ПЛЕНУМ ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
14.09.2012 N 10
Про доповнення постанови ПленумуВищого адміністративного суду України
від 13 грудня 2010 року N 3 "Про практику
застосування адміністративними судами
законодавства у справах з приводу
оскарження рішень, дій чи бездіяльності
державної виконавчої служби", із змінами,
внесеними згідно з постановою
Пленуму Вищого адміністративного
суду України від 21 травня 2012 року N 5
Заслухавши доповідь секретаря Пленуму Вищого
адміністративного суду України Смоковича М.І. про доповнення до
постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від
13 грудня 2010 року N 3 ( v0003760-10 ) "Про практику застосування
адміністративними судами законодавства у справах з приводу
оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої
служби", із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму
Вищого адміністративного суду від 21 травня 2012 року N 5
( v0005760-12 ), Пленум Вищого адміністративного суду України
П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Доповідь секретаря Пленуму Вищого адміністративного суду
України Смоковича М.І. взяти до відома.
2. Доповнити постанову Пленуму Вищого адміністративного суду
України від 13 грудня 2010 року N 3 ( v0003760-10 ) "Про практику
застосування адміністративними судами законодавства у справах з
приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної
виконавчої служби", із змінами, внесеними згідно з постановою
Пленуму Вищого адміністративного суду від 21 травня 2012 року N 5
( v0005760-12 ), пунктом 11 такого змісту: "11. Відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій
чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої
посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган
державної виконавчої служби (стаття 181 Кодексу адміністративного
судочинства України) ( 2747-15 ). Такими органами державної
виконавчої служби є:
1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить
відділ примусового виконання рішень.
2. Управління державної виконавчої служби Головного
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи
примусового виконання рішень.
3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного
значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої
служби відповідних управлінь юстиції.
Отже, судам необхідно мати на увазі, що в цій категорії справ
відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної
виконавчої служби у зв'язку з тим, що структурні підрозділи
органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання
рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового
виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України "Про
державну виконавчу службу" ( 202/98-ВР ) як самостійні органи
державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі
як відповідачів у таких справах.
Ураховуючи те, що наведений перелік органів державної
виконавчої служби є вичерпним, судам, у разі подання позовної
заяви до державних виконавців або інших посадових осіб органів
державної виконавчої служби чи до відділу примусового виконання
рішень Державної виконавчої служби України, управління державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за
правилами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) здійснювати заміну первинного відповідача на
належного - відповідно Державну виконавчу службу України,
управління державної виконавчої служби Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головного управління юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі, або, у разі наявності заперечень позивача, залучати
вказаний орган як другого відповідача.
Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 385/2011
( 385/2011 ) затверджено Положення про Державну виконавчу службу
України, відповідно до пункту 1 якого Державна виконавча служба
України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого
спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через
Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої
влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері
організації примусового виконання рішень судів та інших органів
(посадових осіб) відповідно до законів.
Таким чином, справи щодо оскарження рішень, дій чи
бездіяльності Державної виконавчої служби України щодо виконання
судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) повинні
розглядатися та вирішуватися адміністративним судом
першої інстанції колегією у складі трьох суддів. Справи, у яких
відповідачем є інший орган державної виконавчої служби,
розглядаються та вирішуються одноособово, крім випадків,
передбачених частиною другою статті 24 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ).
Судам слід звернути увагу на те, що управління державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких
входять відділи примусового виконання рішень, є органами державної
виконавчої служби відповідно до Закону України "Про державну
виконавчу службу" ( 202/98-ВР ), але не є юридичними особами.
Водночас ці органи можуть бути належними відповідачами у справах з
приводу оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих у
виконавчому провадженні".
У зв'язку з цим пункти 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 вважати
відповідно пунктами 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18.
Головуючий І.Х.Темкіжев
Секретар Пленуму М.І.Смокович
