Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 21, ст.144)
{Із змінами, внесеними згідно з Кодексами
№ 3393-VI від 19.05.2011, ВВР, 2011, № 48-49, ст.536
№ 4495-VI від 13.03.2012, ВВР, 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552
Законами
№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208
№ 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 124-VIII від 15.01.2015, ВВР, 2015, № 14, ст.96
№ 766-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 52, ст.482
№ 2740-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 28, ст.116
№ 367-IX від 12.12.2019, ВВР, 2020, № 15, ст.92
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 850-IX від 02.09.2020, ВВР, 2021, № 14, ст.119
№ 1089-IX від 16.12.2020
№ 2173-IX від 01.04.2022
№ 2529-IX від 16.08.2022
№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120}
{Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду
№ 9-р(II)/2023 від 01.11.2023}
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 3701-IX від 09.05.2024, ВВР, 2024, № 30, ст.220
№ 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35
№ 4718-IX від 16.12.2025
№ 4839-IX від 08.04.2026}
слова "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку" у відповідному відмінку;
слова "органи державної влади", "органи державної влади України" в усіх відмінках замінено словами "державні органи" у відповідному відмінку
згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
{У тексті Закону слова "митний орган" в усіх відмінках і числах замінено словами "орган доходів і зборів" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}
{У тексті Закону слова "Національний знак відповідності" в усіх відмінках замінено словами "знак відповідності технічним регламентам" у відповідному відмінку згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015}
{У тексті Закону слова "орган доходів і зборів" в усіх відмінках і числах замінено словами "митний орган" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}
{У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
{У тексті Закону слова "споживачі (користувачі)" і "обмежувальні (корегувальні)" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "кінцеві користувачі" і "корегувальні" у відповідному відмінку і числі; після слів "декларація про відповідність" в усіх відмінках доповнено словами "чи декларація показників" у відповідному відмінку згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Цей Закон встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) вилучення з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку нехарчової продукції (далі - продукція), що є в ланцюгу постачання продукції;
2) відкликання - будь-який захід, спрямований на забезпечення повернення продукції, що вже була надана кінцевому користувачу;
3) встановлені вимоги - вимоги до продукції та її обігу на ринку України, що встановлені технічними регламентами, розробленими на основі актів законодавства Європейського Союзу, іншими технічними регламентами, а також цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";
4) декларація показників - документ, складання якого передбачено Законом України "Про надання будівельної продукції на ринку";
5) декларація про відповідність - документ про відповідність, передбачений відповідним технічним регламентом, що підтверджує виконання вимог, визначених у такому технічному регламенті;
6) державний контроль продукції (далі - контроль продукції) - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах повноважень, визначених законом, з метою забезпечення додержання вимог законодавства України про державний ринковий нагляд і контроль продукції щодо продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу;
7) державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність та заходи органів державного ринкового нагляду, що вживаються з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення захисту суспільних інтересів відповідно до встановлених вимог;
8) заходи, вжиті з власної ініціативи (добровільні заходи), - корегувальні заходи, що вживаються не на вимогу органу державного ринкового нагляду;
9) зворотна розробка (реверс-інжиніринг) - дослідження зразків продукції з метою розуміння принципів її функціонування;
10) кінцевий користувач - будь-яка фізична особа, яка проживає в Україні, чи юридична особа - резидент України, якій продукцію надано як споживачу поза межами провадження будь-якої підприємницької чи професійної діяльності або як професійному кінцевому користувачу під час провадження її виробничої або професійної діяльності;
11) корегувальний захід - дії суб’єкта господарювання, які він здійснює для припинення будь-якої невідповідності на вимогу органу державного ринкового нагляду або з власної ініціативи відповідного суб’єкта господарювання;
12) надавач послуг інформаційного суспільства - надавач будь-якої послуги, що зазвичай надається за винагороду, на відстані (без одночасної присутності сторін), електронними засобами (відправляється та отримується в пункті призначення за допомогою електронного обладнання для обробки, включаючи цифрову компресію, та зберігання даних і передається та отримується за допомогою дроту, радіо, оптичних засобів або інших електромагнітних засобів) та за індивідуальним запитом одержувача послуг (надається шляхом передачі даних за індивідуальним запитом). Перелік послуг, на який не поширюється це визначення, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до винятків, передбачених актом законодавства Європейського Союзу щодо встановлення порядку надання інформації у сфері технічних регламентів та правил про послуги інформаційного суспільства;
13) надавач послуг з виконання замовлень (надавач послуг фулфілменту) - будь-яка фізична або юридична особа, яка під час провадження господарської діяльності пропонує принаймні дві з таких послуг: складування, пакування, нанесення адреси та відправлення без набуття права власності на відповідну продукцію, крім поштових послуг з оформлення, сортування, транспортування та доставки поштових відправлень, послуг доставки посилок, що включають оформлення, сортування, транспортування та вручення посилок, а також будь-яких інших поштових послуг або послуг з вантажного перевезення;
14) невиконання рішення про вжиття корегувальних заходів - невиконання всіх або частини корегувальних заходів або пов’язаних із ними дій, визначених у рішенні про вжиття корегувальних заходів;
15) невідповідність - будь-який випадок недодержання встановлених вимог або вимог цього Закону;
16) неруйнівний контроль - контроль властивостей і параметрів продукції без її руйнування та без порушення придатності продукції до використання (експлуатації);
17) обстеження зразків продукції - візуальний огляд зразків продукції з метою визначення її відповідності встановленим вимогам. У разі потреби обстеження може включати проведення посадовою особою, яка здійснює ринковий нагляд, або фахівцем, який залучений до проведення перевірки та має відповідну підготовку, необхідних вимірювань і тестів, демонтажу і монтажу знімних частин і вузлів та виконання на місці проведення перевірки будь-яких інших дій, що не впливають на цілісність продукції, її придатність до використання (експлуатації), її відповідність встановленим вимогам;
18) онлайн-інтерфейс - будь-яке програмне забезпечення, у тому числі веб-сайт, частина веб-сайту чи застосунок, що управляється суб’єктом господарювання або від його імені та призначено для надання кінцевим користувачам доступу до продукції відповідного суб’єкта господарювання;
19) орган державного ринкового нагляду (далі - орган ринкового нагляду) - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ринкового нагляду у межах своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону.
У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" означає також його територіальні органи;
20) особа, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, - фізична або юридична особа, яка за неможливості встановити виробника, уповноваженого представника чи імпортера продукції прирівнюється до них і на яку покладаються їхні обов’язки щодо вжиття відповідних корегувальних заходів;
21) продукція, що ввозиться на митну територію України, - товари походженням з інших країн, призначені для введення в обіг або для особистого використання чи споживання на митній території України, що поміщуються в митний режим імпорту або будь-який інший митний режим, який передбачає вільний обіг цих товарів на митній території України;
22) продукція, що становить ризик, - продукція, яка має потенціал негативно вплинути на здоров’я та безпеку людей, здоров’я та безпеку на робочому місці, захист споживачів, довкілля, суспільну безпеку та інші суспільні інтереси, захищені застосовними встановленими вимогами, до ступеня, що виходить за межі, які вважаються розумними та прийнятними по відношенню до використання за призначенням чи за звичайних або розумно передбачуваних умов використання відповідної продукції, включаючи тривалість такого використання, та, якщо це застосовне, вимог до введення продукції в експлуатацію, її встановлення та технічного обслуговування;
23) продукція, що становить серйозний ризик, - продукція, що становить ризик і щодо якої на основі оцінки ризику та з урахуванням її звичайного та передбачуваного використання поєднання ймовірності настання небезпеки, що спричиняє шкоду, та ступеня тяжкості такої шкоди вважається таким, що потребує оперативного втручання органів ринкового нагляду, зокрема у випадках, якщо наслідки такого ризику не виявляються негайно;
24) ризик - поєднання ймовірності настання небезпеки, що спричиняє шкоду, та ступеня тяжкості такої шкоди;
25) суб’єкт господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер, розповсюджувач, надавач послуг з виконання замовлень чи інша фізична або юридична особа, на яку згідно з відповідними встановленими вимогами покладаються обов’язки щодо виготовлення продукції, надання її на ринку чи введення в експлуатацію;
26) сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд;
27) уповноважений представник - будь-яка фізична або юридична особа - резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених завдань по відношенню до обов’язків виробника згідно з відповідними технічними регламентами або вимогами цього Закону;
28) чек-лист - документ, що містить перелік відомостей, які необхідно перевірити під час здійснення контролю продукції, розробляється органом ринкового нагляду на основі встановлених вимог щодо відповідного виду продукції та надається митним органам відповідно до цього Закону.
{Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5463-VI від 16.10.2012, № 124-VIII від 15.01.2015, № 1089-IX від 16.12.2020, № 3701-IX від 09.05.2024; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Терміни "декларант", "зона митного контролю", "імпорт (випуск для вільного обігу)", "митне оформлення", "митний контроль", "митний огляд", "митний режим", "митні органи", "митні формальності", "управління ризиками" вживаються у значеннях, наведених у Митному кодексі України; терміни "послуга", "робота", "споживач" - у значеннях, наведених у Законі України "Про захист прав споживачів"; терміни "введення в обіг", "випробувальна лабораторія", "виробник", "документ про відповідність", "законодавство Європейського Союзу щодо гармонізації", "знак відповідності технічним регламентам", "імпортер", "надання на ринку", "орган з оцінки відповідності", "продукція", "процедура оцінки відповідності", "розповсюдження", "розповсюджувач", "технічний регламент" - у значеннях, наведених у Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності"; терміни "забезпечення безпечності продукції", "ланцюг постачання продукції", "небезпечна нехарчова продукція", "серйозний ризик", "ступінь ризику", "суспільні інтереси" - у значеннях, наведених у Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
{Частина друга статті 1 в редакції Законів № 124-VIII від 15.01.2015, № 2740-VIII від 06.06.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 2. Сфера дії цього Закону
1. Дія цього Закону поширюється на відносини щодо:
здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині шостій цієї статті;
{Абзац другий частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
здійснення контролю всієї продукції, що ввозиться на митну територію України, крім видів продукції, зазначених у частині шостій цієї статті.
{Абзац третій частини першої статті 2 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Для цілей забезпечення функціонування єдиного ринку з Європейським Союзом Кабінет Міністрів України затверджує перелік технічних регламентів, розроблених на основі актів законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації, який формується та оновлюється за потреби на основі відповідного переліку, що міститься в актах законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації. Щодо продукції, на яку поширюється дія технічних регламентів, включених до зазначеного переліку, здійснюється ринковий нагляд відповідно до цього Закону.
{Статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
3. Якщо технічними регламентами встановлено спеціальні вимоги щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямовані на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, яка ввозиться на митну територію України, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами.
{Частина статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 124-VIII від 15.01.2015, № 4839-IX від 08.04.2026}
4. Положення цього Закону щодо ринкового нагляду застосовуються до продукції, яка змонтована чи виготовлена виробником для власних потреб, лише у тих випадках, коли дія технічних регламентів поширюється на таку продукцію.
{Частина статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015}
5. Застосування положень цього Закону не перешкоджає органам ринкового нагляду вживати заходів, передбачених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
6. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням нагляду та контролю такої продукції:
2) харчові продукти, харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів;
3) продукти тваринного походження;
4) корми, кормові добавки та премікси;
6) продукція людського, рослинного і тваринного походження, що безпосередньо використовується як репродуктивний матеріал, призначений для відтворення;
7) спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби;
8) лікарські засоби, ветеринарні лікарські засоби і біоциди;
{Пункт 8 частини статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025}
9) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори;
10) ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання;
{Пункт 10 частини статті 2 в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019}
11) товари військового призначення;
{Пункт 11 частини статті 2 в редакції Закону № 3701-IX від 09.05.2024}
12) об’єкти будівництва, визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";
{Пункт 12 частини статті 2 в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019}
13) об'єкти авіаційної діяльності;
{Частину статті 2 доповнено пунктом 13 згідно з Кодексом № 3393-VI від 19.05.2011}
14) дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, вироби з них (ювелірні та побутові) та матеріали, що їх містять.
{Частину статті 2 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
7. Діяльність у сфері нагляду та контролю продукції, зазначеної у частині шостій цієї статті, здійснюється відповідно до законодавства.
{Частина сьома статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
8. Дія цього Закону не впливає на застосування положень щодо відповідальності постачальників послуг проміжного характеру відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
{Статтю 2 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 3. Законодавство України про ринковий нагляд і контроль продукції
1. Законодавство України про ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
{Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, які не врегульовані цим Законом та Митним кодексом України, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру".
{Статтю 3 доповнено частиною другою згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 31. Предмет регулювання цього Закону
1. Цей Закон встановлює правила і процедури для суб’єктів господарювання щодо продукції, на яку поширюється дія технічних регламентів, а також правові та організаційні засади здійснення співпраці із суб’єктами господарювання.
2. Цей Закон також встановлює правила і процедури здійснення контролю продукції, що ввозиться на митну територію України.
{Закон доповнено статтею 31 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 4. Мета здійснення ринкового нагляду і контролю продукції
1. Метою здійснення ринкового нагляду є забезпечення надання на ринку лише тієї продукції, яка відповідає встановленим вимогам, що надають високий рівень захисту таких суспільних інтересів, як здоров’я та безпека в цілому, здоров’я та безпека на робочому місці, захист споживачів, захист довкілля та суспільної безпеки, а також будь-яких інших суспільних інтересів, захищених встановленими вимогами.
2. Метою здійснення контролю продукції є недопущення випуску у вільний обіг продукції, що становить серйозний ризик.
{Стаття 4 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 5. Основні принципи ринкового нагляду і контролю продукції
1. Основними принципами ринкового нагляду і контролю продукції є:
1) пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам;
2) об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції;
3) прозорість здійснення ринкового нагляду і контролю продукції, доступність та відкритість інформації у цій сфері;
4) координованість дій органів ринкового нагляду і митних органів та взаємодія між ними;
5) неприпустимість поєднання в одному органі повноважень органу ринкового нагляду та органу з оцінки відповідності;
6) неприпустимість дублювання державними органами функцій і сфер відповідальності щодо здійснення нагляду та контролю продукції;
7) додержання прав і захист інтересів суб'єктів господарювання, кінцевих користувачів під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
8) сприяння прозорості ринку та усвідомленню суб'єктами господарювання своєї відповідальності перед кінцевими користувачами та партнерами;
9) неприпустимість дискримінації суб'єктів господарювання та недопущення недобросовісної конкуренції;
10) рівність заходів ринкового нагляду і контролю продукції незалежно від країни походження продукції;
11) плановість та системність заходів ринкового нагляду і контролю продукції, їх постійне вдосконалення на основі регулярної оцінки та аналізу;
12) наявність законних підстав, визначених цим Законом та виданими відповідно до нього іншими нормативно-правовими актами, для вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції;
13) запобігання виникненню конфлікту інтересів при проведенні експертизи (випробування) зразків продукції під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
14) забезпечення співпраці між суб'єктами господарювання та органами ринкового нагляду і митними органами;
15) сприяння здійсненню суб'єктами господарювання ініціативного та самостійного контролю відповідності продукції встановленим вимогам і загальній вимозі щодо безпечності продукції, зокрема шляхом здійснення ними моніторингу безпечності введеної в обіг продукції;
16) забезпечення захисту конфіденційної інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
17) результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб'єктом господарювання того самого порушення;
18) відповідальність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, за шкоду, завдану суб'єктам господарювання внаслідок непропорційного та неправомірного застосування заходів ринкового нагляду та контролю продукції.
Стаття 6. Конфіденційність інформації
1. Органи ринкового нагляду та їх посадові особи забезпечують захист персональних даних та інформації, що відповідно до закону України є комерційною або іншою охоронюваною законом України таємницею, до яких ці органи та посадові особи мають доступ у зв'язку із здійсненням своїх повноважень. Такі дані та інформація не підлягають розголошенню без дозволу осіб або органів, що їх надали, якщо інше не визначено цим або іншими законами України, чи використанню посадовими особами органів ринкового нагляду для особистих цілей.
