КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Явід 19 листопада 2008 р. N 1446-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної цільовоїекономічної програми енергоефективності
на 2010-2015 роки
1. Схвалити Концепцію Державної цільової економічної програми
енергоефективності на 2010-2015 роки, що додається.
Визначити НАЕР державним замовником Програми.
2. НАЕР разом з іншими заінтересованими органами виконавчої
влади розробити та подати до 1 січня 2009 р. Кабінетові Міністрів
України проект Державної цільової економічної програми
енергоефективності на 2010-2015 роки.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 37
СХВАЛЕНОрозпорядженням Кабінету Міністрів України
від 19 листопада 2008 р. N 1446-р
КОНЦЕПЦІЯДержавної цільової економічної програми
енергоефективності на 2010-2015 роки
Визначення проблеми, на розв'язанняякої спрямована Програма
Одним з основних показників рівня розвитку економіки держави
є енергоємність валового внутрішнього продукту (далі - ВВП).
Енергоємність ВВП в Україні досить висока і становить, за
даними Міжнародного енергетичного агентства та органів державної
статистики, 0,5 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США з
урахуванням паритету реальної купівельної спроможності, що у
2,6 раза перевищує середнє значення енергоємності ВВП розвинутих
держав світу. При цьому його величина в Данії та Японії дорівнює
0,11, у Великобританії - 0,14, Німеччині і Франції - 0,18,
Сполучених Штатах Америки - 0,21, Росії - 0,47 кілограма нафтового
еквівалента на 1 долар США.
Проблема високої енергоємності ВВП має загальнодержавний
характер, оскільки впливає на рівень собівартості продукції та її
конкурентоспроможність.
На сучасному етапі соціально-економічного розвитку держави
вирішення питання щодо зниження енергоємності ВВП має найбільш
важливе значення для забезпечення її енергетичної незалежності та
підвищення рівня енергетичної безпеки.
Програмою діяльності Кабінету Міністрів України "Український
прорив: для людей, а не політиків", затвердженою постановою
Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 р. N 14
( 14-2008-п ), передбачено зниження енергоємності ВВП за рахунок
більш ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів,
збільшення обсягу використання альтернативних і відновлюваних
джерел енергії.
Згідно з Енергетичною стратегією України на період до
2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від
15 березня 2006 р. N 145 ( 145-2006-р ), у 2030 році прогнозується
збільшення майже у три рази обсягу ВВП порівняно з 2005 роком, а
споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів - тільки на
47,5 відсотка (з 205,2 до 302,7 млн. тонн умовного палива). При
цьому енергоємність ВВП повинна знизитися з 0,5 до 0,24 нафтового
еквівалента на 1 долар США. У 2015 році зазначений показник
становитиме 0,31 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США за
рахунок використання потенціалу енергоефективності та
енергозбереження.
Аналіз причин виникнення проблеми
Неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів
призводить до зниження рівня конкурентоспроможності продукції,
зменшення обсягу власних обігових коштів підприємств, унаслідок
чого ускладнюється процес інвестування у проекти модернізації
виробничих фондів і технологій. Крім того, уповільнюються темпи
приросту обсягу ВВП та зменшується обсяг надходжень до державного
бюджету.
Рівень використання потенціалу енергозбереження є
незадовільний, незважаючи на ряд прийнятих законодавчих та інших
нормативно-правових актів, спрямованих на ефективне використання
паливно-енергетичних ресурсів, зменшення обсягу їх споживання та
імпорту.
Основними причинами високої енергоємності ВВП та
неефективності здійснення заходів з енергозбереження є:
недосконалість нормативно-правової бази у сфері
енергоефективності та енергозбереження, відсутність окремих
стандартів і нормативів;
надмірна зношеність основних фондів, низькі темпи їх
оновлення, недостатній рівень мотивації власників підприємств щодо
оновлення таких фондів за рахунок власних або кредитних коштів та
відсутність у них відповідних зобов'язань;
недосконалість механізму утворення цін і тарифів на
енергоносії, що призводить до перехресного субсидування;
наявність та подальше збільшення обсягу заборгованості з
оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів;
значні понаднормативні втрати ресурсів, постачання яких
здійснюється з використанням інженерних мереж;
недостатній рівень впровадження новітніх технологій,
спрямованих на підвищення ефективності використання
паливно-енергетичних ресурсів, альтернативних і відновлюваних
джерел енергії;
відсутність цілісної інноваційної інфраструктури, необхідної
для зниження енергоємності ВВП до рівня розвинутих держав світу;
обмежений доступ юридичних і фізичних осіб до кредитних
ресурсів;
неефективність системи енергетичного менеджменту у виробничій
та невиробничій сфері, відсутність відповідних автоматизованих
систем;
недостатній рівень оснащення інженерних мереж приладами
обліку паливно-енергетичних та інших ресурсів;
відсутність енергетичного балансу і відповідної системи
моніторингу його показників.
Мета Програми
Метою Програми є створення умов для зниження енергоємності
ВВП до рівня розвинутих держав світу, підвищення ефективності
використання паливно-енергетичних ресурсів і забезпечення
конкурентоспроможності національної економіки.
