Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність здійснення Державною інспекцією сільського господарства планових заходів державного нагляду (контролю)
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 587 від 30.10.2014}
Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність здійснення Державною інспекцією сільського господарства планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатками 1-4.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням та охороною земель, впливом на якісний стан земель та родючість ґрунтів, і визначається періодичність здійснення Державною інспекцією сільського господарства планових заходів державного нагляду (контролю)
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням та охороною земель, впливом на якісний стан земель та родючість ґрунтів, є:
дотримання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель;
площа землі, на якій провадиться господарська діяльність;
категорія землі за її основним цільовим призначенням;
статус об’єктів, розміщених на відповідних землях, залежно від загальнодержавного або місцевого значення.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) які провадять господарську діяльність на землях:
сільськогосподарського призначення площею 3 тис. гектарів та більше;
природно-заповідного чи іншого природоохоронного призначення, на яких розміщені об’єкти загальнодержавного значення;
лісогосподарського призначення площею 25 тис. гектарів та більше;
2) у яких під час здійснення протягом останніх трьох років, що передують плановому, заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, але за результатами не менш як двох останніх заходів.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які провадять господарську діяльність на землях:
сільськогосподарського призначення площею 100 гектарів та більше, але менше ніж 3 тис. гектарів;
природно-заповідного чи іншого природоохоронного призначення, на яких розміщені об’єкти місцевого значення;
історико-культурного призначення;
лісогосподарського призначення площею менше ніж 25 тис. гектарів;
промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та оборони.
5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:
1) провадять господарську діяльність на землях:
сільськогосподарського призначення площею менше ніж 100 гектарів;
житлової та громадської забудови;
2) не зазначені у підпункті 1 цього пункту та не віднесені до високого або середнього ступеня ризику.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері використання та охорони земель здійснюються Держсільгоспінспекцією з такою періодичністю щодо суб’єктів господарювання:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.
7. У разі коли за результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх трьох років, що передують плановому, не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, наступний плановий захід щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше, ніж через установлений для суб’єкта господарювання відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.
8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зберігання зерна та продуктів його переробки і визначається періодичність здійснення Державною інспекцією сільського господарства планових заходів державного нагляду (контролю)
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зберігання зерна та продуктів його переробки, є:
дотримання вимог законодавства про зерно та ринок зерна в частині зберігання зерна та продуктів його переробки;
потужність зернового складу (визначається за вагою зерна та продуктів його переробки, які можуть одночасно зберігатися на складі);
обсяг зерна та продуктів його переробки, прийнятих зерновим складом на зберігання протягом певного періоду часу (визначається за вагою зерна та продуктів його переробки);
джерело фінансування закупівлі зерна та продуктів його переробки, прийнятих зерновим складом на зберігання.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться зернові склади:
потужність яких становить 30 тис. тонн та більше;
у яких обсяг прийнятого на зберігання зерна та продуктів його переробки протягом року, що передує плановому, становить 60 тис. тонн та більше;
які зберігають зерно та продукти його переробки, закуплені за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету, в обсязі 1,5 тис. тонн та більше;
у яких під час здійснення протягом останніх трьох років, що передують плановому, заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення вимог законодавства про зерно та ринок зерна в частині зберігання зерна та продуктів його переробки, але за результатами не менш як двох останніх заходів.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться зернові склади:
потужність яких становить 5 тис. тонн та більше, але менше ніж 30 тис. тонн;
у яких обсяг прийнятого на зберігання зерна та продуктів його переробки протягом року, що передує плановому, становить 10 тис. тонн та більше, але менше ніж 60 тис. тонн;
які зберігають зерно та продукти його переробки, придбані за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету, в обсязі менше ніж 1,5 тис. тонн.
5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться зернові склади:
потужність яких становить 0,5 тис. тонн та більше, але менше ніж 5 тис. тонн;
у яких обсяг прийнятого на зберігання зерна та продуктів його переробки протягом року, що передує плановому, становить 1 тис. тонн та більше, але менше ніж 10 тис. тонн.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про зерно та ринок зерна в частині зберігання зерна та продуктів його переробки здійснюються Держсільгоспінспекцією з такою періодичністю щодо суб’єктів господарювання:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.
7. У разі коли за результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх трьох років, що передують плановому, не виявлено фактів порушення вимог законодавства про зерно та ринок зерна в частині зберігання зерна та продуктів його переробки, наступний плановий захід щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше, ніж через установлений для суб’єкта господарювання відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.
8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері насінництва та розсадництва і визначається періодичність здійснення Державною інспекцією сільського господарства планових заходів державного нагляду (контролю)
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері насінництва та розсадництва, є:
дотримання вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
обсяг виробництва насіння та садивного матеріалу протягом певного періоду часу (визначається для насіння - за вагою, для картоплі - за вагою, для іншого садивного матеріалу - за кількістю штук);
обсяг реалізації насіння та садивного матеріалу протягом певного періоду часу (визначається для насіння - за вагою, для картоплі - за вагою, для іншого садивного матеріалу - за кількістю штук).
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.