2. Для цілей цього Закону не вважаються персональними даними або комерційною таємницею суб'єктів господарювання будь-які відомості:
1) що дають змогу ідентифікувати відповідну продукцію та осіб, що є її виробниками, імпортерами та розповсюджувачами;
2) про властивості безпечності продукції, в тому числі дані про характер ризиків, пов'язаних із споживанням відповідної продукції (користуванням нею), та заходи, яких необхідно вжити кінцевим користувачам для запобігання таким ризикам;
3) про заходи, вжиті, в тому числі суб'єктами господарювання за власною ініціативою, з метою запобігання ризикам, які становить продукція, характер та тривалість таких заходів;
4) що містяться в декларації про відповідність або декларації показників;
{Пункт 4 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
5) що не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом;
6) що відповідно до законодавства не є персональними даними.
3. Забезпечення захисту персональних даних, комерційної та іншої охоронюваної законом України таємниці суб'єктів господарювання не може перешкоджати органам ринкового нагляду в одержанні інформації, необхідної для здійснення ринкового нагляду, та обміні нею між собою, з митними органами та іншими державними органами. Митні органи та інші державні органи зобов'язані забезпечувати захист персональних даних, комерційної та іншої охоронюваної законом України таємниці суб'єктів господарювання стосовно інформації, одержаної від органів ринкового нагляду.
4. Положення цієї статті поширюються також на відомості, які містяться в системі оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, та національній інформаційній системі ринкового нагляду.
5. Нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами) можуть встановлюватися додаткові вимоги до забезпечення конфіденційності інформації, одержаної у зв'язку із здійсненням ринкового нагляду.
6. Захист персональних даних, комерційної та іншої охоронюваної законом України таємниці, одержаних митними органами у зв'язку із здійсненням ними своїх повноважень, визначених цим Законом, забезпечується відповідно до вимог Митного кодексу України та цього Закону.
Розділ II
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Стаття 7. Права суб'єктів господарювання
1. Суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право:
1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства;
2) перевіряти у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень;
{Пункт 2 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії направлень на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони їх не надали;
{Пункт 3 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду, крім випадків проведення перевірок характеристик продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі, заходів, що здійснюються негласно, а також інших випадків, передбачених цим Законом;
{Пункт 4 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції;
6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України;
7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб;
8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду;
9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";
10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду;
{Частину першу статті 7 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду;
{Частину першу статті 7 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
12) фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню відповідної перевірки.
{Частину першу статті 7 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
2. За допомогою бази даних про технічні регламенти, формування та ведення якої здійснюються відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", для суб’єктів господарювання забезпечується вільний і безоплатний доступ до відомостей про розроблення технічних регламентів на основі актів законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації.
{Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
3. Суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами).
{Частина статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
Стаття 8. Обов'язки суб'єктів господарювання
1. Обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.
2. Суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття корегувальних заходів, передбачених цим Законом.
{Частину третю статті 8 виключено на підставі Закону № 124-VIII від 15.01.2015}
3. Суб’єкти господарювання зобов’язані співпрацювати з органами ринкового нагляду стосовно дій, спрямованих на усунення або зменшення ризику, який становить продукція, що надається цими суб’єктами на ринку.
{До статті 8 включено частину третю згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
{Частину четверту статті 8 виключено на підставі Закону № 124-VIII від 15.01.2015}
4. Надавачі послуг інформаційного суспільства зобов’язані співпрацювати з органами ринкового нагляду, на вимогу органів ринкового нагляду та у відповідних випадках сприяти будь-яким діям, спрямованим на усунення або, якщо це неможливо, на зменшення ризиків, які становить продукція, що пропонується або пропонувалася для продажу онлайн за допомогою їхніх послуг.
{До статті 8 включено частину четверту згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
5. Суб'єкти господарювання зобов’язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
1) суб’єкта господарювання, який поставив їм продукцію;
2) суб’єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.
Зазначена документація надається у випадках, передбачених частиною дванадцятою статті 23 та частиною третьою статті 24 цього Закону.
{Частину п'яту статті 8 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
{Частина п'ята статті 8 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019}
6. Суб'єкти господарювання зобов’язані надавати документацію, визначену частиною п’ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.
{Частина шоста статті 8 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019}
7. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
{Частина сьома статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
8. Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати на запит органів ринкового нагляду інформацію, необхідну для ідентифікації власників веб-сайтів, на яких розміщено інформацію, пов’язану з предметом перевірки характеристик продукції.
{Статтю 8 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
9. Суб’єкти господарювання та/або декларанти зобов’язані надавати на вимогу митних органів усі наявні в них документи та відомості, необхідні для здійснення контролю продукції.
{Статтю 8 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 81. Завдання суб’єктів господарювання щодо продукції, на яку поширюється дія певних технічних регламентів
{Про набрання чинності положень щодо надавача послуг з виконання замовлень див. абзац третій пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
1. Без впливу на положення щодо обов’язків, встановлених для суб’єктів господарювання у застосовних технічних регламентах, продукція, на яку поширюється дія технічних регламентів, зазначених у частині п’ятій цієї статті, може вводитися в обіг на території України лише за наявності суб’єкта господарювання - резидента України, який є відповідальним за виконання щодо цієї продукції завдань, визначених частиною третьою цієї статті.
2. Для цілей цієї статті суб’єктами господарювання, зазначеними у частині першій цієї статті, є:
1) виробник, який є резидентом України;
2) імпортер, у разі якщо виробник не є резидентом України;
3) уповноважений представник, який має від виробника письмове доручення, що призначає уповноваженого представника на виконання завдань, визначених частиною третьою цієї статті, від імені виробника;
4) надавач послуг з виконання замовлень - резидент України стосовно продукції, щодо якої він провадить діяльність, якщо жодний із суб’єктів господарювання, визначених пунктами 1-3 цієї частини, не є резидентом України.
3. Крім обов’язків суб’єктів господарювання, встановлених застосовними технічними регламентами, суб’єкт господарювання, зазначений у частині першій цієї статті, виконує такі завдання:
1) у разі якщо застосовні до відповідної продукції технічні регламенти передбачають наявність декларації про відповідність або декларації показників і технічної документації, перевіряє, чи складені декларація про відповідність або декларація показників і технічна документація, а також зберігає декларацію про відповідність або декларацію показників для надання її органам ринкового нагляду протягом періоду, встановленого у відповідних технічних регламентах, та забезпечує надання технічної документації органам ринкового нагляду на їх вимогу;
2) надає органам ринкового нагляду на їх обґрунтовану вимогу всю інформацію та документацію, необхідні для демонстрації відповідності продукції, мовою, що є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд;
3) за наявності підстав вважати, що продукція становить ризик, повідомляє про це органи ринкового нагляду;
4) співпрацює з органами ринкового нагляду, зокрема на їх обґрунтовану вимогу, для забезпечення вжиття невідкладних необхідних корегувальних заходів щодо усунення невідповідності встановленим вимогам або, якщо таке усунення є неможливим, щодо зменшення ризиків, що становить така продукція, на вимогу органів ринкового нагляду або за власною ініціативою, якщо суб’єкт господарювання, зазначений у частині першій цієї статті, вважає або має підстави вважати, що така продукція становить ризик.
4. Без впливу на положення щодо відповідних обов’язків суб’єктів господарювання, встановлених застосовними технічними регламентами, на продукції або її пакуванні, на посилці або в супровідному документі зазначаються найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстрована торговельна марка (знак для товарів і послуг) та контактні дані, зокрема поштова адреса суб’єкта господарювання, зазначеного в частині першій цієї статті.
5. Перелік технічних регламентів, які розроблені на основі актів законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації та дія яких поширюється на продукцію, щодо якої суб’єкти господарювання виконують завдання, встановлені цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.
{Розділ II доповнено статтею 81 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Cтаття 82. Окремі завдання уповноваженого представника
{Про набрання чинності положень щодо надавача послуг з виконання замовлень див. абзац третій пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
1. Для цілей пункту 3 частини другої статті 81 цього Закону уповноважений представник повинен одержати від виробника письмове доручення на виконання завдань, встановлених частиною третьою статті 81 цього Закону. Таке доручення може містити також інші завдання, передбачені застосовними технічними регламентами.
2. Уповноважений представник повинен виконувати завдання, визначені в письмовому дорученні. За запитом органів ринкового нагляду уповноважений представник повинен надавати копію письмового доручення державною мовою або мовою, що є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
3. Уповноважені представники повинні мати відповідні ресурси для виконання своїх завдань.
{Розділ II доповнено статтею 82 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЯ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ ТА ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ПРОДУКЦІЄЮ
Стаття 9. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері ринкового нагляду і контролю продукції
1) забезпечує здійснення державної політики у сфері ринкового нагляду і контролю продукції;
2) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади у сфері ринкового нагляду і контролю продукції;
3) укладає міжнародні договори у сфері ринкового нагляду і контролю продукції;
4) здійснює інші повноваження у цій сфері відповідно до Конституції та законів України.
Стаття 10. Органи ринкового нагляду
1. Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
2. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
3. Органи ринкового нагляду здійснюють свої повноваження неупереджено.
Забороняється незаконний вплив та втручання у здійснення органами ринкового нагляду своїх повноважень.
4. Органи ринкового нагляду взаємодіють та обмінюються інформацією між собою, а також з митними органами, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють нагляд і контроль продукції, правоохоронними органами, громадськими організаціями споживачів (об'єднаннями споживачів) та об'єднаннями суб'єктів господарювання.
5. Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
{Частина п'ята статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
6. Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.
{Частина шоста статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5463-VI від 16.10.2012, № 367-IX від 12.12.2019}
7. Перелік органів ринкового нагляду, інформація про сфери їх відповідальності, їх поштові адреси, адреси електронної пошти та номери телефонів розміщуються на офіційних веб-сайтах органів ринкового нагляду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, у мережі Інтернет.
{Частина сьома статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
8. Чисельність працівників і фінансування органів ринкового нагляду, єдиного офісу зв’язку та міжнародної співпраці у сфері ринкового нагляду, передбаченого статтею 471 цього Закону, мають бути достатніми для здійснення заходів ринкового нагляду щодо продукції, що надається на ринку в будь-який спосіб, зокрема онлайн, із однаковим ступенем результативності для всіх каналів розповсюдження такої продукції.
Видатки на фінансове забезпечення діяльності органів ринкового нагляду, єдиного офісу зв’язку та міжнародної співпраці у сфері ринкового нагляду, передбаченого статтею 471 цього Закону, визначаються у Державному бюджеті України окремим рядком.
Гранична чисельність працівників органів ринкового нагляду, єдиного офісу зв’язку та міжнародної співпраці у сфері ринкового нагляду встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 10 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 11. Повноваження органів ринкового нагляду
1. З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності:
1) беруть участь у реалізації державної політики у сфері ринкового нагляду;
2) організовують розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду, затверджують секторальні плани ринкового нагляду, здійснюють моніторинг виконання та перегляд таких планів;
3) здійснюють у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, моніторинг причин і кількості звернень кінцевих користувачів про захист їх права на безпечність продукції, причин і кількості нещасних випадків та випадків заподіяння шкоди здоров'ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею);
4) проводять, зокрема за власною ініціативою, перевірки характеристик продукції та моніторинг стану відповідності встановленим вимогам продукції, що надається на ринку, з метою виявлення та усунення невідповідності, відбирають, зокрема негласно, зразки продукції, піддають їх зворотній розробці (реверс-інжинірингу) та забезпечують проведення їх експертизи (випробування) з метою виявлення невідповідності та одержання відповідних доказів;
{Пункт 4 частини першої статті 11 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
41) повинні подавати до митних органів вимогу щодо призупинення процесу випуску продукції для вільного обігу, якщо є достатні підстави вважати, що така продукція не відповідає встановленим до неї вимогам або становить серйозний ризик;
{Частину першу статті 11 доповнено пунктом 41 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
42) розробляють чек-листи за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та надають митним органам;
{Частину першу статті 11 доповнено пунктом 42 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
5) перевіряють додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарки, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених цим Законом випадках видають приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймають рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводять перевірки виконання суб'єктами господарювання відповідних приписів та рішень;
6) приймають у випадках та в порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття корегувальних заходів, інші рішення, передбачені цим Законом, здійснюють контроль стану виконання суб’єктами господарювання цих рішень;
{Пункт 6 частини першої статті 11 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
7) здійснюють моніторинг дій суб'єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання;
8) приймають у передбачених цим Законом випадках рішення про знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції;
9) вживають відповідних заходів щодо своєчасного попередження кінцевих користувачів про виявлену органами ринкового нагляду небезпеку, яку становить продукція;
10) вживають заходів щодо налагодження співпраці із суб'єктами господарювання стосовно запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, надана цими суб'єктами господарювання на ринку;
11) вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог;
12) надсилають матеріали перевірок до правоохоронних органів для вирішення питань про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, у діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення;
{Пункт 12 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}
13) узагальнюють практику застосування законодавства у сфері ринкового нагляду, розробляють пропозиції щодо вдосконалення відповідного законодавства і в установленому порядку вносять їх для розгляду Кабінетом Міністрів України;
14) узагальнюють результати здійснення ринкового нагляду, аналізують причини виявлених порушень, розробляють і вносять у встановленому порядку пропозиції щодо перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту суспільних інтересів;
15) забезпечують підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд;
16) розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на підвищення ефективності своєї діяльності із здійснення ринкового нагляду, зокрема проводять дослідження (вивчення) ринку продукції для цілей планування діяльності із здійснення ринкового нагляду;
{Пункт 16 частини першої статті 11 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
17) інформують державні органи, органи місцевого самоврядування та громадськість про результати здійснення ринкового нагляду;
18) вживають заходів щодо адаптації національних нормативно-правових актів у сфері ринкового нагляду до відповідних актів законодавства Європейського Союзу;
19) здійснюють інші повноваження відповідно до цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших законів України.
2. У разі якщо органи ринкового нагляду здійснюють повноваження, встановлені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", також через свої територіальні органи, розподіл повноважень між органами ринкового нагляду та їх територіальними органами визначається законодавством.
Стаття 111. Повноваження органів ринкового нагляду щодо організації спільної діяльності для сприяння забезпеченню додержання встановлених вимог
1. Органи ринкового нагляду можуть домовлятися з іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, які представляють інтереси суб’єктів господарювання чи кінцевих користувачів, про провадження спільної діяльності, спрямованої на сприяння забезпеченню додержання встановлених вимог, виявленню невідповідності, підвищенню обізнаності та наданню рекомендацій щодо встановлених вимог до конкретних видів продукції, зокрема тих видів продукції, які за результатами ринкового нагляду часто виявляються такими, що становлять серйозний ризик, зокрема щодо продукції, що пропонується для продажу онлайн.
2. Органи ринкового нагляду та суб’єкти, зазначені у частині першій цієї статті, повинні забезпечити, щоб угода про спільну діяльність не призводила до недобросовісної конкуренції між суб’єктами господарювання та не впливала на об’єктивність, незалежність і неупередженість сторін.
3. Органи ринкового нагляду можуть використовувати будь-яку інформацію, одержану під час провадження спільної діяльності, при проведенні ними перевірки характеристик продукції з метою виявлення невідповідності.
4. Органи ринкового нагляду оприлюднюють укладені ними угоди про спільну діяльність із зазначенням найменувань сторін на своїх офіційних веб-сайтах.
{Закон доповнено статтею 111 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 12. Органи, що здійснюють контроль продукції
1. Контроль продукції здійснюється митними органами.
2. У процесі здійснення контролю продукції митні органи взаємодіють з органами ринкового нагляду, правоохоронними органами та суб’єктами господарювання.
{Частина друга статті 12 в редакції Закону № 3701-IX від 09.05.2024}
3. Для ефективного здійснення контролю продукції та ринкового нагляду митні органи під час здійснення контролю продукції взаємодіють з органами ринкового нагляду шляхом здійснення інформаційного обміну між національною інформаційною системою ринкового нагляду та електронними інформаційними ресурсами митних органів. Така взаємодія може здійснюватися з використанням механізму "єдиного вікна".
Порядок взаємодії між митними органами та органами ринкового нагляду під час здійснення контролю продукції затверджується Кабінетом Міністрів України.
