Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів
{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я
№ 551 від 11.08.2014
№ 996 від 26.09.2016
№ 947 від 18.05.2018
№ 958 від 23.04.2019
№ 2070 від 11.10.2019
№ 1510 від 03.07.2020
№ 190 від 01.02.2022
№ 1254 від 18.07.2024
№ 396 від 05.03.2025}
Відповідно до статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", статей 1, 12 та 13 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки", з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України та попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, НАКАЗУЮ:
1.1. Календар профілактичних щеплень в Україні (додається).
{Підпункт 1.1 пункту 1 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 551 від 11.08.2014}
1.2. Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень (додається).
{Підпункт 1.2 пункту 1 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 551 від 11.08.2014}
1.3. Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень (додається).
{Підпункт 1.3 пункту 1 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 551 від 11.08.2014}
{Підпункт 1.4 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}
{Підпункт 1.5 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}
{Підпункт 1.6 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}
1.4. Порядок відпуску громадянам вакцин та анатоксинів через аптечну мережу (додається).
1.5. Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні (додається).
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на залізничному, повітряному та водному транспорті забезпечити неухильне проведення на підпорядкованих адміністративних територіях профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики відповідно до затверджених цим наказом актів та належний їх облік у закладах охорони здоров'я.
3. Визнати такими, що втратили чинність, накази МОЗ України від 03.02.2006 № 48 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.06.2006 за № 665/12539, від 17.04.2008 № 207 "Про затвердження змін до наказу МОЗ України від 03.02.2006 № 48", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.05.2008 за № 427/15118, та від 19.05.2011 № 296 "Про внесення змін до наказу МОЗ України від 03.02.2006 № 48", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2011 за № 601/19339.
4. Управлінню громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення Департаменту контролю якості медичних послуг, регуляторної політики та санітарно-епідемічного благополуччя забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р.О. та Голову Державної санітарно-епідеміологічної служби України Пономаренка А.М.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
КАЛЕНДАР
профілактичних щеплень в Україні
1. Календар профілактичних щеплень в Україні (далі - Календар) - нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, яким встановлюються перелік обов'язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення.
Цей Календар включає обов’язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.
Інші обов’язкові щеплення встановлюються відповідно до цього Календаря для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров’я; щеплення дітей після алло/ауто-ТСГК (трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин); щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями.
2. Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.
3. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби.
4. З метою специфічної профілактики інфекційних хвороб особи, які бажають зробити щеплення, щодо яких існують зареєстровані в Україні медичні імунобіологічні препарати, можуть зробити такі щеплення за направленням лікаря.
5. У цьому Календарі основні терміни вживаються в таких значеннях:
вакцинація (щеплення, імунізація) - створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи імуноглобуліну;
{Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016}
медичні імунобіологічні препарати - вакцини, анатоксини, імуноглобуліни, сироватки, бактеріофаги, інші лікарські засоби, що застосовуються в медичній практиці з метою специфічної профілактики інфекційних хвороб;
первинний вакцинальний комплекс - курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб;
ревакцинація - повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб.
6. За наявності зареєстрованих комбінованих вакцин, до складу яких входять антигени, для профілактики інфекцій, визначених цим Календарем, вакцинація проводиться комбінованими вакцинами.
ІІ. Порядок проведення щеплень
1) щеплення, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України та/або інших джерел, не заборонених законодавством, а також за рахунок гуманітарної допомоги:
Щеплення проти | Вік | ||||||||||
2 доби | 2 | 4 | 6 | 12 | 18 | 4 роки | 6 | Дівчата 12–13 | 16 | Дорослі | |
Гепатиту B1 | 1-а доза | 2-а доза | 3-я доза | 4-а доза | |||||||
Туберкульозу2 | Одна доза | ||||||||||
Кашлюка, дифтерії, | 1-а доза | 2-а доза | 3-я доза | 4-а доза | ДП | ДП | ДП | ||||
Поліомієліту4 | 1-а доза (ІПВ) | 2-а доза (ІПВ) | 3-я доза (ІПВ) | 4-а доза (ІПВ) | ІПВ | ||||||
Інфекції, спричиненої Haemophilus | 1-а доза | 2-а доза | 3-я доза | 4-а доза | |||||||
Кору, | 1-а доза | 2-а доза | |||||||||
Папіломавірусної інфекції7 | Одна доза | ||||||||||
__________
1 Планові профілактичні щеплення дітей проти гепатиту B проводяться у віці 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза) та 18 місяців (4-а доза) незалежно від маси тіла при народженні. Щепленню проти гепатиту B у першу добу життя підлягають новонароджені незалежно від маси тіла при народжені в таких ситуаціях:
якщо мати новонародженого HBsAg «+» (позитивна);
якщо у матері новонародженого невизначений HBsAg статус. Щеплення новонародженого проводиться одночасно з дослідженням статусу матері за HBsAg. У разі отримання позитивного результату в матері профілактика гепатиту B у новонародженого проводиться як у випадку щеплення дитини, народженої від HBsAg «+» (позитивної) матері;
якщо у матері новонародженого в анамнезі мав місце діагностований гепатит B або C (пролікований у тому числі);
якщо мати новонародженого має позитивний результат лабораторного серологічного дослідження на вірусний гепатит C (антитіла/антиген);
ВІЛ-експоновані діти;
передчасно народжені діти;
діти з низькою масою тіла при народженні (
якщо в сімейному оточенні є наявний ймовірний контакт з HBsAg «+» (позитивною) особою (спільне проживання або догляд за дитиною);
якщо при обстеженні протягом антенатального / раннього постнатального періоду виявлена патологія, яка є показанням для хірургічного втручання / введення препаратів крові;
схема щеплень дітей, які потребують отримання дози вакцини проти гепатиту B у першу добу життя: 0 (1-а доба, 0-а доза) — 2 місяці (1-а доза) — 4 місяці (2-а доза) — 6 місяців (3-я доза) життя дитини. 0-а доза вакцини вводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з щепленням, але не пізніше першого тижня життя, в іншу ділянку тіла вводиться специфічний імуноглобулін проти гепатиту B з розрахунку 40 МО/кг маси тіла, але не менше 100 МО.
