 |
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ |
РОЗПОРЯДЖЕННЯ |
13.02.2014 № 484 |
{Розпорядження втратило чинність на підставі Постанови Національного банку № 185 від 25.12.2023}
Про затвердження Вимог щодо регулярного проведення стрес-тестування страховиками та розкриття інформації щодо ключових ризиків та результатів проведених стрес-тестів
Відповідно до пунктів 4 та 18 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та підпунктів 18 та 27 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПОСТАНОВИЛА:
1. Затвердити Вимоги щодо регулярного проведення стрес-тестування страховиками та розкриття інформації щодо ключових ризиків та результатів проведених стрес-тестів, що додаються.
2. Установити, що інформація щодо ключових ризиків та результати стрес-тестування станом на 31 грудня відповідного року подаються разом з річною звітністю відповідно до пункту 5 Вимог щодо регулярного проведення стрес-тестування страховиками та розкриття інформації щодо ключових ризиків та результатів проведених стрес-тестів, затверджених цим розпорядженням, починаючи з річної звітності за 2014 рік.
3. Страховикам провести стрес-тестування відповідно до Вимог щодо регулярного проведення стрес-тестування страховиками та розкриття інформації щодо ключових ризиків та результатів проведених стрес-тестів, затверджених цим розпорядженням, станом на 30 червня 2014 року та надати Нацкомфінпослуг інформацію щодо ключових ризиків та результатів стрес-тестування разом із проміжною звітністю за перше півріччя 2014 року.
4. Департаменту методології, стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами разом із департаментом юридичного забезпечення та ведення реєстру фінансових установ подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.
5. Це розпорядження набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Сектору зв’язків з громадськістю та протоколу забезпечити оприлюднення цього розпорядження після його державної реєстрації.
7. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Литвина А.В.
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ВИМОГИ
щодо регулярного проведення стрес-тестування страховиками та розкриття інформації щодо ключових ризиків та результатів проведених стрес-тестів
1. При здійсненні своєї діяльності страховик повинен щорічно проводити стрес-тестування відповідно до цих Вимог.
2. Поняття стрес-тестування у цих Вимогах вживається у значенні способу вимірювання потенційного впливу на фінансовий стан страховика виняткових, але ймовірних подій (стресів), що можуть вплинути на діяльність страховика.
Терміни, що використовуються в цих Вимогах, вживаються відповідно до Закону України "Про страхування" та інших нормативно-правових актів.
3. До стрес-тестування долучаються спеціалісти з управління ризиками страховика та актуарії.
4. Стрес-тестування здійснюється з урахуванням таких положень:
стрес-тестування має бути спрямоване на перевірку вразливості страховика до ризиків і на достатність капіталу;
страховик має враховувати лише події, що можуть призвести до суттєвих фінансових втрат;
при виборі стресової ситуації для стрес-тестування розглядаються події, що траплялися в минулому, або гіпотетичні ситуації, що раніше не спостерігались, але можуть трапитись у майбутньому;
надійність і точність моделі, що використовується страховиком для стрес-тестування, необхідно регулярно перевіряти та вдосконалювати.
5. Інформація щодо ключових ризиків та результати проведеного стрес-тестування надаються страховиком до Нацкомфінпослуг відповідно до форми, наведеної в додатку до цих Вимог, разом з річною звітністю.
6. Вимірюванню впливу на фінансовий стан страховика підлягають такі події (стреси):
зменшення на 30% ринкової вартості акцій, які перебувають у лістингу на фондовій біржі, що включені до складу активів балансу;
зменшення на 40% ринкової вартості акцій, які не перебувають у лістингу, що включені до складу активів балансу;
зниження на 10% цін на облігації підприємств, що включені до складу активів балансу;
підвищення обмінного курсу іноземних валют відносно гривні на 25%;
зниження обмінного курсу іноземних валют відносно гривні на 25%;
зниження ринкових цін на нерухомість на 25%. Для оцінки стресу балансова вартість нерухомості, що обліковується за справедливою вартістю, зменшується на 25%, а для нерухомості, яка обліковується за моделлю собівартості, страховик здійснює оцінку зменшення корисності такої нерухомості з урахуванням зниження ринкової вартості на неї на 25%.
Для оцінки кожного із зазначених стресів перераховуються статті балансу (звіту про фінансовий стан), які зазнають змін в оцінці у відповідь на кожне із зазначених ринкових потрясінь, з урахуванням позитивного впливу інструментів пом’якшення ризиків (хеджування).
Страховики, що здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, також вимірюють вплив на свій фінансовий стан збільшення загальної суми виплат за цим видом страхування на 30%. Оцінка впливу стресу на величину резерву незароблених премій за обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється шляхом проведення перевірки адекватності зобов’язань (тесту адекватності зобов’язань) з урахуванням збільшення рівня страхових виплат (співвідношення страхових виплат до страхових платежів) за цим видом страхування на 30%. Оцінка впливу стресу на величини резерву заявлених, але не виплачених збитків і резерву збитків, які виникли, але не заявлені, за обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється шляхом множення на 1,3.