{Частина третя статті 12 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
4. Повноваження та порядок діяльності митних органів під час здійснення контролю продукції, права та обов’язки посадових осіб митних органів, які здійснюють контроль продукції, встановлюються Митним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.
{Частина четверта статті 12 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 13. Повноваження митних органів щодо здійснення контролю продукції
1. З метою здійснення контролю продукції митні органи:
1) беруть участь у реалізації державної політики у сфері контролю продукції;
2) здійснюють відповідно до статей 37-401 цього Закону контроль продукції до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України;
3) приймають у випадках та в порядку, визначених цим Законом, рішення про призупинення митного оформлення продукції, пред’явленої для митного контролю та митного оформлення, надають на запит органів ринкового нагляду відповідні матеріали згідно з вимогами цього Закону;
4) надають у випадках та в порядку, визначених Митним кодексом України та цим Законом, дозволи на поміщення продукції в митний режим знищення або руйнування чи інший відповідний митний режим;
5) узагальнюють практику застосування законодавства у сфері контролю продукції, розробляють пропозиції щодо вдосконалення відповідного законодавства і в установленому законодавством порядку вносять їх на розгляд Кабінету Міністрів України;
6) забезпечують підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації посадових осіб, які здійснюють контроль продукції;
7) здійснюють інші повноваження відповідно до Митного кодексу України, цього Закону та інших законів України.
2. Розподіл повноважень, передбачених частиною першою цієї статті, між митними органами визначається законодавством.
{Стаття 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 367-IX від 12.12.2019; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 14. {Статтю 14 виключено на підставі Закону № 5463-VI від 16.10.2012}
Стаття 14. Координація діяльності із здійснення ринкового нагляду
1. Координація діяльності із здійснення ринкового нагляду забезпечується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.
2. З метою координації діяльності із здійснення ринкового нагляду центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку:
1) розробляє та подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо здійснення державної політики у сфері ринкового нагляду, удосконалення системи ринкового нагляду;
2) забезпечує розроблення Національної стратегії ринкового нагляду та плану заходів до неї;
3) проводить оцінку ринкового нагляду;
4) забезпечує функціонування єдиного офісу зв’язку та міжнародної співпраці у сфері ринкового нагляду;
5) забезпечує функціонування національної інформаційної системи ринкового нагляду та системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, забезпечує доступ України до міжнародних, регіональних та іноземних систем повідомлення про продукцію, що становить серйозний ризик, та інформаційних систем ринкового нагляду;
6) сприяє обміну інформацією про заходи ринкового нагляду;
7) забезпечує обговорення кращої практики здійснення ринкового нагляду, інформації про оцінку ризику, методів і результатів експертизи (випробування) продукції, новітніх наукових досягнень у сфері здійснення ринкового нагляду, сприяє підвищенню кваліфікації посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд;
8) сприяє веденню постійного та рівноправного діалогу між суб’єктами господарювання, кінцевими користувачами, їх об’єднаннями, органами ринкового нагляду;
9) утворює відповідні консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи згідно із Законом України "Про центральні органи виконавчої влади".
{До Закону включено статтю 14 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 15. Права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд
1. Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:
1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування), приймати рішення у випадках, передбачених цим Законом;
{Пункт 1 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 367-IX від 12.12.2019, № 4839-IX від 08.04.2026}
11) проводити відповідно до цього Закону перевірки характеристик продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі;
{Частину першу статті 15 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2) безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта:
{Абзац перший пункту 2 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
а) торговельні та складські приміщення, зокрема земельні ділянки та транспортні засоби, що використовуються суб’єктами господарювання для цілей провадження торговельної, ділової, виробничої чи професійної діяльності, місця будівництва об’єктів і місця, зазначені в пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб’єктами господарювання рішень про вжиття корегувальних заходів з метою виявлення невідповідності та одержання доказів;
{Підпункт "а" пункту 2 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону;
{Підпункт "б" пункту 2 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції з дотриманням вимог Митного кодексу України;
{Підпункт "в" пункту 2 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019; в редакції Закону № 3701-IX від 09.05.2024}
3) вимагати від суб'єктів господарювання, їх представників (уповноважених осіб), працівників надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів, здійснювати фото- та відеофіксацію таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
{Пункт 3 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2740-VIII від 06.06.2019, № 367-IX від 12.12.2019, № 4839-IX від 08.04.2026}
4) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців, їх представників (уповноважених осіб), працівників надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття корегувальних заходів;
{Пункт 4 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
41) використовувати будь-яку інформацію, документи, встановлені факти, заяви та будь-які одержані відомості як докази для цілей проведення перевірок характеристик продукції незалежно від формату та носія їх зберігання;
{Частину першу статті 15 доповнено пунктом 41 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;
{Пункт 5 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;
7) залучати у разі потреби в установленому порядку та за рахунок органів ринкового нагляду до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, залучених у встановленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов’язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону;
{Пункт 7 частини першої статті 15 в редакції Закону № 3701-IX від 09.05.2024}
8) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців, їх представників (уповноважених осіб), працівників припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
{Пункт 8 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 766-VIII від 10.11.2015, № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 16. Права посадових осіб, які здійснюють контроль продукції
1. Посадові особи, які здійснюють контроль продукції, мають право:
1) проводити під час здійснення митного контролю, у тому числі митного огляду, перевірки документів та огляд продукції відповідно до чек-листів, наданих органами ринкового нагляду, у випадках та в порядку, визначених цим Законом;
{Пункт 1 частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
2) вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства;
3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції;
4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції.
Стаття 17. Обов'язки посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції
1. Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов'язані:
1) додержуватися вимог цього Закону, Митного кодексу України, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та виданих відповідно до них нормативно-правових актів;
{Пункт 1 частини першої статті 17 в редакції Закону № 3701-IX від 09.05.2024}
2) об'єктивно та неупереджено здійснювати ринковий нагляд і контроль продукції у межах повноважень, визначених законами України;
3) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та декларантами;
4) не перешкоджати під час вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції здійсненню господарської діяльності;
5) забезпечувати відповідно до вимог цього Закону конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) пред'являти службові посвідчення, а посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, - також направлення на проведення перевірки;
{Пункт 6 частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
7) ознайомлювати керівників суб'єктів господарювання, їх заступників або уповноважених ними осіб, фізичних осіб - підприємців та декларантів з результатами перевірок, проведених у межах ринкового нагляду і контролю продукції, у строки, передбачені законодавством;
8) у межах своєї компетенції надавати суб’єкту господарювання безоплатну консультаційну підтримку з питань здійснення ринкового нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
{Частину першу статті 17 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
9) дотримуватися встановлених цим Законом принципів, вимог та порядку здійснення заходів ринкового нагляду;
{Частину першу статті 17 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
10) не перешкоджати праву суб’єктів господарювання на законний захист своїх прав та інтересів.
{Частину першу статті 17 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
Стаття 18. Гарантії діяльності посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції
1. Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, є незалежними у здійсненні повноважень та керуються при цьому Конституцією та законами України, виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами.
2. Опір, погрози, насильство чи інші дії, що перешкоджають виконанню посадовою особою, яка здійснює ринковий нагляд або контроль продукції, своїх повноважень, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом України.
3. Будь-які вказівки чи розпорядження не можуть бути підставою для незаконних дій або бездіяльності посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції.
4. Законами України можуть бути встановлені також інші гарантії діяльності посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції.
Стаття 19. Заходи правового та соціального захисту посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції
1. У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням повноважень, посадовій особі, яка здійснює ринковий нагляд, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі від трирічної до п'ятирічної заробітної плати залежно від ступеня втрати працездатності, а в разі загибелі посадової особи, що сталася у зв'язку з виконанням повноважень, - сім'ї загиблого виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку займав загиблий.
2. Посадовим особам, які здійснюють ринковий нагляд, можуть закуповуватися за рахунок коштів, передбачених на утримання відповідних органів ринкового нагляду, проїзні квитки для проїзду у міському, приміському та міжміському пасажирському транспорті (крім таксі) під час виконання службових обов'язків.
3. Збитки, завдані майну посадової особи, яка здійснює ринковий нагляд, у зв'язку з виконанням нею своїх повноважень, відшкодовуються в повному обсязі за рахунок винних осіб у порядку, визначеному законодавством.
4. Законами України можуть бути встановлені також інші заходи правового та соціального захисту посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
5. Заходи правового та соціального захисту посадових осіб, які здійснюють контроль продукції, визначаються Митним кодексом України.
Стаття 191. Національна стратегія ринкового нагляду
1. З метою сприяння застосуванню послідовного, всеохоплюючого та інтегрованого підходу до здійснення ринкового нагляду, забезпечення додержання встановлених вимог на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, один раз на чотири роки розробляє разом із державними органами, що здійснюють функції з технічного регулювання у визначених сферах діяльності, та органами ринкового нагляду Національну стратегію ринкового нагляду та план заходів до неї. Національна стратегія ринкового нагляду разом із планом заходів до неї затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Під час розроблення Національної стратегії ринкового нагляду:
1) мають враховуватися всі сектори, що охоплюються встановленими вимогами, зокрема розробленими на основі актів законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації, та всі стадії в ланцюгу постачання продукції, включаючи імпорт і ланцюги постачання за допомогою цифрових технологій;
2) можуть розглядатися пріоритети, визначені у спільних з іноземними органами ринкового нагляду проектах у сфері забезпечення безпечності продукції, здійснення ринкового нагляду і контролю продукції.
3. Національна стратегія ринкового нагляду містить такі елементи:
1) наявна інформація щодо кількості випадків виявленої невідповідності продукції, зокрема з урахуванням проведення перевірок ринкового нагляду і контролю продукції, та, за необхідності, ринкових трендів, що можуть вплинути на рівні невідповідності за видами продукції, а також можливих загроз і ризиків, пов’язаних із новітніми технологіями;
2) сектори, що визначаються як пріоритетні для забезпечення додержання встановлених вимог, зокрема розроблених на основі актів законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації;
3) діяльність із забезпечення додержання встановлених вимог, що планується з метою зменшення рівнів невідповідності у пріоритетних секторах, включаючи, за потреби, мінімально необхідні рівні контролю, передбачені для видів продукції, щодо яких виявлено значні рівні невідповідності;
4) оцінка співпраці з органами ринкового нагляду держав - членів Європейського Союзу.
4. Національна стратегія ринкового нагляду відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, поширюється єдиним офісом зв’язку та міжнародної співпраці у сфері ринкового нагляду, передбаченим статтею 471 цього Закону.
5. Національна стратегія ринкового нагляду та її короткий виклад (резюме) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, та надсилаються Європейській Комісії та державам - членам Європейського Союзу в рамках міжнародної співпраці та обміну інформацією відповідно до статті 471 цього Закону.
{Закон доповнено статтею 191 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 20. Планування діяльності щодо здійснення ринкового нагляду
1. Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щороку розробляються відповідно до Національної стратегії ринкового нагляду та затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
{Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види (типи), категорії та/або групи продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
{Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
3. Ступені ризику видів продукції та критерії, за якими визначається належність продукції до відповідних ступенів ризику, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.
4. Під час розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду та проектів змін до таких планів враховуються:
1) результати моніторингу причин і кількості звернень кінцевих користувачів про захист їх права на безпеку продукції, причин і кількості нещасних випадків і випадків заподіяння шкоди здоров'ю людей внаслідок споживання (використання) продукції, який здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
2) аналіз відомостей, включених до системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик;
3) аналіз інформації, одержаної з міжнародних, регіональних та іноземних систем повідомлення про продукцію, що становить серйозний ризик;
4) аналіз даних національної інформаційної системи ринкового нагляду;
5) результати моніторингу вжитих корегувальних заходів;
6) необхідність проведення органами ринкового нагляду спільних перевірок характеристик продукції у разі, якщо відповідний вид продукції є об'єктом кількох технічних регламентів;
7) потреба у здійсненні моніторингу за станом додержання встановлених вимог до продукції, що надається на ринку;
{Частину четверту статті 20 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
8) результати досліджень (вивчення) ринку продукції, що проводяться органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності;
{Частину четверту статті 20 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
9) характер діяльності та дій, що перебувають під контролем відповідних суб’єктів господарювання, та характер впливу їхніх обов’язків на відповідність продукції встановленим вимогам;
{Частину четверту статті 20 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
10) інформація про виробників, імпортерів і розповсюджувачів, які систематично вводять в обіг та/або надають на ринку продукцію, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;
{Частину четверту статті 20 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
11) потреба у здійсненні ринкового нагляду щодо продукції, властивості якої зумовлюють необхідність проведення перевірок її характеристик у виробників або під час введення її в експлуатацію, а не під час надання її на ринку розповсюджувачами;
{Частину четверту статті 20 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
12) у разі потреби - матеріали системи управління ризиками органів контролю продукції (перелік продукції, щодо якої спрацювала система управління ризиками органів контролю продукції (найменування, код згідно з УКТЗЕД, країна походження);
{Частину четверту статті 20 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
13) критерії для визначення частоти проведення перевірок і кількості зразків продукції, які необхідно перевірити, щодо певних видів або категорій продукції у разі, коли такі критерії затверджені Кабінетом Міністрів України на основі актів законодавства Європейського Союзу.
{Частину четверту статті 20 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
5. Секторальні плани ринкового нагляду складаються з плану здійснення ринкового нагляду та плану здійснення контролю продукції.
{Частину шосту статті 20 виключено на підставі Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
{Частину сьому статті 20 виключено на підставі Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
8. Секторальні плани ринкового нагляду затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
{Частину дев'яту статті 20 виключено на підставі Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
10. Органи ринкового нагляду здійснюють постійний моніторинг виконання затверджених ними секторальних планів ринкового нагляду та в разі необхідності періодично їх переглядають. Результати моніторингу включаються до звітів органів ринкового нагляду про виконання секторальних планів ринкового нагляду.
11. Органи ринкового нагляду щорічно готують звіти про виконання секторальних планів ринкового нагляду за попередній рік та не пізніше 1 квітня оприлюднюють їх шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу ринкового нагляду.
{Частина одинадцята статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
12. Порядок розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 21. Оцінка ринкового нагляду
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, один раз на чотири роки, але не пізніше ніж за один рік до закінчення строку дії Національної стратегії ринкового нагляду, проводить оцінку ринкового нагляду.
{Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Для оцінки ринкового нагляду проводиться аналіз:
1) результатів моніторингу виконання секторальних планів ринкового нагляду, що містяться у відповідних звітах органів ринкового нагляду, та обґрунтувань змін, внесених до секторальних планів;
2) повноважень та сфер відповідальності органів ринкового нагляду, зокрема щодо їх відповідності цілям ринкового нагляду, виявлення дублювання сфер відповідальності, зокрема щодо поширення заходів ринкового нагляду на нові види продукції;
3) відповідності видів продукції визначеним для них ступеням ризику;
4) достатності обсягу проведених перевірок характеристик продукції та прийнятих органами ринкового нагляду рішень про відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування);
5) пропорційності корегувальних заходів, вжитих органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам.
3. Органи ринкового нагляду щорічно не пізніше 1 квітня подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, звіти про виконання секторальних планів ринкового нагляду за попередній рік, а в разі перегляду секторальних планів - також обґрунтування такого перегляду.
4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, подає на розгляд Кабінету Міністрів України висновки та рекомендації, розроблені за результатами оцінки ринкового нагляду, а в разі потреби - також пропозиції щодо вдосконалення організації ринкового нагляду.
5. Результат оцінки ринкового нагляду разом з відповідними висновками, рекомендаціями та пропозиціями оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, шляхом розміщення його на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, а в разі потреби - також в інший спосіб.
{Частина п'ята статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
6. Результати оцінки ринкового нагляду використовуються під час розроблення Національної стратегії ринкового нагляду на наступний період.
{Статтю 21 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Розділ IV
ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ
Стаття 22. Заходи ринкового нагляду
1. Органи ринкового нагляду вживають відповідних заходів ринкового нагляду в разі, якщо продукція, що охоплюється встановленими вимогами, під час використання її за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і за належного встановлення та експлуатації:
1) може становити загрозу здоров’ю та безпеці кінцевих користувачів;
2) не відповідає застосовним встановленим вимогам.
