Деякі питання організації міжвідомчого обміну інформацією в Національній системі конфіденційного зв’язку
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про структуру Національної системи конфіденційного зв’язку та умови її використання для забезпечення безпеки обміну інформацією, що додається.
2. Міністерствам, центральним та місцевим органам виконавчої влади, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, забезпечити використання ресурсу Національної системи конфіденційного зв’язку для міжвідомчого обміну інформацією та сприяти розвиткові Національної системи конфіденційного зв’язку.
3. Рекомендувати державним органам, не зазначеним у пункті 2 цієї постанови, та органам місцевого самоврядування використовувати ресурси Національної системи конфіденційного зв’язку для інформаційного обміну службовою інформацією у власних інтересах.
ПОЛОЖЕННЯ
про структуру Національної системи конфіденційного зв’язку та умови її використання для забезпечення безпеки обміну інформацією
1. Це Положення визначає структуру та умови використання Національної системи конфіденційного зв’язку (далі - НСКЗ) для забезпечення безпеки обміну інформацією між її суб’єктами.
2. У цьому Положенні терміни використовуються у значенні, наведеному в Законах України “Про інформацію”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, “Про Національну систему конфіденційного зв’язку”, “Про телекомунікації”, “Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України”, “Про захист персональних даних”, Порядку надання послуг конфіденційного зв’язку органам державної влади та органам місцевого самоврядування, державним підприємствам, установам та організаціям, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1519 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст. 1936; 2013 р., № 36, ст. 1267), та Правилах забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 р. № 373 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 13, ст. 878).
3. НСКЗ базується на власних спеціальних телекомунікаційних системах (мережах) і комплексах технічних засобів, використовує ресурси телекомунікаційної мережі спеціального призначення та у разі потреби ресурси телекомунікаційних мереж загального користування.
4. НСКЗ складається з таких відокремлених інформаційно-телекомунікаційних систем (мереж) спеціального зв’язку (далі - системи НСКЗ):
1) спеціальна транспортна мережа НСКЗ - телекомунікаційна мережа, призначена для транзиту трафіку між системами (мережами) НСКЗ;
2) спеціальні інформаційно-телекомунікаційні системи (мережі) суб’єктів НСКЗ, призначені для обміну відкритою, службовою та конфіденційною інформацією в інтересах органів державної влади, юридичних та фізичних осіб, які замовляють та/або отримують послуги НСКЗ;
3) спеціальна мережа мобільного зв’язку НСКЗ, призначена для обміну службовою і конфіденційною інформацією в інтересах суб’єктів НСКЗ під час перебування у стаціонарних і позастаціонарних умовах за допомогою мобільних абонентських терміналів, захист якої забезпечується шляхом застосування криптографічних та технічних методів і засобів. У складі спеціальної мережі мобільного зв’язку НСКЗ функціонує спеціальна мережа стільникового зв’язку;
4) спеціальна інформаційно-телекомунікаційна система захищеного відеоконференцзв’язку НСКЗ, призначена для проведення в режимі реального часу службових нарад керівниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
5) система захищеного електронного документообігу НСКЗ, призначена для забезпечення оперативного обміну електронними документами, що містять службову та конфіденційну інформацію, між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також здійснення аналізу та контролю за виконанням рішень Президента України і Кабінету Міністрів України. У складі системи захищеного електронного документообігу функціонує акредитований центр сертифікації ключів, призначений для надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування послуг електронного цифрового підпису в зазначеній системі;
6) система захищеного доступу державних органів до Інтернету НСКЗ, призначена для захисту державних інформаційних ресурсів державних органів, що обробляються в інформаційно-телекомунікаційних системах і доступ до яких здійснюється через Інтернет.
5. Створення та забезпечення функціонування систем НСКЗ здійснюється для:
1) забезпечення обміну відкритою, службовою та конфіденційною інформацією між суб’єктами та/або абонентами систем НСКЗ і її захисту;
2) створення технологічного підґрунтя для інтеграції розподілених інформаційних ресурсів в інформаційних (інформаційно-телекомунікаційних) системах (мережах), у яких циркулює відкрита та службова інформація органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових формувань, державних органів, державних підприємств, установ та організацій;
3) забезпечення взаємодії між інформаційними (інформаційно-телекомунікаційними) системами (мережами) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових формувань, державних органів, державних підприємств, установ та організацій;
4) надання ресурсу спеціальної транспортної мережі НСКЗ для забезпечення функціонування спеціальних інформаційних (інформаційно-телекомунікаційних) систем (мереж) суб’єктів НСКЗ;
5) забезпечення захищеного доступу державних органів до Інтернету.
6. Заходи із забезпечення функціонування, безпеки, розвитку і модернізації систем НСКЗ проводяться Адміністрацією Держспецзв’язку, її територіальними органами, закладами, установами та організаціями Держспецзв’язку, державними підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку.
7. Для створення систем НСКЗ можуть використовуватися засоби і ресурси телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, юридичних і фізичних осіб.
8. Проектні та випробувальні роботи з модернізації та введення в експлуатацію систем НСКЗ та їх окремих елементів проводяться підрозділами Держспецзв’язку за погодженням з Адміністрацією Держспецзв’язку за рахунок коштів суб’єктів НСКЗ, які замовляють роботи та/або отримують послуги НСКЗ для власних потреб.
9. Порядок функціонування систем НСКЗ і забезпечення їх ресурсами телекомунікаційних мереж визначається відповідним положенням про систему, яке розробляється та затверджується Адміністрацією Держспецзв’язку.
10. Розроблення, виготовлення і постачання ключових документів для засобів криптографічного захисту інформації та криптографічний захист службової інформації в системах НСКЗ здійснюються підрозділами Держспецзв’язку.
11. Суб’єкти НСКЗ забезпечують дотримання режиму доступу до абонентських пунктів, вимог функціонування комплексної системи захисту інформації, збереження телекомунікаційного обладнання, засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також іншого обладнання систем НСКЗ, що встановлюється у приміщеннях суб’єктів НСКЗ.
12. Рішення про підключення або відключення споживачів у системах НСКЗ приймає власник таких систем за попереднім погодженням з Адміністрацією Держспецзв’язку.
13. У разі пошкодження або виходу з ладу елементів систем НСКЗ суб’єкти НСКЗ та/або абоненти таких систем сприяють підрозділам Держспецзв’язку у відновленні їх роботи в межах своїх повноважень.
14. Забезпечення функціонування та розвиток систем НСКЗ, а також забезпечення безпеки обміну інформацією в них здійснюються Адміністрацією Держспецзв’язку шляхом:
1) вирішення організаційних питань щодо можливості використання засобів і ресурсів телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій та телекомунікаційної мережі спеціального призначення;
2) розподілу наявних ресурсів телекомунікаційних мереж між системами НСКЗ;
3) здійснення контролю за дотриманням суб’єктами НСКЗ вимог щодо захисту інформації;
4) установлення порядку взаємодії систем НСКЗ з мережами зв’язку загального користування, відомчими та спеціальними мережами зв’язку;
5) установлення граничних тарифів на послуги конфіденційного зв’язку;
6) визначення порядку і вимог щодо створення нових систем НСКЗ;
7) прийняття рішень щодо визначення операторів систем НСКЗ;
8) залучення інвестицій для створення, розвитку і забезпечення функціонування систем НСКЗ;
9) ведення обліку суб’єктів систем НСКЗ;
10) підготовки пропозицій щодо визначення напрямів подальшого розвитку систем НСКЗ, зокрема розроблення проектів нормативно-правових актів стосовно забезпечення їх функціонування.
