Про процедуру застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій
Відповідно до частини п’ятої статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про процедуру застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету фінансового моніторингу України від 14.07.2010 № 110 «Про процедуру застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.08.2010 за № 715/18010.
3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.) та Юридичному управлінню Державної служби фінансового моніторингу України (Гаєвський І.М.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та першого заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу України Фещенка О.Ю.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ПОЛОЖЕННЯ
про процедуру застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму
1. Це Положення визначає процедуру застосування запобіжних заходів суб’єктами первинного фінансового моніторингу до країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (далі - ризиковані країни), та до клієнтів з таких країн.
2. Дія цього Положення поширюється на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснює Державна служба фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг України):
суб’єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
фізичні особи - підприємці та юридичні особи, що проводять фінансові операції з товарами, виконують роботи, надають послуги за готівку, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150 000 гривень.
3. Терміни, що використовуються у цьому Положенні, вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
4. При створенні суб’єктами первинного фінансового моніторингу філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств у ризикованих країнах суб’єкти повинні здійснювати заходи, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, в межах, визначених законодавством ризикованої країни.
У разі якщо застосування зазначених заходів не дозволяється законодавством такої ризикованої країни, суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані повідомити Держфінмоніторинг України про неможливість вжиття зазначених заходів.
5. Щодо клієнтів з ризикованих країн суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні вживати таких заходів:
забезпечувати їх посилену ідентифікацію;
забезпечувати збір необхідної інформації про зміст їх діяльності, фінансовий стан, репутацію;
вживати заходів щодо перевірки достовірності та повноти інформації, отриманої від клієнта;
приділяти підвищену увагу фінансовим операціям клієнта, що мають високий ступінь ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть встановлювати додаткові запобіжні заходи щодо ризикованих країн та клієнтів з цих країн залежно від специфіки своєї діяльності.
6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» підлягає фінансовому моніторингу.
Про відмову у проведенні фінансової операції суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг України протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.
7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити проведення фінансової операції клієнтом з ризикованої країни у разі, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