У секторах промислової продукції, охоплених угодою між Україною та Європейським Союзом про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, продукція, яка на підставі рішення органу ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу вважається небезпечною, такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, також вважається небезпечною, такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам на території України, якщо відповідний орган ринкового нагляду України не дійшов протилежного висновку на підставі власної перевірки з урахуванням будь-яких відомостей, наданих суб’єктом господарювання. У разі якщо Європейська Комісія вважає заходи ринкового нагляду, вжиті до такої продукції органом ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу, обґрунтованими, відповідний орган ринкового нагляду України вживає заходів щодо вилучення такої продукції з обігу та інформує про це Європейську Комісію.
{Щодо набрання чинності та дії абзацу четвертого частини першої статті 22 див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
{Статтю 22 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції;
{Пункт 1 частини другої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
11) моніторинг за станом додержання встановлених вимог до продукції, що надається на ринку, який здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
{Частину другу статті 22 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
12) відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
{Частину другу статті 22 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2) корегувальні заходи, що включають:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
ґ) знищення продукції або приведення її в інший спосіб до стану, що виключає її використання;
{Пункт 2 частини другої статті 22 доповнено підпунктом "ґ" згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
д) нанесення на продукцію відповідних, чітко сформульованих, легко зрозумілих попереджень державною мовою про ризики, що може становити продукція;
{Пункт 2 частини другої статті 22 доповнено підпунктом "д" згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
е) встановлення попередніх умов для надання продукції на ринку;
{Пункт 2 частини другої статті 22 доповнено підпунктом "е" згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
є) попередження кінцевих користувачів, які перебувають у групі ризику, невідкладно та в належній формі, зокрема шляхом оприлюднення спеціальних попереджень державною мовою;
{Пункт 2 частини другої статті 22 доповнено підпунктом "є" згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
3) контроль стану виконання рішень про вжиття корегувальних заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду кінцевих користувачів про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
3. Органи ринкового нагляду можуть вимагати вжиття корегувальних заходів, визначених підпунктами "д" - "є" пункту 2 частини другої цієї статті, виключно у разі, якщо продукція може становити ризик лише за певних умов або лише для певних кінцевих користувачів. Такі обставини визначаються під час проведення оцінки ризику відповідно до методики вжиття корегувальних заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 22 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
4. У випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка:
1) надається на ринку, включаючи торгівлю онлайн або інші способи дистанційної торгівлі, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів);
{Пункт 1 частини четвертої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2) представлена за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
3) перебуває під митним контролем у разі призупинення її митного оформлення за результатами контролю продукції.
5. Щодо продукції, яка перебуває у кінцевих користувачів, у випадках, визначених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", застосовуються такі заходи ринкового нагляду:
1) обмеження надання продукції на ринку, передбачені пунктом 1 частини першої статті 30 цього Закону;
Стаття 23. Порядок проведення перевірок характеристик продукції
1. Під час проведення перевірок характеристик продукції може проводитися перевірка документів, обстеження зразків продукції та/або відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. У разі прийняття рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції про це зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 231 цього Закону.
Під час обстеження зразків продукції в разі потреби можуть проводитися необхідні вимірювання їх показників і тестування.
{Частина перша статті 23 в редакції Законів № 367-IX від 12.12.2019, № 4839-IX від 08.04.2026}
2. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях кінцевих користувачів про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду також враховують матеріали щодо невідповідності продукції, одержані від органів Європейського Союзу та органів ринкового нагляду держав - членів Європейського Союзу.
{Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
3. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові та позапланові перевірки характеристик продукції, зокрема продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі, проводяться у розповсюджувачів, виробників, уповноважених представників, імпортерів, надавачів послуг з виконання замовлень такої продукції чи в інших фізичних або юридичних осіб, на яких згідно з відповідними встановленими вимогами покладаються обов’язки щодо виготовлення продукції, надання її на ринку чи введення її в експлуатацію.
{Абзац другий частини третьої статті 23 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
4. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо під час проведення перевірки характеристик продукції певного виду (типу), категорії та/або групи у посадової особи, яка здійснює ринковий нагляд, з’являються підстави вважати, що продукція іншого виду (типу), категорії та/або групи є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, така посадова особа має право розпочати проведення перевірки характеристик такої продукції.
{Абзац другий частини четвертої статті 23 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття корегувальних заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб’єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
{Частина четверта статті 23 в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019}
5. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, або інформації про необхідність проведення перевірки характеристик продукції, митне оформлення якої було призупинено за результатами контролю продукції, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
{Частина п'ята статті 23 в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1089-IX від 16.12.2020, № 4839-IX від 08.04.2026}
6. Перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних і складських приміщеннях, зокрема на земельних ділянках і в транспортних засобах, що використовуються суб’єктами господарювання для цілей провадження торговельної, ділової, виробничої чи професійної діяльності;
{Пункт 1 частини шостої статті 23 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України;
{Пункт 4 частини шостої статті 23 в редакції Закону № 3701-IX від 09.05.2024}
5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
{Частина шоста статті 23 в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019}
7. Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці можуть підлягати такі документи (їх копії) та інформація:
{Абзац перший частини сьомої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 367-IX від 12.12.2019, № 4839-IX від 08.04.2026}
1) декларація про відповідність чи декларація показників;
{Пункт 1 частини сьомої статті 23 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції, а також передбачений технічним регламентом повний склад технічної документації на відповідну продукцію та на інші моделі такої продукції, які мають такі самі технічні характеристики, якщо вони можуть впливати на додержання встановлених вимог, зокрема технічні специфікації, дані або інформацію про відповідність і технічні аспекти продукції, а також доступ до вбудованого програмного забезпечення в обсязі, необхідному для проведення перевірки відповідності продукції встановленим вимогам, у будь-якій формі чи будь-якому форматі та незалежно від носія зберігання чи місця, в якому такі документи, технічні специфікації, дані або інформація зберігаються;
{Пункт 3 частини сьомої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори), а також засвідчують обсяги поставленої продукції та залишки продукції на момент проведення перевірки, зокрема продукції, що зберігається на складах та/або перебуває на реалізації в торговельній мережі суб’єкта господарювання.
{Абзац перший пункту 6 частини сьомої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 367-IX від 12.12.2019, № 4839-IX від 08.04.2026}
Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;
{Пункт 6 частини сьомої статті 23 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття корегувальних заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";
{Пункт 9 частини сьомої статті 23 виключено на підставі Закону № 367-IX від 12.12.2019}
10) інформація для кінцевих користувачів, зокрема маркування, які відповідно до вимог технічних регламентів мають супроводжувати продукцію під час надання її на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі.
{Частину сьому статті 23 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
{Частину восьму статті 23 виключено на підставі Закону № 367-IX від 12.12.2019}
{Частину дев'яту статті 23 виключено на підставі Закону № 367-IX від 12.12.2019}
10. Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача такої продукції або надавача послуг з виконання замовлень чотирьох робочих днів, у виробника (уповноваженого представника, імпортера) такої продукції - п’яти робочих днів. Перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції починається з дня, наступного після початку перевірки, та закінчується складанням акта і його підписанням посадовими особами ринкового нагляду, які проводили перевірку.
{Абзац перший частини десятої статті 23 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції тимчасово зупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).
{Абзац другий частини десятої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
У разі відсутності за місцем проведення перевірки необхідних документів і матеріалів перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції тимчасово зупиняється до узгодженого з органом ринкового нагляду моменту одержання цим органом таких документів і матеріалів, але не більше ніж на 15 робочих днів.
{Частину десяту статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
У разі здійснення перекладу, зазначеного у пункті 3 частини першої статті 15 цього Закону, перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції тимчасово зупиняється до моменту одержання органом ринкового нагляду перекладених документів і матеріалів, але не більше ніж на 30 робочих днів.
{Абзац четвертий частини десятої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб’єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті, у паперовій або електронній формі, але не пізніше ніж за 10 робочих днів з дня направлення відповідному суб’єкту господарювання вимоги надати такі документи (їх копії), яка надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу за місцем реєстрації суб’єкта господарювання. При цьому в разі необхідності може застосовуватися положення щодо тимчасового зупинення перебігу строку проведення перевірки з метою забезпечення перекладу відповідних документів і матеріалів.
{Абзац п'ятий частини десятої статті 23 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Продовження строку проведення перевірки не допускається.
{Частина десята статті 23 в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019}
11. Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки, крім перевірки характеристик продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі, зобов’язана роз’яснити суб’єкту господарювання, продукція якого перевіряється, його представнику (уповноваженій особі), працівнику порядок оскарження рішень, приписів, дій і бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.
{Частина одинадцята статті 23 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
12. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб’єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб’єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб’єкт господарювання поставив таку продукцію.
Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб’єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.
{Частина дванадцята статті 23 в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019}
13. У разі якщо суб’єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність встановленим вимогам, видані акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують такі документи під час проведення перевірок характеристик продукції.
{Частина тринадцята статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
14. Органи ринкового нагляду мають право звертатися до призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій із запитами про надання інформації про видачу і відмову у видачі документів про відповідність, установлення обмежень щодо них, їх призупинення та припинення дії, а у випадках, визначених технічними регламентами, - також іншої інформації, пов’язаної з процедурами оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, до застосування яких були залучені відповідні призначені органи та визнані незалежні організації. Призначені органи з оцінки відповідності та визнані незалежні організації повинні надавати інформацію за такими запитами у десятиденний строк з дня одержання відповідного запиту.
{Частина чотирнадцята статті 23 в редакції Законів № 124-VIII від 15.01.2015, № 2740-VIII від 06.06.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
15. У разі якщо під час перевірок характеристик продукції виявлено ознаки фальсифікації продукції, порушення прав інтелектуальної власності або інших правопорушень, притягнення до відповідальності за вчинення яких не належить до компетенції органів ринкового нагляду, органи ринкового нагляду надають таку інформацію відповідним уповноваженим державним органам.
16. У разі проведення перевірок характеристик продукції за підставами, визначеними у підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 24 та пункті 2 частини першої статті 25 цього Закону, органи ринкового нагляду повідомляють про результати цих перевірок особам, за зверненнями яких вони проводилися.
{Частину сімнадцяту статті 23 виключено на підставі Закону № 367-IX від 12.12.2019}
18. Органи ринкового нагляду та суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню відповідної перевірки.
{Статтю 23 доповнено частиною вісімнадцятою згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
19. Органи ринкового нагляду мають право вимагати від суб’єктів господарювання надання відповідної інформації, необхідної для встановлення власників веб-сайтів, на яких пропонується продукція, що становить предмет перевірки.
{Статтю 23 доповнено частиною дев'ятнадцятою згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
20. У разі якщо Кабінетом Міністрів України затверджено розроблені на основі актів законодавства Європейського Союзу єдині умови проведення перевірок характеристик певних видів або категорій продукції, положення статей 22-36 цього Закону застосовуються лише до тих аспектів проведення перевірок характеристик продукції, які не охоплюються такими єдиними умовами.
{Статтю 23 доповнено частиною двадцятою згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 231. Розпорядчі документи органів ринкового нагляду
1. Для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об’єкта, де розміщується продукція.
2. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
3. У направленні на проведення перевірки зазначаються:
а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку;
б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка;
в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції);
г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об’єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок, веб-сайт тощо);
{Пункт "г" частини третьої статті 231 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
ґ) підстави для проведення перевірки;
д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові;
е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону;
{Пункт "є" частини третьої статті 231 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
ж) тип перевірки (планова або позапланова);
з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).
4. Направлення є чинним лише протягом перебігу строку проведення перевірки.
{Абзац перший частини четвертої статті 231 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
5. За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості:
а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід;
б) дату та номер складання акта;
в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об’єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок, веб-сайт тощо);
{Пункт "в" частини п'ятої статті 231 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції чи надавачами послуг з виконання замовлень;
{Пункт "г" частини п'ятої статті 231 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
ґ) тип перевірки (планова або позапланова);
д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції);
е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.
Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід’ємною частиною акта органу ринкового нагляду.
У разі відмови суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.
У разі відмови керівника чи уповноваженої особи суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичної особи, зокрема фізичної особи - підприємця, або уповноваженої нею особи отримати примірник акта, зокрема в разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду, такий примірник надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу за місцем реєстрації суб’єкта господарювання. У такому разі посадова особа органу ринкового нагляду вносить до другого примірника акта відповідний запис і примірник вважається врученим.
{Частину п'яту статті 231 доповнено абзацом згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
{Закон доповнено статтею 231 згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
Стаття 24. Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів
1. Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:
1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;
а) за зверненнями кінцевих користувачів відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, органів Європейського Союзу та органів ринкового нагляду держав - членів Європейського Союзу, громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), об’єднань суб’єктів господарювання, медіа, у яких міститься обґрунтована, достовірна та достатня інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам або має недоліки, які можуть завдати такої шкоди, та відсутня інформація, що дає змогу ідентифікувати виробника (імпортера) такої продукції, проте міститься інформація, що дає змогу встановити розповсюджувача, у якого придбано (виявлено) таку продукцію;
{Підпункт "а" пункту 2 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
а1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб’єкта в ланцюгу постачання;
{Пункт 2 частини першої статті 24 доповнено підпунктом "а1" згідно із Законом № 850-IX від 02.09.2020}
б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що:
він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;
продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції;
в) у разі якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час здійснення моніторингу за станом додержання встановлених вимог до продукції, що надається на ринку, встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та відсутня інформація, що дає змогу ідентифікувати виробника (імпортера) такої продукції, проте наявна інформація, що дає змогу встановити розповсюджувача, у якого придбано таку продукцію.
{Пункт 2 частини першої статті 24 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
2. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:
1) об’єктами такої перевірки можуть бути:
{Абзац перший пункту 1 частини другої статті 24 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;
{Підпункт "а" пункту 1 частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 124-VIII від 15.01.2015, № 2740-VIII від 06.06.2019, в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019}
{Підпункт "а1" пункту 1 частини другої статті 24 виключено на підставі Закону № 850-IX від 02.09.2020}
б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
{Підпункт "б" пункту 1 частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015}
в) наявність декларації про відповідність чи декларації показників, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;
2) а також можуть бути проведені:
{Абзац перший пункту 2 частини другої статті 24 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;
б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
{Підпункт "б" пункту 2 частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
3. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо), а також документи, що засвідчують обсяги поставленої продукції. Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.
{Частина третя статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 241. Особливості проведення перевірок характеристик продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі
1. Продукція, що надається на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі, вважається такою, що надається на ринку України, у разі якщо її пропонування спрямоване на кінцевих користувачів в Україні. Пропонування для продажу вважається таким, що спрямоване на кінцевих користувачів в Україні, якщо відповідний суб’єкт господарювання спрямовує свою діяльність на ринок України у будь-який спосіб, зокрема шляхом забезпечення можливості доставки в Україну, надання інформації про продукцію чи можливості замовлення продукції державною мовою, можливості оплати продукції тощо. Лише доступність на території України онлайн-інтерфейсу з пропонуванням продукції чи інших способів пропонування продукції не може вважатися достатньою умовою для того, щоб вважати, що продукція надається на ринку України.
2. Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі:
1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;
2) позапланові - за зверненнями кінцевих користувачів відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), об’єднань суб’єктів господарювання, медіа, у яких міститься обґрунтована, достовірна та достатня інформація про розповсюдження продукції з порушенням встановлених вимог, зокрема вимог технічного регламенту щодо супроводження продукції інформацією під час надання її на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі.
3. Під час проведення перевірки характеристик продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі:
1) об’єктами перевірки є наявність і відповідність інформації для кінцевих користувачів, зокрема маркування, яке відповідно до встановлених вимог має супроводжувати продукцію під час надання її на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі;
2) може бути здійснений гласний та/або негласний відбір зразків продукції шляхом їх закупівлі.
Під час здійснення відбору зразків продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі, та проведення їх експертизи (випробування) застосовуються положення абзацу другого частини першої, частин другої - п’ятої та сьомої - дев’ятої статті 27 цього Закону.