Особливості щеплень осіб, які не отримали планові щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
2 Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань. Щеплення проводиться через 24 години від народження до виписки з пологового стаціонару вакциною для профілактики туберкульозу (далі — БЦЖ). Передчасно народжені діти, які народилися в строк гестації понад 31 тиждень, та діти з низькою вагою при народженні (
Щеплення БЦЖ новонародженим не проводиться, якщо за результатами обстеження в антенатальний період чи при попередній вагітності була народжена дитина з підозрою / діагностованим первинним імунодефіцитом, який є протипоказанням до щеплення БЦЖ, або ж мали місце розвиток ускладнення від введення вакцини БЦЖ. В даному випадку питання про введення БЦЖ відтерміновується до консультації у дитячого імунолога / отримання результатів лабораторного обстеження щодо первинного імунодефіциту.
Діти, які не отримали БЦЖ в пологовому стаціонарі, повинні бути щеплені якомога швидше після виписки. Перед вакцинацією дітей віком до 2 місяців, не щеплених БЦЖ в пологовому стаціонарі, шкірні тести / тести вивільнення гамма-інтерферону не проводяться.
Діти, яким не виповнилося 7 місяців (до 6 місяців 29 днів включно), у разі відсутнього відомого контакту з людиною, яка хворіє на туберкульоз, отримують щеплення проти туберкульозу без попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону.
Дітям, яким виповнилося 7 місяців, щеплення проти туберкульозу проводяться після попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону в разі отримання негативного результату.
У разі прийняття рішення за результатами проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гамма-інтерферону, щеплення має бути проведене протягом 2 місяців. При перевищені строку 2 місяці, якщо з будь-яких причин щеплення не було проведене, вакцинація проводиться після повторного проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гаммаінтерферону, але не раніше ніж через 6 місяців від попереднього їх проведення.
Вакцинація проти туберкульозу невакцинованим раніше дітям проводиться до виповнення їм 18 років.
Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення, не підлягають повторній вакцинації. Не слід проводити подальшу вакцинацію в ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом 3 місяців. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
3 Щеплення для профілактики дифтерії (Д), правця (П) та кашлюка (К) проводяться за віком: у 2 місяці (1-а доза), у 4 місяці (2-а доза), у 6 місяців (3-я доза) та у 18 місяців (4-а доза).
Для вакцинації дітей за віком проти кашлюка можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі — АаКДП), так і з цільноклітинним (далі — АКДП) кашлюковим компонентом. Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти цієї хвороби.
Щеплення для профілактики дифтерії та правця (ДП) у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП). Щеплення для профілактики дифтерії та правця (ДП) у 16 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М). Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М кожні 10 років від попереднього щеплення АДП-М. Для ревакцинації ДП може бути використана вакцина, що включає кашлюковий компонент та дозволена до використання в даному віці, яка придбана за бажанням за власні кошти.
Якщо для екстреної імунопрофілактики правця було використано моновакцину (правцевий анатоксин), то дана доза не зараховується як вакцинація за цим Календарем. Наступні щеплення за цим Календарем плануються з дотриманням мінімального інтервалу в 4 тижні.
Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
4 Вакцинація дітей для профілактики поліомієліту проводиться за віком: 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза), 18 місяців (4-а доза) та 6 років (5-а доза). Для профілактики поліомієліту застосовується інактивована поліомієлітна вакцина (далі — ІПВ). ІПВ може бути застосована як окремо, так і в складі комбінованих вакцин. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
5 Щеплення для профілактики інфекції, спричиненої Haemophilus influenzae типу b (далі — Hib-інфекція), проводиться за віком: у 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза) та в 18 місяців (4-а доза) життя. Для вакцинації дітей для профілактики Hib-інфекції використовуються як моновакцини, так і комбіновані вакцини, що містять Hib-компонент. Планова вакцинація проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише за станом здоров’я відповідно до глави 4 цього розділу за окремими показаннями. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
6 Вакцинація дітей для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців (1-а доза) та у 4 роки (2-а доза).
Перенесене захворювання на одну чи дві з вказаних інфекцій, не є протипоказанням до щеплення з використанням комбінованої вакцини. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
7 Вакцинація проти папіломавірусної інфекції (далі — ВПЛ) проводиться дівчатам у віці від 12 років до 13 років 11 місяців 29 днів, починаючи з 01 січня 2026 року, одноразово. Дівчатам, яким виповнилось 14 років після 01 січня 2026 року, та хлопчикам ВПЛ проводиться відповідно до розділу III цього Календаря. Дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, ВПЛ слід вводити якомога раніше, починаючи з 9 років. Вакцинація дівчат, які живуть з ВІЛ, або мають первинний імунодефіцит проводитися з використанням 3-дозної схеми вакцинації.
ВПЛ за рахунок коштів Державного бюджету України проводиться до 15 років.
Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
2) щеплення, які не забезпечуються коштом Державного бюджету України:
Щеплення проти | Вік | ||||||||||
2 | 2 | 4 | 6 | 12 | 18 | 4 | 6 | 9 | 16 | Дорослі | |
Пневмококової інфекції1 | Щеплення проводиться після досягнення віку 6 тижнів | ||||||||||
Ротавірусної інфекції2 | Щеплення проводиться після досягнення віку | ||||||||||
Папіломавірусної інфекції3 | Щеплення проводиться після досягнення віку 9 років | ||||||||||
Менінгококової інфекції4 | Щеплення проводиться відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу | ||||||||||
Вітряної віспи5 | Щеплення проводиться після досягнення віку 9 місяців | ||||||||||
Грипу6 | Щеплення проводиться після досягнення віку 6 місяців | ||||||||||
Гепатиту А7 | Щеплення проводиться після досягнення віку 12 місяців | ||||||||||
Кліщового енцефаліту8 | Щеплення проводиться після досягнення віку 12 місяців | ||||||||||
Кашлюку9 | Для первинної вакцинації та ревакцинації | ||||||||||
Гепатиту В10 | Раніше невакциновані дорослі | ||||||||||
__________
1 Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу.