Визначення оптимального варіантарозв'язання проблеми
Можливі три варіанти розв'язання проблеми.
Перший варіант передбачає здійснення окремих заходів з
енергозбереження. Як свідчить практика, без розроблення
відповідних нормативно-правових актів, стандартів і нормативів
здійснення таких заходів є малоефективним.
Другий варіант передбачає продовження роботи з виконання
Комплексної державної програми з енергозбереження, основним
завданням якої є забезпечення ефективного використання
паливно-енергетичних ресурсів за рахунок зменшення обсягу їх
споживання. Недоліками цього варіанта є надання переваги
скороченню споживання паливно-енергетичних ресурсів замість
підвищення ефективності їх використання, а також недосконалість
механізму контролю за виконанням зазначеної Програми.
Третій, оптимальний варіант передбачає розроблення і
виконання Державної цільової економічної програми
енергоефективності на 2010-2015 роки, що дасть можливість створити
умови для зниження енергоємності ВВП до рівня розвинутих держав
світу шляхом удосконалення законодавства, розроблення відповідних
стандартів, нормативів і технічних регламентів, необхідних для
формування ефективної системи державного управління
енергоефективністю, впровадження дієвого механізму реалізації
державної політики у сфері енергоефективності та енергозбереження.
Шляхи і способи розв'язання проблеми,строк виконання Програми
Проблему передбачається розв'язати шляхом:
законодавчого забезпечення та економічного стимулювання
здійснення заходів з енергозбереження;
адаптації національного законодавства у сфері
енергоефективності та енергозбереження до законодавства ЄС;
усунення або зменшення впливу основних факторів, які
зумовлюють високу енергоємність ВВП, ускладнюють здійснення
заходів з енергозбереження і зниження рівня забруднення
навколишнього природного середовища;
створення державної системи моніторингу і контролю за
ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, підвищення
рівня достовірності статистичної інформації стосовно показників
енергоспоживання;
розроблення актів законодавства, необхідних для створення
економічно вигідних умов для залучення вітчизняних і зарубіжних
інвестицій у сферу енергоефективності та енергозбереження,
забезпечення функціонування єдиної системи нормування питомих
витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві,
системи енергетичного аудиту і менеджменту;
створення умов, які унеможливлюють використання енергетично
неефективних, застарілих технологій та обладнання під час випуску
продукції, а також продаж техніки і технологій, що
характеризуються низьким рівнем ефективності використання
енергоресурсів;
запровадження системи енергетичного маркування;
структурної перебудови підприємств, спрямованої на науково
обґрунтоване зниження матеріало- та енергоємності виробництва;
впровадження новітніх технологій виробництва енергії, зокрема
з використанням відновлюваних джерел, енергетичної сертифікації
(кваліфікації) суб'єктів господарювання;
активізації міжнародного співробітництва в рамках реалізації
стратегії енергетичної безпеки держави;
розроблення дієвого механізму впровадження та фінансування
новітніх технологій, спрямованих на підвищення ефективності
використання паливно-енергетичних ресурсів, зниження рівня
забруднення навколишнього природного середовища;
удосконалення порядку проведення державної експертизи з
енергозбереження та внесення змін до переліку об'єктів, що
підлягають такій експертизі;
проведення моніторингу виконання галузевих і регіональних
програм підвищення енергоефективності та енергозбереження;
здійснення заходів з популяризації серед широких верств
населення через засоби масової інформації ефективного та
ощадливого споживання паливно-енергетичних ресурсів, включення
відповідних питань до програм навчальних закладів усіх типів,
утворення регіональних центрів інформування громадськості.
Строк виконання Програми узгоджується з етапами реалізації
Енергетичної стратегії України на період до 2030 року
( 145-2006-р ) як базового документа у сфері енергоефективності
та енергозбереження.
Очікувані результати виконання Програми
Виконання Програми дасть можливість:
знизити енергоємність ВВП до рівня розвинутих держав світу;
підвищити рівень енергетичної безпеки держави;
удосконалити механізм державного управління і регулювання у
сфері енергоефективності та енергозбереження, оптимізувати
структуру та обсяг енергоспоживання;
зменшити обсяг використання природних ресурсів (води,
корисних копалин, атмосферного повітря тощо) за рахунок зменшення
обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів;
підвищити рівень конкурентоспроможності національної
економіки.
Оцінка фінансових ресурсів,необхідних для виконання Програми
Обсяг фінансування, необхідний для виконання Програми,
визначається щороку в межах коштів, передбачених у державному
бюджеті на відповідний рік.
Зазначені кошти спрямовуються на:
удосконалення нормативно-правової бази у сфері
енергоефективності та енергозбереження, зокрема створення системи
відповідних стандартів, розроблення методик нормування витрат і
втрат паливно-енергетичних ресурсів;
створення загальнодержавної системи моніторингу та державного
контролю за ефективністю використання паливно-енергетичних
ресурсів суб'єктами господарювання, системи моніторингу показників
енергетичного балансу та єдиної системи енергетичного аудиту і
менеджменту.