4. У разі якщо за результатами проведеної перевірки та/або експертизи (випробування) зразків продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн, встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, а також якщо неможливо встановити місцезнаходження та/або контакти відповідного суб’єкта господарювання, орган ринкового нагляду, крім інших заходів, передбачених цим Законом, встановлює надавача послуг інформаційного суспільства, за допомогою онлайн-інтерфейсу якого відображається контент про таку продукцію. У разі якщо відповідний суб’єкт господарювання за власною ініціативою або на вимогу органу ринкового нагляду не вилучив або не обмежив доступ до контенту про таку продукцію на онлайн-інтерфейсі, орган ринкового нагляду видає надавачу послуг інформаційного суспільства припис про вилучення або обмеження доступу до контенту про продукцію до виконання відповідним суб’єктом господарювання рішення про вжиття корегувальних заходів щодо такої продукції.
5. У разі якщо надавач послуг інформаційного суспільства не вилучає або не обмежує доступ до контенту про продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, згідно з частиною четвертою цієї статті, орган ринкового нагляду вживає заходів до попередження кінцевих користувачів про невідповідність такої продукції, зокрема за допомогою відповідних інформаційних систем.
6. Порядок проведення перевірки характеристик продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі, зокрема правила перебігу строку проведення такої перевірки, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
{Закон доповнено статтею 241 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 25. Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її виробників (імпортерів)
{Назва статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
1. Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників (імпортерів):
1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду. Плановим перевіркам у виробників (імпортерів) підлягає введена в обіг продукція, що надається на ринку;
а) у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача або продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі, або якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час здійснення моніторингу за станом додержання встановлених вимог до продукції, що надається на ринку, є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій або бездіяльності виробника (імпортера) такої продукції, за умови повідомлення виробника (імпортера) про такі підстави на початку перевірки;
б) за зверненнями кінцевих користувачів відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, органів Європейського Союзу та органів ринкового нагляду держав - членів Європейського Союзу, громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), об’єднань суб’єктів господарювання, медіа, у яких міститься обґрунтована, достовірна та достатня інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам або має недоліки, які можуть завдати такої шкоди (із зазначенням суб’єкта введення в обіг такої продукції, документального підтвердження завдання такої шкоди, опису відповідного недоліку тощо), а також інформація, що дає змогу ідентифікувати виробника (імпортера) такої продукції;
в) у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, або в інший спосіб від уповноважених органів інших держав інформації про продукцію, що становить серйозний ризик, якщо її виробник ідентифікований та є резидентом України.
{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників (імпортерів):
{Абзац перший частини другої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
1) об’єктами такої перевірки (для імпортерів - у межах їхніх обов’язків, встановлених відповідними технічними регламентами) можуть бути:
{Абзац перший пункту 1 частини другої статті 25 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;
{Підпункт "а" пункту 1 частини другої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 124-VIII від 15.01.2015, № 2740-VIII від 06.06.2019, в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019}
б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
{Підпункт "б" пункту 1 частини другої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015}
в) наявність декларації про відповідність чи декларації показників, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;
{Підпункт "г" пункту 1 частини другої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
2) також можуть бути проведені (для імпортерів - у межах їхніх обов’язків, встановлених відповідними технічними регламентами та/або цим Законом):
а) обстеження зразків відповідної продукції;
б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам:
перевірка передбаченого технічним регламентом повного складу технічної документації на відповідну продукцію та на інші моделі такої продукції, які мають такі самі технічні характеристики, якщо вони можуть впливати на додержання встановлених вимог, зокрема технічні специфікації, дані або інформацію про відповідність та технічні аспекти продукції, а також доступ до вбудованого програмного забезпечення в обсязі, необхідному для проведення перевірки відповідності продукції встановленим вимогам, у будь-якій формі чи будь-якому форматі та незалежно від носія зберігання чи місця, в якому такі документи, технічні специфікації, дані або інформація зберігаються;
перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції;
перевірка документів, що містять інформацію про ланцюги постачання (мережу розповсюдження) продукції, яка вважається такою, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо), а також що засвідчують обсяги поставленої продукції та залишки продукції на момент проведення перевірки, зокрема тієї, що зберігається на складах та/або перебуває на реалізації в торговельній мережі суб’єкта господарювання.
Під час проведення перевірки характеристик продукції за місцезнаходженням органу ринкового нагляду на підставах, визначених пунктом 1 частини першої цієї статті, обстеження зразків продукції не здійснюється.
Під час проведення перевірки характеристик продукції може здійснюватися відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
{Пункт 2 частини другої статті 25 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
3. У разі якщо за результатами перевірок характеристик продукції у її виробників (імпортерів) встановлено, що відповідна продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, органи ринкового нагляду:
{Абзац перший частини третьої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2740-VIII від 06.06.2019, № 4839-IX від 08.04.2026}
1) звертаються до призначених органів з оцінки відповідності стосовно розгляду ними питання про встановлення обмежень щодо виданих ними документів про відповідність такої продукції, їх призупинення чи припинення дії;
{Пункт 1 частини третьої статті 25 в редакції Законів № 124-VIII від 15.01.2015, № 2740-VIII від 06.06.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
2) за наявності матеріалів та інформації, що свідчать про некомпетентність призначених органів з оцінки відповідності та/або акредитованих органів з оцінки відповідності, які видали документи про відповідність такої продукції, звертаються до органу, що призначає органи з оцінки відповідності, щодо проведення в межах моніторингу призначених органів з оцінки відповідності позапланової перевірки відповідного призначеного органу з оцінки відповідності або до національного органу України з акредитації щодо проведення в межах моніторингу акредитованих органів з оцінки відповідності позачергової оцінки відповідного акредитованого органу з оцінки відповідності.
{Пункт 2 частини третьої статті 25 в редакції Законів № 124-VIII від 15.01.2015, № 2740-VIII від 06.06.2019}
4. У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду документи, зазначені у підпункті "г" пункту 1 та підпункті "б" пункту 2 частини другої цієї статті, надаються виробником (імпортером, у разі якщо такий обов’язок встановлений відповідним технічним регламентом та/або цим Законом) протягом десяти робочих днів з дня отримання письмової вимоги органу ринкового нагляду, надісланої рекомендованим листом з повідомленням про вручення, крім випадків необхідності перекладу зазначених документів, які мають бути надані не пізніше тридцяти робочих днів.
{Статтю 25 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 26. Особливості проведення перевірок характеристик продукції за місцем проведення ярмарків, виставок, показів та іншої демонстрації продукції
1. У разі якщо законами України або виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), в яких містяться вимоги щодо продукції та її надання на ринку, передбачається за умови додержання вимог, встановлених такими нормативно-правовими актами, можливість представлення продукції, що не відповідає встановленим вимогам, за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації продукції в інший спосіб органи ринкового нагляду можуть перевіряти додержання вимог щодо представлення такої продукції.
2. Орган ринкового нагляду за наявності підстав вважати, що за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації продукції в інший спосіб представлено продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, без додержання вимог, встановлених нормативно-правовими актами для представлення такої продукції, проводить перевірку характеристик цієї продукції за місцем її представлення в порядку, встановленому цим Законом.
3. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції, проведеної відповідно до частини другої цієї статті, встановлено невідповідність такої продукції встановленим вимогам, посадова особа, яка здійснювала ринковий нагляд, видає відповідному суб'єкту господарювання припис про негайне усунення порушень визначених у частині першій цієї статті вимог щодо представлення продукції, що не відповідає встановленим вимогам.
4. У разі якщо припис, зазначений у частині третій цієї статті, не був виконаний суб'єктом господарювання у визначений органом ринкового нагляду строк, орган ринкового нагляду приймає рішення про негайне припинення представлення такої продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації продукції в інший спосіб.
5. Перевірка виконання суб'єктом господарювання припису чи рішення, зазначеного в частинах третій і четвертій цієї статті, проводиться посадовою особою, яка здійснює ринковий нагляд, протягом строку проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації продукції в інший спосіб.
6. Копії припису, рішення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті, вручаються особі, яка організовує проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації продукції в інший спосіб.
7. Подання скарги не зупиняє дію оскаржуваного припису чи рішення, передбачених частинами третьою і четвертою цієї статті.
{Статтю 26 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
Стаття 27. Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування)
1. Відбір зразків продукції, експертиза (випробування) яких проводиться із застосовуванням неруйнівного контролю, здійснюється на безоплатній основі, крім зразків, що закуповуються негласно та/або через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі. Орган ринкового нагляду повинен забезпечити належне транспортування та зберігання таких зразків. Після проведення експертизи (випробувань) такі відібрані зразки повертаються власнику. У разі пошкодження чи руйнування відібраних зразків їхня вартість відшкодовується власнику у повному обсязі, крім випадків встановлення невідповідності зразків продукції. Порядок повного відшкодування вартості відібраних зразків продукції, що були пошкоджені чи зруйновані, встановлює Кабінет Міністрів України.
Відбір зразків продукції, експертиза (випробування) яких призведе до їх пошкодження чи руйнування та/або які закуповуються негласно та/або через торгівлю онлайн або за допомогою інших способів дистанційної торгівлі, здійснюється за умови повного відшкодування власнику такої продукції їхньої вартості, що підтверджується відповідним розрахунковим документом.
{Частина перша статті 27 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються на підставі письмового рішення посадової особи, яка здійснює ринковий нагляд:
1) негласно під час здійснення моніторингу за станом додержання встановлених вимог до продукції, що надається на ринку;
2) під час проведення перевірки характеристик продукції, зокрема в разі, якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
У рішенні про відбір зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду (типу), категорії та/або групи продукції, необхідних для проведення їх експертизи (випробування). Порядок відбору зразків продукції встановлює Кабінет Міністрів України.
{Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
3. Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації.
{Частина третя статті 27 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
4. Не допускається проведення експертизи (випробування) зразків продукції у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, які брали участь в оцінці відповідності цієї продукції або перебувають у власності виробників чи розповсюджувачів такої продукції.
5. Керівник органу ринкового нагляду чи його заступник (голова та члени або уповноважена особа державного колегіального органу) може звернутися до випробувальної лабораторії, акредитованої в іншій державі, з якою укладено міжнародний договір України про взаємне визнання акредитації органів з оцінки відповідності, щодо проведення експертизи (випробування) зразків продукції за умови, якщо:
{Абзац перший частини п'ятої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020}
1) в Україні відсутні випробувальні лабораторії чи інші організації, акредитовані на право проведення експертизи (випробування) зразків відповідної продукції;
2) існуючі в Україні випробувальні лабораторії чи інші організації, акредитовані на право проведення експертизи (випробування) зразків відповідної продукції, брали участь в оцінці відповідності цієї продукції або перебувають у власності виробників чи розповсюджувачів такої продукції.
6. У разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, надання на ринку продукції, зразки якої відібрано для проведення експертизи (випробування), за рішенням органу ринкового нагляду тимчасово забороняється на строк проведення такої експертизи (випробування). Зазначене рішення діє до прийняття органом ринкового нагляду за результатами експертизи (випробування) рішення про припинення дії рішення про тимчасову заборону надання на ринку такої продукції або до прийняття рішення про вжиття корегувальних заходів.
{Частина шоста статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
7. Строк проведення експертизи (випробування) зразків продукції не може перевищувати тридцяти робочих днів з дня прийняття рішення про відбір зразків продукції. Цей строк може бути більшим у разі, якщо методикою проведення експертизи (випробування) зразків продукції передбачено більш тривалий час для її проведення, або у разі звернення відповідно до частини п’ятої цієї статті щодо проведення експертизи (випробування) до випробувальної лабораторії, акредитованої в іншій державі.
{Частина сьома статті 27 в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
8. Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування), у тому числі з оплатою зразків продукції, фінансуються за рахунок органу ринкового нагляду.
Якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків (якщо таку вартість було відшкодовано у повному обсязі під час їх відбору органом ринкового нагляду), зберігання, доставки та проведення їх експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
{Абзац другий частини восьмої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
9. Зразки (проби) продукції, використані для експертизи (випробування) (крім відібраних на безоплатній основі зразків, що повертаються власнику), залишкова вартість яких перевищує встановлену Кабінетом Міністрів України граничну межу (крім зразків продукції, що є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам), реалізуються шляхом продажу на прилюдних торгах (аукціонах).
{Абзац перший частини дев'ятої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Зразки продукції, використані під час експертизи (випробування), вартість яких не перевищує встановлену Кабінетом Міністрів України граничну межу, та ті, щодо яких за результатами їх експертизи (випробування) встановлено, що вони є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам, підлягають знищенню.
Порядок реалізації та порядок знищення зразків продукції, використаних під час експертизи (випробування), методика визначення їх залишкової вартості визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 28. Корегувальні заходи щодо продукції, яка становить серйозний ризик
1. Якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття корегувальних заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб’єкта господарювання усунути серйозний ризик та вжити заходів до приведення такої продукції у відповідність, а якщо це неможливо - вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, та забороняє надання такої продукції на ринку.
{Абзац перший частини першої статті 28 в редакції Закону № 3701-IX від 09.05.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття корегувальних заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
{Частину першу статті 28 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
У секторах промислової продукції, охоплених угодою між Україною та Європейським Союзом про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, орган ринкового нагляду з використанням відповідної інформаційно-комунікаційної системи невідкладно повідомляє Європейській Комісії про продукцію, що становить серйозний ризик та щодо якої прийнято рішення про вилучення її з обігу, відкликання, знищення або приведення її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, та/або про заборону надання такої продукції на ринку.
{Частину першу статті 28 доповнено абзацом згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026 - щодо дії змін див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.
3. Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та корегувальні заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції.
4. У разі якщо продукція становить серйозний ризик, який неможливо усунути шляхом приведення її у відповідність, орган ринкового нагляду:
1) вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вилучити контент про таку продукцію з онлайн-інтерфейсу або надати чітке попередження кінцевим користувачам, коли вони мають доступ до онлайн-інтерфейсу;
2) у разі невиконання вимоги, передбаченої пунктом 1 цієї частини, видає надавачу послуг інформаційного суспільства припис про обмеження доступу до онлайн-інтерфейсу, включно з вимогою до відповідної третьої сторони здійснити такі заходи.
{Статтю 28 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
5. Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування корегувальних заходів, передбачених цією статтею.
Стаття 29. Корегувальні заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі в разі формальної невідповідності
{Назва статті 29 в редакції Закону № 124-VIII від 15.01.2015}
1. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
{Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015}
2. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає корегувальних заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
3. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
знак відповідності технічним регламентам нанесено з порушенням загальних принципів маркування знаком відповідності технічним регламентам, встановлених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", або вимог, визначених відповідним технічним регламентом;
{Абзац другий частини третьої статті 29 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
не було складено декларацію про відповідність чи декларацію показників або декларація про відповідність чи декларація показників (її копія чи спрощена декларація про відповідність чи декларація показників) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
{Абзац четвертий частини третьої статті 29 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019}
декларацію про відповідність чи декларацію показників було складено з порушенням вимог;
органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
не зазначено найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактні дані, зокрема поштову адресу, суб’єкта господарювання відповідно до частини четвертої статті 81 цього Закону;
{Частину третю статті 29 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026 - щодо дії змін див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
{Абзац частини третьої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019}
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
{Частина третя статті 29 в редакції Закону № 124-VIII від 15.01.2015}
4. У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття корегувальних заходів вживає таких корегувальних заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
У секторах промислової продукції, охоплених угодою між Україною та Європейським Союзом про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, орган ринкового нагляду невідкладно повідомляє Європейській Комісії та державам - членам Європейського Союзу про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам. Таке повідомлення повинно містити всі наявні відомості, зокрема дані, необхідні для ідентифікації такої продукції, її походження, опис характеру невідповідності та ризику, що становить така продукція, та опис і тривалість заходів ринкового нагляду, вжитих до такої продукції, а також зауваження, надані відповідним суб’єктом господарювання. Зокрема, орган ринкового нагляду повинен зазначити, чи є невідповідність наслідком:
{Частину четверту статті 29 доповнено абзацом згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
1) порушення встановлених вимог щодо захисту життя та здоров’я громадян або інших аспектів захисту суспільних інтересів; або
{Частину четверту статті 29 доповнено абзацом згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2) недоліків у національних стандартах, що надають презумпцію відповідності відповідному технічному регламенту.