2 Застосування 2-дозної або 3-дозної схеми вакцинації залежить від вакцини та визначається відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу (для щеплень з використанням п’ятивалентної ротавірусної вакцини застосовується 3-дозна схема вакцинації). Вікові обмеження для щеплень становлять: 24 тижні для моновалентної ротавірусної вакцини або 32 тижні для п’ятивалентної ротавірусної вакцини.
3 Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу з урахуванням гендерно нейтрального підходу.
4 Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу.
5 Вакцинація проводиться сприйнятливих осіб (без анамнезу захворювання або серонегативних). Вакцинація проводиться за схемою послідовного введення 2-х доз з мінімальним інтервалом між ними 6 тижнів. Забороняється вводити 2-у дозу раніше, ніж через 4 тижні після введення 1-ї дози.
6 Щороку напередодні (оптимально) / протягом епідемічного сезону грипу.
Для дітей віком до 9 років, якщо дитина вакцинується вперше в житті, необхідно ввести 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 4 тижні. Надалі вакцинація проводиться щороку 1 дозою вакцини.
Щеплення проти грипу також проводяться вагітним жінкам в будь-який строк вагітності відповідно до інструкції до медичного застосування вакцини.
7 Вакцинація проводиться сприйнятливих осіб (без анамнезу захворювання або серонегативних). Схема вакцинації передбачає введення 2-х доз. 2-а доза вводиться в будь-який час між 6 місяцями та 5 роками після введення 1-ї дози, оптимально — між 6 і 12 місяцями після введення 1-ї дози вакцини.
8 Схема вакцинації передбачає введення 3-х доз: 1-а доза (вибрана дата), 2-а доза через 1–3 місяці після введення 1-ї дози, 3-я доза через 5–12 місяців після введення 2-ї дози. Перша ревакцинація проводиться через 3 роки після введення 3-ї дози. Надалі ревакцинація проводиться кожні 5 років.
Для осіб віком понад 60 років ревакцинація проводиться кожні 3 роки.
9 Вакцина, що містить кашлюковий компонент, дозволена:
для ревакцинації за віком в 6, 16 років з наступною ревакцинацією кожні 10 років;
для вакцинації жінок при кожній вагітності після 16 тижня гестації.
10 Вакцинація проводиться сприйнятливих (без анамнезу захворювання або серонегативних) або невакцинованих раніше осіб. Схема вакцинації передбачає введення 3-х доз: 1-а доза (вибрана дата), 2-а доза через 1 місяць після введення 1-ї дози, 3-я доза через 6 місяців після введення 1-ї дози.
{Глава 1 розділу II в редакції Наказів Міністерства охорони здоров'я № 947 від 18.05.2018, № 396 від 05.03.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 525 від 24.03.2025}
2. Обов’язкові щеплення осіб з порушенням цього Календаря та осіб, які отримали щеплення за Календарем інших країн
Щеплення осіб з порушенням цього Календаря проводиться з дотриманням мінімальних інтервалів.
Не слід розпочинати серію вакцинації спочатку, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло, якщо іншого не передбачено інструкцією про застосування лікарського засобу. Необхідно ввести дози, яких не вистачає, за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів.
Мінімальний інтервал — інтервал, який допускається до введення вакцини / анатоксину проти однієї і тієї самої інфекції особам з порушенням цього Календаря. Введення чергової дози вакцини / анатоксину з меншим, ніж мінімальний, інтервалом не зараховується. При виборі схеми вакцинації необхідно керуватися інструкцією про застосування лікарського засобу.
Для дітей віком від 3 місяців до 6 років 11 місяців 29 днів
Щеплення проти | Мінімальний інтервал між введенням доз вакцини | |||
1–2-а дози | 2–3-я дози | 3–4-а дози | ||
1 | 2 | 3 | 4 | |
Кашлюка, дифтерії, правця1 | до 1 року | 4 тижні | 4 тижні | 6 місяців |
старше 1 року | 4 тижні | 6 місяців | за цим Календарем, якщо інтервал між першою ревакцинацію і ревакцинацію за віком становить понад 1 рік | |
Поліомієліту2 | 4 тижні | 4 тижні | 6 місяців | |
Гепатит В3 | 4 тижні | 4 тижні | ||
Кору, епідемічного паротиту, краснухи4 | 4 тижні | |||
Інфекції, спричиненої Haemophilus influenzae типу b5 | 4 тижні, | 4 тижні, | 6 місяців, | |
Туберкульозу6 | Вводиться одноразово до 18 років | |||
Для дітей віком від 7 до 17 років 11 місяців 29 днів та дорослих
Щеплення проти | Мінімальний інтервал між введенням доз вакцини | ||
1–2-а дози | 2–3-я дози | Ревакцинація | |
Дифтерії, правця1 | 4 тижні | 6 місяців | наступні кожні 10 років |
Поліомієліту2 | 4 тижні | 4 тижні | 6 місяців |
Гепатиту В3 | 4 тижні | 4 тижні | |
Кору, епідемічного паротиту, | 4 тижні | ||
Туберкульозу6 | Вводиться одноразово до 18 років | ||
Папіломавірусної інфекції7 | Вводиться одноразово до 15 років | ||
__________
1 Для вакцинації дітей віком до 6 років 11 місяців 29 днів проти дифтерії (Д), правця (П) та кашлюка (К) використовуються як АаКДП, так і АКДП.
АаКДП, придбана за бажанням батьків, інших законних представників дітей за власні кошти, може використовуватись для щеплень як до, так і після досягнення дитиною віку 7 років, якщо це не заборонено інструкцією до медичного застосування вакцини.
Щеплення дітей до року (від 3 місяців і до 1 року) розпочинається у визначений день з подальшим дотриманням мінімальних інтервалів між 1-ю і 2-ю, 2-ю і 3-ю дозами щонайменше 4 тижні з урахуванням вакцинації за віком. Наступні дози щеплень вводяться за цим Календарем.