Страховики, що здійснюють медичне страхування (безперервне страхування здоров’я), також вимірюють вплив на свій фінансовий стан таких подій:
збільшення загальної суми виплат за цим видом страхування на 40%. Оцінка впливу стресу на величину резерву незароблених премій за медичним страхуванням (безперервним страхуванням здоров’я) здійснюється шляхом проведення перевірки адекватності зобов’язань (тесту адекватності зобов’язань) з урахуванням збільшення рівня страхових виплат (співвідношення страхових виплат до страхових платежів) за цим видом страхування на 40%. Оцінка впливу стресу на величини резерву заявлених, але не виплачених збитків і резерву збитків, які виникли, але не заявлені, за медичним страхуванням (безперервним страхуванням здоров’я) здійснюється шляхом множення на 1,4;
збільшення витрат, пов’язаних з обслуговуванням договорів медичного страхування, на 10%. Оцінка впливу стресу на величину резерву незароблених премій за медичним страхуванням (безперервним страхуванням здоров’я) здійснюється шляхом проведення перевірки адекватності зобов’язань (тесту адекватності зобов’язань) з урахуванням збільшення витрат, пов’язаних з обслуговуванням договорів медичного страхування, на 10%. Частина величини резерву заявлених, але не виплачених збитків та резерву збитків, які виникли, але не заявлені, за медичним страхуванням (безперервним страхуванням здоров’я), що є оцінкою обсягу витрат на врегулювання збитків (експертних, консультаційних та інших витрат, пов’язаних з оцінкою розміру збитку), має бути збільшена на 10%.
Страховики, що здійснюють страхування життя, також вимірюють вплив таких подій на свій фінансовий стан:
збільшення рівня смертності для кожної вікової групи на 15%. Для оцінки стресу має бути розрахована величина резерву нетто-премій з використанням демографічних показників тривалості життя (таблиць смертності), збільшених на 15% для кожної вікової групи;
зменшення рівня смертності для кожної вікової групи на 20%. Для оцінки стресу має бути розрахована величина резерву нетто-премій з використанням демографічних показників тривалості життя (таблиць смертності), зменшених на 20% для кожної вікової групи;
збільшення рівня тимчасової втрати працездатності, інвалідності, отримання травматичних ушкоджень, функціональних розладів здоров’я на 35% у перший рік дії договорів страхування та збільшення рівня тимчасової втрати працездатності, інвалідності, отримання травматичних ушкоджень, функціональних розладів здоров’я на 25% протягом наступних років дії договорів страхування. Для оцінки стресу має бути розрахована величина резерву нетто-премій, для якого актуарна вартість потоку майбутніх платежів (страхових премій та страхових виплат) визначається виходячи з показників ймовірності настання ризиків тимчасової втрати працездатності, інвалідності, отримання травматичних ушкоджень, функціональних розладів здоров’я, збільшених на 35% у перший рік дії договорів страхування та збільшених на 25% протягом наступних років дії договорів страхування.
Вплив стресу на фінансовий стан страховика вимірюється через зміну величини фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів) щодо кожної окремої події (стресу) станом на 31 грудня року, за який подаються звітні дані до Нацкомфінпослуг.
Зміна величини нетто-активів розраховується як відношення різниці між величиною нетто-активів відповідно до звітних даних страховика та величиною нетто-активів, оцінених згідно з припущенням, що описує стресову подію, до величини нетто-активів відповідно до звітних даних страховика.
7. Контроль за дотриманням цих Вимог здійснює Нацкомфінпослуг відповідно до законодавства України.
Директор департаменту |
|
Додаток |
ФОРМА
для надання страховиком інформації щодо ключових ризиків та результатів проведеного стрес-тестування
1. Відображення впливу стресів на фінансовий стан страховика
станом на _______________________ року
(звітна дата)
і | Стресова подія |
|
|
1 | Зменшення на 30% ринкової вартості акцій, які перебувають у лістингу на фондовій біржі, що включені до складу активів балансу | ||
2 | Зменшення на 40% ринкової вартості акцій, які не перебувають у лістингу, що включені до складу активів балансу | ||
3 | Зниження на 10% цін на облігації підприємств, що включені до складу активів балансу | ||
4 | Підвищення обмінного курсу іноземних валют відносно гривні на 25% | ||
5 | Зниження обмінного курсу іноземних валют відносно гривні на 25% | ||
6 | Зниження ринкових цін на нерухомість на 25% | ||
7 | Збільшення загальної суми виплат за обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхування на 30% (для страховиків, що здійснюють таке страхування) | ||
8 | Збільшення загальної суми виплат за медичним страхуванням (безперервним страхуванням здоров’я) на 40% (для страховиків, що здійснюють таке страхування) | ||
9 | Збільшення витрат, пов’язаних з обслуговуванням договорів медичного страхування (безперервного страхування здоров’я), на 10% (для страховиків, що здійснюють таке страхування) | ||
10 | Збільшення рівня смертності для кожної вікової групи на 15% (для страховиків, що здійснюють страхування життя) | ||
11 | Зменшення рівня смертності для кожної вікової групи на 20% (для страховиків, що здійснюють страхування життя) | ||
12 | Збільшення рівня тимчасової втрати працездатності, інвалідності, отримання травматичних ушкоджень, функціональних розладів здоров’я на 35% у перший рік дії договорів страхування та збільшення рівня тимчасової втрати працездатності, інвалідності, отримання травматичних ушкоджень, функціональних розладів здоров’я на 25% протягом наступних років дії договорів страхування (для страховиків, що здійснюють страхування життя) |
де |
| - | різниця між величиною нетто-активів відповідно до звітних даних страховика та величиною нетто-активів, оцінених згідно з припущенням, що описує i-ту стресову подію, у грн, що визначається за формулою |
| - | загальна величина нетто-активів відповідно до звітних даних страховика у грн; | |
| - | величина нетто-активів, оцінених згідно з припущенням, що описує i-ту стресову подію, у грн ( | |
| - | зміна величини нетто-активів у відсотках, що визначається за формулою |
2. Результат проведеного стрес-тестування
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
3. Заходи щодо зменшення впливу ризиків
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