{Частину четверту статті 29 доповнено абзацом згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
У разі одержання від Європейської Комісії та/або держави - члена Європейського Союзу інформації про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду невідкладно повідомляє Європейській Комісії та державам - членам Європейського Союзу про будь-які заходи ринкового нагляду, вжиті по відношенню до такої продукції, будь-яку іншу наявну в нього додаткову інформацію, а у разі незгоди із повідомленими заходами ринкового нагляду, вжитими державою - членом Європейського Союзу, - свої заперечення. Заходи ринкового нагляду вважаються обґрунтованими, якщо протягом встановленого у відповідному технічному регламенті строку щодо запропонованих заходів ринкового нагляду Європейською Комісією або державою - членом Європейського Союзу не подано заперечень. У разі якщо Європейська Комісія вважає такі заходи необґрунтованими, відповідний орган ринкового нагляду відкликає прийняте ним рішення про вжиття корегувальних заходів,
{Частину четверту статті 29 доповнено абзацом згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
{Частина четверта статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015}
5. Орган ринкового нагляду повідомляє про виявлену невідповідність продукції встановленим вимогам (крім формальної невідповідності) та корегувальні заходи, вжиті щодо такої продукції, призначеним органам з оцінки відповідності, які були залучені до оцінки відповідності цієї продукції вимогам технічних регламентів.
{Частина п'ята статті 29 в редакції Закону № 124-VIII від 15.01.2015}
6. Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування корегувальних заходів, передбачених цією статтею.
Стаття 291. Корегувальні заходи щодо продукції, яка відповідає встановленим вимогам, але становить небезпеку чи ризик
1. Якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція відповідає встановленим вимогам, але становить ризик для життя та здоров’я громадян або інших аспектів захисту суспільних інтересів, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття корегувальних заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб’єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів для усунення такого ризику, вилучення відповідної продукції з обігу, відкликання її з ринку та/або знищення або приведення її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, залежно від характеру визначеного ризику. Такі корегувальні заходи можуть включати заходи, передбачені підпунктами "д" - "є" пункту 2 частини другої статті 22 цього Закону
{Абзац перший частини першої статті 291 в редакції Закону № 3701-IX від 09.05.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття корегувальних заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
2. Суб’єкт господарювання надсилає у паперовій формі особисто, через уповноважену ним особу, поштою або в електронній формі - за допомогою технічних засобів електронних комунікацій повідомлення органу ринкового нагляду про вжиті заходи щодо усунення ризику для суспільних інтересів у строк, зазначений у рішенні органу ринкового нагляду про вжиття корегувальних заходів. До цього повідомлення суб’єкт господарювання додає документи або їх копії, що підтверджують усунення такого ризику.
{Частина друга статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2529-IX від 16.08.2022}
3. Орган ринкового нагляду у письмовій формі протягом десяти робочих днів після виявлення, що продукція відповідає встановленим вимогам, але становить ризик для суспільних інтересів, повідомляє про таку продукцію та корегувальні заходи, вжиті щодо неї, центральним органам виконавчої влади та Службі безпеки України, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності.
У секторах промислової продукції, охоплених угодою між Україною та Європейським Союзом про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, орган ринкового нагляду невідкладно повідомляє Європейській Комісії та державам - членам Європейського Союзу про продукцію, що відповідає встановленим вимогам, але становить ризик для суспільних інтересів. Таке повідомлення повинно містити всі наявні відомості, зокрема дані, необхідні для ідентифікації такої продукції, її походження та ланцюгів постачання, опис ризику, що становить така продукція, та опис і тривалість заходів ринкового нагляду, вжитих щодо такої продукції.
{Частину третю статті 291 доповнено абзацом згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026 - щодо дії змін див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
4. Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості вжиття корегувальних заходів, передбачених цією статтею.
{Закон доповнено статтею 291 згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
Стаття 30. Обмеження надання продукції на ринку
1. Обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:
1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частиною першою статті 28, частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);
{Пункт 1 частини першої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законами № 124-VIII від 15.01.2015, № 4839-IX від 08.04.2026}
2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону);
{Частину першу статті 30 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015}
3) тимчасової заборони надання продукції на ринку;
4) вилучення або обмеження доступу для кінцевих користувачів до онлайн-інтерфейсу із контентом про продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
{Частину першу статті 30 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у кінцевих користувачів.
3. Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) кінцевих користувачів або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
4. Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб'єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.
5. Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про:
1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування), за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - на строк проведення експертизи (випробування);
{Пункт 1 частини п'ятої статті 30 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.
6. Органами ринкового нагляду у випадках, передбачених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", можуть також застосовуватися обмеження введення в обіг або розповсюдження продукції.
Стаття 31. Заборона надання продукції на ринку
1. Заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" .
2. Заборона надання продукції на ринку не поширюється на дії, пов'язані з поверненням такої продукції її розповсюджувачу або виробнику в межах вжиття заходів щодо вилучення відповідної продукції з обігу, її відкликання чи передачі цієї продукції з метою знищення або приведення в інший спосіб до стану, що виключає її використання.
Стаття 32. Вилучення продукції з обігу та її відкликання
1. Вилучення продукції з обігу чи її відкликання застосовується у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", щодо продукції, яка відповідно надається на ринку або вже надана кінцевим користувачам.
2. Вилучення продукції з обігу передбачає повернення розповсюджувачами всіх одиниць відповідної продукції, що перебуває у їх розпорядженні, виробнику (імпортеру, надавачу послуг з виконання замовлень) цієї продукції та припинення ними будь-якого демонстрування, пропонування такої продукції кінцевим користувачам.
3. Відкликання продукції передбачає повернення її виробнику (імпортеру, надавачу послуг з виконання замовлень) одиниць відповідної продукції, що вже надана кінцевим користувачам.
4. Вилучення продукції з обігу, відкликання продукції здійснюються за ініціативою виробника (імпортера, надавача послуг з виконання замовлень) цієї продукції або на виконання відповідного рішення органу ринкового нагляду у разі, якщо:
1) вжиті заходи не призвели до запобігання чи уникнення ризиків, що становить продукція, або не забезпечили відповідності продукції встановленим вимогам;
2) вжиття будь-яких інших заходів не може забезпечити запобігання чи уникнення ризиків, що становить продукція, або відповідність продукції встановленим вимогам.
5. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід.
6. Вилучена з обігу чи відкликана за ініціативою виробника (імпортера, надавача послуг з виконання замовлень) продукція за його рішенням приводиться у відповідність із встановленими вимогами або до стану, за якого вона не становитиме ризику, з наступним поверненням її власнику, або знищується чи приводиться в інший спосіб до стану, що виключає використання такої продукції.
У разі якщо вилучення з обігу чи відкликання продукції здійснюється за рішенням органу ринкового нагляду, такий орган пропонує виробнику (імпортеру, надавачу послуг з виконання замовлень) здійснити один із заходів, передбачених абзацом першим цієї частини, а в разі якщо виробник (імпортер, надавач послуг з виконання замовлень) не вжив відповідних заходів протягом строку, визначеного органом ринкового нагляду за погодженням з виробником (імпортером, надавачем послуг з виконання замовлень), - орган ринкового нагляду приймає рішення про знищення такої продукції чи приведення її в інший спосіб до стану, що виключає її використання.
7. Одночасно з прийняттям рішення про вилучення продукції з обігу та/або її відкликання орган ринкового нагляду може прийняти рішення про заборону чи тимчасову заборону надання такої продукції на ринку. При виборі обмежувальних заходів (заборони чи тимчасової заборони) має бути враховано ступінь ризику та/або невідповідності такої продукції встановленим вимогам, а також можливість приведення відповідної продукції у відповідність із встановленими вимогами або до стану, за якого вона не становитиме ризику.
8. Рішення про вилучення продукції з обігу та/або її відкликання має містити вимогу щодо обов'язкового повідомлення виробником (імпортером, надавачем послуг з виконання замовлень) такої продукції та/або її розповсюджувачами кінцевих користувачів та інших розповсюджувачів такої продукції про причини вилучення продукції з обігу чи її відкликання.
9. Виробник (імпортер, надавач послуг з виконання замовлень), який відкликає продукцію з метою її знищення чи приведення такої продукції в інший спосіб до стану, що виключає її використання, за домовленістю із кінцевим користувачем цієї продукції зобов'язаний відшкодувати йому повну вартість продукції, що відкликається (крім випадків безоплатного постачання продукції кінцевому користувачеві, або замінити її на таку чи аналогічну продукцію. Правила відшкодування вартості та заміни продукції, що відкликається, встановлюються законами України.
10. Протягом строку виконання рішення про вилучення продукції з обігу та/або її відкликання орган ринкового нагляду здійснює моніторинг заходів, що вживаються суб'єктами господарювання для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання, щодо:
1) відповідності запланованих заходів меті вилучення продукції з обігу та/або її відкликання;
2) забезпечення взаємодії виробника (імпортера, надавача послуг з виконання замовлень) з розповсюджувачами у ланцюгу постачання відповідної продукції;
3) результативності заходів виробника (імпортера, надавача послуг з виконання замовлень) щодо повернення продукції з торговельної мережі, а у разі застосування відкликання продукції - також від кінцевих користувачів.
{Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 33. Порядок прийняття рішень про вжиття корегувальних заходів
1. Корегувальні заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
2. Рішення про вжиття корегувальних заходів можуть бути прийняті:
1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться відповідно до статті 381 цього Закону;
{Пункт 1 частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 цього Закону;
3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб'єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів;
{Пункт 3 частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015}
4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб'єктами господарювання відповідно до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";
5) у секторах промислової продукції, охоплених угодою між Україною та Європейським Союзом про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, на підставі повідомлень про продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, одержаних від органів Європейського Союзу та органів ринкового нагляду держав - членів Європейського Союзу.
{Частину другу статті 33 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026 - щодо дії змін див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
3. Рішення про вжиття корегувальних заходів можуть бути змінені або їхня дія може бути припинена відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб'єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття корегувальних заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до статті 34 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб'єктами господарювання відповідно до частин десятої і п'ятнадцятої цієї статті.
{Частина третя статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
4. Рішення про вжиття корегувальних заходів, внесення змін до таких рішень або припинення їхньої дії приймаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженою особою державного колегіального органу) відповідно до їх повноважень, визначених законами України.
{Частина четверта статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1089-IX від 16.12.2020, № 4017-IX від 10.10.2024}
5. Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
6. Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, затверджує методику вжиття корегувальних заходів, у якій мають бути визначені чіткі та зрозумілі критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи ринкового нагляду обирають відповідні корегувальні заходи, яких необхідно вжити.
7. У рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються:
1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення;
2) конкретні корегувальні заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи;
3) потреба у вжитті відповідних корегувальних заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій;
5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення;
6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.
8. Корегувальні заходи залежно від обставин можуть застосовуватися до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій.
9. При прийнятті рішення про вилучення продукції з обігу або її відкликання розглядається питання про залучення розповсюджувачів, кінцевих користувачів цієї продукції до участі у виконанні відповідних заходів.
10. Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб'єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб'єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення.
11. До прийняття рішення про вжиття корегувальних заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
12. Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.
13. До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб'єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.
14. Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття корегувальних заходів, надані (надіслані) суб'єктом господарювання, підлягають обов'язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.
15. У разі необхідності термінового вжиття корегувальних заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних корегувальних заходів без надання (надіслання) суб'єкту господарювання проекту такого рішення. Таке рішення невідкладно надається (надсилається) суб’єкту господарювання. У такому разі суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.
{Частина п'ятнадцята статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
16. Надання, несвоєчасне надання чи ненадання пояснень, заперечень та/або інформації до проекту рішення про вжиття корегувальних заходів не позбавляє суб'єкта господарювання, якого стосується рішення, права оскаржити таке рішення.
17. Зміни до рішення про вжиття корегувальних заходів вносяться у порядку прийняття рішення, встановленому цією статтею.
18. Положення частин одинадцятої - сімнадцятої цієї статті не поширюються на порядок прийняття та внесення змін до рішень про тимчасову заборону надання продукції на ринку, що приймаються на строк, необхідний для проведення експертизи (випробування) зразків такої продукції.
19. У секторах промислової продукції, охоплених угодою між Україною та Європейським Союзом про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, якщо орган ринкового нагляду вважає, що невідповідність продукції не обмежується територією України, а також може бути наявна на території Європейського Союзу, він повідомляє Європейській Комісії та державам - членам Європейського Союзу про прийняте ним рішення та про заходи ринкового нагляду щодо такої продукції, які повинен вжити відповідний суб’єкт господарювання.
{Статтю 33 доповнено частиною дев'ятнадцятою згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026 - щодо дії змін див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 34. Контроль стану виконання рішень про вжиття корегувальних заходів
1. З метою контролю стану виконання рішень про вжиття корегувальних заходів органи ринкового нагляду:
1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення;
2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень;
3) здійснюють моніторинг результативності вжитих корегувальних заходів.
2. Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття корегувальних заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення. У разі здійснення контролю за станом виконання рішення про знищення продукції або приведення її в інший спосіб до стану, що виключає використання цієї продукції, до повідомлення додаються документи, що підтверджують факт такого знищення або приведення продукції в інший спосіб до стану, що виключає її використання (відповідні договори, акти тощо).
{Частина друга статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
3. У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття корегувальних заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
4. Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
5. Перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За потреби може бути проведено обстеження зразків продукції та/або відбір та експертизу (випробування) зразків продукції.
{Частина п'ята статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
6. Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття корегувальних заходів та результативність їх виконання.
7. У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб’єкта господарювання про виконання рішення про вжиття корегувальних заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб’єктом господарювання відповідного рішення, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про припинення дії такого рішення. Про таке рішення також інформується надавач послуг інформаційного суспільства, якщо орган ринкового нагляду видав йому припис про вилучення або обмеження доступу до контенту про продукцію на його онлайн-інтерфейсі.
{Частина сьома статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
8. У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття корегувальних заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових корегувальних заходів.
9. Після відкликання рішення про вжиття корегувальних заходів органи ринкового нагляду здійснюють моніторинг результативності вжитих корегувальних заходів. Такий моніторинг здійснюється шляхом проведення згідно з секторальними планами ринкового нагляду перевірок характеристик конкретної продукції, щодо якої було вжито корегувальні заходи, у її розповсюджувачів. Для продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн, такий моніторинг у мережі Інтернет може здійснюватися за допомогою відповідного програмного забезпечення.
{Частина дев'ята статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
10. Моніторинг результативності застосованої заборони надання продукції на ринку полягає у відстеженні органами ринкового нагляду додержання такої заборони в торговельній мережі. Для продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн, такий моніторинг у мережі Інтернет може здійснюватися за допомогою відповідного програмного забезпечення. У разі якщо за результатами зазначеного моніторингу буде встановлено, що на ринку надається продукція, надання якої на ринку заборонено, орган ринкового нагляду вимагає від виробника цієї продукції вилучити її з обігу та/або відкликати її. У разі встановлення факту регулярного надання на ринку продукції, забороненої для надання на ринку, орган ринкового нагляду розглядає питання про проведення перевірки характеристик такої продукції у її виробника.
{Частина десята статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
11. Контроль стану виконання рішення про тимчасову заборону надання продукції на ринку, прийнятого на строк, необхідний для проведення експертизи (випробування) зразків такої продукції, здійснюється шляхом перевірки дій суб'єкта господарювання щодо додержання цієї тимчасової заборони.
12. Порядок здійснення контролю стану виконання рішення про вжиття корегувальних заходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 35. Попередження органами ринкового нагляду кінцевих користувачів про виявлену небезпеку, що становить продукція
1. З метою зменшення ризику суспільним інтересам і запобігання завданню іншої шкоди органи ринкового нагляду вживають заходів щодо своєчасного попередження кінцевих користувачів про виявлену цими органами небезпеку, що становить відповідна продукція.
2. Для попередження кінцевих користувачів відповідна інформація поширюється через медіа та мережу Інтернет.
3. Відомості, внесені до системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, оприлюднюються в обсязі та порядку, визначених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" .
Стаття 36. Оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб
1. Рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України.
Розділ V
ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ПРОДУКЦІЇ
Стаття 37. Контроль продукції, що ввозиться на митну територію України
1. Під час виконання митних формальностей митні органи здійснюють контроль продукції, що ввозиться на митну територію України та поміщується в будь-який митний режим, що передбачає вільний обіг цієї продукції на митній території України.