У дітей віком від 1 року до 6 років 11 місяців 29 днів, які не отримали жодного щеплення для профілактики дифтерії (Д) та правця (П) та кашлюка (К), для первинного вакцинального комплексу використовують 3-дозну схему вакцинації АаКДП / АКДП з дотриманням мінімального інтервалу між 1-ю та 2-ю дозами 4 тижні, між 2-ю та 3-ю дозами — 6 місяців. Наступна ревакцинація здійснюється за цим Календарем, якщо інтервал між 1-ю ревакцинацію і ревакцинацію за віком становить понад 1 рік.
У випадку, якщо введення 3-ї дози вакцини припадає на вік після 5 років, дана доза зараховується як ревакцинація за віком в 6 років. У випадку введення 3-ї дози раніше 5 років проводять ревакцинацію за віком в 6 років.
У дітей віком від 7 років до 17 років 11 місяців 29 днів та дорослих, які не отримали жодного щеплення для профілактики вказаних інфекцій, для первинного вакцинального комплексу використовують 3-дозну схему введення вакцини, що містить правцевий та дифтерійний анатоксини, з дотриманням мінімального інтервалу між 1-ю та 2-ю дозами 4 тижні, між 2-ю та 3-ю дозами — 6 місяців відповідно до інструкції до медичного застосування вакцини.
АаКДП, придбана за бажанням за власні кошти, може використовуватись для щеплень дорослих, якщо це не заборонено інструкцією до медичного застосування.
Для ревакцинації проти дифтерії (Д) та правця (П) може бути використана будь-яка вакцина, що містить відповідні анатоксини, та дозволена до використання у даному віці згідно з інструкцією про застосування лікарського засобу.
У разі отримання щеплення дитиною за Календарем інших країн рекомендовано провести ревакцинацію у 6 років вакциною, що містить правцевий та дифтерійний анатоксини, якщо минув інтервал понад 1 рік після останньої ревакцинації.
Якщо інтервал після останньої ревакцинації становить менше року, ревакцинація зараховується як щеплення за віком у 6 років.
2 Якщо ревакцинація проти поліомієліту збігається з віком проведення ревакцинації в 6 років, перша ревакцинація зараховується як ревакцинація за віком у 6 років.
Щеплення дітей з порушенням цього Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотири щеплення проти поліомієліту до віку 17 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти поліомієліту дитиною до віку 17 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй зазначеного віку.
Щеплення незалежно від віку проводиться інактивованою вакциною проти поліомієліту (ІПВ).
Особам, які досягли віку 18 років, вакцинація проводиться за епідемічними показаннями.
3 Якщо вакцинація розпочинається пізніше 3-го місяця життя дитини, щеплення плануються з урахуванням мінімального інтервалу між дозами. Щеплення проти гепатиту B проводиться дітям до досягнення віку 18 років Вакцинація проти гепатиту B вважається завершеною при отриманні особою щонайменше 3 щеплень. Разом з тим, при використанні комбінованої вакцини, до складу якої входить вакцина проти гепатиту B та яка придбана за бажанням батьків, інших законних представників дітей за власні кошти, схема вакцинації може передбачати введення 4 дози. В даному разі, мінімальний інтервал між введенням доз вакцини проти гепатиту B визначається схемою застосування комбінованої вакцини відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу.
4 Дітям, що не були вакциновані проти кору, епідемічного паротиту та краснухи за віком у 12 місяців та в 4 роки 11 місяців 29 днів, щеплення починають робити у будь-якому віці до 17 років 11 місяців 29 днів. Дитина має отримати 2 дози з дотриманням між ними мінімального інтервалу введення.
Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту та краснухи дітей вважається завершеною, якщо дитина отримала 2 щеплення до кожної із зазначених інфекцій з мінімальним інтервалом між 1-ю та 2-ю дозами 4 тижні та за умови, що 1-у дозу вакцини було введено у віці 12 місяців та пізніше.
Якщо 1-у дозу вакцини було введено до досягнення віку 12 місяців, дана доза вакцини не зараховується до курсу щеплень.
Проте у випадку, якщо дитина з будь-яких причин отримала 1-у дозу після 11 місяців життя, як виняток, ця доза зараховується і щеплення вважається повноцінним, коли дитина отримала 2-у дозу після 12 місяців життя та не раніше, ніж минуло 3 місяці від введення 1-ї дози вакцини.
Якщо 2-а доза вакцини була введена протягом 4 днів до закінчення мінімального інтервалу (не раніше 24 дня) після введення 1-ї дози вакцини, така доза зараховується.
Якщо дитина отримала 2-у дозу вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи раніше досягнення віку 4 років, але з дотриманням мінімального інтервалу між введенням 1-ї та 2-ї дози вакцини, у введенні дози у віці 4 років не має потреби.
Допускається введення 3-ї дози вакцини проти кору у складі комбінованої вакцини проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, якщо дитина раніше отримала лише 1 дозу вакцини проти краснухи та/або епідемічного паротиту.
5 Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів.
У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише за станом здоров’я відповідно до положень глави 4 цього розділу.
6 Щеплення проти туберкульозу раніше невакцинованих дітей проводяться до досягнення віку 18 років. Щеплення раніше невакцинованих дорослих проводиться при наявності факторів професійного ризику.
Діти, які не отримали БЦЖ в пологовому стаціонарі, повинні бути щеплені якомога швидше після виписки. Перед вакцинацією дітей віком до 2 місяців, не щеплених БЦЖ в пологовому стаціонарі, шкірні тести / тести вивільнення гамма-інтерферону не проводяться.
Діти, яким не виповнилося 7 місяців (до 6 місяців 29 днів включно), у разі відсутнього відомого контакту з людиною, яка хворіє на туберкульоз, отримують щеплення проти туберкульозу без попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону.