3. До суб’єктів господарювання із високим ступенем ризику належать суб’єкти, у яких:
1) протягом року, що передує плановому, обсяг виробництва та/або реалізації насіння (за всім асортиментом культур) становить:
для дрібнонасіннєвих культур - 0,2 тонни насіння та більше;
для інших культур (крім дрібнонасіннєвих) - 25 тонн насіння та більше;
2) протягом року, що передує плановому, обсяг виробництва та/або реалізації садивного матеріалу (за всім асортиментом культур) становить:
для картоплі - 100 тонн та більше;
для іншого садивного матеріалу - 10 тис. штук та більше;
3) під час здійснення протягом останніх трьох років, що передують плановому, заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, але за результатами не менш як двох останніх заходів.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти господарювання, у яких:
1) протягом року, що передує плановому, обсяг виробництва та/або реалізації насіння (за всім асортиментом культур) становить:
для дрібнонасіннєвих культур - 0,1 тонни насіння та більше, але менше ніж 0,2 тонни насіння;
для інших культур (крім дрібнонасіннєвих) - 5 тонн насіння та більше, але менше ніж 25 тонн насіння;
2) протягом року, що передує плановому, обсяг виробництва та/або реалізації садивного матеріалу (за всім асортиментом культур):
для картоплі - 30 тонн та більше, але менше ніж 100 тонн;
для іншого садивного матеріалу - 5 тис. штук та більше, але менше ніж 10 тис. штук.
5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, яких не віднесено до високого або середнього ступеня ризику.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва здійснюються Держсільгоспінспекцією з такою періодичністю щодо суб’єктів господарювання:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.
7. У разі коли за результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх трьох років, що передують плановому, не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, наступний плановий захід щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше, ніж через установлений для суб’єкта господарювання відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.
8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
__________ |
|
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з експлуатацією, ідентифікацією та реалізацією машин, підготовкою трактористів-машиністів, і визначається періодичність здійснення Державною інспекцією сільського господарства планових заходів державного нагляду (контролю)
{У назві та тексті додатка слова “обов’язковий технічний контроль,” у всіх відмінках виключено згідно з Постановою КМ № 587 від 30.10.2014}
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з експлуатацією, ідентифікацією та реалізацією машин, підготовкою трактористів-машиністів, є:
дотримання вимог законодавства у сфері експлуатації, ідентифікації та реалізації машин, підготовки трактористів-машиністів;
кількість машин, яка зареєстрована за суб’єктом господарювання;
кількість машин, щодо яких проводиться ідентифікація протягом певного періоду часу;
{Абзац четвертий пункту 1 в редакції Постанови КМ № 587 від 30.10.2014}
кількість машин, яка реалізується суб’єктом господарювання протягом певного періоду часу;
кількість трактористів-машиністів, що пройшли підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо) протягом певного періоду часу.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) за якими зареєстровано 20 або більше машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);
2) які протягом року, що передує плановому:
реалізували 100 або більше машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);
{Абзац третій підпункту 2 пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 587 від 30.10.2014}
провели ідентифікацію 100 або більше машин;
організували підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо) 60 або більше трактористів-машиністів;
3) у яких під час здійснення протягом останніх трьох років, що передують плановому, заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення вимог законодавства у сфері експлуатації, ідентифікації та реалізації машин, підготовки трактористів-машиністів, але за результатами не менш як двох останніх заходів.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) за якими зареєстровано 10 та більше машин, але менше ніж 20 машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);
2) які протягом року, що передує плановому:
реалізували 50 та більше машин, але менше ніж 100 машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);
{Абзац третій підпункту 2 пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ № 587 від 30.10.2014}
провели ідентифікацію 50 та більше машин, але менше ніж 100 машин;
організували підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо) менше ніж 60 трактористів-машиністів.
5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) за якими зареєстровано менше ніж 10 машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);
2) які протягом року, що передує плановому:
реалізували менше ніж 50 машин (крім машин, потужність двигуна яких не перевищує 18 кВт);
{Абзац третій підпункту 2 пункту 5 виключено на підставі Постанови КМ № 587 від 30.10.2014}
провели ідентифікацію менше ніж 50 машин.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері експлуатації, ідентифікації та реалізації машин, підготовки трактористів-машиністів, здійснюються Держсільгоспінспекцією з такою періодичністю щодо суб’єктів господарювання:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.
7. У разі коли за результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх трьох років, що передують плановому, не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері експлуатації, ідентифікації та реалізації машин, підготовки трактористів-машиністів, наступний плановий захід щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше, ніж через установлений для суб’єкта господарювання відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.
8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
__________ |
|
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 406 “Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері сільськогосподарського насінництва та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 33, ст. 1124).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 477 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів з державного контролю за використанням та охороною земель” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 37, ст. 1249).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. № 656 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з формуванням ресурсів сільськогосподарської продукції та визначенням її якості, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 50, ст. 1683).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 939 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері квітково-декоративного насінництва та розсадництва” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 68, ст. 2355).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. № 1093 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері лісового насінництва та розсадництва” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 92, ст. 3269).
