КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Явід 5 жовтня 2011 р. N 1003-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної цільовоїекономічної програми розвитку рибного господарства
на 2012-2016 роки
1. Схвалити Концепцію Державної цільової економічної програми
розвитку рибного господарства на 2012-2016 роки, що додається.
Визначити Державне агентство рибного господарства державним
замовником Програми.
2. Державному агентству рибного господарства разом із
заінтересованими центральними органами виконавчої влади
підготувати та подати в двомісячний строк Кабінетові Міністрів
України проект Державної цільової економічної програми розвитку
рибного господарства на 2012-2016 роки.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 70
СХВАЛЕНОрозпорядженням Кабінету Міністрів України
від 5 жовтня 2011 р. N 1003-р
КОНЦЕПЦІЯДержавної цільової економічної програми
розвитку рибного господарства на 2012-2016 роки
Визначення проблеми,на розв'язання якої спрямована Програма
Рибне господарство завжди відігравало значну роль у
забезпеченні країни продовольством, постачанні сировини суміжним
галузям національної економіки, підвищенні рівня зайнятості
населення. Водночас рибне господарство є споживачем продукції та
послуг значної кількості галузей країни, зокрема суднобудування,
машинобудування, транспорту тощо.
За останні десятиріччя в рибному господарстві спостерігається
глибока структурна деформація і значне відставання від розвинутих
країн світу.
За оцінкою Продовольчої та сільськогосподарської організації
ООН (ФАО), середньосвітовий рівень споживання рибної продукції
становить 17,1 кілограма на одну людину на рік (і цей показник
щороку зростає), в той час як показник споживання рибної продукції
населенням України за 2010 рік становив 14,5 кілограма (більш як
10 кілограмів з яких припадає на імпорт), що на 16 відсотків менше
порівняно із середньосвітовим споживанням таких продуктів.
На жаль, щороку відслідковується тенденція до зменшення
обсягу споживання рибної продукції населенням України, що є
наслідком спаду вилову риби та виробництва рибної продукції,
зношеності основних фондів та недостатнього фінансового
забезпечення рибної галузі.
Так, з 1990 по 2010 рік загальний обсяг вилову риби та інших
водних живих ресурсів зменшився з 1066 тис. тонн до
218,6 тис. тонн, або на 79 відсотків, з них у відкритих районах
Світового океану та морських економічних зонах інших держав - з
753 тис. до 110,5 тис., або на 85 відсотків, в
Азово-Чорноморському басейні - з 225,4 тис. до 69,7 тис. тонн, або
на 69 відсотків; улови водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах
країни (без внутрішніх морських вод та територіального моря)
зменшилися з 87,6 тис. до 38,3 тис. тонн, або на 56 відсотків.
Зменшення обсягу вилову риби та інших водних живих ресурсів
також пов'язано із станом вітчизняного флоту рибної промисловості.
Так, на початку 2011 року вітчизняний флот рибної промисловості
налічував 146 суден у робочому стані, з яких в районах промислу
Світового океану працювало лише сім суден, причому більшість з них
вже відпрацювали свій експлуатаційний строк.
Незадовільна ситуація склалася з використанням внутрішніх
водойм країни (без внутрішніх морських вод та територіального
моря). Протягом останніх років використовуються менш як
30 відсотків потенційних можливостей виробництва прісноводної риби
та менш як 1 відсоток вирощування морепродуктів в аквакультурі.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтуваннянеобхідності її розв'язання програмним методом
Протягом останніх років державна політика у сфері рибного
господарства не сприяла нарощуванню інвестиційного потенціалу,
забезпеченню конкурентоспроможності, збільшенню обсягу виробництва
власної продукції.
Основними причинами виникнення проблеми є:
моральне і фізичне старіння суден вітчизняного флоту рибної
промисловості, що призводить до масового виведення їх з
експлуатації, та відсутність обігових коштів для оновлення флоту;
відсутність державної підтримки рибного господарства та
залучення інвестицій для оновлення вітчизняного флоту рибної
промисловості;
зменшення кількості і погіршення екологічного стану наявних
нерестовищ, забруднення води та, як наслідок, - виснаження запасів
водних живих ресурсів;
неврегульованість законодавством питань надання в оренду
рибогосподарських водних об'єктів;
неможливість залучення доступних кредитів рибницькими
господарствами;
відсутність субсидування різних напрямів господарської
діяльності за прийнятними умовами, застосування сучасних
біотехнологій у діяльності галузевих підприємств, забезпечення
рибницьких господарств високоякісними комбікормами для риб,
наявність технічних бар'єрів на шляху вітчизняної продукції
рибного господарства на світові ринки;
слабка конкурентоспроможність продукції рибного господарства
вітчизняного виробництва на внутрішньому і зовнішньому ринку;
відсутність належної інфраструктури рибного господарства, яка
відповідала б сучасним потребам усіх учасників ринку, а також
світовим вимогам щодо структури та функціонування галузевих
ринків;
наявність нерегульованого, непідзвітного та незаконного
рибальства і торгівлі незаконно добутими рибою та іншими водними
живими ресурсами.
Розв'язання проблем подальшого розвитку рибного господарства
можливе лише шляхом застосування комплексного підходу у поєднанні
організаційних та економічних заходів, а також актуалізації
нормативних документів, що забезпечують регулювання у сфері
рибного господарства, що дасть змогу докорінно змінити ситуацію у
рибній галузі та забезпечити сталий розвиток рибного господарства.
