ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
13.04.2010 N К-26451/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: головуючого, судді Сіроша М.В., суддів: Васильченко Н.В.,
Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т., секретар судового
засідання Мудренко А.О., розглянувши в порядку касаційного
провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду
адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Траффікс" до Голови Державної митної служби
України ОСОБА_5, Державної митної служби України, третя
особа - Дніпропетровська митниця про визнання дій протиправними та
скасування наказу, В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Траффікс" звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва
з позовом до Голови Державної митної служби України ОСОБА_5,
Державної митної служби України, третя особа - Дніпропетровська
митниця про визнання дій протиправними та скасування наказу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від
11 грудня 2008 року ( v_385805-08 ) позовні вимоги задоволено
частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Державної митної
служби України від 22 липня 2008 року N 797 ( v0797342-08 ) "Про
внесення змін до наказу Державної митної служби України від
31 січня 2004 року N 68". У задоволенні решти позовних вимог
відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
20 травня 2009 року ( v4485805-09 ) апеляційну скаргу Державної
митної служби України залишено без задоволення, а рішення суду
першої інстанції без змін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями суду першої
та апеляційної інстанції, Державна митна служба України подала
касаційну скаргу, в якій посилається на порушення норм
матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та
провадження у справі закрити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.12.2002 року
постановою Кабінету Міністрів України N 1863 ( 1863-2002-п ) було
затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів
зовнішньоекономічної діяльності.
З метою забезпечення єдиного тлумачення термінів,
використовуваних в Українській класифікації товарів
зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)
( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) та на виконання
зазначеної вище постанови ( 1863-2002-п ) Державною митною службою
було видано наказ від 31 січня 2004 року N 68 ( v0068342-04 ) "Про
затвердження Пояснень до УКТЗЕД".
22.07.2008 наказом Державної митної служби N 797
( v0797342-08 ) "Про внесення змін до наказу державної митної
служби України від 31.01.2004 N 68" було доповнено пояснення до
товарної позиції 8539 групи 85 розділу XVI ( 2371г-14 ) та
зазначено, що товарна категорія 8539 22 90 ( 2371г-14 ) охоплює
також електричні лампи, подані у некомплектному, незавершеному,
нескладеному чи розібраному вигляді, наприклад, без цоколів тощо,
за умови, що вони мають основні властивості комплектного чи
готового виробу та передбачено застосовування митними органами
змін до Пояснень до УКТЗЕД ( v0068342-04 ) та використання їх як
допоміжний робочий матеріал при здійсненні класифікації товарів
згідно з УКТЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ).
Відповідно до Закону України "Про Митний тариф України"
( 2371-14 ) під кодом 8539 ( 2371г-14 ) класифікуються електричні
лампи розжарювання або газорозрядні, включаючи лампи герметичні
спрямованого світла, ультрафіолетові або інфрачервоні лампи;
дугові лампи: - інші, потужністю не більш як 200 Вт і напругою
понад 100 В: - інші (код 8539 22 90) ( 2371г-14 ). Тобто,
законодавець під вказаним кодом класифікував певний товар, а саме
лампи як освітлювальні прилади, наділені тими чи іншими фізичними
властивостями, та з різним способом генерування світла (про що
свідчить слово "інші" саме в даному коді). При цьому, головною
ознакою такого товару є його комплектність та готовність до
використання за призначенням лише за допомогою джерела живлення.
Згідно з оскаржуваним наказом ( v0797342-08 ) під кодом
8539 22 90 ( 2371г-14 ) відповідач помістив складові
освітлювального приладу, зазначивши, що останні повинні мати
основні властивості комплектного виробу.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суди
першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідно до
УКТЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) частини ламп,
які зазначаються під кодом 8539 ( 2371г-14 ), повинні
кодифікуватися під кодом 8539 90 ( 2371г-14 ) - частини:
8539 90 10 00 ( 2371г-14 ) - цоколі для ламп, 8539 90 90 00
( 2371г-14 ) - інші. Оскільки УКТЗЕД
( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) мають певний код, за
яким здійснюється класифікація частин освітлювального
приладу - лампи, то відсутня необхідність у їх класифікації в
товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів
товарних позицій, що розглядаються, а саме "Електричні лампи
розжарювання або газорозрядні, включаючи лампи герметичні
спрямованого світла, ультрафіолетові або інфрачервоні лампи;
дугові лампи: - інші, потужністю не більш як 200 Вт і напругою
понад 100 В: - інші (код 8539 22 90) ( 2371г-14 )", як
рекомендовано відповідачами в оскаржуваному наказі
( v0797342-08 ). Також суди попередній інстанцій дійшли висновку,
що відповідачем не прийнято до уваги судові рішення які набрали
законної сили, а саме постанова Вищого адміністративного суду
України від 27.05.2008 року, якою залишено без змін постанову
господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2007 р. у
справі N А18/15-07 за позовом ТОВ "Траффікс" до Дніпропетровської
митниці про визначення коду товару, визнання протиправними та
скасування картки відмови, що складові частини ламп, віднесені до
коду 8539 ( 2371г-14 ), повинні відповідати коду 8539 90 90 00
( 2371г-14 ), тому відповідач зобов'язаний враховувати під час
здійснення своїх функцій вказані судові рішення, оскільки останні
були прийняті відносно підпорядкованих відповідачеві митних
органів.
Колегія Вищого адміністративного суду України не погоджується
з висновками суду першої та апеляційної інстанції, оскільки
оскаржуваний наказ Державної митної служби України від 22.07.2008
N 797 ( v0797342-08 ) не є нормативно-правовим актом в розумінні
ст. 17 КАС України ( 2747-15 ), відповідно до якої компетенція
адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних
осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень
(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії),
дій чи бездіяльності.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи
іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий
документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить
загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Вказаний документ спрямований на регулювання тих чи інших
суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів.
Відповідно до статті 312 Митного кодексу України ( 92-15 )
ведення УКТЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) здійснює
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в
галузі митної справи (Держмитслужба) в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку ведення УКТЗЕД, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1863
( 1863-2002-п ), пояснення, розроблені Держмитслужбою з метою
однакового тлумачення та застосування УКТЗЕД
( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ), мають рекомендаційний
характер.
Відповідно до пункту 5 Положення про державну реєстрацію
нормативних актів міністерств та інших органів державної
виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 28.12.92 N 731 ( 731-92-п ), не є нормативно-правовими
актами та не підлягають державній реєстрації, зокрема, акти
рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру.
Оскаржуваний наказ Держмитслужби ( v0797342-08 ) не є
нормативно-правовим актом, оскільки він носить рекомендаційний
характер та не є обов'язковим для виконання позивачем. Вказаний
наказ не встановлює та не змінює норм права, не породжує для
позивача правових наслідків, носить рекомендаційний характер.
Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені
повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які
регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення
незаконних судових рішень.
Зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України
( 2747-15 ) є підставою для скасування постановлених у справі
судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в
задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 223, 229, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія
суддів П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Державної митної служби
України - задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
20 травня 2009 року ( v4485805-09 ) - скасувати. Постанову
Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2008 року
( v_385805-08 ) в частині задоволення позову щодо скасування
наказу Державної митної служби України від 22.07.2008 року N 797
( v0797342-08 ) "Про внесення змін до наказу Державної митної
служби України від 31.01.2004 N 68" - скасувати.
В позові товариства з обмеженою відповідальністю
"Траффікс" - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та
оскарженню не підлягає, крім як в строки та в порядку,
передбаченому главою 3 розділу IV КАС України ( 2747-15 ).
Джерело:Офіційний портал ВРУ