Дітям, яким виповнилося 7 місяців, щеплення проти туберкульозу проводяться після попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону в разі отримання негативного результату.
У разі прийняття рішення за результатами проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гамма-інтерферону, щеплення має бути проведене протягом 2 місяців. При перевищенні строку 2 місяці, якщо з будь-яких причин щеплення не було проведене, вакцинація проводиться після повторного проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гаммаінтерферону, але не раніше ніж через 6 місяців від попереднього їх проведення.
Вакцинація проти туберкульозу нещепленим раніше дітям проводиться до досягнення віку 18 років.
Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення, не підлягають повторній вакцинації.
Не слід проводити подальшу вакцинацію в ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом 3 місяців.
7 Дівчатам, які досягли віку 15 років після 01 січня 2026 року, та хлопчикам вакцинація проти ВПЛ проводиться відповідно до розділу III цього Календаря (окрім дівчат, які живуть з ВІЛ, або мають первинний імунодефіцит, та дітей, які постраждали від сексуального насильства).
При проведенні щеплень із застосуванням окремих вакцин або анатоксинів для профілактики вакцинокерованих інфекційних хвороб необхідно дотримуватися таких особливостей їх введення:
Поєднання препаратів для щеплення | Можливе поєднання |
≥2 інактивованих вакцин та/або анатоксинів | Вакцини та/або анатоксини можуть бути введені |
Живі вакцини + інактивовані вакцини | |
≥2 живих вакцин для парентерального введення (крім БЦЖ) | Вакцини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з інтервалом не менше 4 тижнів, якщо іншого не зазначено в інструкції про застосування лікарського засобу |
Вакцини проти туберкульозу (БЦЖ) | Вакцини та/або анатоксини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням, якщо іншого не зазначено в інструкції про застосування лікарського засобу |
Живі вакцини для орального введення + будь-яка інша вакцина | Вакцини та/або анатоксини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням доз, якщо іншого не зазначено в інструкції про застосування лікарського засобу |
За потреби лікар має право ввести всі вакцини / анатоксини, що показані за цим Календарем, за одне відвідування особою закладу охорони здоров’я.
Введення парентеральних вакцин можна здійснювати в одну ділянку тіла при дотриманні відстані між ін’єкціями в 2,5 см або в різні ділянки тіла за умови, що це не суперечить інструкції про застосування лікарського засобу.
Вакцина БЦЖ має вводитися в різні ділянки тіла з іншими вакцинами при одночасному введенні. Не слід проводити подальшу вакцинацію в ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом 3-х місяців.
В іншому випадку лікар планує такі щеплення з урахуванням мінімальних інтервалів між введенням вакцин/анатоксинів.
{Глава 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1510 від 03.07.2020; в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 396 від 05.03.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 525 від 24.03.2025}
3. Щеплення ВІЛ-інфікованих осіб
Визначення ситуації | Вакцини | Проведення щеплень |
Дитина, народжена ВІЛ-інфікованою матір’ю (Z20.6; R75), - ВІЛ-статус дитини не визначено | ОПВ1, БЦЖ, кір, епідпаротит, краснуха | Не проводиться до уточнення ВІЛ-статусу |
Інактивовані вакцини, анатоксини | За цим Календарем | |
Безсимптомне носійство ВІЛ (Z21) або клінічні стадії І та ІІ2 за відсутності імуносупресії або з легкою імуносупресією3 | ОПВ1, БЦЖ | Не проводиться |
Інші вакцини, анатоксини | За цим Календарем | |
Клінічні стадії2 ІІІ та IV із середньоважкою та важкою імуносупресією3 | Вакцинація не проводиться4 | |
1 Вакцинація ОПВ замінюється на ІПВ протягом періоду щеплення за цим Календарем. ОПВ не призначається членам сім’ї ВІЛ-інфікованого та особам, що доглядають за ним.
2 Клінічна класифікація ВІЛ-інфекції у дітей (ВООЗ, 2005 рік).
3 Імунологічні категорії ВІЛ-інфекції у дітей.
4 Дітей з клінічними стадіями ІІІ та ІV, у яких під впливом АРТ рівень СD4-лімфоцитів відновився, вакцинують, як дітей з клінічними стадіями І, ІІ.
Імунний статус | Вік | ||
до 12 місяців | 13-59 місяців | 5 років або старше | |
Немає істотної імуносупресії | ≥35 % | ≥25 % | ≥500/мм3 |
Легка імуносупресія | 25-34 % | 20-24 % | 350-499/мм3 |
Середньоважка імуносупресія | 20-24 % | 15-19 % | 200-349/мм3 |
Важка імуносупресія | 3 | ||
Щеплення проводяться в амбулаторно-поліклінічних або лікувально-профілактичних закладах охорони здоров’я.
Пасивна імунопрофілактика осіб з ВІЛ/СНІДом препаратами імуноглобулінів проводиться за епідемічними показаннями обов’язково незалежно від попередньо проведеної активної імунопрофілактики.
Особи з ВІЛ-інфекцією підлягають обов’язковому додатковому щепленню, що передбачено в главі 4 цього розділу.
4. Щеплення за станом здоров’я
Щеплення за станом здоров’я пацієнтів з високим ризиком виникнення та тяжким перебігом інфекцій, вакцинації для профілактики яких не передбачені в главі 1 цього розділу, є обов’язковими в медичному супроводі таких осіб.
