Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 937 від 10.10.2012}
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), є:
1) наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
2) виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;
3) невідповідність кількості працівників суб’єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг);
4) порушення вимог законодавства про працю;
5) наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працюючих і заробітної плати та показниками звітності, поданої до органів державної влади.
{Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 937 від 10.10.2012}
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) які мають заборгованість із виплати заробітної плати більше 60 календарних днів;
2) із чисельністю до 50 осіб включно, у яких 60 і більше відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;
3) із чисельністю від 51 до 250 осіб включно, у яких 45 і більше відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;
4) із чисельністю 251 та більше осіб, у яких 30 і більше відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;
5) кількість найманих працівників яких недостатня для існуючого обсягу виробництва (виконання робіт, надання послуг);
6) у яких за результатами останньої планової або позапланової перевірки виявлено грубі порушення вимог законодавства про працю, що мають ознаки злочинів, передбачених статтями 172, 173 і 175 Кримінального кодексу України;
7) у яких розбіжності між фактичними показниками чисельності працюючих і заробітної плати та показниками звітності, поданої до органів державної влади, становлять 10 і більше відсотків.
{Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 937 від 10.10.2012}
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) які виплачують заробітну плату з порушенням строків виплати заробітної плати від 30 до 60 днів включно;
2) із чисельністю до 50 осіб включно, у яких заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати одержують 45 і більше, але менше 60 відсотків працівників;
3) із чисельністю від 51 до 250 осіб включно, у яких заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати одержують більше 30, але менше 45 відсотків працівників;
4) із чисельністю 251 та більше осіб, у яких заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати одержують більше 15, але менше 30 відсотків працівників;
5) у яких за результатами останньої планової або позапланової перевірки виявлено порушення вимог законодавства про працю, за якими посадові особи суб’єкта господарської діяльності притягалися до адміністративної відповідальності;
6) у яких розбіжності між фактичними показниками чисельності працюючих і заробітної плати та показниками звітності, поданої до органів державної влади, становлять більш як 4, але менш як 10 відсотків.
{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 937 від 10.10.2012}
5. До суб'єктів господарювання із незначним ступенем ризику відносяться суб'єкти, що не віднесені до суб'єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.
6. Планові перевірки суб'єктів господарювання, пов'язані з державним наглядом (контролем) у сфері додержання вимог законодавства про працю, проводяться:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.
{Абзац четвертий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 937 від 10.10.2012}
