З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих актів Українищодо вдосконалення порядку надання
органами опіки та піклування дозволів
на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дітей
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 42, ст.433 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У статті 177 Сімейного кодексу України ( 2947-14 )
(Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 21-22, ст. 135):
1) частину четверту замінити двома частинами такого змісту:
"4. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна
дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що
проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування
збереження права дитини на житло.
5. Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні
дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у
випадках, коли ними встановлено, що:
1) мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за
дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до
статті 164 цього Кодексу;
2) судом, органом опіки та піклування або прокурором
постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків
(або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх
батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;
3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або
того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами,
зазначеними у статті 165 цього Кодексу;
4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе
неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення
питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення
правочину щодо нерухомого майна дитини;
6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами
існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на
вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з
них);
7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих
майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом
інтересів дитини".
У зв'язку з цим частини п'яту - восьму вважати відповідно
частинами шостою - дев'ятою;
2) доповнити частиною десятою такого змісту:
"10. Порядок провадження органами опіки та піклування
визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових
прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України".
2. Частину четверту статті 32 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44,
ст. 356) доповнити словами "відповідно до закону".
3. Частину третю статті 17 Закону України "Про охорону
дитинства" ( 2402-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р.,
N 30, ст. 142) викласти в такій редакції:
"Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без
дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону,
укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або
державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових
прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися
від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання".
4. Частини третю та четверту статті 12 Закону України "Про
основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей"
( 2623-15 ) (в редакції Закону України від 21 грудня 2010 року
N 2823-VI) ( 2823-17 ) викласти в такій редакції:
"3. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за
дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і
охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
4. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна,
право власності на яке або право користування яким мають діти,
необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що
надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та
піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та
інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо
нерухомого майна, яке належить дітям".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України привести свої
нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 19 квітня 2011 рокуN 3234-VI
