КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Явід 5 листопада 2008 р. N 1421-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної цільовоїнауково-технічної програми впровадження і
застосування грід-технологій на 2009-2013 роки
1. Схвалити Концепцію Державної цільової науково-технічної
програми впровадження і застосування грід-технологій та
2009-2013 роки, що додається.
Визначити Національну академію наук і МОН державними
замовниками Програми.
2. Національній академії наук разом з Мінекономіки та іншими
заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити
і подати до кінця 2008 року Кабінетові Міністрів України проект
Державної цільової науково-технічної програми впровадження і
застосування грід-технологій на 2009-2013 роки.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 49
СХВАЛЕНОрозпорядженням Кабінету Міністрів України
від 5 листопада 2008 р. N 1421-р
КОНЦЕПЦІЯДержавної цільової науково-технічної програми
впровадження і застосування грід-технологій
на 2009-2013 роки
Визначення проблеми, на розв'язанняякої спрямована Програма
Інформатизація суспільного життя істотно впливає на
прискорення розвитку світової економіки, чим зумовлює соціальну
трансформацію суспільства. Розвиток і впровадження грід-технологій
у науку, індустрію, гуманітарну сферу за останнє десятиріччя
значно випереджає Інтернет, який вже став невід'ємною частиною
життя. Провідні країни виділяють значні кошти на дослідження
грідтехнологій, підтримку міжнародного співробітництва та побудову
національних грід-інфраструктур. Грід-технології дають змогу
виконувати великі за обсягом обчислення та створювати систему, яку
можна назвати обчислювальний Інтернет.
У провідних країнах світу грід-технології широко
впроваджуються в економіку, освіту, медицину та інші сфери.
Використання грід-інфраструктури практично в усіх країнах Європи
стає потужним інтегруючим фактором у світовій економіці.
В Україні також постає гостра потреба в обробленні великих
обсягів накопичених даних у галузі науки, промисловості,
соціальній сфері, що без застосування грід-технологій стає
неможливим. Відсутність національної грід-інфраструктури
перешкоджає розв'язанню наукових і практичних проблем, зокрема
здійсненню євроінтеграційних процесів.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтуваннянеобхідності її розв'язання програмним методом
Основною причиною незадовільного розвитку грід-технологій в
Україні є обмеженість матеріально-технічних і фінансових ресурсів
науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів, а також
центральних органів виконавчої влади, заінтересованих у
впровадженні та широкому застосуванні грід-технологій.
Для створення національної грід-інфраструктури необхідно:
розробити єдині підходи до створення системи національних
грід-вузлів, захисту інформаційних ресурсів та автентифікації
користувачів у національній грід-інфраструктурі;
забезпечити:
- скоординований підхід до розвитку мережі магістральних
оптоволоконних каналів зв'язку з необхідною пропускною
спроможністю;
- кваліфіковане адміністрування грід-вузлів;
- підготовку фахівців з грід-технологій;
- розроблення грідівського програмного забезпечення.
Грід-технології з огляду на світові тенденції широко
застосовуватимуться у таких фундаментальних і прикладних наукових
галузях, як:
фізика високих енергій, фізика твердого тіла, фізика плазми,
фізика ядра і ядерних реакцій;
астрономія, астрофізика, космологія, еволюція всесвіту;
фармацевтика, хімія, хімічна промисловість;
біохімія, молекулярна біологія, генна інженерія, зокрема
розшифрування геномів тварин і рослин;
геофізика, метеорологія, сейсмологія;
економіка, прикладна математика.
До першочергових проблем, які будуть розв'язуватися в
медицині за допомогою грід-технологій, належить аналіз медичних
обстежень та досліджень, що потребують динамічно мінливих виборок
і методів дослідження, збір, структурування та оброблення даних
незалежно від місця їх зберігання, створення інфраструктури для
роботи з великими обсягами цифрових даних радіологічних,
генетичних досліджень, медичної цифрової діагностичної графіки
тощо.
У світовій практиці грід-технології інтенсивно впроваджуються
в економіку і промисловість для розв'язання проблем машино-,
літако- і суднобудування, космічної промисловості, транспорту,
нафтової і газової галузі, енергетики.
Створення національного гріду сприятиме розвитку міжнародного
наукового співробітництва, інтеграції українських вчених до
світової наукової громадськості, їх участі у використанні та
створенні наукових баз даних, проведенні відеоконференцій,
відеосемінарів, доступу до науково-освітніх ресурсів провідних
світових університетів і наукових центрів, створенню разом з
провідними університетами віртуальних наукових і навчальних
лабораторій для ознайомлення світової громадськості з матеріалами,
що зберігаються в українських музеях і архівах, територіально
розподіленої електронної бібліотеки, інтегрованої до іноземних
наукових і загальноосвітніх комп'ютерних бібліотек.
