Про затвердження Положення про військові частини і підрозділи з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні Національної гвардії України
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 та частини шостої статті 5 Закону України «Про Національну гвардію України», з метою визначення основних завдань, призначення, функцій, правового статусу військових частин і підрозділів з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні Національної гвардії України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про військові частини і підрозділи з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні Національної гвардії України, що додається.
2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра генерал-лейтенанта Ярового С.А.
ПОЛОЖЕННЯ
про військові частини і підрозділи з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні Національної гвардії України
1. Це Положення визначає призначення, основні завдання, функції, правовий статус військових частин і підрозділів з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні Національної гвардії України.
2. Військові частини та підрозділи з охорони дипломатичних представництв Національної гвардії України створюються в межах чисельності Національної гвардії України і призначені для виконання завдань з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні (далі - дипломатичні представництва).
3. Підрозділи з охорони дипломатичних представництв структурно входять до складу військових частин Національної гвардії України.
4. У своїй діяльності військові частини і підрозділи з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні (далі - військові частини і підрозділи) керуються Конституцією України, Законом України «Про Національну гвардію України», іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, наказами, директивами, розпорядженнями та дорученнями командувача Національної гвардії України, а також цим Положенням.
5. При виконанні завдань з охорони дипломатичних представництв військові частини і підрозділи взаємодіють з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами прокуратури, органами внутрішніх справ, Управлінням державної охорони України, Збройними Силами України, правоохоронними органами спеціального призначення, членами дипломатичного персоналу представництва, громадськими об’єднаннями та релігійними організаціями та населенням.
ІІ. Завдання та функції військових частин і підрозділів
1. Основним завданням військових частин і підрозділів є охорона дипломатичних представництв, вжиття всіх належних заходів для захисту приміщень представництва від усякого вторгнення або заподіяння шкоди та для запобігання всякому порушенню спокою представництва або образі його гідності, здійснення режиму допуску до них.
2. Основними функціями військових частин і підрозділів є участь у:
виконанні завдань з припинення терористичних актів щодо дипломатичних представництв;
здійсненні заходів правового режиму воєнного стану;
ліквідації наслідків надзвичайних або кризових ситуацій на об’єктах, що ними охороняються;
виконанні завдань територіальної оборони.
3. Військові частини і підрозділи відповідно до покладених на них завдань та функцій зобов’язані:
здійснювати комплекс заходів щодо охорони дипломатичних представництв від усякого вторгнення або заподіяння шкоди;
виконувати завдання територіальної оборони;
виконувати заходи правового режиму воєнного стану;
здійснювати та забезпечувати проведення заходів з прихованого управління;
організовувати повсякденну діяльність та контроль за її станом;
організовувати несення вартової та внутрішньої служб;
проводити заходи морально-психологічного забезпечення;
здійснювати заходи щодо запобігання і протидії корупції та кримінальним правопорушенням військовослужбовців;
здійснювати заходи щодо забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки особового складу;
здійснювати заходи щодо запобігання травматизму та загибелі особового складу;
здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці і захисту інформації з обмеженим доступом;
планувати та виконувати заходи технічного захисту інформації, здійснювати контроль за його належним станом та подавати пропозиції щодо його поліпшення;
здійснювати заходи щодо готовності до переходу з мирного на воєнний стан, вивчення людських та матеріальних ресурсів, їх якісного відбору за призначенням, забезпечувати виконання заходів щодо матеріально-технічного забезпечення приведення військової частини у вищі ступені бойової готовності під час мобілізації;
здійснювати керівництво службово-бойовою діяльністю підпорядкованих підрозділів.
4. У разі залучення до виконання завдань з охорони громадського порядку на військовослужбовців Національної гвардії України поширюються права та обов'язки, передбачені Законом України "Про міліцію".
5. Військові частини і підрозділи мають право:
залучати фахівців органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до їх компетенції;
звертатися до представників органів виконавчої влади та членів дипломатичного персоналу представництва щодо проведення нарад (робочих зустрічей) з питань охорони дипломатичних представництв.
ІІІ. Організація управління і забезпечення діяльності військових частин і підрозділів
1. Безпосереднє керівництво військовою частиною здійснює командир військової частини, який є прямим начальником особового складу військової частини. Командир військової частини, яка входить до складу оперативно-територіального об’єднання, підпорядковується начальникові територіального управління. Командир військової частини, яка не входить до складу оперативно-територіального об’єднання, підпорядковується безпосередньо командувачеві Національної гвардії України.
Безпосереднє керівництво підрозділом з охорони дипломатичних представництв здійснює командир підрозділу, який є прямим начальником особового складу підрозділу. Командир підрозділу з охорони дипломатичних представництв підпорядковується командирові військової частини, до складу якої входить підрозділ.
2. Командир військової частини має першого заступника та чотирьох заступників, які відносяться до командування військової частини.
3. Командир військової частини та його заступники призначаються на посади і звільняються з посад командувачем Національної гвардії України.
4. Керівництво підпорядкованими підрозділами командир військової частини здійснює особисто, через своїх заступників та управління військової частини (штаб, групу, службу).
5. Командир військової частини і підрозділу відповідає:
перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини;
за забезпечення охорони державної таємниці;
за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну;
за морально-психологічний стан особового складу;
за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів;
за всебічне забезпечення військової частини;
за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир військової частини видає накази та розпорядження з питань діяльності військової частини, здійснює інші повноваження відповідно до законодавства України.
ІV. Організаційно-штатна структура військових частин і підрозділів
1. Структура військових частин і підрозділів, у тому числі на особливий період, затверджується Міністром внутрішніх справ України за пропозицією командувача Національної гвардії України.
2. Штати військових частин і підрозділів, у тому числі на особливий період, затверджуються командувачем Національної гвардії України.
3. Військова частина має своє умовне та дійсне найменування.
Умовне найменування військової частини складається із словосполучення «військова частина» та чотиризначного цифрового номера, наприклад: «військова частина 2260».
Дійсне найменування військової частини складається із загальновійськового номера, штатного найменування, присвоєних почесних найменувань, а також назви державних нагород, якими нагороджена така частина, наприклад: «22-а окрема бригада з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав Національної гвардії України».
4. Військова частина входить до складу оперативно-територіального об’єднання та підпорядковується начальникові територіального управління Національної гвардії України.
5. До військових частин з охорони дипломатичних представництв відносяться бригади, полки, окремі батальйони; до підрозділів з охорони дипломатичних представництв - батальйони, роти, взводи, відділення.
6. До військових частин з охорони дипломатичних представництв можуть входити інші підрозділи, визначені Законом України «Про Національну гвардію України». Підрозділи з охорони дипломатичних представництв можуть входити до складу інших військових частин Національної гвардії України.
V. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення військових частин і підрозділів
1. Фінансування діяльності військових частин і підрозділів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.
2. Військова частина є юридичною особою, реєстрація якої здійснюється у визначеному законодавством порядку, має печатку із зображенням малого Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відповідних банківських установах, відкритих у встановленому законодавством порядку.
3. Військові частини укладають договори відповідно до чинного законодавства України.
4. За військовими частинами з метою забезпечення їх діяльності та якісного виконання покладених завдань закріплюються в установленому порядку на праві оперативного управління будинки, споруди, передавальні пристрої, усі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв’язку тощо.
5. Матеріально-технічне забезпечення військових частин і підрозділів здійснюється Головним управлінням Національної гвардії України та іншими органами виконавчої влади через органи і підрозділи забезпечення Національної гвардії України в межах коштів, передбачених на зазначені цілі.