2. Митні органи здійснюють контроль продукції на підставі чек-листів, наданих органами ринкового нагляду. Контроль продукції здійснюється із застосуванням системи управління ризиками.
3. Контроль продукції може передбачати проведення в зонах митного контролю або на об’єктах підприємств, зазначених в авторизаціях на застосування спрощень:
перевірки документації в паперовій або електронній формі, що має супроводжувати продукцію під час надання її на ринку відповідно до встановлених вимог;
під час проведення митного огляду відповідно до Митного кодексу України перевірки наявності на продукції та/або її пакуванні знака відповідності технічним регламентам та/або інших знаків, позначок та/або іншої інформації, як це передбачено цим Законом та/або технічним регламентом на відповідний вид продукції, та їх відповідності встановленим вимогам.
Під час здійснення заходів, передбачених абзацом третім цієї частини, можуть застосовуватися засоби ідентифікації шляхом здійснення цифрової фотозйомки.
4. До чек-листів, на підставі яких здійснюється контроль продукції, орган ринкового нагляду вносить інформацію в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
5. Контроль продукції здійснюється митними органами у взаємодії з органами ринкового нагляду. Органи, до компетенції яких належить здійснення контролю продукції, повинні мати необхідні повноваження та ресурси для належного виконання своїх завдань відповідно до вимог цього Закону.
{Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законами № 124-VIII від 15.01.2015, № 2740-VIII від 06.06.2019, № 367-IX від 12.12.2019; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 38. Призупинення митного оформлення продукції за результатами контролю продукції
1. Митний орган призупиняє митне оформлення продукції в разі, якщо:
1) за результатами контролю продукції встановлено, що:
а) декларантом не подана або подана не в повному обсязі документація, що має супроводжувати продукцію відповідно до встановлених вимог та зазначена в чек-листі, або існують обґрунтовані сумніви в достовірності чи точності такої документації; та/або
б) на продукцію та/або її пакування не нанесено знаки, позначки та/або іншу інформацію, як це передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції; та/або
в) знак відповідності технічним регламентам або інші знаки, передбачені технічним регламентом на відповідний вид продукції, нанесені в хибний чи оманливий спосіб, тобто з порушенням встановлених законодавством правил їх нанесення та застосування; та/або
г) найменування, зареєстроване комерційне найменування або зареєстрована торговельна марка (знак для товарів і послуг) та контактні дані, зокрема поштова адреса, суб’єкта господарювання, на якого покладено завдання щодо продукції, на яку поширюється дія технічних регламентів, включених до переліку технічних регламентів, затвердженого відповідно до частини п’ятої статті 81 цього Закону, не зазначені або не можуть бути ідентифіковані відповідно до частини четвертої статті 81 цього Закону; та/або
{Щодо набрання чинності підпункту "г" пункту 1 частини першої статті 38 див. абзац третій пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
ґ) існують інші підстави вважати, що продукція не відповідає встановленим вимогам або становить серйозний ризик для здоров’я, безпеки, довкілля чи будь-яких інших суспільних інтересів, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону;
2) в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України наявна інформація про продукцію, що становить серйозний ризик та/або заборонена для надання на ринку;
3) від органу ринкового нагляду надійшла вимога про необхідність призупинення митного оформлення продукції відповідно до пункту 41 частини першої статті 11 цього Закону.
2. Рішення про призупинення митного оформлення продукції на строк не більше чотирьох робочих днів за наявності підстав, визначених частиною першою цієї статті, приймає керівник митного органу або його заступник.
3. За запитом керівника органу ринкового нагляду або його заступника у разі необхідності проведення перевірки характеристик продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, строк призупинення митного оформлення продукції може бути продовжений керівником митного органу або його заступником.
4. Строк призупинення митного оформлення продукції обчислюється починаючи з 0 годин дня, наступного за днем прийняття рішення про призупинення, і закінчуючи о 24 годині останнього дня призупинення.
Для цілей застосування положень цього Закону в частині обчислення строків призупинення митного оформлення робочими днями вважаються дні з понеділка по четвер (з 8 години до 17 години) та п’ятниця (з 8 години до 15 години 45 хвилин).
5. Посадова особа митного органу невідкладно вносить до електронних інформаційних ресурсів митних органів України повідомлення про призупинення митного оформлення продукції, яке невідкладно направляється до відповідного органу ринкового нагляду.
У повідомленні зазначаються конкретні партії продукції певної марки (моделі, артикула, модифікації) або окремі вироби, митне оформлення яких призупинено, а також підстави та строк призупинення.
Разом з повідомленням про призупинення митного оформлення продукції відповідному органу ринкового нагляду надаються матеріали за результатами контролю продукції, зокрема:
чек-листи, заповнені посадовою особою митного органу під час здійснення контролю продукції;
копії перевірених під час контролю продукції документів, що мають супроводжувати продукцію відповідно до встановлених вимог;
матеріали цифрової фотозйомки продукції, зроблені відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 37 цього Закону, що підтверджують невідповідність продукції;
будь-які інші матеріали та/або інформація щодо продукції, митне оформлення якої призупинено.
У разі недостатності наданих матеріалів для розгляду повідомлення про призупинення митного оформлення посадова особа органу ринкового нагляду направляє митному органу запит про здійснення додаткових заходів з огляду продукції та надання додаткових матеріалів цифрової фотозйомки, що підтверджують невідповідність такої продукції.
Митний орган, який отримав запит про здійснення додаткових заходів, невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня отримання запиту, надає відповідному органу ринкового нагляду матеріали таких додаткових заходів.
6. На підставі повідомлення про призупинення митного оформлення продукції та матеріалів, передбачених частиною п’ятою цієї статті, посадова особа відповідного органу ринкового нагляду в межах строку, визначеного частиною другою цієї статті, приймає одне з таких рішень:
1) про схвалення випуску продукції для вільного обігу;
2) про заборону введення продукції в обіг;
3) про необхідність проведення перевірки характеристик продукції.
Інформація про прийняте уповноваженою посадовою особою відповідного органу ринкового нагляду рішення невідкладно надсилається до митного органу, який призупинив митне оформлення продукції.
Рішення про заборону введення продукції в обіг приймається з урахуванням вимог частин першої і другої статті 40 цього Закону.
7. Витрати, прямо чи опосередковано пов’язані із здійсненням контролю продукції в разі призупинення її митного оформлення, несе власник такої продукції або уповноважена ним особа.
{Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 367-IX від 12.12.2019; в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 381. Особливості проведення перевірок характеристик продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції
1. За наявності обґрунтованих підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду може прийняти рішення про необхідність проведення перевірки характеристик продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, якщо:
1) надані повідомлення про призупинення митного оформлення продукції, матеріали, передбачені частиною п’ятою статті 38 цього Закону, не дають можливості прийняти рішення про схвалення випуску продукції для вільного обігу або про заборону введення продукції в обіг;
2) існує необхідність у проведенні відбору зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування).
У такому разі за запитом керівника відповідного органу ринкового нагляду або його заступника митний орган продовжує призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини третьої статті 38 цього Закону.
2. Проведення перевірки характеристик продукції розпочинається наступного дня після прийняття органом ринкового нагляду відповідного рішення та повідомлення про це митному органу, який призупинив митне оформлення такої продукції.
3. Під час проведення перевірки характеристик продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, не застосовуються положення частини третьої, пунктів 3-7 частини сьомої, частин десятої - дванадцятої та частини шістнадцятої статті 23, пунктів "ж" і "з" частини третьої, пункту "ґ" та абзаців десятого - п’ятнадцятого частини п’ятої статті 231 цього Закону.
4. За результатами перевірки характеристик продукції, митне оформлення якої призупинено, посадова особа відповідного органу ринкового нагляду приймає на підставі акта перевірки характеристик продукції рішення про:
1) схвалення випуску продукції для вільного обігу;
2) заборону введення продукції в обіг;
4) вжиття корегувальних заходів щодо обмеження надання продукції на ринку.
Акт перевірки характеристик продукції, на підставі якого прийняте рішення, підписується посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку.
Рішення про заборону введення продукції в обіг приймається з урахуванням вимог частин першої і другої статті 40 цього Закону.
Прийняте рішення та відповідний акт перевірки надаються декларанту або відповідному суб’єкту господарювання на їхню вимогу.
Інформація про прийняте уповноваженою посадовою особою відповідного органу ринкового нагляду рішення невідкладно направляється до митного органу, який призупинив митне оформлення продукції.
5. Відбір зразків продукції, митне оформлення якої призупинено, здійснюється в зоні митного контролю в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, із додержанням вимог Митного кодексу України.
{Закон доповнено статтею 381 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 39. Випуск продукції для вільного обігу за результатами призупинення митного оформлення
1. Митний орган завершує митне оформлення продукції за результатами призупинення шляхом випуску її у вільний обіг, за умови виконання митних формальностей, необхідних для поміщення у будь-який митний режим, що передбачає вільний обіг цих товарів на митній території України, та дотримання однієї з таких вимог:
1) в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України наявна інформація про схвалення посадовою особою відповідного органу ринкового нагляду випуску цієї продукції у вільний обіг;
2) в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України протягом чотирьох робочих днів з 0 годин дня, наступного за днем призупинення митного оформлення продукції, відсутня інформація про прийняте посадовою особою відповідного органу ринкового нагляду рішення про заборону введення продукції в обіг або про необхідність проведення перевірки характеристик продукції.
2. Якщо за результатами перевірки характеристик продукції, митне оформлення якої призупинено, посадовою особою відповідного органу ринкового нагляду прийнято рішення про відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) та/або про вжиття корегувальних заходів щодо обмеження надання продукції на ринку, митне оформлення продукції завершується незалежно від здійснення таких заходів.
3. Випуск продукції у вільний обіг не є доказом її відповідності встановленим вимогам.
{Стаття 39 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 40. Відмова у випуску продукції для вільного обігу за результатами призупинення митного оформлення
1. Якщо посадова особа органу ринкового нагляду обґрунтовано встановила, що продукція, митне оформлення якої призупинено, становить серйозний ризик, вона приймає рішення про заборону введення такої продукції в обіг та надсилає до митного органу вимогу не випускати продукцію у вільний обіг. Інформація про таке рішення, а також попередження такого змісту: "Небезпечна продукція - випуск для вільного обігу не дозволено відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" невідкладно направляються до митного органу, який призупинив митне оформлення.
2. Якщо посадова особа органу ринкового нагляду обґрунтовано встановила, що продукція, митне оформлення якої призупинено, не може бути введена в обіг, оскільки не відповідає встановленим вимогам, вона приймає рішення про заборону введення такої продукції в обіг та надсилає до митного органу вимогу не випускати продукцію у вільний обіг. Інформація про таке рішення, а також попередження такого змісту "Продукція не відповідає встановленим вимогам - випуск для вільного обігу не дозволено відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" невідкладно надсилаються до митного органу, який призупинив митне оформлення.
3. Інформація про рішення, вимога та попередження, передбачені частинами першою і другою цієї статті, в автоматичному режимі вносяться до електронних інформаційних ресурсів митних органів України та є підставою для відмови у завершенні митного оформлення (випуску) такої продукції у вільний обіг.
4. Інформація про рішення, вимога та попередження, передбачені частинами першою і другою цієї статті, невідкладно вносяться відповідним органом ринкового нагляду до національної інформаційної системи ринкового нагляду.
5. У разі потреби попередження, передбачені частинами першою і другою цієї статті, вносяться до рахунку-фактури (інвойса) або іншого документа, що супроводжує продукцію.
6. У разі якщо продукція, зазначена у частинах першій і другій цієї статті, у подальшому буде заявлена в інший митний режим, ніж будь-який митний режим, що передбачає вільний обіг цієї продукції на митній території України, та якщо у відповідного органу ринкового нагляду відсутні заперечення проти цього, попередження, передбачені частинами першою і другою цієї статті, також вносяться на тих самих умовах, що передбачені частинами першою - п’ятою цієї статті, до документів, що використовуються відповідно до заявленого митного режиму.
7. Продукція, зазначена у частинах першій і другій цієї статті, може у порядку, встановленому Митним кодексом України, підлягати поміщенню в митні режими реекспорту чи знищення або руйнування. Необхідність і пропорційність дій, пов’язаних із поміщенням продукції у відповідний митний режим, визначається особою, на яку покладається дотримання вимог митного режиму.
{Стаття 40 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 401. Окремі заходи щодо продукції, митне оформлення якої завершено
1. Якщо митним органом завершено митне оформлення продукції відповідно до частини другої статті 39 цього Закону, імпортер продукції зобов’язаний розмістити таку продукцію на власний (орендований) склад за межами зони митного контролю на митній території України та не пізніше наступного робочого дня повідомити органу ринкового нагляду адресу об’єкта, на якому розміщується така продукція.
2. Надання на ринку продукції, зазначеної у частині першій цієї статті, тимчасово забороняється до завершення органом ринкового нагляду експертизи (випробування) зразків продукції та/або контролю стану виконання рішення про вжиття корегувальних заходів щодо обмеження надання продукції на ринку відповідно до статті 34 цього Закону.
3. Експертиза (випробування) зразків продукції, зазначеної у частині першій цієї статті, проводиться в порядку, встановленому частинами третьою - дев’ятою статті 27 цього Закону.
4. Рішення про вжиття корегувальних заходів щодо обмеження надання на ринку продукції, зазначеної у частині першій цієї статті, приймається та виконується відповідно до вимог цього Закону.
{Розділ V доповнено статтею 401 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Розділ VI
ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ І КОНТРОЛЮ ПРОДУКЦІЇ
Стаття 41. Обмін інформацією про продукцію, що становить серйозний ризик
1. З метою обміну між органами виконавчої влади інформацією про продукцію, що становить серйозний ризик, відповідно до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та з метою інформування громадськості створюється та функціонує система оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик.
{Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 367-IX від 12.12.2019}
2. Україна може відповідно до міжнародних договорів мати доступ до міжнародних, регіональних та іноземних систем повідомлення про продукцію, що становить серйозний ризик.
Стаття 42. Національна інформаційна система ринкового нагляду
1. Національна інформаційна система ринкового нагляду створюється та функціонує з метою автоматизованої підтримки заходів ринкового нагляду і контролю продукції.
2. Національна інформаційна система ринкового нагляду складається з:
1) електронного реєстру рішень органів ринкового нагляду;
2) електронного реєстру обміну повідомленнями між органами ринкового нагляду та митними органами.
{Пункт 2 частини другої статті 42 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
3. До електронного реєстру рішень органів ринкового нагляду вносяться відомості щодо всіх рішень, прийнятих органами ринкового нагляду відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", не пізніше трьох робочих днів з дня їх прийняття.
4. Відомості, що містяться в електронному реєстрі рішень органів ринкового нагляду, мають бути доступними для органів ринкового нагляду, митних органів, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.
{Частина четверта статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
{Частину п'яту статті 42 виключено на підставі Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
6. Функціонування національної інформаційної системи ринкового нагляду забезпечується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.
7. Порядок функціонування національної інформаційної системи ринкового нагляду та правила внесення відомостей і надання повідомлень до неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 43. Фінансування діяльності із здійснення ринкового нагляду і контролю продукції
1. Ринковий нагляд і контроль продукції фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
2. Кошти міжнародної технічної допомоги можуть залучатися для:
1) забезпечення створення та функціонування системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, і національної інформаційної системи ринкового нагляду;
2) перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції;
3) здійснення заходів міжнародного співробітництва у сфері забезпечення безпечності продукції, здійснення ринкового нагляду і контролю продукції.