На шляху створення національної грід-інфраструктури вже
зроблені перші кроки, а саме:
у рамках Державної програми "Інформаційні та комунікаційні
технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. N 1153
( 1153-2005-п ) (Офіційний вісник України, 2005 р., N 49,
ст. 3058), проводиться науково-технічна робота із створення
національної грід-інфраструктури для забезпечення наукових
досліджень;
побудовано дев'ять грід-вузлів академічного гріду, на стадії
підготовки ще 11;
український академічний грід використовується для проектів,
які реалізуються під егідою найбільшої в світі європейської
міжнародної наукової організації - Європейського центру ядерних
досліджень (Женева, Швейцарія).
Для комплексного розв'язання зазначеної проблеми необхідна
державна підтримка та координація зусиль усіх органів виконавчої
влади, зокрема затвердження Державної цільової науково-технічної
програми впровадження і застосування грід-технологій на
2009-2013 роки.
Мета та основні завдання Програми
Метою Програми є створення національного гріду та широке
впровадження грід-технологій у наукову та соціально-економічну
сферу.
Основними завданнями Програми є:
створення національної грід-інфраструктури з впровадженням
комплексної системи захисту інформації відповідно до
законодавства;
залучення українських науковців до участі у міжнародних
сучасних унікальних експериментах і комп'ютерному обробленні їх
результатів та у наукових форумах;
впровадження і застосування грід-технологій в економічній,
фінансовій та соціальній сфері, промисловості, медицині та під час
проведення наукових досліджень і спостережень у режимі реального
часу;
підготовка фахівців для роботи з грід-технологіями.
Визначення оптимального варіантарозв'язання проблеми на основі
порівняльного аналізу можливих варіантів
Проаналізовані такі варіанти створення національного гріду і
впровадження грід-технологій:
поступове нарощення ресурсів національного гріду в наукових
установах, які вже мають досвід роботи з грід-технологіями, та
подальше їх впровадження в інші сфери;
побудова галузевих та регіональних грідів, розроблення
методів роботи і впровадження грід-технологій у кожен з них і
наступне їх об'єднання в регіональні та національний гріди;
створення багаторівневої міжвідомчої грід-інфраструктури з
елементами централізованого управління, що враховує особливості
використання грід-технологій у різних сферах.
Застосування першого варіанта призведе до уповільнення
впровадження грід-технологій і збільшить відставання України в цій
сфері.
Галузеві гріди, що будуть створені у разі застосування
другого варіанта, в майбутньому стануть перешкодою до їх
об'єднання у національну грід-інфраструктуру.
Найоптимальнішим та перспективним є третій варіант, який дає
змогу оптимізувати створення національного гріду ще на стадії
проектування та забезпечити його інтеграцію до європейського і
світового гріду.
У разі застосування третього варіанта створення національної
грід-інфраструктури доцільно розпочати з регіональних грід-вузлів,
робота яких буде координуватися науковими установами Національної
академії наук та МОН. Цей процес супроводжуватиметься формуванням
віртуальних організацій за спільними науковими, науково-технічними
та практичними інтересами. Одночасно створюватимуться грід-вузли в
наукових установах Національної академії наук, МОН, МОЗ та вищих
навчальних закладах.
Шляхи і способи розв'язання проблеми,строк виконання Програми
Строк виконання Програми планується на 2009-2013 роки.
Для досягнення мети Програми та виконання її основних завдань
необхідно:
забезпечити розвиток обчислювальних ресурсів на базі нових
процесорів, обчислювальних вузлів і комунікаційної інфраструктури;
розробити спеціалізоване програмне забезпечення (грідівське
та адаптоване до грід-обчислень);
створити систему управління грід-інфраструктурою;
утворити національний сертифікаційний центр для реєстрації
ресурсів і автентифікації користувачів гріду.
В основу створення національної грід-інфраструктури
передбачається покласти принцип гнучкої багаторівневості з
елементами централізованого управління, що забезпечить об'єднання
грід-вузлів з різною потужністю та спеціалізацією.
Активне використання грід-технологій потребуватиме наявності
відповідних фахівців, тому необхідно забезпечити підготовку та
перепідготовку у вищих навчальних закладах таких фахівців,
розробити відповідні плани і програми.
Очікувані результати
Виконання Програми дасть змогу:
створити національний грід, інтегрований до світової
грідінфраструктури;
побудувати національну грід-інфраструктуру, зокрема систему
регіональних грід-вузлів та грід-вузлів у наукових установах та
вищих навчальних закладах, з'єднаних високошвидкісними каналами
зв'язку;
забезпечити впровадження грід-технологій у науку, освіту,
медицину та інші сфери;
активізувати міжнародне наукове та науково-технічне
співробітництво.
Оцінка фінансових, матеріально-технічнихі трудових ресурсів, необхідних
для виконання Програми
Фінансування Програми планується здійснювати в межах
видатків, які передбачаються у державному бюджеті для Національної
академії наук, МОН, МОЗ та інших органів виконавчої влади, що
братимуть участь у виконанні Програми, а також за рахунок коштів
бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та
Севастополя, інших джерел.
Орієнтовні витрати на виконання Програми становлять
310 млн.гривень.
Обсяг видатків для виконання Програми уточнюється з
урахуванням можливостей державного бюджету.
