Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 27, ст.915)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Частину першу статті 60 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492) доповнити абзацом такого змісту:
"У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача".
2. У Законі України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 52, ст. 561):
1) у частині першій статті 22 слова "до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, уповноважених осіб (координаторів) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, правоохоронних органів держави та суду" замінити словами "до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом";
2) у частині другій статті 23 слово "законом" замінити словами "Цивільним кодексом України та іншими законами".
3. У Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 412):
1) у частині першій статті 1:
пункти 2 і 3 викласти в такій редакції:
"2) дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;
3) непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними";
пункт 5 викласти в такій редакції:
"5) позитивні дії - спеціальні тимчасові заходи, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, спрямовану на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях для особи та/або групи осіб реалізовувати на рівних підставах права і свободи, надані їм Конституцією і законами України";
доповнити пунктом 51 такого змісту:
"51) пособництво у дискримінації - будь-яка свідома допомога у вчиненні дій або бездіяльності, спрямованих на виникнення дискримінації";
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6) пряма дискримінація - ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними";
2) абзаци перший і шостий частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
"1. Дія цього Закону поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними особами, які перебувають на території України";
"трудові відносини, у тому числі застосування роботодавцем принципу розумного пристосування";
3) абзаци четвертий і п’ятий частини першої статті 5 замінити трьома абзацами такого змісту:
"підбурювання до дискримінації;
4) частину другу статті 6 викласти в такій редакції:
"2. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються";
5) в абзаці третьому частини другої статті 8 слова "Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади" замінити словами "міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями";
6) у частині першій статті 10:
абзац другий доповнити словами "зокрема у приватній сфері";
після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
"звертається до суду із заявами про дискримінацію з метою захисту суспільних інтересів та особисто або через свого представника бере участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом".
У зв’язку з цим абзаци третій - восьмий вважати відповідно абзацами четвертим - дев’ятим;
в абзацах четвертому і шостому слово "суспільних" виключити;
після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:
"вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства про запобігання та протидію дискримінації, застосування та припинення позитивних дій;
надає висновки у справах про дискримінацію за зверненням суду".
У зв’язку з цим абзаци сьомий - дев’ятий вважати відповідно абзацами дев’ятим - одинадцятим;
7) статтю 14 викласти в такій редакції:
"Стаття 14. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань дискримінації
1. Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися із скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом.
2. Реалізація зазначеного права не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків для особи, яка скористалася таким правом, та інших осіб";
8) у частині другій статті 15 слово "законом" замінити словами "Цивільним кодексом України та іншими законами";
9) у частині першій статті 16 слова "відповідальність згідно із законами України" замінити словами "цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність".
II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
