Про затвердження Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 541 від 29.07.2015}
Відповідно до статті 31 Закону України “Про зайнятість населення” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
ПОРЯДОК
організації громадських та інших робіт тимчасового характеру
1. Цей Порядок визначає механізм організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, а також фінансування їх організації.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про зайнятість населення”.
3. До виконання громадських та інших робіт тимчасового характеру на добровільних засадах залучаються такі категорії осіб:
особи, які перебувають на обліку в територіальних органах Державної служби зайнятості у районах, містах, районах у містах (далі - територіальні органи) як такі, що шукають роботу (далі - особи, які шукають роботу);
працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (далі - працівники, які втратили частину заробітної плати).
4. На осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
5. Громадські та інші роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих місцях. Роботодавці подають територіальним органам інформацію про потребу в робочій силі для укомплектування тимчасових робочих місць, відповідно до якої територіальні органи здійснюють направлення осіб, зазначених у пункті 3 цього Порядку
З особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
Про участь осіб у таких роботах роботодавці вносять записи до трудових книжок відповідно до законодавства про працю.
6. До громадських та інших робіт тимчасового характеру не відносяться роботи, що пов’язані з ризиком для життя, відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15.
7. Організація громадських робіт здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (далі - місцеві органи влади) за участю територіальних органів із залученням на добровільних засадах роботодавців.
8. Місцеві органи влади щороку відповідно до територіальних програм зайнятості населення та інших відповідних програм приймають рішення щодо організації громадських робіт, визначають види робіт, роботодавців, за участю яких планується організація таких робіт, та інформують їх про прийняте рішення. Місцеві органи влади доводять територіальним органам інформацію про прийняте рішення і обсяги коштів, необхідних для фінансування організації громадських робіт.
Види громадських робіт визначаються місцевими органами влади за критеріями відповідно до частини третьої статті 31 Закону України “Про зайнятість населення”.
9. Організація і проведення громадських робіт здійснюються на підставі договору про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, який укладається між територіальним органом і роботодавцем відповідно до рішення місцевого органу влади, передбаченого пунктом 8 цього Порядку, на строк в межах відповідного бюджетного періоду. У разі коли роботодавцем є місцевий орган влади, зазначений договір укладається між місцевим органом влади і територіальним органом.
У договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації обов’язково зазначаються права та обов’язки сторін, відповідальність сторін, порядок фінансування організації громадських робіт, порядок внесення змін та умови розірвання, припинення договору.
У договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, до яких залучаються зареєстровані безробітні та (або) працівники, які втратили частину заробітної плати, обов’язково визначаються, зокрема, право територіального органу проводити перевірку цільового використання коштів, що спрямовуються на фінансування організації таких громадських робіт, та обов’язок роботодавця надавати під час такої перевірки необхідні документи і пояснення, а у разі виявлення факту нецільового використання коштів - повернути суму, використану не за призначенням, з урахуванням індексації на рівень інфляції.
Невід’ємною частиною договору про організацію громадських робіт та фінансування їх організації є кошторис витрат із фінансування організації громадських робіт - фінансовий план використання коштів на організацію громадських робіт з визначенням обсягу та напрямів їх використання.
Примірна форма договору про організацію громадських робіт та фінансування їх організації затверджується Мінсоцполітики.
10. Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел шляхом їх спрямування на:
оплату основної та додаткової заробітної плати осіб, визначеної відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України “Про оплату праці”;
сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема у період тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;
оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;
оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку осіб, які беруть участь у громадських роботах;
оплату медичного та наркологічного огляду (у разі потреби);
придбання малоцінних необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, їх ремонт та обслуговування.
Витрати з оплати праці та нарахування єдиного внеску сумарно повинні становити не менш як 80 відсотків загальної суми, зазначеної у кошторисі витрат із фінансування організації громадських робіт.
Фінансування організації громадських робіт, до яких залучаються зареєстровані безробітні та/або працівники, які втратили частину заробітної плати, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд).
{Абзац дев'ятий пункту 10 в редакції Постанови КМ № 541 від 29.07.2015}
За рахунок коштів Фонду здійснюється насамперед фінансування організації громадських робіт, кошти для фінансування якої виділено з місцевих бюджетів.
{Пункт 10 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 541 від 29.07.2015}
Фінансування організації інших робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших джерел, не заборонених законодавством.
11. Перерви в громадських або інших роботах тимчасового характеру тривалістю не більше 8 годин на місяць, що надаються з урахуванням часу на проїзд зареєстрованим безробітним для відвідування територіальних органів з метою пошуку роботи, а у разі наявності пропозицій щодо підходящої роботи - для відвідування роботодавців, підлягають оплаті за рахунок коштів, передбачених для фінансування організації таких робіт.
12. У строки, визначені в договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, роботодавець надає територіальному органу довідку про виконання громадських робіт особами, направленими територіальним органом, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
13. Зареєстрований безробітний зобов’язаний відвідати територіальний орган протягом 14 робочих днів після закінчення строкового трудового договору. У разі невідвідання зареєстрованим безробітним територіального органу в установлений строк реєстрація безробітного в зазначеному органі припиняється.
Період участі зареєстрованих безробітних у громадських роботах зараховується до страхового стажу в разі наступної їх реєстрації або перереєстрації.
14. Відповідальність за цільове використання коштів, що спрямовуються на фінансування організації громадських робіт, покладається на сторони договору про організацію громадських робіт та фінансування їх організації.
Відповідальність за відповідність громадських робіт інтересам територіальної громади та належність їх до суспільно корисних робіт покладається на місцеві органи влади.
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 839 “Про затвердження Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт і визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 72, ст. 2423).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 275 “Про внесення змін до Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 23, ст. 755).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 610 “Про затвердження Порядку організації загальнодержавних оплачуваних громадських робіт” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 46, ст. 1551).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 1006 “Про доповнення пункту 8 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 74, ст. 2532).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2010 р. № 435 “Про внесення змін до Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 45, ст. 1455).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. № 257 “Про внесення змін до Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 20, ст. 834).
7. Пункти 50 та 54 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 35 “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 7, ст. 249).