Схема щеплення осіб за станом здоров’я
Щеплення проти | Схема щеплення, вакцини /анатоксини | Перелік захворювань, які мають високий ризик виникнення ускладнень та тяжкий перебіг інфекцій | Примітка |
Грипу | Щороку. | ВІЛ-інфекція | Відповідно до глави 3 цього розділу |
Цукровий діабет | |||
Первинні імунодефіцити (сективний дефіцит IgA, дефіцит субкласів IgG, транзиторна гіпогаммаглобулінемія, дефіцити системи фагоцитозу, дефіцити системи комплементу) | |||
Хронічні захворювання печінки (у тому числі фіброз та цироз печінки) | |||
Бронхіальна астма | |||
Ураження нирок (хронічна ниркова недостатність або нефротичний синдром) | |||
Хронічні захворювання легень (уроджені аномалії, набуті хвороби, муковісцидоз) | |||
Хронічні ураження серцево-судинної системи (уроджені та набуті вади серця, кардіоміопатія) | |||
Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі серпоподібно-клітинна анемія) | |||
Трансплантація кісткового мозку | Відповідно до глави 5 цього розділу | ||
Пацієнти, що тривало отримують ацетилсаліцилову кислоту; | Щеплення проводяться не раніше ніж через 4 тижні після припинення імуносупресивної терапії (хіміотерапії) та при збільшенні гранулоцитів і лімфоцитів у периферійній крові >1000 клітин/мкл (>1,0 х109/л) | ||
Пневмококової інфекції | Щеплення кон’югованою вакциною або некон’югованою полісахаридною вакциною проводяться відповідно до інструкції про використання вакцин | ВІЛ-інфекція | Відповідно до глави 3 цього розділу |
Ураження нирок (хронічна ниркова недостатність або нефротичний синдром) | |||
Первинні імунодефіцит дефіцит системи комплементу (ранніх білків - С1, С2, С3, С4), селективний дефіцит IgA | |||
Бронхіальна астма | Щеплення проводяться при контрольованому перебігу захворювання | ||
Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі серпоподібно-клітинна анемія) | Щеплення проводяться за 2 тижні до планової спленектомії. Інакше - якомога швидше після спленектомії | ||
Хронічні захворювання печінки (у тому числі фіброз та цироз печінки) | |||
Назальна лікворея | |||
Цукровий діабет типу 1 | |||
Хронічні захворювання легень (уроджені аномалії, набуті хвороби, муковісцидоз) та бронхоектатична хвороба | |||
Туберкульоз (інфіковані мікобактерією туберкульозу) | |||
Хронічні ураження серцево-судинної системи (уроджені та набуті вади серця, клапанів, кардіоміопатії) | |||
Лімфома; | Щеплення проводяться за 2 тижні до початку імуносупресивної терапії. Інакше - через 3 місяці після припинення імуносупресивної терапії | ||
Імуносупресивна гормональна терапія (відповідно до Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551)) | Щеплення проводяться за 2 тижні до початку імуносупресивної терапії або після її припинення | ||
Трансплантація кісткового мозку | Відповідно до глави 5 цього розділу | ||
Трансплантація органів | Відповідно до глави 5 цього розділу | ||
Hib-інфекції | Щеплення проводяться невакцинованим раніше | Первинні імунодефіцит - дефіцит системи комплементу (ранніх білків - С1, С2, С3, С4), селективний дефіцит IgA | |
Хронічні захворювання легень (уроджені аномалії, набуті хвороби, муковісцидоз) та бронхоектатична хвороба | |||
Лімфома; | |||
Хвороба Ходжкіна | Щеплення проводяться за 2 тижні до початку імуносупресивної терапії. Інакше - через 3 місяці після припинення імуносупресивної терапії | ||
Трансплантація кісткового мозку | Відповідно до глави 5 цього розділу | ||
Трансплантація органів | Відповідно до глави 5 цього розділу | ||
Менінгококової інфекції | Щеплення проводяться полісахаридною вакциною особам, старшим 24 місяців життя, одноразово. Щеплення кон’югованою вакциною проводяться дітям віком до 2 років | Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі серпоподібно-клітинна анемія) | |
Комплемент С1, С2, С3, С4, С5-С9, пропердин, фактор В | |||
Гепатиту В | Щеплення проводяться невакцинованим раніше | Хронічні ураження печінки (інфекційного та неінфекційного генезу) | |
Трансплантація органів та тканин | Відповідно до глави 5 цього розділу | ||
Діти, що перебувають на гемодіалізі | |||
Особи, що отримують багаторазові довготривалі переливання донорської крові або її препаратів | |||
Особи, що потребують планових оперативних втручань | |||
Гепатиту А | Щеплення проводяться особам, старшим 12 місяців, дворазово з інтервалом у 6 місяців зареєстровани-ми в Україні вакцинами | Хронічні ураження печінки (інфекційного та неінфекційного генезу) | Оптимально провести щеплення до трансплантації або через 6 місяців після трансплантації |
Трансплантація печінки |
5. Рекомендації щодо вакцинації пацієнтів після алло/ауто-ТСГК (трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин)
Рекомендовано | Рекомендована форма вакцини | Рекомендації для пацієнтів після ТС | Ступінь доказової рекомендації | Кількість доз | Час після алло-ТС (місяців) |
Бактеріальні вакцини | |||||
Пневмококова | Кон’югована; | Так | B I | 3 | 3-6 |
Hib | Кон’югована | Так | B II | 3 | 6-12 |
Правець; | Анатоксин; | Так | B II | 3 | 6-12 |
Менінгококова | Кон’югована | Індивідуально | B II | 1 | 6-12 |
Вірусні вакцини | |||||
Грип | Інактивована | Так | A II | 1 | 4-6 |
Поліомієліт | Інактивована | Так | B II | 3 | 6-12 |
Гепатит В | Рекомбінантна | Так | B II | 3 | 6-12 |
Кір2; | Комбінована; КПК | Так | B II | 1 | 243 |
1 Використовується комбінована вакцина: кашлюк + дифтерія + правець, можливо в комбінації: + гепатит В + поліомієліт.
2 Використовується комбінована вакцина: кір + паротит + краснуха.
3 Не можна пацієнтам з хронічним РТПХ (реакція трансплантату проти хазяїна), які отримують імуносупресивні препарати. Вакцинація може бути призначена після закінчення супресивного лікування відповідно до рекомендацій дитячого гематолога, спеціаліста з ТСГК.
