені Порядком складання, розгляду, затвердження
та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
28 лютого 2002 р. N 228 ( 228-2002-п ) (Офіційний вісник України,
2002 р., N 9, ст. 414).
12. Головні розпорядники бюджетних коштів, які отримали кошти
Стабілізаційного фонду до 5 числа місяця, що настає за звітним,
подають Мінфіну звіт про використання бюджетних коштів, а також у
разі їх повернення до державного бюджету відповідну інформацію за
формою, встановленою Міністерством.
13. Відкриття рахунка, перерахування коштів та складення
звітності про використання бюджетних коштів здійснюються у
порядку, визначеному законодавством.
14. Після закінчення бюджетного періоду залишки бюджетних
коштів, що обліковуються на рахунках головних розпорядників
бюджетних коштів станом на 1 січня відповідного року за
визначеними бюджетними програмами, після розподілу коштів
Стабілізаційного фонду обов'язково повертаються до Фонду.
15. Контроль за цільовим використанням та своєчасним
поверненням розподілених бюджетних коштів здійснюється в
установленому законодавством порядку.
