У Х В А Л АКОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційногопровадження у справі за конституційним зверненням
громадянина Кмітто Сергія Олександровича
щодо офіційного тлумачення положень статті 399
Кримінально-процесуального кодексу України
у взаємозв'язку з положеннями статті 125
Конституції України, частини третьої статті 2
Кримінального кодексу України
м. Київ Справа N 2-55/2011
3 листопада 2011 року
N 55-у/2011
Конституційний Суд України у складі суддів:
Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Винокурова Сергія Маркіяновича, Гультая Михайла Мирославовича, Запорожця Михайла Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Маркуш Марії Андріївни - доповідача, Стецюка Петра Богдановича, Стрижака Андрія Андрійовича, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного
провадження у справі за конституційним зверненням громадянина
Кмітто Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень
статті 399 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 )
у взаємозв'язку з положеннями статті 125 Конституції України
( 254к/96-ВР ), частини третьої статті 2 Кримінального кодексу
України ( 2341-14 ).
Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Громадянин Кмітто Сергій Олександрович звернувся до
Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне
тлумачення положень статті 399 Кримінально-процесуального кодексу
України ( 1003-05 ) (далі - Кодекс) у їх системному взаємозв'язку
з положеннями статті 125 Конституції України ( 254к/96-ВР )
"найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є
Верховний Суд України", частини третьої статті 2 Кримінального
кодексу України ( 2341-14 ) "ніхто не може бути притягнений до
кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного
разу". На думку автора клопотання, суди України неоднозначно та
вибірково застосовують положення статті 399 Кодексу ( 1003-05 ),
згідно з якими вказівки суду, що розглянув справу в касаційному
порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового
слідства у разі додаткового розслідування і суду першої чи
апеляційної інстанції у разі повторного розгляду справи.
На підтвердження такої неоднозначності суб'єкт права на
конституційне звернення посилається на наявність розбіжностей у
застосуванні судами першої та апеляційної інстанцій положень
статті 399 Кодексу ( 1003-05 ) та судову практику Верховного Суду
України, наводячи цитати з окремих судових рішень, в яких ідеться
про обов'язковість вказівок суду касаційної інстанції для судів
нижчих рівнів та скасування рішень таких судів у зв'язку з
невиконанням ними відповідних вказівок.
Доводячи необхідність в офіційному тлумаченні положень
статті 399 Кодексу ( 1003-05 ), неоднозначне застосування яких, на
думку Кмітто С.О., призвело до порушення його прав, автор
клопотання долучив до конституційного звернення копії судових
рішень, постановлених у його справі.
2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо
відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з
прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України
процесуальної Ухвали від 25 жовтня 2011 року про відмову у
відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі
пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ), виходить з такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) конституційне звернення за формою і змістом має
відповідати вимогам статей 42, 94 цього Закону ( 422/96-ВР ),
зокрема у конституційному зверненні повинно зазначатися
обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень
Конституції України ( 254к/96-ВР ) або законів України (пункт 4
частини другої статті 42) ( 422/96-ВР ); підставою для
конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції
України ( 254к/96-ВР ) та законів України є наявність
неоднозначного застосування положень Конституції України
( 254к/96-ВР ) або законів України судами України, іншими органами
державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення
вважає, що це може призвести або призвело до порушення його
конституційних прав і свобод (стаття 94) ( 422/96-ВР ).
Аналіз конституційного звернення та долучених до нього
матеріалів дає підстави для висновку, що автор клопотання не
виконав вимог статей 42, 94 Закону України "Про Конституційний Суд
України" ( 422/96-ВР ), оскільки не довів неоднозначного
застосування положень статті 399 Кодексу ( 1003-05 ) судами
України.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України
під неоднозначним застосуванням положень Конституції України
( 254к/96-ВР ) або законів України слід розуміти різне
застосування одних і тих же норм цих правових актів судами
України, іншими органами державної влади за однакових юридично
значимих обставин (Ухвала Конституційного Суду України від
12 травня 2010 року N 31-у/2010) ( v031u710-10 ).
Судові рішення у справі Кмітто С.О., копії яких долучено до
конституційного звернення, не підтверджують неоднозначного
застосування судами України положень статті 399 Кодексу
( 1003-05 ). При ухваленні цих судових рішень вказані положення
неоднозначно не застосовувалися.
Автор клопотання фактично не погоджується з рішенням колегії
суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Донецької області від 6 листопада 2009 року і просить
Конституційний Суд України дати правову оцінку фактичним
обставинам справи та рішенню апеляційного суду.
Однак незгода з рішенням суду загальної юрисдикції у
конкретній справі не є підставою для конституційного звернення
щодо офіційного тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та
законів України.
Крім того, суб'єкт права на конституційне звернення не
визначив предмет тлумачення, тобто конкретні положення статті 125
Конституції України ( 254к/96-ВР ), частини третьої статті 2
Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) та статті 399 Кодексу
( 1003-05 ), які потребують офіційного тлумачення, та аспект, в
якому воно має бути надане. Невизначеність предмета тлумачення
унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації статей Конституції
України ( 254к/96-ВР ) та законів України (Ухвала Конституційного
Суду України від 5 липня 2011 року N 25-у/2011) ( v025u710-11 ).
Отже, конституційне звернення не відповідає вимогам
статей 42, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ), що є підставою для відмови у відкритті
конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) -
невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом ( 422/96-ВР ).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 42, 43, 45, 50, 94
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі
за конституційним зверненням громадянина Кмітто Сергія
Олександровича щодо офіційного тлумачення положень статті 399
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ) у
взаємозв'язку з положеннями статті 125 Конституції України
( 254к/96-ВР ), частини третьої статті 2 Кримінального кодексу
України ( 2341-14 ) на підставі пункту 2 статті 45 Закону України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність
конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), цим Законом ( 422/96-ВР ).
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
