З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Сімейного кодексу Українищодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 45, ст.490 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2002 р., N 21-22, ст. 135) такі зміни:
1. Частину першу статті 212 доповнити пунктами 11-13 такого
змісту:
"11) за станом здоров'я потребують постійного стороннього
догляду;
12) є особами без громадянства;
13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів
3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем".
2. У частині третій статті 214 слова "урядового органу
державного управління з усиновлення та захисту прав дитини у
складі центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї та
молоді (далі - урядовий орган державного управління з усиновлення
та захисту прав дитини)" замінити словами "центрального органу
виконавчої влади, до повноважень якого належать питання
усиновлення та захисту прав дітей".
3. У статті 215:
у частині першій слова "урядовим органом державного
управління з усиновлення та захисту прав дитини" замінити словами
"центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого
належать питання усиновлення та захисту прав дітей";
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Облік громадян України, які проживають за межами України,
та іноземців, які бажають усиновити дітей, ведеться виключно
центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого
належать питання усиновлення та захисту прав дітей, у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України".
4. У частині першій статті 216 слова "або осіб без
громадянства" виключити.
5. Частину першу статті 219 доповнити пунктом 5 такого
змісту:
"5) протягом двох місяців після народження дитини не забрали
її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі
реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього
Кодексу".
6. Назву розділу VI викласти в такій редакції:
"Розділ VIОСОБЛИВОСТІ УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ГРОМАДЯНАМИ УКРАЇНИ,
ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ ЗА ЇЇ МЕЖАМИ,
ТА ІНОЗЕМЦЯМИ".
7. У статті 283:
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена
іноземцем, якщо вона перебуває не менш як один рік на обліку в
центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого
належать питання усиновлення та захисту прав дітей, і досягла
п'яти років.
Усиновлення може бути здійснено до закінчення зазначеного
строку, а також до досягнення дитиною п'яти років, якщо:
1) усиновлювач є родичем дитини;
2) дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального
переліку хвороб, затвердженого Міністерством охорони здоров'я
України;
3) здійснюється усиновлення усіх рідних братів і сестер в
одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на
обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень
якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менш
як один рік;
4) іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом
або сестрою раніше усиновленої ними дитини";
абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
"3. Дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо не виявилося
громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти на
виховання до себе в сім'ю";
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. На усиновлення дитини іноземцем потрібна згода
центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого
належать питання усиновлення та захисту прав дітей.
Центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого
належать питання усиновлення та захисту прав дітей, направляє в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, запит до
Міністерства внутрішніх справ України щодо перевірки іноземців, що
усиновлюють дитину, яка є громадянином України, на наявність або
відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних
органах інших держав та Генеральному секретаріаті Інтерполу".
8. Текст статті 286 викласти в такій редакції:
"1. Усиновлення іноземцем дитини, яка є іноземцем або особою
без громадянства, здійснюється в Україні відповідно до законів
України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами
України".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його
опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити приведення органами виконавчої влади їх
нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 19 травня 2011 рокуN 3381-VI