Мета Програми
Метою Програми є створення нормативно-правового, економічного
та організаційного механізму для забезпечення розвитку рибного
господарства та конкурентоспроможності на внутрішньому і
зовнішньому ринку, що дасть змогу забезпечити населення України
рибною продукцією відповідно до науково обґрунтованих норм
споживання.
Визначення оптимального варіанта розв'язанняпроблеми на основі порівняльного аналізу
можливих варіантів
Можливі два варіанти розв'язання проблеми, що передбачають:
перший - забезпечення розвитку однієї із складових рибного
господарства - рибальства або рибництва, що призведе, з одного
боку, до виснажливого використання водних живих ресурсів або, з
другого боку, - до занепаду України як морської держави у площині
її рибопромислових можливостей;
другий - забезпечення здійснення комплексу заходів щодо
створення відповідного правового, організаційного та економічного
механізму державного регулювання рибного господарства у рамках
Програми.
Перевагою другого варіанта є стабілізація ситуації у рибному
господарстві, забезпечення його подальшого розвитку, а також
конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринку.
Шляхи і способи розв'язання проблеми,етапи виконання Програми
Проблему стабілізації ситуації у рибному господарстві та
забезпечення подальшого його розвитку передбачається розв'язати
шляхом:
збільшення обсягу вилову риби та інших водних живих ресурсів;
відтворення водних живих ресурсів, відновлення і меліорації
природних нерестовищ у рибогосподарських водних об'єктах;
модернізації існуючих та будівництва нових суден вітчизняного
флоту рибної промисловості;
розширення, реконструкції, технічного переоснащення і
розвитку морських рибних портів;
формування і утримання селекційно-племінної бази для
підвищення якості об'єктів аквакультури в Україні;
підвищення продуктивності використання рибогосподарських
водних об'єктів для вирощування риби в умовах аквакультури шляхом:
- розширення сировинної та кормової бази рибного
господарства;
- отримання державної підтримки функціонування підприємств
галузі;
- ремонту і модернізації існуючих потужностей;
- будівництва сучасних рибовідтворювальних комплексів;
- будівництва сучасних підприємств з виробництва
спеціалізованих комбікормів;
- активізації міжнародного співробітництва з іноземними
державами у сфері рибного господарства;
- сприяння з боку держави провадженню рибогосподарської
діяльності у виключних (морських) економічних зонах іноземних
держав та розширення рибальства у відкритих районах Світового
океану;
удосконалення системи підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації державних службовців та працівників,
діяльність яких пов'язана з формуванням і реалізацією державної
політики у сфері рибного господарства, зокрема охорони,
використання та відтворення водних живих ресурсів, а також для
задоволення потреб управління та функціонування галузі;
розвитку галузевої науки щодо розроблення новітніх технологій
продуктів харчування, комбікормів, знарядь лову;
проведення науково-дослідної та пошукової роботи з вивчення
кількісного та якісного стану риби та інших водних живих ресурсів.
Виконання Програми здійснюватиметься двома етапами:
на першому етапі (2012 рік) передбачається здійснити заходи
щодо розвитку підприємств аквакультури, активізації міжнародної та
зовнішньоекономічної діяльності, створення умов для залучення
інвестицій і міжнародної технічної допомоги;
на другому етапі (2013-2016 роки) передбачається здійснити
заходи щодо модернізації та будівництва суден вітчизняного флоту
рибної промисловості, забезпечення діяльності оптових ринків
продукції рибного господарства, розширення, реконструкції,
технічного переоснащення і розвитку морських рибних портів.
Після прийняття Програми з метою уникнення дублювання завдань
та заходів, пов'язаних з її виконанням, відповідні заходи будуть
виключені з інших цільових програм.
Очікувані результати виконання Програми,визначення її ефективності
Виконання Програми дасть змогу:
забезпечити продовольчу безпеку населення шляхом постачання
продукції рибного господарства вітчизняного виробництва на рівні
науково обґрунтованих норм споживання;
довести загальний обсяг добування риби та інших водних живих
ресурсів до 375 тис. тонн на рік;
забезпечити відновлення ефективної роботи вітчизняного флоту
рибної промисловості;
підвищити рівень продуктивності праці в рибному господарстві
на 20 відсотків;
випустити в природні водойми понад 37 млн. штук молоді цінних
видів риб;
збільшити обсяг товарного виробництва цінних видів риб до
80 тис. тонн на рік;
забезпечити відповідність комплексного показника
конкурентоспроможності вітчизняної продукції рибного господарства
міжнародним вимогам;
відновити 16,05 тис. гектарів природних нерестовищ у
рибогосподарських водних об'єктах;
здійснити реконструкцію русел річок (загальна довжина
реконструйованих ділянок повинна досягти майже 500 кілометрів);
побудувати та встановити у водоймах не менш як 1850 одиниць
модулей штучних нерестовищ (для відтворення напівпрохідних і
морських риб);
забезпечити діяльність оптових ринків продукції рибного
господарства;
підвищити соціально-економічний рівень життя населення,
забезпечити гідні умови оплати праці на галузевих підприємствах.
У результаті виконання Програми буде створено до
5 тис. додаткових робочих місць.
Оцінка фінансових ресурсів,необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми здійснюватиметься в межах видатків,
передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний
рік, та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми,
визначається щороку виходячи з можливостей державного бюджету під
час формування його показників.
Загальна орієнтовна потреба у коштах на виконання Програми
становить близько 2578,97 млн. гривень, з яких за умови
використання коштів інвесторів та інших джерел фінансування з
державного бюджету необхідно виділити близько 65 відсотків
загального обсягу коштів.
