ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОЛОЖЕННЯ
про програму диференційованого виховного впливу на засуджених «Духовне відродження»
1. Заходи в рамках реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Духовне відродження» (далі - програма «Духовне відродження») здійснюються згідно зі статтею 128 Кримінально-виконавчого кодексу України та статтею 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
2. Участь засуджених у реалізації програми «Духовне відродження» є складовою частиною процесу їх виправлення та ресоціалізації, становлення на життєву позицію, яка відповідає соціальним нормам.
3. Робота щодо реалізації програми «Духовне відродження» проводиться соціально-психологічною службою установи виконання покарань (далі - установа) у взаємодії з іншими структурними підрозділами установи із залученням релігійних та благодійних організацій тощо.
4. Загальну координацію заходів з реалізації програми «Духовне відродження» здійснює заступник начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи.
5. Безпосередньо заходи з реалізації програми «Духовне відродження» організовують та здійснюють працівники соціально-психологічної служби, посадові обов’язки та права яких у частині реалізації програми «Духовне відродження» визначаються цим Положенням.
ІІ. Мета і завдання програми «Духовне відродження»
1. Метою програми «Духовне відродження» є формування у засуджених зрілої морально-етичної свідомості, каяття у скоєному злочині.
2. Основні завдання програми «Духовне відродження»:
взаємодія установ з релігійними організаціями;
задоволення релігійних потреб засуджених;
підвищення значення духовних традицій і релігійної культури в морально-етичному вихованні засуджених;
розвиток корисної ініціативи та творчих здібностей засуджених;
запобігання морально-психологічній деформації, пов’язаній з позбавленням волі.
IІІ. Реалізація програми «Духовне відродження»
1. Заходи з реалізації програми «Духовне відродження» розпочинаються з дати прибуття засудженого до місця відбування покарання.
2. Програма «Духовне відродження» складається працівником соціально-психологічної служби установи разом із засудженим.
3. Програма «Духовне відродження» складається, виходячи з мети та завдань духовного виховання засуджених, визначених у розділі ІІ цього Положення.
4. Заходи програми «Духовне відродження» плануються таким чином, щоб вони охоплювали весь період відбування засудженим покарання - від дати прибуття в установу до дати його звільнення.
5. Зміст заходів програми «Духовне відродження» та результати їх реалізації долучаються до Щоденника індивідуальної роботи із засудженим, визначеного Положенням про відділення соціально-психологічної служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року № 2300/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2013 року за № 1863/24395.
6. Реалізація програми «Духовне відродження» поділяється на три етапи: початковий, основний та заключний.
з’ясовуються релігійні переконання засудженого, його бажання відвідувати релігійні заходи;
пропонується інформація про релігійні організації, члени яких відвідують установу;
роз’яснюються умови та порядок участі у програмі «Духовне відродження»;
вивчаються наміри щодо участі у програмі «Духовне відродження».
Під час основного етапу засудженому надається можливість:
брати участь у заходах релігійних організацій, які відвідують установу;
відвідувати богослужіння та інші релігійні заходи, які проводять священнослужителі в установі;
брати участь у заходах пізнавальної спрямованості, навчатись у школі духовної просвіти;
здійснювати перегляд кіно-, відеофільмів та телевізійних передач, прослуховувати радіопередачі релігійного характеру;
ознайомлюватися з релігійною пресою (передплачувати відповідні періодичні видання);
відвідувати бібліотеку для читання духовної літератури;
брати участь у заходах добровільного благоустрою культових приміщень та прилеглих до них територій;
займатися художньо-прикладною та літературною творчістю.
На заключному етапі засуджений визначає, чи буде відвідувати релігійні заходи після звільнення з установи.
ІV. Права та обов’язки працівників соціально-психологічної служби установи, які безпосередньо організовують і здійснюють заходи з реалізації програми «Духовне відродження»
1. Працівники соціально-психологічної служби установи, які безпосередньо організовують і здійснюють заходи з реалізації програми «Духовне відродження», мають право:
1) розглядати питання, що виникають при реалізації програми «Духовне відродження», в межах повноважень, визначених Положенням про відділення соціально-психологічної служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року № 2300/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2013 року за № 1863/24395;
2) порушувати питання про вжиття персоналом установи заходів, спрямованих на реалізацію програми «Духовне відродження»;
3) отримувати від структурних підрозділів установи інформацію, яка має значення для реалізації програми «Духовне відродження»;
4) ознайомлюватися з особовими справами засуджених, іншими наявними в установі матеріалами, що можуть мати значення для реалізації програми «Духовне відродження»;
5) порушувати перед керівництвом установи клопотання щодо надання допомоги в реалізації програми «Духовне відродження», її методичного та матеріально-технічного забезпечення;
6) представляти інтереси установи з питань духовно-просвітницької роботи із засудженими в державних і релігійних організаціях.
2. Працівники соціально-психологічної служби установи, які безпосередньо організовують і здійснюють заходи з реалізації програми «Духовне відродження», зобов’язані:
1) роз’яснювати засудженим положення законодавства, що регламентує порядок реалізації їх права на свободу віросповідання;
2) забезпечувати взаємодію установи з релігійними організаціями, функціонування релігійних общин засуджених;
3) вживати заходів щодо залучення до духовно-просвітницької роботи із засудженими представників релігійних організацій, які відвідують установу;
4) забезпечувати спільно з релігійними організаціями обладнання і постійне оновлення наочного приладдя для засуджених з інформацією про місце та час відвідування релігійними організаціями установи;
5) з’ясовувати у кожного засудженого його наміри щодо участі у програмі «Духовне відродження»;
6) інформувати керівництво установи про необхідність облаштування культових споруд для проведення релігійних заходів.
V. Документування заходів програми «Духовне відродження»
1. Усі матеріали з питань участі засудженого у програмі «Духовне відродження» долучаються до особової справи цього засудженого.
2. Підсумки реалізації програми «Духовне відродження» щокварталу розглядаються на нараді з керівництвом установи, на якій визначаються заходи, що сприяють підвищенню ефективності духовно-просвітницької роботи із засудженими.
3. За підсумками року працівник соціально-психологічної служби, який безпосередньо організовує та здійснює заходи з реалізації програми «Духовне відродження», подає начальнику установи погоджений із заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи звіт про результати духовно-просвітницької роботи із засудженими. У звіті, крім аналізу роботи релігійних організацій, які відвідують установу, висвітлюються конкретні заходи духовно-просвітницької роботи із засудженими, аналіз недоліків у цій роботі, заходи щодо їх усунення.
4. Працівник соціально-психологічної служби установи, який безпосередньо організовує та здійснює заходи з реалізації програми «Духовне відродження», веде таку документацію:
журнал обліку засуджених, які беруть участь у програмі «Духовне відродження», форма якого наведена в додатку до цього Положення.
Додаток |
ЖУРНАЛ
обліку засуджених, які беруть участь у програмі «Духовне відродження»