Щеплення для профілактики | Групи, що підлягають щепленню |
Вітряної віспи | Здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу; |
Гепатиту А | Персонал установ громадського харчування та підприємств харчової промисловості, який бере участь у приготуванні (виробництві), транспортуванні та реалізації продуктів харчування; |
Гепатиту В | Медичні працівники; |
Грипу | Військовослужбовці, будівельники, працівники Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, медичні працівники тощо; |
Кашлюку | Ревакцинація раніше вакцинованих дітей та дорослих для профілактики кашлюку |
Краснухи | Дорослі для профілактики краснухи, ВІЛ-інфіковані (відповідно до глави 3 розділу ІІ цього Календаря) |
Епідемічного паротиту | Дорослі для профілактики епідемічного паротиту, ВІЛ-інфіковані (відповідно до глави 3 розділу ІІ цього Календаря) |
Кору | Дорослі для профілактики кору, ВІЛ-інфіковані (відповідно до глави 3 розділу ІІ цього Календаря) |
Пневмококової інфекції | Діти та дорослі для профілактики пневмококової інфекції; |
Менінгококової інфекції | Діти та дорослі для профілактики менінгококової інфекції |
Папіломавірусної інфекції | Для запобігання виникненню цервікальної інтраепітеліальної неоплазії 2-3-го ступенів та раку шийки матки, піхви, вульви, генітальних кондилом (у чоловіків та жінок) та інших захворювань, що спричиняються вірусом папіломи людини |
Ротавірусної інфекції | Для профілактики гастроентеритів, що спричинені ротавірусом |
Захворювання, для імунопрофілактики яких існує вакцина, зареєстрована в Україні | Особи, які бажають зробити щеплення в лікувально-профілактичних закладах за направленням лікаря |
Вакцинацію проводять зареєстрованими в Україні вакцинами/ анатоксинами відповідно до інструкції із застосування.
{Розділ III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 190 від 01.02.2022}
IV. Щеплення, які проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями
1. Ендемічна територія - територія, у межах якої протягом тривалого часу реєструються непоодинокі випадки захворювання населення певною інфекційною хворобою.
2. Ензоотична територія - територія, у межах якої протягом тривалого часу реєструються непоодинокі випадки захворювання населення певною інфекційною хворобою, переносником якої є тварина.
3. Епідемічні показання - показання до проведення активної імунопрофілактики, що не передбачена вакцинацією за віком, у разі виникнення неблагополучної епідемічної ситуації або загрози її виникнення, а також при можливому ризику інфікування у випадку контакту особи з джерелом інфекції.
Щеплення для профілактики | Терміни початку вакцинації | Терміни ревакцинації | Примітки |
Туляремії1 | Починаючи з 7 років | Через кожні 5 років | Планову імунопрофілактику проводять окремим професійним групам і особам, які мешкають на ендемічних та ензоотичних територіях |
Бруцельозу2 | Починаючи з 18 років | Через 1 рік | |
Гарячки Ку | Починаючи з 14 років | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | Імунопрофілактику проводять за епідпоказаннями |
Кліщового енцефаліту | Починаючи з 4 років | Щороку протягом 3 років | |
Чуми3 | Починаючи з 2 років | Згідно з інструкцією про застосування вакцини | Імунопрофілактику проводять за епідпоказаннями |
Черевного тифу4 | Починаючи з 7 років | Через 2 роки | Імунізація проводиться у разі визначення території неблагополучною за 2-3 місяці до епідпідйому за рішенням головного державного санітарного лікаря відповідної території |
Грипу5 | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Жовтої лихоманки | Починаючи з 9 місяців. Згідно з інструкцією із застосування вакцини | Не проводиться | Імунізація проводиться за 10 діб до виїзду особам, які виїжджають у країни, ендемічні з цієї інфекції |
Сказу6 | При зверненні по медичну допомогу з приводу укусів, подряпин, ослизнення хворими або підозрілими щодо захворювання на сказ тваринами | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | Планову імунопрофілактику проводять особам з групи ризику захворювання на сказ. |
Дифтерії7 | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Правця | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Гепатиту А8 | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Поліомієліту9 | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Кору10 | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Епідемічного паротиту10 | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Краснухи10 | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Менінгококової інфекції11 | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Гепатиту В12 | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Сибірської виразки3 | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Вітряної віспи | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини | |
Кашлюку | За епідпоказаннями | Згідно з інструкцією із застосування вакцини |
1 Для профілактики туляремії щепленню підлягають:
персонал пунктів, підприємств із заготівлі шкур промислових тварин, їх первинної обробки;
працівники овоче-, зерносховищ, цукрових заводів, елеваторів;
мисливці, лісники, меліоратори;
медичний персонал відділів і лабораторій особливо небезпечних інфекцій, протичумних установ, які працюють з живими культурами туляремії або зараженим матеріалом;
працівники млинів, комбікормових заводів, льонозаводів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції та сировини тваринного походження, працівники, які працюють з фуражем, пастухи, рільники, меліоратори, геологи, будівельники, які працюють у природних осередках туляремії.
2 Для профілактики бруцельозу щепленню підлягають:
працівники тваринницьких господарств, неблагополучних щодо бруцельозу, незалежно від форми власності;
працівники м’ясокомбінатів, забійних пунктів та інших підприємств з переробки сировини й продуктів тваринництва, до яких надходять сільськогосподарські тварини або сировина тваринного походження з господарств, неблагополучних щодо бруцельозу;
спеціалісти ветеринарної медицини, які працюють з живими культурами бруцел або зараженим матеріалом, а також обслуговують господарства, неблагополучні щодо бруцельозу;
інші категорії населення у разі стійкого неблагополуччя територій згідно з рішенням територіальних закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, надзвичайних протиепідемічних та протиепізоотичних комісій.
3 Для профілактики чуми та сибірської виразки щепленню підлягають:
працівники лабораторій відділів особливо небезпечних інфекцій лабораторних центрів та працівники лабораторій ветеринарної медицини, які працюють з живими культурами чуми/сибірської виразки або зараженим матеріалом.
4 Для профілактики черевного тифу щепленню підлягають:
працівники водогінних та каналізаційних мереж, станцій очистки.