Стаття 44. Відповідальність суб'єктів господарювання
1. Відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
2. До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:
1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
{Пункт 1 частини другої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
2) введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб’єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Пункт 2 частини другої статті 44 в редакції Закону № 3701-IX від 09.05.2024}
3. До розповсюджувача (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб’єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Абзац перший частини третьої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
До розповсюджувача - юридичної особи або фізичної особи - підприємця, які обрали спрощену систему оподаткування, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб’єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Частину третю статті 44 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
4. До суб’єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:
1) невиконання рішення про вжиття корегувальних заходів, визначених частиною першою статті 28 цього Закону, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;
{Пункт 1 частини четвертої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
2) невиконання рішення про вжиття корегувальних заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування;
{Пункт 2 частини четвертої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
3) невиконання рішення про вжиття корегувальних заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування;
{Пункт 3 частини четвертої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
4) невиконання рішення про вжиття корегувальних заходів, визначених частинами першою та другою статті 291 цього Закону, - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
{Пункт 4 частини четвертої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
5) невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за невиконання вимог рішення про негайне припинення представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд або надання недостовірної інформації щодо походження продукції, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
{Пункт 6 частини четвертої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
7) невиконання рішення про вжиття корегувальних заходів, визначених частиною п’ятою статті 30 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Частину четверту статті 44 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
5. При визначенні розміру штрафу за порушення враховуються всі обставини його вчинення, зокрема характер, передумови і причини порушення, факт повторного вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф, кількість відповідних порушень, вчинених особою протягом останніх трьох років, ступінь вини особи, наявність або відсутність негативних наслідків порушення, їх масштаб та можливість їх усунення.
{Статтю 44 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3701-IX від 09.05.2024}
6. До надавача послуг інформаційного суспільства застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:
1) невиконання припису про обмеження доступу до онлайн-інтерфейсу, який містить контент про продукцію, що становить серйозний ризик, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) невиконання припису про вилучення або обмеження доступу до контенту про продукцію, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Статтю 44 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
7. Адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.
8. Відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.
Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції.
{Абзац другий частини статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020}
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, не пізніше 10 календарних днів з дня закінчення перевірки складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг, а також отриманих під час перевірки документів і матеріалів, зокрема фото-, аудіо- та відеоматеріалів.
{Абзац четвертий частини восьмої статті 44 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ними особою.
{Абзац п'ятий частини восьмої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ними особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду (голова та член або уповноважена посадова особа державного колегіального органу) вносить до такого протоколу відповідний запис, після чого надсилає один примірник протоколу відповідній особі засобами поштового зв’язку.
{Абзац шостий частини статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1089-IX від 16.12.2020, № 4839-IX від 08.04.2026}
Один примірник протоколу вручається (надсилається) фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ними особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.
{Абзац сьомий частини восьмої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ними особи (у разі їх наявності) та документами і матеріалами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
{Абзац восьмий частини статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1089-IX від 16.12.2020, № 4839-IX від 08.04.2026}
Постанова вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання або надсилається суб’єкту господарювання рекомендованим листом не пізніше наступного робочого дня після дня її оформлення.
{Абзац дев'ятий частини восьмої статті 44 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Суб’єкт господарювання має сплатити штраф у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
Постанова органу ринкового нагляду про накладення штрафу є виконавчим документом і повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
{Абзац одинадцятий частини статті 44 в редакції Законів № 850-IX від 02.09.2020, № 4839-IX від 08.04.2026}
Суб’єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення суб’єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом. У разі несплати штрафу протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідного письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або набрання судовим рішенням законної сили таке рішення (постанова) пред’являється до примусового виконання.
{Абзац дванадцятий частини восьмої статті 44 в редакції Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
9. Сплата штрафу не звільняє суб’єкта господарювання від відповідальності за шкоду, заподіяну кінцевим користувачам продукції, та від виконання рішень про вжиття корегувальних заходів.
{Частина дев'ята статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
{Стаття 44 в редакції Закону № 367-IX від 12.12.2019}
Стаття 45. Підстави звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності
1. Виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:
1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;
2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;
3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписів державних органів;
4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.
2. Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:
1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;
2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.
3. Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої пунктом 3 частини четвертої статті 44 цього Закону, якщо він надав документи (їх копії), що підтверджують факт постачання цієї продукції іншим суб’єктом господарювання, який на час проведення перевірки припинив свою діяльність, та за умови, що він надав органу ринкового нагляду документи про знищення такої продукції чи приведення її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, або про отримання статусу уповноваженого представника, зокрема для забезпечення приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
{Статтю 45 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 46. Відповідальність посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції
1. Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність, встановлену законами України.
Розділ VIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКЦІЇ, ЗДІЙСНЕННЯ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ І КОНТРОЛЮ ПРОДУКЦІЇ
Стаття 47. Міжнародне співробітництво у сфері забезпечення безпечності продукції, здійснення ринкового нагляду і контролю продукції
1. Органи ринкового нагляду та митні органи співпрацюють з відповідними органами інших держав, органами та організаціями Європейського Союзу і міжнародними організаціями з питань, пов'язаних із забезпеченням безпечності продукції, здійсненням ринкового нагляду і контролю продукції.
{Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2. Міжнародне співробітництво у сфері забезпечення безпечності продукції, здійснення ринкового нагляду і контролю продукції здійснюється шляхом:
1) укладення міжнародних договорів та участі в роботі відповідних міжнародних і регіональних організацій, систем і механізмів Європейського Союзу;
{Пункт 1 частини другої статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
2) обміну інформацією про продукцію, що становить серйозний ризик, у тому числі шляхом участі в міжнародних, регіональних та іноземних системах повідомлення про продукцію, що становить серйозний ризик;
3) обміну інформацією про оцінку ризику, методи і результати експертизи (випробування) продукції, новітні наукові досягнення, а також іншими даними у сфері забезпечення безпечності продукції, здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
4) обміну професійним досвідом, експертними послугами та кращими практиками, навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців;
5) участі у виконанні спільних проектів у сфері забезпечення безпечності продукції, здійснення ринкового нагляду і контролю продукції, в тому числі у спільних експертизах (випробуваннях) продукції та інформаційних кампаніях;
6) удосконалення співпраці та обміну інформацією з іноземними органами ринкового нагляду і органами, що здійснюють контроль продукції, зокрема Європейського Союзу, з питань відстеження, вилучення з обігу та відкликання продукції, яка є небезпечною, становить ризик або не відповідає встановленим вимогам.
{Пункт 6 частини другої статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 471. Єдиний офіс зв’язку та міжнародної співпраці у сфері ринкового нагляду
1. З метою удосконалення співпраці та обміну інформацією з іноземними органами ринкового нагляду та органами, що здійснюють контроль продукції, зокрема Європейського Союзу, функції єдиного офісу зв’язку та міжнародної співпраці у сфері ринкового нагляду покладаються на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.
2. До функцій єдиного офісу зв’язку та міжнародної співпраці у сфері ринкового нагляду належить:
1) забезпечення та координація участі України в міжнародній діяльності з питань ринкового нагляду і контролю продукції;
2) представлення узгодженої позиції органів ринкового нагляду і органів, що здійснюють контроль продукції, у взаємодії з органами ринкового нагляду інших держав, зокрема Європейського Союзу;
3) поширення Національної стратегії ринкового нагляду, розробленої та затвердженої відповідно до статті 191 цього Закону;
4) забезпечення співпраці між органами ринкового нагляду України та відповідними органами інших держав, зокрема Європейського Союзу;
5) виконання інших завдань, передбачених законодавством і міжнародними договорами України.
{Закон доповнено статтею 471 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
1. Органи ринкового нагляду співпрацюють та обмінюються інформацією з органами ринкового нагляду держав - членів Європейського Союзу, Європейською Комісією та іншими органами Європейського Союзу для здійснення заходів із транскордонної взаємної допомоги.
2. Орган ринкового нагляду в разі неможливості завершення перевірки характеристик продукції через недоступність певної інформації може подати обґрунтований запит про отримання інформації для встановлення факту невідповідності продукції до органу ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу, який має доступ до такої інформації. Орган ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу надає інформацію на запит органу ринкового нагляду відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/1020.
Орган ринкового нагляду протягом 30 днів надає на запит органу ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу будь-яку інформацію, яку він вважає відповідною для встановлення факту невідповідності продукції.
3. Орган ринкового нагляду залишається відповідальним за будь-яку ініційовану ним перевірку характеристик продукції, крім випадків, якщо орган ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу надає згоду взяти відповідальність на себе.
4. Орган ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу може відмовити з відповідним обґрунтуванням у виконанні запиту про надання інформації, передбаченої абзацом першим частини другої цієї статті, з підстав, визначених Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/1020.
Орган ринкового нагляду може відмовити з відповідним обґрунтуванням у виконанні запиту про надання інформації, передбаченої абзацом другим частини другої цієї статті, якщо:
1) орган ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу недостатньо обґрунтував, що запитувана інформація є необхідною для встановлення факту невідповідності;
2) орган ринкового нагляду на підставі обґрунтованих причин підтвердить, що виконання запиту суттєво порушить виконання ним своєї діяльності.
{Закон доповнено статтею 472 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026 - щодо дії змін див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 473. Запити про вжиття заходів щодо припинення невідповідності продукції
1. У разі якщо припинення невідповідності продукції вимагає заходів у межах юрисдикції держави - члена Європейського Союзу, орган ринкового нагляду може подати обґрунтований запит про вжиття певних заходів щодо припинення невідповідності продукції у відповідній державі - члені Європейського Союзу.
2. Орган ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу з дотриманням вимог Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/1020 інформує орган ринкового нагляду, який надіслав запит згідно з частиною першою цієї статті, про вжиті заходи, а також, у разі наявності підстав, про відмову у виконанні запиту.
3. Орган ринкового нагляду на запит органу ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу про вжиття заходів щодо припинення невідповідності продукції невідкладно вживає всіх належних і необхідних заходів щодо припинення невідповідності продукції з дотриманням вимог, передбачених цим Законом, а також інформує про вжиті заходи та про заходи, яких планується вжити.
Орган ринкового нагляду може відмовити у виконанні запиту про вжиття заходів щодо припинення невідповідності продукції, якщо такий орган:
1) дійшов висновку, що орган ринкового нагляду держави - члена Європейського Союзу не надав достатньої інформації;
2) вважає, що запит суперечить закону;
3) на підставі обґрунтованих причин підтвердить, що виконання запиту суттєво порушить виконання ним своєї діяльності.
{Закон доповнено статтею 473 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026 - щодо дії змін див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 474. Процедура подання запитів про взаємну допомогу
1. Запити, передбачені статтею 472 або 473 цього Закону, подаються за умови здійснення всіх можливих заходів під час перевірки характеристик продукції.
2. До запиту, передбаченого статтею 472 або 473 цього Закону, додається вся наявна інформація, необхідна для виконання запиту, включно з будь-якими необхідними доказами, що можуть бути отримані лише в державі, яка надає запит.
3. Запити, передбачені статтями 472 і 473 цього Закону, та всі повідомлення щодо них надсилаються за допомогою відповідної інформаційно-комунікаційної системи.
4. Зв’язок між залученими органами ринкового нагляду здійснюється безпосередньо.
5. Відповідні органи ринкового нагляду для запитів, передбачених статтями 472 і 473 цього Закону, та всіх пов’язаних з ними повідомлень використовують робочу мову за домовленістю сторін.
6. Якщо відповідні органи ринкового нагляду не дійшли згоди щодо робочої мови, запити, передбачені статтями 472 і 473 цього Закону, подаються офіційною мовою держави, що подає запит, а відповіді на такі запити надсилаються офіційною мовою держави, що надає відповідь. У такому разі відповідні органи ринкового нагляду самостійно організовують письмовий переклад запитів, відповідей та інших документів, отриманих від іншого органу.
7. Єдиний офіс зв’язку та міжнародної співпраці у сфері ринкового нагляду надає будь-яку підтримку, що є необхідною для полегшення надання допомоги.
{Закон доповнено статтею 474 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026 - щодо дії змін див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 4839-IX від 08.04.2026}
Стаття 48. Міжнародні договори
1. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші вимоги, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються вимоги міжнародного договору.
Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пункту 8 розділу IX, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
а) доповнити статтями 18837 та 24419 такого змісту:
"Стаття 18837. Невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів
Невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків -
тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
"Стаття 24419. Органи ринкового нагляду
Органи ринкового нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про ринковий нагляд і загальну безпечність продукції (стаття 18837).
Від імені органів ринкового нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
керівники центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, та їх заступники;
керівники територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники";
б) в абзаці першому частини другої статті 255 цифри "222 - 24418" замінити цифрами "222 - 24419";
2) статтю 227 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:
"Стаття 227. Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції
Умисне введення в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, якщо такі дії вчинені у великих розмірах, -
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Під введенням в обіг (випуском на ринок України) небезпечної продукції, вчиненим у великих розмірах, слід вважати введення в обіг продукції, загальна вартість якої перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
{Підпункт 3 пункту 2 розділу IX втратив чинність на підставі Кодексу № 4495-VI від 13.03.2012}
4) Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити статтею 6811 такого змісту:
"Стаття 6811. Правові наслідки відкликання товару у покупця
1. У разі якщо виготовлювач товару відповідно до закону відкликає його у покупця, покупець має право вимагати від продавця або виготовлювача за своїм вибором:
1) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
2) повернення сплаченої за товар грошової суми;
3) заміни товару на такий самий товар або на аналогічний товар з числа наявних у продавця (виготовлювача).
2. Сплачена за товар грошова сума, що підлягає поверненню покупцеві у разі відкликання товару, визначається виходячи з ціни такого товару на час відкликання, а в разі зниження ціни - виходячи з ціни товару на час його придбання покупцем.
3. Виготовлювач повертає покупцеві грошову суму, сплачену ним за товар, у момент фактичного повернення покупцем такого товару виготовлювачу чи іншій особі, уповноваженій виготовлювачем, або в інший строк за домовленістю з покупцем.
4. До відносин, пов'язаних з правовими наслідками відкликання товару у покупця, не врегульованих цією статтею, застосовуються положення цього параграфа та законодавства про захист прав споживачів";
5) перше речення частини четвертої статті 11 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 32, ст. 170) після слова "періодично" доповнити словами "або на підставі звернень органів ринкового нагляду чи їх територіальних органів, поданих у встановлених законом випадках";
{Підпункт 3 пункту 2 розділу IX втратив чинність на підставі Закону № 124-VIII від 15.01.2015}
3. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 року № 30-93 "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 23, ст. 247; 1995 р., № 29, ст. 219; 1997 р., № 31, ст. 200; 1998 р., № 2, ст. 13; 1999 р., № 34, ст. 274; 2000 р., № 27, ст. 213, № 38, ст. 318; 2001 р., № 31, ст. 151; 2003 р., № 16, ст. 126, ст. 129; 2006 р., № 22, ст. 184; 2010 р., № 34, ст. 486).
{Пункт 4 розділу IX "Прикінцеві положення" виключено на підставі Закону № 367-IX від 12.12.2019}
5. До затвердження Кабінетом Міністрів України органів ринкового нагляду та сфер їх відповідальності ринковий нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики і його територіальними органами.
6. До початку функціонування електронної системи обміну повідомленнями між органами ринкового нагляду та органами доходів і зборів, але не пізніше 31 грудня 2011 року, обмін між органами ринкового нагляду та органами доходів і зборів повідомленнями, визначеними в частинах восьмій і дев'ятій статті 37, частині п'ятій статті 38, статті 39, частинах першій і другій статті 40 цього Закону, здійснюється шляхом передачі таких повідомлень засобами електронного документообігу.
61. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості здійснення митними органами державного контролю нехарчової продукції.
{Розділ IX "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 61 згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022}
62. Установити неможливість до 1 січня 2031 року заборони або обмеження надання на ринку та/або введення в експлуатацію продукції, що не відповідає вимогам статей 81 (у частині вимог, що стосуються надавача послуг з виконання замовлень) і 82 цього Закону, введеної в обіг до 1 січня 2028 року.
{Розділ IX "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 62 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
63. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, строк призупинення митного оформлення продукції, передбачений частиною третьою статті 38 цього Закону, може бути продовжений керівником митного органу або його заступником на строк не більш як на чотири робочі дні.
{Розділ IX "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 63 згідно із Законом № 4839-IX від 08.04.2026}
7. З дня набрання чинності цим Законом і до набрання чинності технічним регламентом на певну продукцію забезпечення безпечності та ринковий нагляд щодо відповідної продукції здійснюються відповідно до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" .
8. Кабінету Міністрів України:
1) у двомісячний строк з дня опублікування цього Закону визначити органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності;
2) у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:
забезпечити створення національної інформаційної системи ринкового нагляду;
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд чи скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
