П О С Т А Н О В АВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
{ Постанова втратила чинність на підставі ЗаконуN 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, N 6, ст.40 }
Про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніхнавчальних закладів у сільській місцевості
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 24, ст.301 )
Внаслідок природного скорочення населення та зниження рівня
народжуваності зменшується чисельність учнів у загальноосвітніх
навчальних закладах. Особливої гостроти ці процеси набули у
сільській місцевості, де помітно зменшилася середня наповнюваність
класів і шкіл, зросла кількість загальноосвітніх навчальних
закладів з малою чисельністю учнів. Так, кожна п'ята
загальноосвітня школа I-II ступенів має наповнюваність менше ніж
40 учнів. Це призводить до значного підвищення вартості утримання
загальноосвітніх навчальних закладів. Індивідуальне навчання в
системі загальної середньої освіти як вимушена форма організації
навчально-виховного процесу учнів, які проживають у селах і
селищах (коли кількість учнів у класі становить менше ніж п'ять
осіб), яке з початку навчального року організовується за
індивідуальним навчальним планом, затвердженим місцевим органом
управління освітою, не повною мірою забезпечує право громадян на
здобуття повної загальної середньої освіти. Кількість годин для
організації індивідуального навчання значно менша за сумарно
допустиме граничне навантаження учнів, які навчаються за
класно-урочною системою, що є порушенням статті 15 Закону України
"Про загальну середню освіту" ( 651-14 ). Місцеві державні
адміністрації, органи місцевого самоврядування замість організації
цілеспрямованої і системної роботи, направленої на забезпечення
збалансованого соціально-економічного та культурного розвитку
територій, ефективне використання природних, трудових і фінансових
ресурсів та переданих з державного бюджету коштів на розвиток
освіти висувають як єдиний аргумент необхідність закриття таких
шкіл, не беручи до уваги можливі негативні соціально-економічні
наслідки своїх дій, а саме: зубожіння села, спонукання сільських
жителів працездатного віку залишати місце проживання і шукати
роботу та житло в населених пунктах, де є загальноосвітні
навчальні заклади тощо. Не вирішуються питання організації
підвезення дітей до місць навчання, організації освітянських
автотранспортних господарств, у занедбаному стані знаходяться
дороги, повільно розвиваються інші форми доступу сільських дітей
до якісної освіти. Поспішність і необґрунтованість прийнятих
рішень, ігнорування думки мешканців сільських населених пунктів,
адміністративний волюнтаризм почасти призводять до соціальних
конфліктів, створюють нездорову напругу, породжують численні
звернення батьків учнів, сільських територіальних громад,
педагогічних колективів щодо випадків безпідставного закриття в
селах загальноосвітніх навчальних закладів.
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Вважати неприпустимим закриття загальноосвітніх навчальних
закладів через брак коштів на їх утримання. Упровадити до кінця
2009 року мораторій на закриття загальноосвітніх навчальних
закладів у сільській місцевості.
2. Кабінету Міністрів України:
доручити місцевим органам виконавчої влади та органам
місцевого самоврядування проаналізувати ситуацію щодо
функціонування загальноосвітніх навчальних закладів у сільській
місцевості з урахуванням прогнозованих демографічних змін і вжити
заходів з метою призупинення їх необґрунтованої ліквідації;
вжити невідкладних заходів щодо зміни умов фінансування
загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості;
вжити додаткових заходів щодо організованого підвезення учнів
до місць навчання. Проаналізувати хід виконання програми "Шкільний
автобус" ( 31-2003-п ) та передбачити у 2009 році збільшення
розміру коштів на її фінансування;
підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України
пропозиції про внесення змін до законів України "Про освіту"
( 1060-12 ) та "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) щодо
забезпечення зменшення граничної чисельності учнів у класах від
п'яти до трьох осіб і порядку ліквідації власником (засновником)
діючих комунальних загальноосвітніх навчальних закладів, місцевими
органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування за
погодженням з центральним органом виконавчої влади, який здійснює
управління у сфері освіти.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 19 грудня 2008 рокуN 778-VI