5 Для профілактики грипу щепленню підлягають:
групи медичного ризику (високий ризик клінічних ускладнень грипу):
особи з хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем, нирок, порушенням обміну речовин;
особи віком понад 60 років;
особи, що перебувають у спеціалізованих колективах (інтернатах, будинках для осіб похилого віку, будинках дитини тощо);
групи епідемічного ризику (висока можливість інфікування грипом):
діти загальноосвітніх закладів;
персонал медичних закладів;
персонал дошкільних, середніх та інших навчальних закладів, інтернатів, будинків дитини та будинків для громадян похилого віку тощо;
робітники сфери послуг, торгівлі, транспорту, військові, а також особи, що перебувають у контакті з великою кількістю людей;
персонал підприємств, установ, організацій (з метою запобігання спалахам інфекційних хвороб);
особи, які доглядають хворих на грип удома;
особи віком понад 60 років;
жінки, які планують вагітність, під час епідемії грипу;
вагітні.
6 Для профілактики сказу щепленню підлягають:
працівники ветеринарних лабораторій, клінік та інших лабораторій, які працюють із вуличним вірусом сказу, мисливці, лісники, спеціалісти ветеринарної медицини, працівники боєнь, таксидермісти;
особи, що виконують роботи з відлову і утримання бездомних тварин;
працівники притулків для утримання тварин;
особи при зверненні за медичною допомогою з приводу укусів, подряпин, ослизнення хворими або підозрюваними щодо захворювання на сказ тваринами.
7 Для профілактики дифтерії при виникненні осередку інфекції контактні особи залежно від їх вакцинального статусу підлягають обов’язковій негайній імунізації:
нещеплені особи, або не мають даних щодо вакцинації повинні одержати первинний вакцинальний комплекс (вакцинація та перша ревакцинація) препаратами згідно з віком;
особи, які підлягають ревакцинації згідно з цим Календарем у поточному році, повинні негайно отримати чергову ревакцинацію;
особи, імунізовані згідно з цим Календарем, повинні отримати додаткову дозу вакциною, яка містить дифтерійний анатоксин залежно від віку, якщо після останнього щеплення проти дифтерії пройшло більше року.
8 Для профілактики гепатиту А при епідемічному підйомі захворювання щепленню підлягають:
діти від 2-х до 10-ти років, які мешкають на ендемічних територіях (середні показники захворюваності на гепатит А за останні 5 років перевищують аналогічні середні показники захворюваності по Україні більше ніж у 2 рази);
персонал з обслуговування водоочисних споруд, водогінних мереж, каналізаційних систем та каналізаційних очисних споруд;
особи, які беруть участь у миротворчих заходах, наданні гуманітарної допомоги тощо;
особи, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю щодо гепатиту А.
При виникненні осередку захворювання на гепатит А вакцинацію контактним особам проводять протягом першого тижня.
9 Для профілактики поліомієліту у разі завезення чи створення загрози завезення «дикого» поліовірусу на територію України або виявлення дериватів його вакцинних штамів.
10 Для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи при виникненні осередку (наявність контактних осіб) цих інфекцій проводять вакцинацію в перші три дні від моменту контакту.
Якщо минуло більше трьох днів від моменту контакту, особам, у яких відсутні клінічні прояви захворювання, з метою забезпечення імунітету на майбутнє у разі неінфікування, проводять вакцинацію негайно (якомога раніше). Рішення про проведення щеплення за таких обставин приймають лікуючий лікар та пацієнт на підставі оцінки ризиків та переваг.
За наявності епідемічних показань, пов’язаних із можливим ризиком інфікування у випадку контакту дитини з джерелом інфекції, дозволяється введення дози вакцини у віці від 6 місяців. У такому випадку введена доза (нульова) не зараховується як перша доза вакцинації за віком. Подальші планові щеплення проводяться згідно з Календарем профілактичних щеплень, з дотриманням інтервалу між нульовою дозою та подальшими плановими щепленнями не менше одного місяця.
Дорослим за відсутності протипоказань, що наведені в інструкції із застосування вакцини, роблять щеплення без обмежень за віком, якщо вони не хворіли на вказані інфекції та/або не мають зазначеного в медичній документації підтвердження введення двох доз вакцини, або мають негативні результати лабораторного обстеження щодо наявності специфічних антитіл IgG.
11 Для профілактики менінгококової інфекції при епідемічному підйомі захворюваності з генералізованими формами щепленню підлягають:
особи, які мешкають на ендемічних територіях;
особи, що перебувають у вогнищах інфекції, спричиненої менінгококом відповідної серогрупи.
12 Для профілактики гепатиту В щепленню підлягають:
медичні працівники, студенти навчальних закладів, які відповідно до професійних обов’язків мають контакт з кров’ю, її препаратами та здійснюють парентеральні маніпуляції;
особи, які контактували з хворими на гепатит В;
реципієнти донорської крові та її препаратів;
діти в дитячих будинках та будинках дитини;
члени родин, у яких є хворі на гепатит В та носії вірусу гепатиту В;
пацієнти з хронічними захворюваннями печінки;
пацієнти, які підлягають плановому оперативному втручанню.
{Пункт 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я № 958 від 23.04.2019, № 2070 від 11.10.2019, № 1510 від 03.07.2020}
4. Рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на ендемічних та ензоотичних територіях приймають головний державний санітарний лікар України, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
5. Щеплення осіб, які виїжджають за межі України, проводяться з урахуванням епідемічної ситуації в країні виїзду відповідно до рекомендацій ВООЗ.
V. Перелік інфекційних хвороб та професій, виробництв, організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти таких інфекційних хвороб
Щеплення для профілактики | Перелік професій, виробництв, організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням |
Дифтерія1 | Відповідно до Переліку виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 листопада 2023 року № 1925, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2023 року за № 2016/41072. |
Правець2 |
__________
1,2 Щеплення для профілактики дифтерії та правця проводиться відповідно до розділу II цього Календаря.
{Календар доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1254 від 18.07.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1351 від 31.07.2024}
{Календар в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 551 від 11.08.2014}
